Рішення № 138746076, 05.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1442/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 серпня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» поданого в особі уповноваженого представника Заставна О.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» в особі представника Заставна О.В. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області через систему "Електронний суд" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи свої позовні вимоги, вказує на те, що 02.10.2023 між АТ «Ідея Банк» та гр. ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №M35.00117.010434087.

Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071 b978c5ec881b.

Згідно Кредитного договору Відповідач отримав кредит в розмірі 58800 грн. (П`ятдесят вісім тисяч вісімсот гривень нуль копійок), зі сплатою 33,33% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів.

Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту. Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим Позивач був змушений звернутися до суду. Остання сплату Відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 11.12.2023.

Позивач зазначає, що сума боргу Відповідача за Кредитним договором станом на 07.01.2026 становить: 63571,41 грн. з яких: Прострочений борг 49737,42 грн. ; Прострочені проценти 13833,99 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка перед позивачем по кредитному договору станом на 07.01.2026 року становить 63571,41 грн. з яких: Прострочений борг 49737,42 грн. ; Прострочені проценти 13833,99 грн., яку позивач АТ «Ідея Банк», просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь та сплачений судовий збір.

Виклад позицій сторін по справі:

У судове засідання представник позивача не з`явився. В пункті 3 резолютивної частини позовної заяви просить суд, розглянути справу у відсутності представника Банку.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7 ст. 128 ЦПК України, відзив до суду не надходив.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджується рекомендованими повідомленнями, які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній» за №R067115108317, R067095783063, R0670145174640 та №R067187904509.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає за необхідне звернути увагу на тому, що застосовуючи відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільно- процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс торон Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова торон України»).

Враховуючи, що відповідач повідомлений належним чином повторно не з`явився до суду без повідомлення причин, не подав відзив, тому, при відсутності заперечень зі торонни позивача, вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

02.02.2026 року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Статтею 12 ЦПК України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, наякі вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з влас-ної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи встановлені судом:

Судом встановлено, що 02.10.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №М35.00117.010434087.

Згідно із кредитним договором, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 58800,00 грн. зі сплатою 33,33% річних, строком на 12 місяців.

Згідно п.1.6 договору Процентна ставка є розміром плати за користування кредитними коштами, становить 33.33 процентів річних та є фіксованою. Нарахування процентів здійснюється за методом «факт/факт» починаючи з дати надання кредиту. Графік Позичальника (Додаток 1) до цього Договору в розрізі сум погашення кредиту і процентів є невід?ємною частиною Договору. Нарахування процентів припиняється з настанням терміну повернення Кредиту, а також у інших випадках передбачених законом. Базою для нарахування процентів є неповернена сума кредиту.

Згідно п.1.7 договору Дата повернення Кредиту - по 02.10.2024 включно. Повернення заборгованості за Договором здійснюється через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку (надалі - Рахунок) відповідно до порядку повернення кредиту, згідно з Додатком N?1. Датою погашення Кредиту є дата зарахування коштів на рахунок.

Згідно п.1.8 договору У випадку коли Позичальник допустив прострочення чергового платежу згідно Графіка, з дня наступного за днем платежу згідно Графіку, на прострочену суму кредиту нараховується процентна ставка 33.33 процентів річних.

Згідно п.1.11 договору Банк надає кредит Позичальнику для власних потреб, шляхом переказу коштів в розмірі 51130.43 (П`ятдесят одна тисяча сто тридцять грн. 43 коп.) гривень на рахунок НОМЕР_2 Позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк" та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 7669.57 (сім тисяч шістсот шістдесят дев?ять грн. 57 коп.) гривень згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п.2 цього Договору. Спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ ПЗУ УКРАЇНА СТРАХУВАННЯ ЖИТТЯ в АТ «Ідея Банк» НОМЕР_3 на умовах договору про прийом платежів, укладеного отримувачем коштів з Банком. Датою видачі кредиту є дата зарахування кредитних коштів на рахунок Позичальника.

