Ухвала суду № 138758645, 05.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5302/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. 6-го Грудня, 138, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 37015274) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 липня 2026 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 23.09.2025 року про відмову внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_1 № 82 від 01.10.1970 року;

- зобов`язати Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_1 № 82 від 01.10.1970 року, виправивши прізвище дитини із « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 », прізвище батька з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Водночас сама участь у спорі суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для віднесення спору до адміністративної юрисдикції. Визначальними є зміст правовідносин, характер права, за захистом якого звернулася особа, та обставини, які суд повинен установити для вирішення заявлених вимог.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

У постанові від 16 лютого 2023 року у справі № 420/11422/21 Верховний Суд зазначив, що спір щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису за заявою особи може мати публічно-правовий характер, коли предметом судової перевірки є власне рішення, дії чи бездіяльність цього органу. У такій справі адміністративний суд перевіряє, чи прийнято рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законом, чи дотримано процедуру і чи враховано всі істотні обставини.

Разом із цим у вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що адміністративний суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, або іншим способом встановлювати юридичні факти, які мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Такі справи належать до цивільної юрисдикції. У справі № 420/11422/21 відмова у відкритті провадження була визнана передчасною саме тому, що спірні персональні відомості могли бути вже встановлені органами Державної міграційної служби під час ідентифікації особи, а отже, не потребували встановлення судом нового юридичного факту.

У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, за яким адміністративний суд у справах про оскарження відмови внести зміни до актового запису перевіряє публічно-правові аспекти діяльності органу реєстрації, але не вправі встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення таких змін. Обставини, які підтверджують або спростовують неправильність актового запису, повинні встановлюватися судом за правилами цивільного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17. Велика Палата вказала, що коли особа фактично звертається за захистом особистого немайнового права на відображення достовірної інформації в актовому записі, а для задоволення вимог необхідно вирішити питання про правильність таких відомостей, спір не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

З доданого до позовної заяви висновку від 23 вересня 2025 року вбачається, що в актовому записі про народження ОСОБА_1 № 82 від 01 жовтня 1970 року у відомостях про дитину зазначено прізвище « ОСОБА_2 », а у відомостях про батька - « ОСОБА_2 ».

Під час розгляду заяви відповідачем були досліджені актові записи про народження заявниці та її батька, встановлення батьківства, шлюб і розірвання шлюбу її батьків, шлюб заявниці, а також смерть її батька. У цих офіційних записах містяться різні варіанти написання відповідного прізвища: « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 » та похідні жіночі форми. Саме наявність суперечностей між актовим записом про народження батька заявниці та іншими актовими записами стала підставою для відмови у внесенні змін.

Отже, у цій справі, на відміну від обставин справи № 420/11422/21, відсутня одна безспірна обставина щодо правильного написання прізвища, яка була б уже встановлена компетентним державним органом та яку відповідач лише не врахував. Навпаки, наявні офіційні документи містять взаємно неузгоджені відомості.

Для задоволення позовної вимоги про зобов`язання внести конкретні зміни суд повинен оцінити достовірність і доказове значення суперечливих актових записів, визначити, який варіант прізвища є правильним, та встановити неправильність відомостей, унесених до актового запису про народження позивачки. Це виходить за межі перевірки процедури прийняття висновку ДРАЦС та становить вирішення питання про цивільний стан і особисте немайнове право позивачки.

Позовна вимога про скасування висновку від 23 вересня 2025 року не має в цьому спорі самостійного публічно-правового змісту. Вона є похідною від вимоги про внесення до актового запису точно визначених позивачкою змін. Позовна заява не містить конкретних доводів щодо порушення відповідачем процедури розгляду заяви, неврахування вже встановленого компетентним органом безспірного факту чи іншого порушення, перевірка якого не потребувала б встановлення правильності самого актового запису.

Таким чином, дійсною метою звернення до суду є захист особистого немайнового права позивачки шляхом встановлення неправильності відомостей в актовому записі цивільного стану та визначення правильного написання прізвища. Формальне залучення до спору суб`єкта владних повноважень та заявлення похідної вимоги про скасування його висновку не змінює приватноправової природи спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом статей 16, 273 Цивільного кодексу України особа має право на судовий захист особистого немайнового права. Пунктом 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, до підстав для внесення змін віднесено, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.

З огляду на наведене цей спір підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною шостою статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 241, 243, 248, 256, 294-297 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрійського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачці, що розгляд цього спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з таким самим позовом до того самого відповідача не допускається.

Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та всіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву. Копію позовної заяви залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА