Рішення № 138770131, 05.08.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/14131/25

Провадження №2/367/2917/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Шестопалової Я.В.

при секретарі Пронченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс», третя особа: Ірпінська державна нотаріальна контора, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування заборони на нерухоме майно та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону,-

встановив :

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс», третя особа: Ірпінська державна нотаріальна контора, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування заборони на нерухоме майно та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , що належала їй на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.05.2009 року. У визначений законом шестимісячний строк позивач звернулася до Бучанської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 за № 208/2020. Однак, з відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої являється ОСОБА_2 , перебуває під арештом. Підставою обтяження є: постанова б/н від 03.12.2002 року Виконавчої служби Ірпінського УЮ, реєстраційний номер обтяження № 49567 та 49572. Зареєстровано: 02.07.2004 року реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, 08200, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 55. Крім того, під час реєстрації одного й того ж самого обтяження, реєстраційний номер 49578, підставою обтяження зазначена та ж сама постанова б/н від 03.12.2002 року, але помилково замість «Виконавча служба Ірпінського УЮ» зазначено «Мінський районний суд м. Києва». У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського відділу ДВС у Бучанському районі Київської області із заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 . Листом Ірпінського Відділу ДВС у Бучанському районі Київської області за № 20468 від 03.09.2021 року їй було повідомлено, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру виконавчих проваджень встановлено відсутність зареєстрованих виконавчих документів, а саме: постанови б/н від 03.12.2002 року Виконавчої служби Ірпінського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження № 49572, та постанова б/н від 03.12.2002, Мінський районний суд м. Києва, реєстраційний номер обтяження № 49578 відносно ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим у Відділу відсутні технічні можливості щодо припинення та вилучення вказаних обтяжень з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Також зазначили, що надання інформації за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у відділі та були завершеними за період включно по 2018 рік не вбачається можливим зважаючи на закінчення терміну їх зберігання. У зв`язку з чим їй було рекомендовано з питанням щодо зняття арешту звернутися до суду. Даним арештом порушується право позивача, як спадкоємця першої черги за законом, на дану квартиру, оскільки вона не має можливості через існуюче обтяження оформити на неї свої права після смерті ОСОБА_2 . На підставі наведеного просила суд скасувати арешт, накладений постановою Виконавчої служби Ірпінського УЮ б/н від 03.12.2002 року та постановою Мінського районного суду м. Києва б/н від 03.12.2002 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційні номери обтяження: 49567, 49572 та 49578, зареєстровано Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області 02.07.2004 року. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис по арешт, накладений постановою Виконавчої служби Ірпінського УЮ б/н від 03.12.2002 року та постановою Мінського районного суду м. Києва б/н від 03.12.2002 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційні номери обтяження: 49567, 49572 та 49578, зареєстровано Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області 02.07.2004 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 грудня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 19 березня 2026 року за клопотанням представника позивача було замінено первісного відповідача Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України на Приватне комунально-побутове підприємство «Теплокомунсервіс» та залучено до участі в справі Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 04 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, до суду від представника позивача Чайки І.В. надійшла заява, в якій просила суд розглядати справу за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 17.07.2026 року до суду від ПКПП «Теплокомунсервіс» надійшла заява з проханням слухати справу у відсутності їх представника, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

У судове засідання представник третьої особи: Ірпінська державна нотаріальна контора Київської області не з`явився, до суду направлено заяву з проханням слухати справу у відсутності представника.

У судове засідання представник третьої особи: Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.ч.4,5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам наявним у справі, в їх сукупності, дотримуючись принципів об`єктивності, диспозитивності цивільного судочинства, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11.09.2020 року.

ОСОБА_2 була матір`ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 29.06.1970 року та експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз за № 056/125-n від 10.02.2021 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.05.2009 року.

У визначений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулася до Бучанської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини, де було заведено спадкову справу до майна померлої ОСОБА_2 за № 208/2020.

З відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої являється ОСОБА_2 , перебуває під арештом. Підставою обтяження є: постанова б/н від 03.12.2002 року Виконавчої служби Ірпінського УЮ, реєстраційний номер обтяження № 49567 та 49572. Зареєстровано: 02.07.2004 року реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, 08200, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Центральна, 55. Крім того, під час реєстрації одного й того ж самого обтяження, реєстраційний номер 49578, підставою обтяження зазначена та ж сама постанова б/н від 03.12.2002 року, але помилково замість «Виконавча служба Ірпінського УЮ» зазначено «Мінський районний суд м. Києва».

Листом Ірпінського Відділу ДВС у Бучанському районі Київської області за № 20468 від 03.09.2021 року повідомляється, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, єдиного реєстру виконавчих проваджень встановлено відсутність зареєстрованих виконавчих документів, а саме: постанови б/н від 03.12.2002 року Виконавчої служби Ірпінського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження № 49572, та постанова б/н від 03.12.2002, Мінський районний суд м. Києва, реєстраційний номер обтяження № 49578 відносно ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим у Відділу відсутні технічні можливості щодо припинення та вилучення вказаних обтяжень з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Також зазначено, що надання інформації за виконавчими документами, які перебували на примусовому виконанні у відділі та були завершеними за період включно по 2018 рік не вбачається можливим зважаючи на закінчення терміну їх зберігання.

Згідно листа Київського обласного державного нотаріального архіву за № 155/01-17 від 11.02.2026 року вбачається, що під час реєстрації даного обтяження дійсно реєстратором Ірпінської міської державної нотаріальної контори в обтяженні, реєстраційний номер якого 49578, замість «Виконавча служба Ірпінського УЮ» помилково зазначено «Мінський районний суд м. Києва».

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Згідно положень частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до п.п.4.17 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012), якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника котів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути зняти за рішенням суду.

Встановлено, що на сьогодні позивач має намір оформити спадкове майно після смерті своєї матері, але нотаріус будь-які нотаріальні дії не може здійснити, оскільки згідно відомостей Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майно на майно матері позивача накладено арешт. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право позивача на оформлення спадкового майна.

В постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21) викладено правовий висновок про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які будуть досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Суд, оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи доведені ті обставини, на які позивач посилався, як на підставу позовних вимог, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 2-5, 12-13, 19, 76-92, 95, 187, 211, 223, 258-259, 264-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс», третя особа: Ірпінська державна нотаріальна контора, Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України про скасування заборони на нерухоме майно та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про заборону - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою Виконавчої служби Ірпінського УЮ б/н від 03.12.2002 року та постановою Мінського районного суду м. Києва б/н від 03.12.2002 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційні номери обтяження: 49567, 49572 та 49578, зареєстровано Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області 02.07.2004 року.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис по арешт, накладений постановою Виконавчої служби Ірпінського УЮ б/н від 03.12.2002 року та постановою Мінського районного суду м. Києва б/н від 03.12.2002 року на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , реєстраційні номери обтяження: 49567, 49572 та 49578, зареєстровано Ірпінською міською державною нотаріальною конторою Київської області 02.07.2004 року.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дні складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Суддя: Я.В. Шестопалова