Згідно п.1.12 договору Клієнт має право протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від такого Договору без пояснення причин. у тому числі після отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від укладеного Договору Клієнт повідомляє Кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного здно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг») протягом 14 календарних днів з дня укладення Договору. Якщо Клієнт подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально аос підписане представником за довіреністю на вчинення таких дій. Протягом семи календарних онв з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору клієнт зобов?язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою Договором. Відмова від Договору є підставою для його припинення, а також припинення договорів щодо супровідних послуг, що були визначені як обов?язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов?язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі супровідні послуги, шляхом перерахування їх на Рахунок НОМЕР_1 , не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від Договору кредиту, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови Клієнта від Договору кредиту в порядку. визначеному законодавством. Право на відмову від Договору не застосовується одо споживчих кредитів, наданих на придання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від Договору, встановленого у цьому пункті та Законі України «Про споживче кредитування».

Додатком №1 до договору №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року є Графік щомісячних платежів.

Судом встановлено, що 02.10.2023 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року.

Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №539704 від 02.10.2023 року позивач перерахував на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 58800,00 грн. Призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року.

Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №539707 від 02.10.2023 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок АТ «Ідея Банк» грошові кошти в розмірі 7669,57 грн. Призначення платежу: оплата по договору №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року, страхувальник ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що згідно платіжної інструкції №539715 від 02.10.2023 року позивач перерахував на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 51130,43 грн. Призначення платежу: видача кредиту згідно кредитного договору №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року.

Судом встановлено, що згідно виписки по особовому рахунку з 07.01.2000 по 07.01.2026 вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.

Згідно довідки -розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року станом на 07.01.2026 року загальна заборгованість становить: 63571,41 грн., з яких: прострочений борг 49737,42 грн., прострочені проценти 13833,99 грн.

Нормативно-правове регулювання:

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в судове засідання нез`явився , відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання та не здійснив платежів для погашення кредитної заборгованості, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Суд враховує те, що ні кредитний договір №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року, ні окремі його умови, ОСОБА_1 не оспорювалися, недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак підлягали обов`язковому виконанню їх сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, питання визначення процентної ставки за кредитним договором вирішується виключно сторонами у договорі.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 станом на 07.01.2026 р. відповідач допустив загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в розмірі 63571,41 грн. яка складається із: 49737,42 гривень прострочений борг; 13833,99 гривень прострочені проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду контр розрахунку суми заборгованості, а відтак суд приходить до висновку, що нарахована позивачем сума боргу та наданий розрахунок заборгованості є належним доказом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між АТ"Ідея Банк" та відповідачем ОСОБА_1 договору кредиту та страхування в письмовій формі, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, а також нарахований позивачем відповідно укладеного договору борг у сумі 63571,41 грн., який суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Будь-яких доказів щодо неотримання ОСОБА_1 коштів від позивача, не проведення ним операцій по спірному картковому рахунку, а також доказів щодо спростування даної заборгованості - матеріали справи не містять.

Таким чином, укладаючи Договір кредиту та страхування від 02.10.2023 року сторони погодили надання кредитних коштів та нарахування процентів за користування коштами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 розумів умови укладеного ним договору, надання йому у користування грошових коштів та нарахування процентів за користування коштами, що зобов`язувало останнього належним чином виконувати обов`язки, щодо виконання умов договору про надання коштів у позику та повернення грошових коштів.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов`язання за договором, а тому з нього на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту та нарахованими відсотками в сумі 63571,41 грн, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України -кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що відповідачем не представлено суду жодних доказів щодо безпідставності вимог позивача, доказів того, що ОСОБА_1 повністю сплатив заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ"Ідея Банк" заборгованості згідно Договору №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141ЦПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 (за подання позовної заяви).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Судове засідання було призначено на 29.07.2026 року, дата складання повного судового рішення з врахуванням днів перебування судді у відпустці 05.08.2026 року, а відтак датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення -05.08.2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 623, 624, 628, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 14, 82, 206,223, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» поданого в особі уповноваженого представника Заставна О.В. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) заборгованість за Договором №М35.00117.010434087 від 02.10.2023 року станом на 07.01.2026 р. у розмірі 63571,41 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом 49737,42 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 13833,99 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк» (місце знаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 19390819);

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Дата проголошення повного тексту рішення 05.08.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца