Ухвала суду № 138752747, 05.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/933/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П., перевіривши матеріали позовної заяви Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 161 688,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

Житомирська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області звернулась з позовом про:

- визнання недійсними додаткові угоди №1 від 11.08.2021, №2 від 30.08.2021 , №3 від 06.09.2021, №4 від 21.09.2021, №5 від 27.10.2021 , №6 від 09.11.2021 , №7 від 17.11.2021 та №8 від 14.12.2021 до договору про постачання електричної енергії №40 від 10.03.2021, укладені між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області та ТОВ "Євроенерготрейд";

- стягнення 161 688,83грн безпідставно набутих коштів.

Відповідачем за позовом визначено ТОВ "Євроенерготрейд". Судовий збір сплачено у загальному розмірі 29 952, 00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 53 ГПК України (далі - Кодекс) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (повернення позовної заяви прокурора без розгляду).

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абз. 2 ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду №6-р(II)/2025 від 03.12.2025).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 цього Закону висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 погодився з Північним апеляційним господарським судом, який постановою від 08.04.2026 у цій справі №910/16365/25 скасував рішення суду першої інстанції від 23.02.2026 по суті спору та повернув без розгляду позов заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Адміністрації та Департаменту ( далі - Верховний Суд та апеляційна інстанція).

Верховний Суд вступну частину постанови від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 виклав в наступній редакції:

"Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо наявності у прокурора повноважень на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації та Департаменту, враховуючи:

(І) визнання Конституційним Судом України окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а також

(ІІ) положення частин 6, 7 ст.11 Господарського процесуального кодексу України".

Верховний Суд мотивувальну частину постанови від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 виклав в наступній редакції:

" 49. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалене по суті спору, та залишаючи позов прокурора без розгляду, виходив, зокрема, з того, що прокурором і місцевим господарським судом залишено поза увагою рішення Конституційного Суду України стосовно конституційних повноважень прокуратури.

50. Так, суд апеляційної інстанції послався на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 №6-р(II)/2025, у якому зазначено, зокрема, що:

"7.2. Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходить із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5 червня 2019 року № 4-р(II)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

...

Приписи "не здійснює" та "неналежним чином здійснює", ужиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону, є оцінними. Оскільки Закон не визначає відповідних випадків та критеріїв/ознак для встановлення цих випадків, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Хоча Закон передбачає судовий контроль за застосуванням цього повноваження, відсутність чіткої вказівки на відповідні випадки, критерії/ознаки встановлення цих випадків для визначення меж дискреції, якими мають керуватися і прокурор, і суд, підриває юридичну визначеність приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону.

Невизначення в Законі меж дискреції для прокурора і суду, які розв`язують питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, має наслідком можливість керуватися цим органам фактично лише власним суб`єктивним розумінням того, що означає "не здійснює" або "неналежним чином здійснює". Це вказує на те, що дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя.

Отже, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права (правовладдя).

...

7.3. На думку Конституційного Суду України, окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону уможливлюють виконання прокуратурою функції, установленої пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, у спосіб, що зумовлює позасудове оцінювання прокурором ефективності дій чи встановлення бездіяльності інших суб`єктів владних повноважень поза сферою кримінального права, тоді як, зокрема, у сфері кримінального права вже наявні відповідні механізми реагування прокуратури на випадки нездійснення або неналежного здійснення суб`єктами владних повноважень своїх функцій для захисту інтересів держави.

Цим самим створено не передбачений Конституцією України механізм упливу прокуратури на реалізацію повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб`єктів владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, та знівельовано вимогу статті 6 Конституції України щодо самостійного здійснення повноважень кожним органом у визначених Конституцією України межах.

Унаслідок цього винятковий процесуальний інструмент прокуратури, закріплений у пункті 3 частини першої статті 131-1 Основного Закону України, перетворено на універсальний механізм представництва інтересів держави в суді, чим розширено зміст цієї конституційної функції прокуратури.

...".

51. Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 №6-р(II)/2025 ухвалив:

"...

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

57. Натомість у справі, що переглядається, заступник Генерального прокурора, з посиланням на ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", звернувся з позовом 29.12.2025, тобто після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025.

66. Отже, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у прокурора підстав для звернення з позовом в інтересах держави не на самій лише підставі визнання неконституційними положень ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру" (втрата чинності яких передбачена на майбутнє - з 01.01.2027), а й з урахуванням положень частин 6, 7 ст.11 ГПК, які наділять суд самостійним правом не застосовувати закон, який суперечить Конституції України, незалежно від наявності чи відсутності відповідного висновку Конституційного Суду України (тим паче враховуючи, що у цій справі такий висновок наявний).

67. Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що станом на час звернення прокурора до Департаменту та Адміністрації (04.12.2025) і на момент подання прокурором позову в інтересах цих осіб до господарського суду (29.12.2025), прокурору і місцевому господарському суду було відомо про спростовану Конституційним Судом України презумпцію конституційності окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", яка діяла до 03.12.2025, і неможливість розширеного тлумачення повноважень прокурора на рівні правозастосовної практики".

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській област визначено у розділі позовної заяви " Щодо підстав представництва прокуратурою " ( а.с. 14 -21).

Так, у відповідній частині позову, окрім посилання на ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", постанови ВПВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та постанов Верховного Суду в інших справах щодо спорів у сфері публічних закупівель, прокурор доводить наступне:

" Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і створює загрозу інтересам держави.

...

Частиною третьою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

...

Саме Північний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області в даному випадку є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, а тому Житомирська окружна прокуратура звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі відповідного контролюючого органу.

Бездіяльність Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, проінформованого про виявлені порушення, проявлена фактом незвернення до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку.

Північний офіс Держаудитслужби листом за №262616-17/1408-2026 від 23.03.2026, з посиланням на ст. 2, п. 8 та п. 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність органів державного фінансового контролю, повідомив прокурора, серед іншого, що заходи контролю у замовника (Відділу освіти) не проводилися, відповідно, договір за результатами зазначеної закупівлі не досліджувався та порушення не встановлювалися.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області листом №260615-17/617-2026 від 23.03.2026 підтвердило проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності замовника (Відділу освіти) та передання відповідних матеріалів прокурору листом №260603-17/142-2026 від 13.01.2026. Листом №260603-17/142-2026 від 23.03.2026 звернулося до Житомирської окружної прокуратури про вчинення кримінального правопорушення за наслідками здійснення заходів державного фінансового контролю замовника (Відділу освіти). Однак вважає, що органам Держаудитслужби надано право лише порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, а не самостійно звертатися до суду з цього приводу у зв`язку з чим відсутні підстави для самостійного звернення з позовом до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 виснувала, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо:

- орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси;

- орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:

- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 у справі № 924/524/24 виснував, що у спорах щодо визнання недійсними положень договорів, укладених у межах публічних закупівель, звернення прокурора в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб`єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та належного виконання договірних зобов`язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на це, представництво прокурором інтересів держави може бути обґрунтовано внаслідок звернення:

- в інтересах власника юридичної особи, яка є стороною оспорюваного договору (зокрема, в статусі замовника, покупця), за рахунок якої здійснюється оплата такого договору [...];

- в інтересах розпорядника бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася оплата за оспорюваними правочинами [...];

- в інтересах органу державного фінансового контролю, якщо спір стосується порушень, що входять до його компетенції [...].

Велика Палата Верховного Суду у п.98 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 застосувала висновки Верховного Суду у постанові від 12.03.2025 у справі № 924/524/24.

Окрім того, п.99 підтвердила усталену судову практику про те, що Закон України "Про публічні закупівлі" не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них.

Викладена Верховним Судом у постанові від 12.03.2025 у справі № 924/524/24 правова позиція з питання належного позивача у відповідній категорії спорів є усталеною судовою практикою, про що доводять постанови Верховного Суду від 10.09.2025 у cправі № 910/6131/24 (п.6.37), від 20.01.2026 у cправі № 916/3362/24 ( п.8.15), від 04.02.2026 у cправі № 922/1328/24 ( п.6.27), від 04.02.2026 у cправі № 927/342/24 (п.80), від 24.06.2026 у cправі № 902/1497/23 ( п.62).

З врахуванням мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 про те, що " на момент подання прокурором позову в інтересах цих осіб до господарського суду (29.12.2025), прокурору і місцевому господарському суду було відомо про спростовану Конституційним Судом України презумпцію конституційності окремих приписів абз.1 ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", яка діяла до 03.12.2025, і неможливість розширеного тлумачення повноважень прокурора на рівні правозастосовної практики", Господарський суд ухвалює залишити позовну заяву прокурора без руху та встановити строк для обґрунтування наявності у наведених правовідносинах „виключного випадку" представництва прокуратурою інтересів держави в суді в особі Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, який є сумісним з конституційно визначеним винятковим характером таких випадків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Житомирській окружній прокуратурі протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви в частині обґрунтування наявності у наведених у позові правовідносинах „виключного випадку" представництва прокуратурою інтересів держави в суді в особі Північного офісу Держаудитслужбу в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, який є сумісним з конституційно визначеним винятковим характером таких випадків з врахуванням мотивів Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2026 у cправі № 910/16365/25 , а також Великої Палати Верховного Суду у п.98 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.

3. Роз`яснити Житомирській окружній прокуратурі , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала законної сили 05.08.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Машевська О.П.

1- у справу

2- Житом. окружн. прок (через Ел. суд)