Постанова № 138751427, 04.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/6164/26

Номер провадження 3/711/1552/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Комплєктова Т.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Черкаській області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , працюючої директором ПП «ТАУРУС-ЛТД» (код ЄДРПОУ 33903303), ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 за результатами документальної планової виїзної перевірки ПП «ТАУРУС-ЛТД», директором якого є ОСОБА_1 встановлено, що вона порушила порядок ведення податкового обліку, а саме вимоги:

1) занижено податок на прибуток на загальну суму на загальну суму 182058929 грн., з них за 2019 рік на суму 12033429 грн., в т.ч. за 1 квартал 2019 року на суму 813802 грн., за півріччя 2019 року на суму 3007223 грн., за три квартали 2019 року на суму 8004285 грн., за 2020 рік на суму 18902569 грн., в т.ч. за 1 квартал 2019 року на суму 4247529 грн., за півріччя 2020 року на суму8625465 грн., за три квартали 2020 року на суму 13923372 грн., за 2021 рік на суму 26467441 грн., в т.ч. за 1 квартал 2021 року на суму4755209 грн., за півріччя 2021 року на суму 11681990 грн., за три квартали 2021 року на суму 19190637 грн., за 2022 рік на суму39630047 грн., в т.ч. за 1 квартал 2022 року на суму 5380072 грн., за півріччя 2022 року на суму 13685799 грн., за три квартали 2022 року на суму 25611922 грн., за 2023 рік на суму 39977706 грн., в т.ч. за 1 квартал 2023 року на суму 10017757 грн., за півріччя 2023 року на суму 21443888 грн., за три квартали 2023 року на суму 32097876 грн., за 2024 рік на суму 35591733 грн., в т.ч. за 1 кварталНЯ2024 року на суму 7614683 грн., за півріччя 2024 року на суму 16245007 грн., за три квартали 2024 року на суму 26169010 грн., за 1квартал 2025 року на суму 9456004 грн., чим порушено вимоги п.44.1, п.44.2, п. 44.6 ст.44, пл.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податковогокодексу України від 02.12.2010 року N?2755-VI, ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч.1, 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року N?996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2, п.1.2, п. 2.1, п. 2.4, п.2.15, п.2.16, п.2.17 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року N?88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за N?168/704,п. 3 розділу ІII Національного положення(стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансівУкраїни від 07.02.2013 N?73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за N?336/22868, п.5, п.7 П(С)БО 15«Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року N?290, зареєстрованого Міністерстві юстиціїУкраїни 14.12.1999 за N?860/4153, п.5 П(С)БО 11 «Зобов?язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000N?20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за N?85/4306, п.8, п.9 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку N?9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року: N?246.зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за N?751/4044, п.10, п.11, п.17, п.18, п.19, п. 20, п.21, п.29Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року N?318, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за N?27/4248, пп.5.1., пп.5.2., пп.5.3, пп.5.4., пп. 5.5., пп.5.6, пп.5.7. п. 5 р. ІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 року N?39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України15.03.2000 року за N?161/4382, п.3.3., п.3.13., п. 3.20 розд. І наказу Міністерства фінансів У країни від 28 березня 2013 року N?433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності»;

2) занижено податок на додану вартість у загальній сумі 156 677 093 грн., в т.ч. за січень 2019 року на суму 293461 грн., за лютий 2019 року на суму 246826 грн., за березень 2019 року на суму 284634 грн., за квітень 2019 року на суму 312970 грн., за травень2019 року на суму 724396 грн., за червень 2019 року на суму 1388305 грн., за липень 2019 року на суму 1906736 грн., за серпень 2019 року на суму 1903460 грн., за вересень 2019 року на суму 1523906 грн., за жовтень 2019 року на суму 1731772 грн., за листопад 2019року 1822815 грн., за грудень 2019 року на суму 1795518 грн., за січень 2020 року на суму 1490354 грн., за лютий 2020 року на суму 1389457 грн., за березень 2020 року на суму 1558283 грн., за квітень 2020 року на суму 1273675 грн., за травень 2020 року на суму1269245 грн., за червень 2020 року на суму 1784855 грн., за липень 2020 року на суму 1867976 грн., за серпень 2020 року на суму1991372 грн., за вересень 2020 року на суму 2042323 грн., за жовтень 2020 року на суму 1792535 грн., за листопад 2020 року 1909817грн., за грудень 2020 року на суму 1209256 грн., за січень 2021 року на суму 1972472 грн., за лютий 2021 року на суму 1491261 грн., за березень 2021 року на суму 886528 грн., за квітень 2021 року на суму 1933432 грн., за травень 2021 року на суму 1453055 грн., за червень 2021 року на суму 1108841 грн., за липень 2021 року на суму 2532875 грн., за серпень 2021 року на суму 2869406 грн., за вересень 2021 року на суму 2809586 грн., за жовтень 2021 року на суму 2456699 грн., за листопад 2021 року 2596703 грн., за грудень2021 року на суму 2427990 грн., за січень 2022 року на суму 2639132 грн., за лютий 2022 року на суму 2251654 грн., за березень 2022 року на суму 2696809 грн., за квітень 2022 року на суму 1021572 грн., за травень 2022 року на суму 668682 грн., за червень 2022 року на суму 675825 грн., за липень 2022 року на суму 1997693 грн., за серпень 2022 року на суму 1745183 грн., за вересень 2022 року на суму 1925139 грн., за жовтень 2022 року на суму 2693987 грн., за листопад 2022 року на суму 2332191 грн., за грудень 2022 року на суму 2316744 грн., за січень 2023 року на суму 874415 грн., за березень 2023 року 2186904 грн., за квітень 2023 року на суму 628364грн., за травень 2023 року на суму 768941 грн., за червень 2023 року на суму 1702767 грн., за липень 2023 року на суму 3681672 грн., за серпень 2023 року на суму 5067018 грн., за вересень 2023 року на суму 6561254 грн., за жовтень 2023 року на суму 5219483 грн., за листопад 2023 року на суму 4487148 грн., за грудень 2023 року на суму 4467895 грн., за січень 2024 року на суму 977346 грн., за лютий 2024 року на суму 2315069 грн., за березень 2024 року на суму 2165992 грн., за квітень 2024 року на суму 2600590 грн., за травень 2024 року на суму 1240666 грн., за червень 2024 року на суму 3055420 грн., за липень 2024 року на суму 2738625 грн., за серпень 2024 року на суму 3238187 грн., за вересень 2024 року на суму 3234772 грн., за жовтень 2024 року на суму 3162632 грн., за листопад 2024 року на суму 3431854 грн., за грудень 2024 року на суму 3074042 грн., за січень 2025 року на суму 3336987 грн., за лютий 2025 року на суму 2322168 грн., за березень 2025 року на суму 3119475 грн., чим порушено вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п.201.1, 201.10 ст.201 розд. V Податкового кодексу України, що підтверджується висновком акту перевірки № 9262/23-00-07-01-01/30903303 від 11.06.2026, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

