Ухвала суду № 138735706, 21.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 370/2782/21

Провадження №1-кп/369/492/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12019110210000448 від 13 серпня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красносілка Чуднівського району Житомирської області, який має вищу освіту, не одружений, фізична особа-підприємець, має на утриманні неповнолітню дитину 2008 р.н., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.07.2017 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 296, ч. ст. 127, ч. 2 ст. 127, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, звільнений 07.06.2018 з Бориспільської ВК № 119 на підставі ухвали Бориспільського міського суду Київської області від 30.05.2018 з заміною на виправні роботи на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 27 (двадцять сім) днів з утриманням 20 % доходів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України,-

встановив:

На розгляді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України.

У кримінальному провадженні триває стадія допиту потерпілих та стадія допиту свідків, з зазначеної причини судовий розгляд не може бути завершений в даному судовому засіданні та судове засідання вкотре було відкладено.

З огляду на неможливість завершення судового розгляду з об`єктивних причин, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Прокурор вказував на наявність ризиків: переховування обвинуваченого, з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує останньому, та зазначав, що у разі, якщо обвинувачений буде на свободі, то може уникати суду під загрозою покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються. Крім того, прокурор звертала увагу на відсутність достатніх соціальних зв`язків, які б утримали обвинуваченого від зміни місця проживання, відсутність офіційного місця роботи на момент затримання та постійного джерела доходу. Також вважала реальним ризик впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих, які ще не допитані судом, проте обвинуваченому відомі їх анкетні дані та місце фактичного проживання, тому вказувала, що існує ризик фізичного чи психологічного тиску на них з метою зміни показань або надання неправдивих показань; а також зазначала про наявність ризику вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше судимий за вчинення насильницьких кримінальних правопорушень, а також вважала, що існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Вважала, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам у справі. Крім того, прокурор вказувала на неналежну поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, яка перешкоджає проведенню судових засідань та має систематичний характер, зокрема ігнорує зауваження суду щодо поведінки в залі суду або щодо поведінки під час судового засідання. Враховуючи вказане, прокурор просила клопотання задовольнити, оскільки ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Представник ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримали та вказували на те, що ризики є реальними, зокрема й ризик впливу на свідків та потерпілих.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 заперечив з підстав необґрунтованості доводів прокурора, зокрема зазначав, що ризик впливу на свідків, переховування від суду не підтверджені жодними доказами. Захисник зазначав про необґрунтованість пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 , посилаючись на висновок судово-медичної експертизи, заяву потерпілого ОСОБА_8 , який зазначив, що не впізнає обвинуваченого, звертав увагу суду на численні процесуальні порушення під час досудового розслідування, а також на належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 під час відбування запобіжного заходу у виді домашнього арешту на стадії досудового розслідування. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт або зменшити розмір застави до мінімального.

Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що проти клопотання прокурора заперечує та детально виклав свої доводи в письмовому запереченні на нього, зокрема вказував на суттєве зменшення обсягу обвинувачення на даній стадії розгляду справи у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності за статтями 309, 310, 358 КК України, а також відсутність його вини у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, скільки сам потерпілий ОСОБА_8 у своїх письмових офіційних заявах до суду зазначав, що він не впізнає обвинуваченого та не має до нього жодних претензій. Зазначав про неможливість впливу на свідків та потерпілих, які знаходяться за межами країни, а свідок ОСОБА_9 вже допитаний слідчим суддею; вказував на наявність позитивних характеристик за місцем проживання, а також на реальну небезпеку в умовах воєнного стану під час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор», оскільки установа не забезпечує виведення ув`язнених до укриття під час повітряних тривог. Крім того, обвинувачений зазначав, що перебуває під вартою понад 5 (п`ять) років, що є невиправдано тривалим строком, звертав увагу суду, що розмір застави є непомірним та необґрунтованим, вказував на наявність у нього достатніх сталих соціальних зв`язків, а також те, що доводи потерпілого ОСОБА_9 про те, що останній боїться ОСОБА_7 не підтверджені жодними доказами за весь час розгляду справи. Просив зменшити розмір застави до помірного або змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю.

Суд, вивчивши наявні матеріали, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання, дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема й у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дослідивши доводи письмового заперечення обвинуваченого та доводи, наведені учасниками під час судового засідання, суд врахував в сукупності конкретні обставини цієї справи, характер дій, у вчиненні яких обвинувачується обвинувачений ОСОБА_7 , ступінь тяжкості інкримінованих останньому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, а також раніше відбував покарання у виді позбавлення волі. Суд вкотре надав аналіз даним про наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого, в якого перебуває на утриманні донька, яка є студенткою та продовжує навчання, а також батьки пенсійного віку та наявність гарантованого житла. Разом з тим, суд дійшов висновку, що на цій стадії розгляду справи (триває стадія допиту потерпілих та свідків) прокурор в достатній мірі з огляду на обставини, зазначені в клопотанні про тяжкість кримінальних правопорушень, можливість переховування обвинуваченого, впливу на потерпілих та свідків шляхом фізичного чи психологічного з метою зміни останніми своїх показань або відмови від їх надання, довів, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на момент розгляду даного клопотання, у справі не зменшилися та є реальними. Отже, суд, вислухавши доводи сторони обвинувачення та захисту, дійшов висновку про доведеність у відношенні обвинуваченого існування ризику переховування, а також ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що обвинувачений раніше притягувався до відповідальності за вчинення насильницьких злочинів, ризику впливу на свідків та потерпілих, допит яких ще не завершено, проте суд повинен отримати показання цих осіб безпосередньо та дослідити їх. При цьому суд вкотре зазначає, що доводи прокурора про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню вказують лише на порушення обвинуваченим під час судових засідань порядку, за що останній отримує зауваження від головуючого із фіксацією в журналі судового засідання відповідно до вимог ст. 330 КПК України.

За таких обставин, здійснивши аналіз доводів письмового заперечення ОСОБА_7 , суд дійшов висновку, що підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.

Суд дійшов висновку, що лише такий запобіжний захід, який хоча і є винятковим, проте спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого на даній стадії розгляду справи.

Разом з тим, наявність у обвинуваченого родини, осіб на утриманні, гарантованого місця проживання не спростовують встановлені у справі ризики (переховування, вплив на свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення), та не зможуть на цій стадії розгляду справи запобігти цим ризикам, оскільки не є достатніми стримуючими факторами, які б втримали обвинуваченого від зміни місця проживання або переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності, та не переважають можливих інших ризиків неправомірної поведінки обвинуваченого.

Суд враховує, що обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.

Крім того, суд, керуючись статтею 182 КПК України дійшов висновку про необхідність залишення як альтернативи даному запобіжному заходу обвинуваченому заставу у розмірі 270 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 898560 грн з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому, суд, надавши аналіз доводам сторони захисту про майновий стан родини обвинуваченого, вважає, що застава саме у такому розмірі на даній стадії розгляду справи з урахуванням встановлених ризиків та тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, обвинувачений вирішить не зникати через побоювання втратити заставу. Вказаний розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, тому підстави для зменшення розміру застави на даній стадії не встановлені.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 331, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з 21.07.2026 року до 19.09.2026 року включно.

Залишити як альтернативу даному запобіжному заходу обвинуваченому ОСОБА_7 заставу в розмірі 270 (двісті сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 становить 898560 (вісімсот дев`яносто вісім тисяч п`ятсот шістдесят) гривень з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися до суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на банківські реквізити:

Отримувач:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області.

Код отримувача ( код ЄДРПОУ): 26268119

Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ

Рахунок отримувача UA768201720355259001000018661.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на банківські реквізити, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово Києво-Святошинський районний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається такими, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 27.07.2026 о 10 год. 00 хв.

Суддя ОСОБА_1