Рішення № 138757755, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 рокуСправа №160/11524/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області, оформлену листом від 20.02.2026 року №19309-8619/П-01/8-0400/26, щодо незарахування для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно із ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, періоди роботи з 01.11.2004 року по 31.05.2010 року згідно із довідкою №89/16-35 від 02.04.2025 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2013 року згідно із довідкою №89/16-36 від 03.04.2025 року, з 01.07.2013 року по 02.08.2016 року згідно із довідкою №89/16-37 від 03.04.2025 року, з 03.08.2016 року по 30.06.2017 року згідно із довідкою №89/16-38 від 03.04.2025 року, з 10.07.2018 року по теперішній час згідно із довідкою №5/1-23 ДН від 25.04.2025 року;

- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області з 26.07.2025 року перерахувати їй пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно із ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII періоди роботи з 01.11.2004 року по 31.05.2010 року згідно із довідкою №89/16-35 від 02.04.2025 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2013 року згідно із довідкою №89/16-36 від 03.04.2025 року, з 01.07.2013 року по 02.08.2016 року згідно із довідкою №89/16-37 від 03.04.2025 року, з 03.08.2016 року по 30.06.2017 року згідно із довідкою №89/16-38 від 03.04.2025 року, з 10.07.2018 року по теперішній час згідно із довідкою №5/1-23ДН від 25.04.2025 року, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи, що вона працювала з 01.11.2004 по 31.05.2010 на посаді сестри-господині, згідно із довідкою №89/16-36 від 03.04.2025, виданої ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)", з 01.06.2010 по 30.06.2013 працювала на посаді палатної медичної сестри відділення (середній медичний персонал), згідно із довідкою №o89/16-37 від 03.04.2025, виданої ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)", з 01.07.2013 по 02.08.2016 працювала на посаді статиста медичного (середній медичний персонал), згідно із довідкою №89/16-38 від 03.04.2025, виданої ДУ "Дніпровська виправна колонія (№89)", з 03.08.2016 по 30.06.2017 працювала на посаді статиста медичного (середній медичний персонал), згідно із довідкою №o5/1-23ДН від 25.04.2025, виданої філією Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Дніпропетровській та Донецькій областях, працює на посаді старшого фельдшера з 10.07.2018 по теперішній час 55 то має право на зарахування зазначеного стажу для визначення розміру пенсії у подвійному розмірі. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

Відповідачу позовна заява з додатками та ухвала суду від 11.05.2026 року доставлені до його електронного кабінету 04 та 16 травня 2026 року відповідно, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у Головному управління ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.

26.01.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою щодо зарахування стажу відповідно до вимог ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у подвійному розмірі.

За результатами розгляду заяви відповідачем листом за вих. №19309-8619/П-01/8-0400/26 від 20.02.2026 повідомлено, що з огляду на положення ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах у позивача, відсутнє право на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає, що спірні правовідносини виникли з питання зарахуванню у подвійному розмірі, згідно із ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періодів роботи після 01 січня 2004 року (дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні правовідносини були врегульовані Законом №1788-ХІІ.

Відповідно до преамбули Закону №1058-IV цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За правилами пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб`єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Як видно з матеріалів справи, записами трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 06.07.1995 року підтверджується, що вона у період з 01.11.2004 по 31.05.2010 працювала на посаді сестри-господині у Дніпропетровській виправній колонії № 89; з 01.06.2010 по 31.07.2012 - на посаді сестри медичної 1-го відділення у Спеціалізованій туберкульозній лікарні; з 01.07.2013 по 30.06.2017 - на посаді статиста медичного у Спеціалізованій туберкульозній лікарні; з 01.07.2017 по 09.07.2018 - на посаді завідувача кабінету моніторингу та оцінки у Спеціалізованій туберкульозній лікарні при установі для чоловіків, засуджених до позбавлення волі на певний строк, які хворі на туберкульоз, ДУ "Дніпропетровська виправна колонія № 89"; з 10.07.2018 - на посаді старшого фельдшера у Дніпропетровській спеціалізованій туберкульозній лікарні № 89 філії ДУ "ЦОЗ ДКВС згідно із довідкою, що уточнює особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах від 02.04.2025 № 89/16-35, виданою ДУ "Дніпровська виправна колонія № 89"; та у період з 01.11.2004 по 31.05.2010 працювала на посаді сестри-господині у спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених Державної установи "Дніпровська виправна колонія № 89".