Статтею 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 КУпАП.

Дослідивши письмові матеріали справи, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена у випадку відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасного подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Суб`єкт адміністративного правопорушення - спеціальний (керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери).

Об`єктивна сторона правопорушення в даному провадженні полягає у порушені керівником товариства встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме полягає у неподанні відповідної декларації, подання якої передбачено вимогами нормативно- правових актів України.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Таким чином ст.163-1 КУпАП визнає певні дії або бездіяльність в якості порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Крім того, п.56.18 ст. 56 ПК України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Також, згідно п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного, оскарження відповідно до п.56.17 цієї статті.

Таким чином, податковим законодавством України передбачено дворівневу процедуру оскарження рішень податкового органу та поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

Доказів того, що суб`єкт господарювання ПП «ТАУРУС-ЛТД», використовуючи надане законом право, оскаржив до ДПС висновки викладені в акті за результатами документальної планової виїзної перевірки та в податковому повідомленні-рішенні, при якому грошове зобов`язання вважається неузгодженим, суду не надано.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: копією наказу № 1 від 09.06.2016 про вступ ОСОБА_2 на посаду директора ПП «ТАУРУС-ЛТД»; актом від 11.06.2026 про відмову від підписання Акту документальної планової виїзної перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення; витягом з акту про результати документальної планової виїзної перевірки № 9262/23-00-07-01-01/30903303 від 11.06.2026.

Таким чином досліджені та перевірені судом докази, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість директора ПП «ТАУРУС-ЛТД» ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за порушення вимог податкового обліку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Разом з тим суд наголошує, що згідно з положеннями п.п 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

За приписами ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

В ч. 2 ст. 38 КУпАП зазначено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Тобто, приписами ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Згідно з п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зі змісту ст. 38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та у постанові від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16-а (2-а/404/924/16).

У відповідності до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку. У даному випадку такі дії полягали у порушенні ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку за звітні податкові періоди з першого кварталу 2019 року по перший квартал 2025 року.

Тому з урахуванням положень ч. 2 ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як керівника ПП «ТАУРУС_ЛТД» за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ч.1 ст.163-1 КУпАП) сплив через три місці після останнього дня строку для подання до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за звітний податковий період - з першого кварталу 2019 року по перший квартал 2025 року (10 травня 2025 року), тобто, 10 серпня 2025 року.

Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП на момент розгляду справи (05 серпня 2026 року) минуло більше трьох місяців, а відтак строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, сплив.

Закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, без вирішення питання щодо винуватості особи, є закриттям за нереабілітуючої підстави, порушує принцип правової визначеності, що є складовим принципу верховенства права, звужує права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і потерпілого.

Варто зауважити, що нормами КУпАП не встановлено будь-яких обмежень при розгляді справи судом відносно встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, підтвердження чи спростування вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, суд при прийнятті рішення про закриття провадження на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, зобов`язаний встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні.

Законодавство про адміністративне правопорушення, що ставить вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі при накладені адміністративного стягнення, не вимагає зазначення у резолютивній частині такої постанови висновок про визнання винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.

На підставі викладеного, суд визнає ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та закриває відносно неї провадження по справі на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП, у зв`язку з закінченням трьох місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення, протягом яких можливо накласти стягнення.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП - закрити по закінченню строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова