Рішення № 138769565, 29.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5181/23

2-др/296/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ДОДАТКОВЕ

29 липня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі: судді Анциборенко Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Бородіна Дмитра Вікторовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2024 року Корольовським районним судом м. Житомира ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, яким позов задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 гривень.

31.10.2025 року надійшла заява представника позивача адвоката Бородіна Д.В., у якій він просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34 000 гривень (том 1, а.с.215-217).

05.11.2025 року від Головного управління Національної поліції в Житомирській області надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Так, представник відповідача вважає, що, враховуючи предмет та складність справи, час, необхідний для вчинення дій і надання послуг, зазначених у протоколі погодження гонорару від 01.06.2023, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 34 000 гривень є завищеною, не відповідає критерію співмірності та розумності і не підлягає задоволенню (том 1, а.с. 225-228).

25.11.2025 року від Державної казначейської служби України надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Так, представник відповідача зазначає, що у тексті договору про надання правової допомоги від 20.05.2023 відсутні умови щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та згідно протоколу погодження гонорару від 01.06.2023 розмір гонорару є фіксованим і складає 34000 гривень.

При цьому у матеріалах справи відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, що ставить під сумнів чи є розмір витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, який не є складним, не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних (том 1, а.с.234-237).

04.02.2026 року надійшла заява представника позивача адвоката Бородіна Д.В., у якій він зазначає, що справа значної складності, оскільки аналогічну справу розглядала Велика Палата Верховного Суду у зв`язку з виключною правовою проблемою (том 2, а.с.51-53).

04.02.2026 року від Державної казначейської служби України надійшли пояснення по справі в доповнення до заперечень (том 2, а.с.56-60), відповідно до яких суд у рішенні сказав на суб`єкта, винного в заподіюванні шкоди позивачеві - СРПП відділу поліції №1Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Крім того, Державний бюджет України не передбачає асигнувань для виплати витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі, тому відповідні судові витрати можуть бути стягнуті саме з учасника процесу, у зв`язку із протиправними діями якого подано/задоволено позов, а не Казначейства (органу виконання судових рішень).

Відповідно до частин 1, 3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Вивчивши й дослідивши заяву та додані до неї документи, а також окремі матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Статтею 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу.

Згідно положень Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно положень ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 20.05.2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Бородіним Д.В. укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язався надати правничу допомогу. Сторони договору передбачили, що оплата визначається і здійснюється відповідно до Протоколу погодження гонорару (том 1, а.с.19).

Як визначено Протоколом погодження гонорару від 01.06.2023 року (том 1, а.с.20) розмір гонорару є фіксованим і складає 34000 гривень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як форма винагороди адвоката, але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару інша сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При цьому, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Також згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір винагороди, узгоджений між стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18 неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку - детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги, позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, що належить стягнути, суд враховує складність справи та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) сторін; відсутність у матеріалах справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, оскільки інформація, яка міститься в договорі про надання правничої допомоги та протоколі погодження гонорару, не може вважатись тим детальним описом обсягу робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу; думку відповідачів про те, що розмір витрат на оплату правничої допомоги є завищеним і не відповідає критерію співмірності та розумності, а також зважує на ту обставину, що позов задоволено частково, дана категорія справ є нескладною, Велика Палата Верховного Суду у зв`язку з виключною правовою проблемою розглядала іншу справу, у якій адвокат Бородін Д.В. у межах справи ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Державної казначейської служби України участі не приймав, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 10 000 грн., що, на переконання суду, відповідатиме критерію реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (складання позову, відповіді на відзив).

При цьому кошти підлягають стягненню з Головного управління Національної поліції в Житомирській області (аналогічну позицію висловив Житомирський апеляційний суд у рішенні від 19.01.2026 у справі №278/829/24).

Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Національної поліції в Житомирській області на користь ОСОБА_1 10000 (десять тисяч) гривень витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н. М. Анциборенко