Рішення № 138744056, 03.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16944/26

Провадження № 2/761/10869/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 16960,49 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивують тим, що 08.11.2023 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 370029/4615/0000076, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб BMW д.р.н. НОМЕР_1 .

17.10.2024 року о 10 годині 15 хвилин по вул. Жилянська, буд. 38 в м. Києві, відповідач керуючи автомобілем «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Згідно постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14.01.2025 року (справа № 752/22685/24, ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 ПДР України. Внаслідок зазначеного вище ДТП власнику автомобіля BMW д.р.н. НОМЕР_1 - було завдано майнової шкоди.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 89162,36 грн. згідно платіжного доручення ПІ № 200754 від 13.11.2024 року.

Враховуючи викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» завдані збитки в порядку суброгації розмірі 16960,49 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 матеріали позовної заяви передані на розгляд судді Матвєєвій Ю.О.

Ухвалою суду від 05.05.2026 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

28.05.2026р. від представникаПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» надійшли письмові пояснення.

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 08.11.2023 року між ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 370029/4615/0000076, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб BMW д.р.н. НОМЕР_1 .

17.10.2024 року о 10:15 год. по вул. Жилянська, буд. 38 в м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля BMW д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/22685/24 від 14.01.2025 року, яка набрала законної сили 28.01.2015 р., ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 850,00 грн.

Згідно положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП 17.10.2024 року, а також обставини цієї ДТП не потребують доказування під час розгляду вказаної цивільної справи.

Водночас, в результаті вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки BMW д.р.н. НОМЕР_1 .

Як встановлено судом, власник транспортного засобу BMW д.р.н. НОМЕР_1 , звернувся до позивача щодо виплати страхового відшкодування за шкоду заподіяну в результаті ДТП 17.10.2024 року.

Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу BMW д.р.н. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунку №DBL00009734 від 19.10.2024 року ТОВ «АВТ Баварія Київ» склала 89162,36 грн.

На підставі рахунку №DBL00009734 від 19.10.2024 року ТОВ «АВТ Баварія Київ» виплачено страхову виплату у розмірі 89162,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням №200754 від 13.11.2024 року.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/218270359 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , яким в момент дорожньо-транспортної пригоди керував ОСОБА_1 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група».

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу була застрахована за договором страхування в ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», страховиком було перераховано компенсацію в розмірі 72201,87 грн.

На час укладення вказаного страхового договору діяв Закон України від 1 липня 2004 року №1961-IV „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на підставі якого і був укладений даний правочин.

З 1 січня 2025 року почав діяти Закон України від 21 травня 2024 року №3720-IХ „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Згідно розділу VI Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону України договори страхування, укладені до 1 січня 2025 року, залишаються чинними на тих умовах, на яких вони були підписані.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року №1961-IV „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон № 1961-IV).

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

За умовами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом наведених правових норм після виплати страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги яке страхувальник (особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, до ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» перейшло право на отримання від відповідача, як винуватця ДТП, суми непокритих збитків у розмірі 16960,49 грн. із розрахунку: (89162,36 грн. - 72201,87 грн.).

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, при взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Страховик, який виплатив страхове відшкодування, згідно із законодавством має право пред`явити грошову вимогу до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Тобто, позивач має право зворотної вимоги до відповідача, з вини якого завдано матеріальної шкоди страхувальнику, якому позивач виплатив страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами другою, п`ятою ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором (п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України).

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Враховуючи, що на підставі наявних в справі доказів судом установлено те, що дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено застрахований ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» транспортний засіб BMW д.р.н. НОМЕР_1 , сталася з вини водія ОСОБА_1 , ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» виплатило страхове відшкодування в повному обсязі, страхова компанія ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» з якою у винуватця ДТП був укладений договір цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду заподіяну майну третіх осіб, частково відшкодувала понесені позивачем витрати на здійснення страхової виплати, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та його задоволення, а саме стягнення з відповідача на користь страховика 16960,49 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вважає за необхідне вирішити питання щодо розподілу між сторонами справи судових витрат.

Згідно з положеннями ч. ч. 1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються зсудового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також, від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.

В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

У зв`язку з вищевикладеним відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3328,00 грн. та витрати за надану правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 22, 36, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. 2, 4, 5, 10-13, 19, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 273, 279, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533) матеріальну шкоду в розмірі 16960,49 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» (код ЄДРПОУ 20033533) судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу - 5000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.О. Матвєєва

03 серпня 2026 року