Рішення № 138744057, 03.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26410/24

Провадження № 2/761/1113/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

03 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Матвєєвій Ю.О.

при секретарі. Каніковського Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПІВДЕННИЙ ШЛЯХ» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 р. на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПІВДЕННИЙ ШЛЯХ» про стягнення коштів, а саме суму сплаченого гарантійного платежу у розмірі 33000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 3407,97 грн., 3% річних у розмірі 1650,33 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 травня 2022 року між нею та Приватним підприємством «Південний шлях» було укладено Договір №521/10/21-05 про надання послуг з підбору транспортного засобу на аукціонах США, організації його доставки та розмитнення.

Відповідно до пункту 1.1 договору відповідач зобов`язався власними силами та засобами надавати позивачу інформаційно-консультаційні послуги щодо пошуку та підбору транспортного засобу на ринку Сполучених Штатів Америки, організації його придбання, доставки та митного оформлення, а позивач - оплатити такі послуги.

На виконання умов договору позивач у день його укладення внесла гарантійний платіж у розмірі 33 000,00 грн, що підтверджується квитанцією від 21.05.2022р., а також актом приймання-передачі грошових коштів.

Відповідно до пунктів 3.1.2 та 5.1 Договору внесення гарантійного платежу було обов`язковою умовою участі у придбанні транспортного засобу на онлайн-аукціонах.

Згідно з пунктом 8.9 договору відповідач гарантував безкоштовне розмитнення будь-якого транспортного засобу.

Разом із тим після скасування Законом України пільгового режиму митного оформлення транспортних засобів менеджер відповідача повідомив позивача про необхідність додаткової оплати митного оформлення автомобіля, що, на думку позивача, свідчило про невиконання відповідачем умов договору.

Позивач зазначає, що у зв`язку із зазначеними обставинами, а також через фактичне ненадання відповідачем обумовлених договором послуг, вона звернулася до відповідача із заявою про дострокове припинення договору та повернення гарантійного платежу.

Посилаючись на пункт 7.5 договору, позивач вказує, що оскільки ставка на аукціоні зроблена не була, відповідач був зобов`язаний повернути гарантійний платіж у повному розмірі.

Однак отримані кошти відповідач не повернув, письмову вимогу залишив без задоволення. Таким чином, оскільки відповідач у добровільному порядку грошові кошти не повертає, позивач вимушений був звернутись до суду за їхнім примусовим стягненням, а також просив суд стягнути три проценти річних, інфляційну складову заборгованості згідно ст. 625 ЦК України.

22.07.2024 року до суду надійшла зазначена цивільна справа та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 року була передана до провадження судді Макаренко І.О.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О. щодо повторного автоматизованого розподілу справи №01-08-732 від 11.03.2026 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 року в провадження судді Матвєєвої Ю.О. надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПІВДЕННИЙ ШЛЯХ» про стягнення коштів.

Ухвалою суду від 13.03.2026 р. відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 04.05.2026 року змінено порядок розгляду справи на спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечую проти винесення заочного рішення.

Судом вживались заходи стосовно повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Так, у призначені судові засідання відповідачі не з`явилися, поштові відправлені, направлені на їх адресу повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надали, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 21 травня 2022 року між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Південний шлях» укладено Договір №521/10/21-05 про надання послуг з підбору автомобіля на аукціонах США, організації його доставки та розмитнення.

Правовідносини сторін виникли з договору про надання послуг, а тому регулюються главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно з п. 3.1.2 Договору, Замовник зобов`язаний в день підписання цього Договору внести Виконавцю на депозит гарантійний платіж для участі в онлайн аукціонах.

Аналогічна вимога закріплена в п. 5.1 Договору, відповідно до якого у день підписання цього Договору Замовник вносить Виконавцю гарантійний платіж в розмірі, що дорівнює еквіваленту 1000 (одна тисяча) доларів USD за курсом валюти 33 грн..

На виконання даних вимог Договору, Позивач 21.05.2023р. сплатила грошові кошти у розмірі 33 000 грн. на рахунок директора Відповідача ОСОБА_3 за наступними реквізитами: Ощадбанк, картковий рахунок НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією №143941753 від 21.05.2022 року.

Крім того, факт укладення Договору та його виконання Сторонами, підтверджується також Актом прийому-передачі грошових коштів, підписаним директором Відповідача, та перепискою Позивача з менеджерами Відповідача щодо виконання Договору

Факт отримання відповідачем зазначених коштів останнім не спростований.

Згідно п. 2.1 договору відповідач взяв на себе обов`язок здійснювати інформаційно-консультаційний супровід придбання транспортного засобу, інформувати замовника про всі етапи придбання автомобіля, забезпечити юридичну перевірку транспортного засобу, а також надати допомогу при митному оформленні транспортного засобу.

Відповідно п. 8.9 договору, відповідач гарантував безкоштовне розмитнення будь-якого транспортного засобу.

Після скасування законодавчих пільг щодо митного оформлення транспортних засобів, (згідно Закону №2325-IX від 21.06.2022р.) відповідач повідомив позивача про необхідність здійснення додаткової оплати митних платежів.

Отже, відповідач фактично відмовився від виконання прийнятого на себе договірного обов`язку щодо забезпечення безкоштовного розмитнення транспортного засобу. При цьому жодних доказів внесення змін до договору, погодження сторонами нових умов або укладення додаткової угоди суду не подано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до п. 7.5 Договору, дія цього Договору може бути достроково припинена Замовником в односторонньому порядку до моменту коли зроблена ставка на аукціоні. При цьому Виконавець повертає Замовнику внесений гарантійний платіж, зазначений в п. 5.1. даного Договору, в повному розмірі.

Матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що до моменту звернення позивача із заявою про припинення договору ставка на аукціоні була здійснена.

Відповідач таких доказів також не надав. Оскільки відповідач не довів факту здійснення ставки на аукціоні, суд виходить із доведеності обставин, викладених позивачем.

За таких обставин право позивача на повернення гарантійного платежу виникло безпосередньо на підставі пункту 7.5 договору.

09 листопада 2022 року позивач звернулася до відповідача із письмовою вимогою про дострокове припинення договору та повернення гарантійного платежу. Матеріали справи містять докази направлення зазначеної вимоги відповідачу.

Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник зобов`язаний виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу спірні кошти не пізніше семи днів з моменту отримання вимоги.

Оскільки у визначений законом строк відповідач грошові кошти не повернув, він є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, який перевірений судом сума стягнення грошових коштів з відповідача становить 38058,30 грн., що складається з: суми сплаченого гарантійного платежу у розмірі 33000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 3407,97 грн., 3% річних у розмірі 1650,33 грн.

Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що Приватним підприємством «Південний шлях» взяті на себе зобов`язання з постачання транспортного засобу на замовлення позивача не виконані, отримані грошові кошти, у відповідності до умов Договору №521/10/21-05, не повернуті, тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення грошові кошти у розмірі 38058,30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем, відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при поданні заяви до суду судовий збір не сплачувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ПІВДЕННИЙ ШЛЯХ» про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ПІВДЕННИЙ ШЛЯХ» (код ЄДРПОУ 32086749), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) суму сплаченого гарантійного платежу у розмірі 33000,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 3407,97 грн., 3% річних у розмірі 1650,33 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «ПІВДЕННИЙ ШЛЯХ» (код ЄДРПОУ 32086749), на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

03 серпня 2026 року