Рішення № 138771552, 05.08.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/437/26

Провадження № 2/559/934/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області про визнання права на завершення приватизації земельних ділянок в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право на завершення приватизації та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, на території Смизької селищної ради, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її свекруха ОСОБА_5 . Спадщину після її смерті прийняв син померлої - чоловік позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка після його смерті спадщину прийняла вчасно. Згідно з рішенням №03 від 25.06.1997 Берегівської сільської ради Дубенського району Рівненської області «Про Передачу земельних ділянок в приватну власність» свекрусі було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства. Однак, за життя ані свекруха ані чоловік позивачки не завершили її приватизацію. Таким чином, оформити нотаріально свої спадкові права позивачка не може, тому змушена звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувані відповідні докази.

Позивачка надала заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області подав до суду заяву, згідно якої проти задоволення позовних вимог не заперечує, справу просить розглянути у їх відсутності.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи в їх відсутність та про визнання позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247, ч. 4 ст. 268 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла свекруха позивачки - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 5). Після її смерті спадщину прийняв чоловік позивачки ОСОБА_4 (а.с.116-137).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Спадщину після його смерті прийняла позивачка (а.с.11,12)

Згідно з рішенням №03 від 25.06.1997 Берегівської сільської ради Дубенського району Рівненської області «Про затвердження уточнюючих розмірів присадибних ділянок» ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.13).

З матеріалів спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 немає (а.с.39-109).

Згідно із ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Статтями 328, 392 ЦК передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що посвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Пунктом 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання права. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Під час розгляду справи відповідачі визнали позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тож, дослідивши надані докази, суд робить висновок про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. Сукупність наданих суду доказів свідчить про те, що позивачка є спадкоємцем майна за законом після смерті чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 , інших спадкоємців немає. Обставин, які б вказували, що ОСОБА_5 при житті неправомірно набула або володіла спадковим майном, в суді не встановлено. Таким чином, суд вважає, що права позивачки слід захистити в судовому порядку та задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 346, 328, 1217, 1223, 1297 ЦК України, ст.10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт громадянки України НОМЕР_1 ), яка проживає і зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації та отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, на території Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, передану у приватну власність ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з рішенням №03 від 25.06.1997 Берегівської сільської ради Дубенського району Рівненської області «Про Передачу земельних ділянок в приватну власність», шляхом здійснення від її імені всіх дій, пов`язаних з приватизацією та державною реєстрацією права власності на вказані земельні ділянки на ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М.Томілін