Ухвала суду № 138773508, 04.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24146/21

Провадження № 1-кс/752/6436/26

УХВАЛА

04 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020000000000787 від 24 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

встановив:

Голосіївським районним судом міста Києва під головуванням судді ОСОБА_6 здійснюється судове провадження у вищевказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні, мотивуючи тим, що суддя систематично виносить ухвали про накладення грошових стягнень на обвинувачених у випадку неявки в судові засідання, при цьому такі ухвали не містять належного мотивування оцінки поважності причин неявки. Клопотання про скасування накладення грошового стягнення суддя залишає без задоволення. Процесуальна поведінка судді викликає обґрунтовані сумніви щодо дотримання судом принципу рівності сторін, безсторонності та неупередженості суду.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свою заяву. Повідомив, що має сумніви у неупередженості судді ОСОБА_6 , який в судових засіданнях виявляв негативні емоції відносно сторони захисту, наклав грошове стягнення на обвинуваченого за неявку до суду, хоча причина неявки, на думку обвинуваченого була поважною.

Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав заяву. Вказав, що суддя ОСОБА_6 діє упереджено, на боці сторони обвинувачення. Під час судових засідань спонукав прокурора звертатись з клопотаннями щодо запобіжних заходів, позбавляв сторону захисту можливості висловити думку стосовно клопотань інших учасників судового провадження.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення не направити, тому суд дійшов висновку про розгляд заяви обвинуваченого ОСОБА_3 без їх участі.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

З огляду на вищевказані норми для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно вказують на упередженість судді.

Як убачається зі змісту заяви, обвинувачений не зазначив підстав, передбачених пунктами 1-3, п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, які би безумовно виключали участь судді ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

При цьому наведені обвинуваченим та захисником доводи не є підставою для відводу.

Так за суб`єктивним критерієм сторона захисту не надала доказів наявності особистої упередженості головуючого судді ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

Щодо об`єктивного критерію, то сама по собі незгода сторони захисту з процесуальними рішеннями судді та яким чином суддя керує ходом судового засідання, не свідчить про упередженість та небезсторонність судді ОСОБА_6 і не є підставою для його відводу від участі у кримінальному провадженні.

У випадку незгоди з процесуальними рішеннями судді, в тому числі в частині оцінки поважності або неповажності причин неявки на виклики суду, чи неповноти судового розгляду, учасники не позбавлені можливості оскаржити їх або подати на них заперечення до суду вищої інстанції у встановленому процесуальним законом порядку.

Враховуючи викладене, заява про відвід задоволенню не підлягає.

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_6 від участі у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1