Рішення № 138764850, 05.08.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/1886/26

2-а/303/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судового засідання Славич М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мукачево адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов мотивований тим, що 28.02.2026 року інспектором відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області Поповичем В.В., було складено на позивача постанову серії ЕГА №1982466 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, тобто за завідомо неправдивий виклик спеціальних служб і накладено штраф у розмірі 850 гривень.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки підставою для виклику працівників поліції було те, що до неї їхав чоловік ОСОБА_2 , який проживає за іншою адресою, з метою підписання документів, які вона не бажала підписувати. Крім цього, раніше вона подавала в поліцію заяву на свого чоловіка по факту вчинення домашнього насильства в сім`ї.

Таким чином, враховуючи те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є неприязні відносини, а також побоюючись за своє життя, позивач зателефонувала дільничному інспектору поліції, повідомила йому про дані обставини, який і порадив звернутися за допомогою і викликати працівників поліції, що вона і зробила.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 07.04.2026 року було прийнято позовну заву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження передбачених ст.ст.268, 286 КАС України. Також відповідачу було надано можливість подати відзив на позовну заяву.

У свою чергу, представник відповідача відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, спір між сторонами виник з приводу притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП.

Згідно із ч.2 ст.9, ч.2 ст.77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію» та ст.286 КАС України.

Згідно із п.8 ч.1 ст.23 Закону України Про «Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою серії ЕГА №1982466 від 28.02.2026 року інспектором відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області Поповичем В.В. було складено на позивача постанову серії ЕГА №1982466 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП і накладено штраф у розмірі 850 гривень (а.с. 5).

Із даної постанови слідує, що 28.02.2026 року о 12 год., в с-щі Кольчино, вул.Шелестівська, Мукачівського району, ОСОБА_1 повідомила про факт домашнього насильства, який не знайшов свого підтвердження, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції.

Із Талону-повідомлення єдиного обліку №557 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що 26.01.2026 року о 12:08 год. надійшла заява від ОСОБА_1 до РУ, яка просить прийняти міри до свого чоловіка ОСОБА_2 , який вчиняє домашнє насильство психологічного характеру щодо заявниці (а.с. 4).

Згідно відповіді Мукачівського РУП відділу поліції №1 за №26600-2026 від 24.02.2026 року, останні повідомляють ОСОБА_1 про те, що в діях ОСОБА_2 вбачаєються ознаки адміністравтиного правопорушення передбаченого ст.173-2 КУпАП. Однак притягнути його до адміністративної відповідальності не представилось можливим так як при неодноразових відвідувань місця проживання, останній був відсутній (а.с. 19).

Як вбачається із вимог ст.183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач ОСОБА_3 викликала працівників поліції з приводу того, що лікарем стоматологом ОСОБА_4 здійснюється підприємницька діяльність із порушенням санітарно-епідеміологічних норм. Однак працівники поліції не здійснили перевірку та не встановили дійсних обставин події, докази вчинення правопорушення відсутні, а відповідач протиправно склав оскаржувану постанову.

У відповідності до ст.222 КУпАП України розгляд справ про правопорушення, передбачені ст.183 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст.9 КУпАП.

В адміністративному позові позивач ОСОБА_1 категорично заперечила свою вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

У відповідності до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст.73 КАС України в якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем ОСОБА_1 , а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Натомість в порушення зазначених вимог закону, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, що не відповідає вимогам ст.251 КУпАП.

Так, як вбачається, єдиним доказом вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є тільки сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, однак суд вважає, що зазначена постанова, яка є саме предметом спору між сторонами, не може розглядатися, як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. п. 1, 3, 8 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Представником відповідача в порядку ст.77 КАС України не подано доказів в спростування доводів позивача.

Враховуючи те, що представником відповідача будь-яких достовірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 суду не надано, а тому, суд приходить до висновку про невиконання обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, що покладений на нього ст. 77 КАС України, у зв`язку із чим дана постанова підлягає скасуванню.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Керуючись ст.ст. 33, 183, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст.ст. 72, 73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1982466 від 28.02.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень, яка була складена інспектором відділу поліції №1 (м.Мукачево) Мукачівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Попович Василем Васильовичем скасувати, а провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Мукачівського районного управління поліції Відділу поліції №1 ГУ НП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 50 копійок.

Аеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Мукачівське районе управління поліції Відділ поліції №1 ГУНП в Закарпатській області, ідентифікаційний код 40108913, місцезнаходження: 89600, м.Мукачево, вул.Маргітича, буд.48, Мукачівський район, Закарпатська область.

Повний текст рішення виготовлено 05.08.2026 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір