Ухвала суду № 138753183, 05.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2156/26

Господарський суд Київської області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 24, корп. А; код ЄДРПОУ 37068787)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альба Фарм (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гагаріна, буд. 25; код ЄДРПОУ 32123916)

про стягнення заборгованості у розмірі 25781,36 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Київської області передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю АльбаФарм про стягнення заборгованості за договором поставки №208/К від 01.04.2022 у розмірі 25781,36 грн, з них: 20204,60 грн - сума основного боргу та 5576,76 - 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладений договір поставки №208/К від 01.04.2022, який з боку відповідача виконаний неналежним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.07.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №911/2156/26, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

27.07.2026, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна б/н від 27.07.2026 (вх.№13281/26 від 27.07.2026) про закриття провадження у справі №911/2156/26 та розподіл судових витрат, в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Заява обгрунтована тим, що відповідачем після відкриття провадження у справі було добровільно сплачено суму основного боргу та частини судового збору. У прохальній частині позивач просив закрити провадження у справі №911/2156/26 у зв`язку із відсутністю предмета спору.

29.07.2026, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна б/н від 29.07.2026 (вх.№13401/26 від 29.07.2026) про закриття провадження у справі №911/2156/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю АльбаФарм про стягнення заборгованості за договором поставки у зв`язку із відсутністю предмета спору.

У зазначеній заяві позивач також просить суд не нараховувати відповідачу 30% річних у розмірі 5576,76 грн та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

29.07.2026, через підсистему Електронний суд, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна б/н від 29.07.2026 (вх.№6917 від 29.07.2026) про відмову від позову та про стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Заява про відмову від позову обгрунтованим тим, що 27.07.2026 відповідач добровільно сплатив суму основного боргу та частину судового збору. Для підтвердження обставин зазначених в заяві, позивач надав платіжні інструкції №924 від 27.07.2026 та №923 від 27.07.2026.

29.07.2026, через підсистему Електронний суд, надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АльбаФарм б/н від 29.07.2026 (вх.№1345/26 від 29.07.2026) про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн або взагалі відмовити у стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідачем у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, було зазначено, що в акті прийому-передачі послуг від 15.07.2026 час витрачений на позов, був безпідставно подвоєний всупереч умовам додаткової угоди, без надання жодних пояснень такого подвоєння.

Також відповідач заявляє щодо невідповідності складової частини послуг подача позовної заяви до Господарського суду Київської області практиці Верховного Суду. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 04.11.2019 у справі № 9901/264/19, відшкодуванню підлягають лише витрати, безпосередньо пов`язані із наданням професійної правничої допомоги. Дії технічного характеру, зокрема друк, копіювання, сканування та направлення документів, не потребують спеціальних юридичних знань і не можуть вважатися правничою допомогою.

Судом відмічається те, що позивачем подано три заяви з процесуальних питань, дві з них про закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмету спору, розглянувши яки суд відзначає, що перша з них подана без урахування позовних вимог у розмірі 5576,76 грн, а друга містить вимогу про ненарахування 5576,76 грн, що не входить до компетенції суду, оскільки право нараховувати або ні річні за прострочення виконання грошового зобов`язання належить виключно позивачу, суд перевіряє правильність розрахунку та за наявності правових підстав ухвалює рішення про стягнення тих сум, які нараховані позивачем.

Дослідивши матеріали справи та вищевикладені заяви, суд дійшов висновку, що серед поданих позивачем заяв, слід розглянути заяву про відмову від позову, як таку, що подана останньою так і таку, яка за процесуальним змістом виключає розгляд попередніх заяв про закриття у зв`язку з відсутністю предмету спору. Отже попередні дві заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору залишаються судом без розгляду.

Заява про відмову від позову підписана представником позивача - адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною, яка надає правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» на підставі договору про надання правничої допомоги від 14.07.2026, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною, підписаного обома сторонами та скріпленого печаткою Товариства. Повноваження адвоката, яким передбачено право адвоката на повну відмову від позову, а також підтверджуються ордером серії АЕ №1526436 від 15.07.2026 на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 14.07.2026 у Господарському суді Київської області. Горець Оксана Анатоліївна здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4771 від 12.06.2020, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області на підставі рішення №132 від 09.06.2020.

Отже, заява подана та підписана уповноваженою особою позивача, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.

Предметом позову, як зазначено судом вище є стягнення заборгованості за договором поставки №208/К від 01.04.2022 у розмірі 25781,36 грн, з них: 20204,60 грн - сума основного боргу та 5576,76 - 30% річних.

Заява про відмову від позову обгрунтованим тим, що 23.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю АльбаФарм надіслало лист вих№74 від 23.07.2026, у якому було зазначено, що сторони дійшли згоди, що відповідач зобов`язується до 27.07.2026 включно оплатити суму основного боргу у розмірі 20204,60 грн та 50% судового збору у розмірі 1664,00 грн, а позивач, у свою чергу, відмовляється від своїх вимог у частині 30% річних у розмірі 5576,76 грн і зобов`язується подати заяву до суду про закриття провадження в частині оплати основного боргу, 30% річних та судового збору. Гарантійний лист підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна та скріплений печаткою Товариства.

До заяви додано платіжну інструкцію №923 від 27.07.2026 про переказ боргу згідно договору №208/К від 01.04.2022 у розмірі 20204,60 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю АльбаФарм до Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна, з призначенням платежу: оплата боргу згідно договору №208/К від 01.04.2022.

Також до заяви була додана платіжна інструкція №924 від 27.07.2026 про переказ відшкодування 50% судового збору згідно гарантійного листа №74 від 23.07.2026 у розмірі 1664,00 грн від Товариства з обмеженою відповідальністю АльбаФарм до Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна.

Отже, матеріалами справи підтверджується те, що після відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено оплату основного боргу у розмірі 20204,60 грн та частини судового збору у розмірі 1664,00 грн відповідно до умов, погоджених сторонами у гарантійному листі.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 та ч. 1,2 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про відмову від позову, подана належним чином, не порушує права та інтереси інших осіб, тому приймається судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з прийняттям судом заяви про відмови від позову.

Також, як зазначено судом вище, позивач просить стягнути з відповідача 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивачем до позовної заяви були надані докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, а саме:

-договір про надання правничої допомоги від 14.07.2026, укладений між адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною та Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна, в особі директора Весновського Ігоря Володимировича; - додаткова угода до договору про надання правничої допомоги №б/н від 14.07.2026, яка підписана зі сторони позивача та адвоката. Відповідно до п. 3 даної угоди вартість правничої допомоги визначена наступним чином: збір і правовий аналіз інформації, документів і матеріалів - 3000,00 грн (вартість послуги за 1 годину) - (витрачений час 1 година); підготовка позовної заяви, відзиву, письмових пояснень, заперечень, запитів - 3000,00 грн (вартість послуги за 1 годину) - (витрачений час 1 година); участь у судовому засіданні - 3000,00 грн (вартість послуги за 1 годину) (витрачений час 1 година);

акт прийому-передачі послуг від 15.07.2026 за договором надання правничої допомоги б/н від 14.07.2026 та додаткової угоди №1 від 14.07.2026. Згідно з даним актом на збір та аналіз документів для підготовки позовної заяви витрачено 1 год вартістю 3000,00 грн; на підготовку, подачу позовної заяви до Господарського суду Київської області про стягнення заборгованості адвокатом витрачено 2 год вартістю вартістю 6000,00 грн;

ордер серії АЕ №1526436 від 15.07.2026 на надання правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 14.07.2026 у Господарському суді Київської області.

доказів здійснення розрахунку позивачем з адвокатом, до матеріалів справи, не надано.

Відповідач заперечує проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу та просить або зменшити такі витрати до 3000,00 грн або відмовити у їх стягненні.

Дослідивши наявні матеріали справи та заяви сторін, суд дійшов наступного висновку.

Господарський процесуальний закон визначає критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Таки висновки Верховного Суду викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22.

Згідно з частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач подав заяву про відмову від позову, а також ще подавав заяви про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки між сторонами досягнута домовленість про те, що відповідач заплатить відповідачу суму основного боргу у розмірі 20204,60 грн та 50% судового збору у розмірі 1664,00 грн, а позивач, у свою чергу, відмовиться від своїх вимог у частині 30% річних у розмірі 5576,76 грн і зобов`язується подати заяву до суду про закриття провадження в частині оплати основного боргу, 30% річних та судового збору. Питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу вирішено передати сторонами на розсуд суду. Вказані обставини викладені в гарантійному листі від 23.07.2026 №74, що наявний в матеріалах справи.

Отже, наявні підстави для того, щоб дійти висновку про те, що позивач не підтримав своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову до суду.

За таких обставин, суд здійснює розподіл судових витрат на підставі наявних матеріалів справи та заяв.

Враховуючи наявність клопотання про зменшення, судом встановлено, що не всі заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином, необхідними та співмірними зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Проаналізувавши зазначені в акті від 15.07.2026 послуги, суд зазначає про те, що послуги із збору та аналізу документів для підготовки позовної заяви, на які адвокатом витрачено 1 година та на послуги із підготовки та подачу позовної заяви до суду, на які адвокатом витрачено 2 години за своїм логічним змістом є однотипними і стосуються підготовки та подачі позовної заяви охоплюються послугою з підготовки позовної послуги, а їх виокремлення, як самостійних видів адвокатських послуг, є необґрунтованим.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

При цьому, суд зазначає про те, що надмірна деталізація виконаної адвокатом роботи задля досягнення певної процесуальної дії в межах виконання договору про надання правничої допомоги не є підставою для формування завищеної вартості таких послуг при її стягненні зі сторони, на користь якої рішення не винесено.

У зв`язку з цим, суд погоджується з доводами відповідача та вказує на те, що послуги, вказані в першому пункті акту, є штучним розмежуванням однієї послуги зі складання / підготовки позовної заяви на декілька різних послуг, фактично, є надмірною деталізацією єдиної наданої представником відповідача послуги з підготовки та складання позовної заяви.

Також, судом встановлено, що провадження у справі здійснювалось без виклику представників сторін, спір не є складним, не потребує дослідження великої кількості доказів та складних розрахунків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, підлягає задоволенню частково, на суму 6000,00 грн за 2 години роботи, яки судом визнані достатніми для такої категорії та складності справи, а також об`єму виконаних робіт.

Окрім цього, суду належить здійснити розподіл судових витрат у вигляді судового збору у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 130 Господарського процесуального кодексу України, частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що відмова від позову надійшла до суду до початку розгляду справи по суті.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, позивачем подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 2662,40 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, тобто, внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Розяснити позивача те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Окрім цього, на виконання ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, судом вирішується питання про повернення сплаченого судового збору у розмірі 50% у зв`язку з відмовою від позову.

Як встановлено судом, правильний розмір судового збору, що підлягав сплаті позивачем при подачі позовної заяви становить 2662,40 грн. Відповідно саме з цього розміру розраховується 50%. Отже, судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Судом враховано те, що відповідачем вже перераховано позивачу 1664,00 грн у більшому розмірі ніж 50% від суми 2664,40 грн. Але вказані обставини не впливають на порядок та розмір повернення суми судового збору з Державного бюджету України позивачу та можуть бути врегульовані або сторонами самостійно або за окремим клопотанням судом.

Згідно з пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 191, 129, 130, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна про відмову від позову.

2. Закрити провадження у справі № 911/2156/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю Альба Фарм про стягнення 25781,36 грн.

3. Заяву позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Альба Фарм на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн - задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альба Фарм (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гагаріна, буд. 25; код ЄДРПОУ 32123916) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 24, корп. А; код ЄДРПОУ 37068787) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

5. В іншій частині заяви позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Альба Фарм на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Долфі-Україна (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 24, корп. А; код ЄДРПОУ 37068787) надмірно сплачений платіжною інструкцієї №12732 від 15.07.2026 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню. Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Д.М. Огороднік