Відповідно до довідки від 03.04.2025 № 89/16-36, виданої ДУ "Дніпровська виправна колонія № 89", позивач у період з 01.06.2010 по 30.06.2013 працювала на посаді палатної медичної сестри відділення (середній медичний персонал).

Згідно із довідкою від 03.04.2025 № 89/16-37, виданою ДУ "Дніпровська виправна колонія № 89", позивач у період з 01.07.2013 по 02.08.2016 працювала на посаді статиста медичного (середній медичний персонал) у спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених Державної установи "Дніпровська виправна колонія № 89".

Відповідно до довідки від 03.04.2025 № 89/16-38, виданої ДУ "Дніпровська виправна колонія № 89", у період з 03.08.2016 по 30.06.2017 позивач працювала на посаді статиста медичного (середній медичний персонал) у спеціалізованій туберкульозній лікарні для засуджених Державної установи "Дніпровська виправна колонія № 89".

Крім того, згідно із довідкою від 25.04.2025 № 5/1-23ДН, виданою філією Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Дніпропетровській та Донецькій областях, позивач з 10.07.2018 по теперішній час працює на посаді старшого фельдшера у Дніпропетровській спеціалізованій туберкульозній лікарні №89 філії ДУ "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Дніпропетровській та Донецькій областях.

За правилами статті 60 Закону №1788-ХІІ та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV період роботи у інфекційному (туберкульозному) закладі охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, від 27.04.2023 у справі №160/14078/22, від 11.02.2025 у справі №420/8637/24, у яких суди дійшли висновку про правомірність зарахування до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону №1788-ХІІ періоди роботи позивача в інфекційних закладах після 01.01.2004, тобто після дати набрання чинності Законом №1058-IV.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо незарахування періодів роботи у спеціалізованих туберкульозних лікарнях, а саме з 01.11.2004 по 31.05.2010, з 01.07.2013 по 30.06.2017 та з 10.07.2018 по 25.04.2025, до стажу роботи у подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому кінцевою датою зазначеного періоду є 25.04.2025, оскільки саме станом на цю дату видана довідка від 25.04.2025 № 5/1-23ДН, якою підтверджено роботу позивача на посаді старшого фельдшера у Дніпропетровській спеціалізованій туберкульозній лікарні №89.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом від 20.02.2026 року №19309-8619/П-01/8-0400/26, щодо незарахування ОСОБА_1 для обчислення пенсії за віком в подвійному розмірі згідно із ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII, періоди роботи з 01.11.2004 року по 31.05.2010 року згідно із довідкою №89/16-35 від 02.04.2025 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2013 року згідно із довідкою №89/16-36 від 03.04.2025 року, з 01.07.2013 року по 02.08.2016 року згідно із довідкою №89/16-37 від 03.04.2025 року, з 03.08.2016 року по 30.06.2017 року згідно із довідкою №89/16-38 від 03.04.2025 року, з 10.07.2018 року по 25.04.2025 згідно із довідкою №5/1-23 ДН від 25.04.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 26.07.2025 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу для обчислення пенсії за віком у подвійному розмірі згідно із ст.60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII періоди роботи з 01.11.2004 року по 31.05.2010 року згідно із довідкою №89/16-35 від 02.04.2025 року, з 01.06.2010 року по 30.06.2013 року згідно із довідкою №89/16-36 від 03.04.2025 року, з 01.07.2013 року по 02.08.2016 року згідно із довідкою №89/16-37 від 03.04.2025 року, з 03.08.2016 року по 30.06.2017 року згідно із довідкою №89/16-38 від 03.04.2025 року, з 10.07.2018 року по 25.04.2025 згідно із довідкою №5/1-23ДН від 25.04.2025 року, та виплатити її з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма