Рішення № 138743580, 18.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59436/25-ц

пр. 2-6567/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Зінченко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» (далі - позивач, АТ «АКЦЕНТ-БАНК») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.02.2023 року у розмірі 161 584,12 грн. станом на 25.11.2025 року, яка складається з: 122 312,03 - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 39 272,09 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, 05.02.2023 відповідач, будучи клієнтом Банку, підписав Заяву про встановлення кредитного ліміту, за якою Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a.bank.com.ua, між відповідачем та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови які відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредиту. Однак, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов договору, тобто не виконав зобов`язання за договором. Станом на 04.10.2025 року заборгованість відповідача становить 161 584,12 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2025 справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.11.2025 року позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 27.11.2025 року судом було отримано відповідь № 2055246 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача фізичної особи.

08.12.2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2025 року, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.03.2026 року.

12.03.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній просив відкласти судове засідання.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.03.2026 року, задоволено заяву відповідача, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 18.06.2026 року.

17.06.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

18.06.2026 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача надійшла заява, за змістом якої останній просив розглядати справу за його відсутності та з боргом погоджується.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі в якій зазначив, що не заперечує проти розміру боргу.

Оскільки, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Суд встановив, що 05.02.2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «АКЦЕНТ-БАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку» (а.с. 19).

У анкеті-заяві від 05.02.2023 року зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a.bank.com.ua, між Відповідачем та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови які Відповідачу зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення (а.с. 19).

05.02.2023 року між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено споживчий кредит за програмою «Кредитна картка».

Як визначено у п. 2.1.1.2.1. Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, для надання послуг Банк видає Клієнту картку. Її тип визначено в Договорі. Договір - укладений між Банком та Клієнтом договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування Платіжної картки з можливістю встановленняліміту кредитування, що складається з Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Паспорт споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка", Заяви про відкриття поточного рахунку та Тарифів.

У п. п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Банк має право відмовити Клієнту без пояснення причин у видачі або перевипуску Картки у разі надання ним у Заяві невірної інформації, нестійкого фінансового стану або наявності інших дони, що свідчать про неможливість видачі перевипуску Картки цій особі.

Згідно п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Клієнт зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

У п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку сторони погодили, що Клієнт зобов`язується у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі Простроченого Кредиту та Овердрафта), оплати винагороди Банку.

Відповідно до п. 2.1.1.5.7. Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Власник зобов`язаний держатель зобов?язаний стежити за витратою коштів у межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафта або перевитрати платіжного ліміту.

Згідно п. 2.1.1.12.10. Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та/або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У частині ч. 2 ст. 639 ЦК України визначено що, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Як визначено у ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, відповідач акцептував оферту шляхом заповнення заявки на отримання кредиту, вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов`язкових для заповнення. Відтак, кредитний договір від 05.02.2023 року укладено між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 в електронній формі згідно з вимогами законодавства.

У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України, визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував. Відповідно до наданого позивачем виписки по кредиту, заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 25.11.2025 року становить 161 584,12 грн. станом на 25.11.2025 року, яка складається з: 122 312,03 - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 39 272,09 грн. - загальний задишок заборгованості за процентами, що підтверджується випискою по картці (а. с. 25-61).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніх, належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 76, 77, 78 ЦПК України, на підтвердження виконання зобов`язань за кредитним договором від 05.02.2023 року ОСОБА_1 не надав. Більше того, у заяві від 18.06.2026 року останній не заперечив розмір боргу.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи заяву представника відповідача про визнання позову, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до Печерського районного суду м. Києва сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6005315535769 від 25.11.2025 року.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 422,40 грн. у відшкодування судових витрат. Доказів на підтвердження понесення інших витрат позивачем не надано. Відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 204, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст. ст. 12, 13, 76-78, 81, 133-141, 263-265, 267, 273, 274-279, 280-283, 354, 355, 435, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.02.2023 року у розмірі 161 584 (сто шістдесят одна тисяча п`ятсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп. з яких заборгованість за тілом кредиту становить 122 312 (сто двадцять дві тисячі триста дванадцять) грн. 03 коп., заборгованість за процентами становить 39 272 (тридцять дев`ять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.06.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко