Ухвала суду № 138770130, 05.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8730/26

Провадження №2/367/7754/2026

УХВАЛА

про залишення без руху

05 серпня 2026 року м. Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Шестопалова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД» про визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД» про визнання права власності, яка не відповідає вимогам ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом спору є визнання права власності на спірну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом попереднього договору від 26 травня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД», від імені якого на підставі довіреності діяв представник Макаренко В.О., та ОСОБА_1 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зінич А.І., зареєстрований в реєстрі за № 531.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

В позовній заяві позивач зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Згідно з частиною першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частиною першою статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Змістом статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а відтак закріплено один із фундаментальних принципів цивільного права - обов`язковість договору.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають не лише суб`єктивні права, а й обов`язки, які вони мають виконувати.

З позовної заяви вбачається, що між сторонами укладено попередній договір купівлі-продажу квартири від 26 травня 2021 року, який, в свою чергу, не містить елементів договору підряду чи договору про надання послуг.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Преамбулою Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Пунктами 3, 18, 22 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Статтею 1-1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами укладено попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого зобов`язання відповідача полягають виключно в укладенні з позивачем у визначені строки і на визначених умовах договору купівлі-продажу квартири, тобто то нерухомого майна. За таких підстав предметом основного договору мав бути продаж квартири.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з визнання права власності на квартиру, яка є предметом попереднього договору, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на ці правовідносини і тому посилання позивача на статтю 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, є безпідставними.

Така ж позиція наведена і в постанові Верховного Суду України від 05 березня 2025 року № 466/9152/23.

Так, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що ним заявлено 3 вимоги, а саме: 1)визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності на квартиру з будівельним (проектним) номером 7.С7.1К.5.3, загальною проектною площею 37,98 кв.м, що складається з 1 (однієї) житлової кімнати, розташовану в ЖК «Нова Буча» на 3 поверсі секції 7 житлового будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_1 .; 2). зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД» (код ЄДРПОУ 39007176) передати ОСОБА_1 зазначену в пункті 1 квартиру за актом приймання-передачі разом з технічним паспортом на неї; 3) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД» (код ЄДРПОУ 39007176) на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн 00 коп.

Згідно з п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Як вбачається з попереднього договору від 26 травня 2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД», від імені якого на підставі довіреності діяв представник Макаренко В.О., та ОСОБА_1 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зінич А.І., зареєстрований в реєстрі за № 531, розмір забезпечувального платежу складає 569 700,00грн.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 1331,20 грн. на 2026 рік) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що складає 16640,00 грн. на 2026 рік).

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (що складає 1331.20 грн.)

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру (про передачу квартири за актом приймання-передачі) у розмірі 1331,20 грн.; за майнову вимогу (визнання права власності на квартиру) у розмірі 5697.00грн. та за вимогу про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 1331.20 грн.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУЧА МІСЬКБУД» про визнання права власності - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків зазначених в ухвалі судді - 10 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ст. 185 ч. 3 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Я.В. Шестопалова