Рішення № 138742379, 29.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4170/26

н/п 2/953/3037/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Губської Я.В.,

за участі секретаря судових засідань Мисниченко Т.С.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.07.2024 в розмірі 45553,55 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 липня 2024 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 9 000,00 грн. Відповідач отримав кредит та зобов`язався своєчасно і в повному обсязі повернути отримані кошти, а також виконувати інші умови кредитного договору.

На виконання умов договору Акціонерне товариство «Універсал Банк» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредит у погодженому сторонами розмірі.

Водночас відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

У зв`язку із чим станом на час звернення до суду у Відповідача виникла заборгованість в сумі 45553,55 грн., яка складається з:

- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 21762,58 грн.,

- заборгованість за пенею 4547,73 грн.;

- заборгованість за порушення грошового зобов`язання 19243,24 грн.

Відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за кредитним договором, заборгованість не погашає.

Враховуючи зазначене, Позивач просить стягнути з Відповідача на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» вказану суму заборгованості.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 16.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник Позивача у позові просив розглядати справу у відсутності уповноваженого представника, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань від сторони Відповідача не надходило, відтак, у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно зі ст.1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що 17.07.2024 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надано кредит у вигляді встановленого максимального кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі до 500 000,00 грн.

За умовами договору у АТ «Універсал Банк» відкрито поточний рахунок на ім`я ОСОБА_1 та встановлено умови кредитування: пільговий період за користування кредитним лімітом до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць.

У заяві також зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав анкету заяву до договору про надання банківських послуг і витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms).

До анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank в редакції, чинній з 17.07.2024 року, та паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank.

У зв`язку із чим станом на час звернення до суду у Відповідача виникла заборгованість в сумі 45553,55 грн., яка складається з:

- загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 21762,58 грн.,

- заборгованість за пенею 4547,73 грн.;

- заборгованість за порушення грошового зобов`язання 19243,24 грн.

Отже, на підставі досліджених у справі доказів, суд робить висновок, що 17.07.2024 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору б/н. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента і визначенні умов договору, підписав кредитний договір, чим погодив його умови.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти (що не спростовано в ході розгляду справи) і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість, зокрема, за тілом кредиту в сумі 21762,58 грн.

Аналіз матеріалів справи та викладене свідчить про наявність доказів на підтвердження того, що Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суми позики) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Великої палати Верховного Суду у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19) від 03 липня 2019 року.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості за кредитним договором.

Судом встановлено, що в даному випадку Позивач діяв відповідно до Розділу ІІ Умов і правил надання банківських послуг, які банком додано до позовної заяви.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 19 243,24 грн суд зазначає таке.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим у позивача виникло право на нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (процентів за прострочення) відповідно до умов кредитного договору.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, а також проценти у розмірі, встановленому договором або законом.

Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, розмір процентів, нарахованих у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, становить 19 243,24 грн. Наданий розрахунок відповідачем не спростовано, доказів його неправильності або погашення зазначеної заборгованості суду не подано.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої після настання строку виконання основного зобов`язання кредитодавець має право на отримання передбачених договором або законом процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання, якщо таке право прямо передбачене умовами договору або положеннями статті 625 ЦК України.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, а позивачем надано належний розрахунок нарахованих процентів, вимога про стягнення 19 243,24 грн процентів за порушення грошового зобов`язання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом перевірено розрахунок заборгованості, оцінено його в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, зокрема, анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг, яку підписано Відповідачем.

Тому з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягає стягненню непогашена заборгованість за тілом кредиту, нарахована відповідно до умов договору.

Суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, за встановлених обставин укладення договору про надання банківських послуг та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитного ліміту, Відповідач належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, дійшов висновку, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню заборгованість за договором за тілом кредиту в розмірі 21762,58 грн.; сума заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 19243,24 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом із тим, відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом встановлено, що позивачем уже включено до складу заявленої до стягнення заборгованості суму за порушення грошового зобов`язання у розмірі 19 243,24 грн. Додаткове стягнення пені за те саме порушення фактично призведе до застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення умов договору, що суперечить положенням статті 61 Конституції України та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо недопустимості подвійного стягнення санкцій за одне й те саме порушення.

Також суд зазначає включена до суми заборгованості сума пені в розмірі 4547,73 грн. не підлягає стягненню, оскільки її нараховано на період дії воєнного стану.

Натомість, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти введений 24.02.2022 року воєнний стан, вказана обставина є загальновідомою.

Позивачем нараховано суму пені (підстави нарахування якої у позові не наведено) за період дії воєнного стану.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 21 762,58 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 19 243,24 грн. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 4 547,73 грн слід відмовити.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 995,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625, 1050, 1054, 1056-1 ЦК, ст.ст. 133, 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного Товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) суму боргу за кредитним договором від 17 липня 2024 року у розмірі 41005,85 грн, у тому числі: сума заборгованості за кредитом складає 21762,58 грн.; сума заборгованості за порушення грошового зобов`язання складає 19243,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) судовий збір у розмірі 2995,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: