Рішення № 138740025, 30.07.2026, Носівський районний суд Чернігівської області

Провадження номер 2/741/946/26

Єдиний унікальний номер 741/745/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Ляшка Р.С.,

за участю секретаря судового засідання - Гордіної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Носівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , яка на момент смерті була зареєстрована та проживала в АДРЕСА_1 .

Після її смерті залишилася спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Мічурінець», що знаходиться на території Носівської міської ради (раніше Держанівської сільської ради Носівського району) Чернігівської області, оскільки за життя ОСОБА_4 була членом КСП «Мічурінець» Держанівської сільської ради Носівського району Чернігівської області і була включена до списку громадян-членів КСП, що є Додатком 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН № 000001 за № 280.

Останні роки життя стан здоров`я ОСОБА_4 суттєво погіршувався. Позивач постійно приїздив до матері, так як у неї був слабкий стан здоров`я і вона потребувала постійного стороннього догляду. Він постійно до смерті здійснював за нею догляд, супроводжував при відвідуванні медичних закладів. Доглядав за будинком, прибудинковою територією та городом. Після смерті позивач здійснював її поховання та організовував поминальні обіди і відповідно вважав, що фактично прийняв спадщину.

У квітні 2025 року представник позивача звертався до Носівської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після померлої, але нотаріус, оглянувши надані документи роз`яснив про неможливість видачі свідоцтва про право на спадкове майно, в зв`язку з тим, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заводилась, а також відсутні документи, які б підтверджували факт постійного проживання позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини померлої ОСОБА_4 , а позивач не звертався з заявою про прийняття спадщини після її смерті.

Причиною пропуску строку стало те, що позивач вважав, що він фактично прийняв спадщину, так як постійно до смерті здійснював догляд за матір`ю, а після смерті здійснював її поховання та організовував поминальні обіди, не знаючи, що у 2004 році змінилось законодавство щодо порядку спадкування. Позивач декілька разів після смерті матері з`являвся до державного нотаріуса в м. Носівка, з метою оформлення спадщини, але станом на 2004 рік у м. Носівка тривалий час не було нотаріуса, що і призвело до пропуску строку на прийняття спадщини.

Крім позивача, спадкоємцем першої черги за законом є також відповідач ОСОБА_2 , який спадщину не прийняв та не заперечує проти задоволення позову.

Заповіту ОСОБА_4 за життя не складала.

Таким чином дії позивача свідчать про його добросовісну поведінку та наявність об`єктивних підстав вважати, що спадщина ним прийнята.

Представник позивача вважає, що причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 є поважними.

Представник позивача просив суд визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01 липня 2026 року.

Ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 01 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 липня 2026 року.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив їх задовольнити та провести розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача Носівської міської ради у судове засідання не з`явилася, через систему «Електронний суд» подала до суду заяву у якій просила розглянути справу без участі представника міської ради за наявними в ній матеріалами та дослідженими в судовому засіданні доказами, рішення суду винести на розсуд суду відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву у якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2025 року (а.с. 7).

Після її смерті відкрилася спадщина.

Згідно з довідкою Виконавчого комітету Носівської міської ради Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала одиноко та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а.с. 38).

З повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області від 10.06.2026 №1326/01-17 та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 не заводилась (а. с. 34, 35).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 31 січня 1953 року (а.с. 13).

ОСОБА_2 є сином померлої ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 01 вересня 1956 року (а.с. 5).

Отже, ОСОБА_1 є одним із спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Киреєвою Л.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 на право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Мічурінець», що знаходиться в адміністративних межах Носівської міської ради (раніше Держанівської сільської ради Носівського району) Чернігівської області в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , відсутністю відповідних документів, які б підтверджували факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому ОСОБА_1 вважається таким, що не прийняв спадщину, що підтверджується копією постанови № 304/02-31 від 29 квітня 2025 року (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, насамперед, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23).

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 31 липня 2024 року в справі № 706/275/22 поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно прийняти спадщину після смерті матері. Причини пропуску строку для прийняття спадщини на які посилається сторона позивача не є поважними. Разом з цим суд враховує, що позивач звернувся до суду з вказаним позовом лише у травні 2026 року, тобто майже через 22 роки після смерті матері.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 1216-1218, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 79-81, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Носівської міської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Носівська міська рада, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: вул.Центральна, 20, м. Носівка, Ніжинський район, Чернігівська область;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя Р.С. Ляшко