Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 681/917/26
Провадження 2/681/980/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У червні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (надалі - Товариство) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит №6673940125 від 11.01.2025, яка станом на день подання позовної заяви становить 45 160 грн 00 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 11.01.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №6673940125, що разом із Правилами надання споживчих кредитів, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно з цим Договором, його додатків.
Позикодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 10 000 грн.
Однак позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату підготовки позовної заяви становить 45 160 грн 00 коп. та складається з: 10 000 грн - заборгованості за тілом кредиту, 33 660 грн - заборгованості за процентами та 1 500 грн - заборгованість за комісією.
Ухвалою судді від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; сторонам визначено строк для подання заяв та клопотань по суті справи; задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів в АТ КБ «ПриватБанк», які надійшли до суду 07.07.2026.
Копія позовної заяви з доданими до неї документами надіслана відповідачу позивачем цінним листом з описом вкладення 24.06.2026.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання судом надіслана копія ухвали про відкриття провадження у справі, конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення Укрпошти від 16.07.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається врученим адресату. ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та згідно зі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 11.01.2025 між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у кредит №6673940125, який підписано позичальником електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором «5857».
Відповідно до п.2.3 договору сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п. 2.8 договору), строк кредиту (строк дії договору) 360 днів (п. 2.5. договору).
Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0.87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше) (п.2.6.1 договору).
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 (п.3.1 договору).
Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 11.01.2025 або наступний за ним календарний день (п.3.2 договору).
Вказана вище інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу до укладення договору в паспорті споживчого кредиту, який підписаний ним електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «6752».
11.01.2025 на номер телефону - НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання договору.
Згідно з квитанції до платіжної інструкції №20099-1354-180290043 ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 11.01.2025 на картку № НОМЕР_1 здійснено успішне перерахування коштів у сумі 10 000 грн на підставі договору №6673940125 від 11.01.2025.
Також із витребуваної судом інформації з АТ «Універсал Банк» встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_3 зараховано коштів на суму 10 000 грн 11.01.2025.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача, станом на 22.06.2026, складає 45 160 грн, з яких: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 660 грн - заборгованість за процентами, 1 500 грн - заборгованість за комісією.
Рішенням №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05.09.2025 назву Товариства з «Іннова Фінанс» змінено на «Іннова-Нова».
У той же час відповідач всупереч умовам кредитного договору свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч 1 ст. 629 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на зазначене, суд вважає, що договір надання грошових коштів у кредит №6673940125 від 11.01.2025, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним, належними доказами доведено перерахування суми кредиту на рахунок позичальника.
Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Відповідач свої обов`язки за договором не виконав, у встановлений договором строк кредит не повернув, відсотків за користування кредитними коштами не сплатив.
Станом на час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів на спростування викладених у позовній заяві обставин та сплати ним зазначеної суми заборгованості за кредитом, не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позовну заяву, не надав власного розрахунку заборгованості.
Враховуючи, що матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000 грн та за нарахованими процентами в сумі 33 660 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по комісії, пов`язаній з наданням кредиту, в розмірі 1 500 грн суд зазначає про таке.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
До цих засад віднесено свободу договору (пункт 3), справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
Відповідно до статті 18 Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з частинами першою, другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.
Закон України №1734-VІІІ «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.
Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Пунктом 2.7 договору передбачено стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 15% від суми кредиту.
Водночас позивач не надав переліку додаткових та супутніх послуг, які надаються позичальнику у зв`язку з наданням кредиту та за які встановлена вказана комісія. Крім того, на відповідача не може бути покладено обов`язок зі сплати платежів за послуги, за отриманням яких він фактично до кредитодавця не звертався. За таких обставин комісія в сумі 1 500 грн не підлягає стягненню.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 43 660 грн.
У силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 96,7%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 574,5 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №6673940125 від 11.01.2025, яка складається з: 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 660 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього 43 660 (сорок три тисячі шістсот шістдесят) грн 00 коп.
У решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 2 574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вул.Верхній Вал, 10, офіс 5 м. Київ поштовий індекс 04071.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.Г. Горщар
Судове рішення № 138780025, Полонський районний суд Хмельницької області було прийнято 06.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 681/917/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: