Рішення № 138763450, 14.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4310/25

2/215/376/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі: головуючого - судді Лиходєдова А.В.,

за участі секретаря судового засідання Маняхіної А.О.

згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження), без повідомлення учасників процесу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» (ЄДРПОУ 03341316, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, 6а) до ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНКОПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНКОПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНКОПП НОМЕР_4 ) (які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2025 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.04.2014 по 31.12.2016 та з 01.08.2022 по 28.02.2025 у загальному розмірі 46 958,71 грн, за період з 01.04.2022 по 28.02.2025 заборгованість за абонентське обслуговування у розмірі 700 грн, та за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, 3 % річних у сумі 240,93 грн, інфляційні втрати у сумі 1167,94 грн, а всього 49067,58 грн, а також судовий збір.

Позов обґрунтований тим, що позивач надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, однак відповідачі належним чином їх не оплачують, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідач ОСОБА_3 подала відзив, у якому просила застосувати строк позовної давності до вимог за період з 01.04.2014 по 31.12.2016, та врахувати, що з 2016 року вона за вказаною адресою не мешкає, обґрунтовуючи тим, що з 01.04.2014 року по 28.02.2025 року, тобто понад три роки не було здійснено жодної оплати за комунальні послуги, з позовом позивач звернувся 27.05.2025 року. Отже вважає, що слід застосувати позовну давність до вимог про стягнення заборгованості, яка виникла за період з 01.04.2014 по 01.12.2016, а у стягненні заборгованості за цей період в сумі 9631,96 грн просить відмовити. Також звертає увагу на те, що подання заяви про видачу судового наказу заявником не може вважатися перериванням позовної давності за відповідною вимогою, що також узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07.07.2020 року по справі № 712/8916/17.

Інші відповідачі відзиви на позов не надали.

Позивач відповідь на відзив відповідача ОСОБА_3 не надав.

Враховуючи вказані обставини, суд, при вирішенні спору, виходить із слідуючого.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, а дієздатні особи, які проживають або зареєстровані у житлі, несуть солідарну відповідальність за такими зобов`язаннями.

Судом встановлено, що відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 12.05.1991 року; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 12.05.1991 року; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 25.10.2005 року; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 18.07.1996 року - по теперішній час зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , за якою КП «Кривбасводоканал» надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, однак оплату таких послуг у повному обсязі відповідачі не здійснювали, внаслідок чого утворилася заборгованість за надані послуги.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого предметом позову є заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року та з 01 серпня 2022 року по 28 лютого 2025 року, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 квітня 2022 року по 28 лютого 2025 року (а.с. 10) бухгалтерська довідка до розрахунку суми боргу в часті сплати за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування за період з 01.04.2014 по 28.05.2025р. (а.с. 12), а також розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат за послуги водопостачання та водовідведення, абонентське обслуговування станом на 28.02.2025, розрахунок інфляції за період з 01.03.2022 по 28.02.2025, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України (а.с. 11) та копії типових індивідуальних договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.03.2022 р., 02.03.2024 р. (а.с. 13-18).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.

За змістом статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Оскільки плата за житлово-комунальні послуги є періодичним платежем, право вимоги щодо кожного щомісячного платежу виникає після спливу строку його внесення, а позовна давність обчислюється окремо щодо кожного такого платежу.

Пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України передбачено продовження строків позовної давності на строк дії воєнного стану. Разом з тим зазначені положення застосовуються лише до тих строків позовної давності, які не сплинули на момент введення воєнного стану. Оскільки щодо вимог про стягнення заборгованості за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року строк позовної давності сплив до 24 лютого 2022 року, підстав для застосування наведених положень закону суд не вбачає.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом у 2025 році, тоді як вимоги заявлено про стягнення заборгованості за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року, отже строк щодо зазначених вимог сплив до 2019 року, тобто до введення воєнного стану, у зв`язку з чим положення щодо продовження строків позовної давності не застосовуються.

Судом встановлено, що частина заборгованості заявлена позивачем за період з 01.04.2014 по 31.12.2016 складає 9 631,96 грн.

Враховуючи відзив відповідача ОСОБА_3 , в якому остання заявляє про застосування позовної давності, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року у сумі 9 631,96 грн., з усіх відповідачів.

Водночас наданий позивачем розрахунок заборгованості за період з 01.08.2022 року по 28.02.2025 року підтверджує наявність боргу у відповідачів за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, є арифметично правильним та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405) установлено заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, нарахованих на заборгованість за житлово-комунальні послуги, щодо населення, яке проживає на територіях, визначених цією постановою.

Станом на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до суду, місто Кривий Ріг не було віднесено до територіальних громад, на які поширювалася дія зазначеної заборони, а тому обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України № 206, до спірних правовідносин не застосовуються.

Судом встановлено, що дія зазначених обмежень на спірні правовідносини не поширюється, у зв`язку з чим позивач не був позбавлений права нарахувати відповідачам інфляційні втрати та три проценти річних відповідно до статті 625 ЦК України.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що три проценти річних у сумі 240,93 грн та інфляційні втрати у сумі 1 167,94 грн нараховані за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Перевіривши наведений розрахунок, суд дійшов висновку, що він здійснений відповідно до вимог статті 625 ЦК України, відповідає встановленому судом розміру заборгованості, а відповідачами не надано доказів, які б свідчили про його неправильність або спростовували право позивача на стягнення зазначених сум.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідачів трьох процентів річних у розмірі 240,93 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 167,94 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої та третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 13, 76, 89 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог, на підставі поданих сторонами доказів та оцінює їх у сукупності.

Оцінивши подані сторонами докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 серпня 2022 року по 28 лютого 2025 року, заборгованості за абонентське обслуговування, трьох процентів річних та інфляційних втрат є доведеними належними та допустимими доказами, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76, 89,141, 263265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 257, 261, 267, 509, 526, 541, 543, 625 ЦК України, статтями 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 серпня 2022 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 37326,75 грн; заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 квітня 2022 року по 28 лютого 2025 року у розмірі 700 грн; 3 % річних у розмірі 240,93 грн; інфляційні втрати у розмірі 1167,94 грн, а всього: 39435,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» по 757 грн. 00 коп. з кожного, судового збору.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 05.08.2026.

Позивач: Комунальне підприємство Кривбасводоканал, код ЄДРПОУ 03341316, рахунок НОМЕР_5 , в АТ «ПУМБ», яке розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, 6а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: