Ухвала суду № 138729119, 04.08.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4399/26

УХВАЛА

04 серпня 2026 року м.Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючого судді Боровкова Д.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації) про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28 травня 2026 року ухвалою Залізничного районного суду м. Львова у справі було відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання на 12 год. 00 хв. 07 липня 2026 року.

07 липня 2026 року розгляд справи було відкладено на 10 год. 00 хв. 16 серпня 2026 року за клопотанням представника позивача.

03 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить до набрання законної сили рішенням суду застосувати захід забезпечення позову шляхом тимчасового визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з її батьком - позивачем ОСОБА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка поводить себе небезпечно, оскільки у 2023 році вона проходила лікування у наркологічному закладі. Епікриз з вказаного закладу вказує на те, що у квітні 2023 року відповідачка мала розлади психіки та поведінки, пов`язані з вживанням алкоголю, наявність галюцинацій, тощо.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі від 06.05.2020 у справі № 700/720/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Предметом позову ОСОБА_1 є позбавлення відповідачки ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До вирішення спору по суті позивач просить визначити тимчасове місце проживання малолітнього дитини спільно з батьком.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Єдиним доказом того, що поведінка відповідачки може бути небезпечною відносно малолітньої дитини є те, що ОСОБА_2 у квітні 2023 року проходила лікування від алкогольної залежності. Отже, після вказаних подій минуло більше ніж три роки, доказів про рецидиви хвороби відповідачки матеріли заяви про забезпечення позову не містять.

При вирішенні даної заяви суд зауважує, що саме лише бажання та прагнення ОСОБА_1 повернути малолітню доньку не може бути підставою для її повернення, оскільки вирішення даного питання потребує дослідження доказів, які дають підстави для висновку про усунення причин, які стали підставою для поміщення дитини до комунального закладу.

У постанові від 21 липня 2021 року у справі № 404/3499/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага повинна приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет даної справи, суд приходить до висновку, що вирішення даного питання до вирішення по суті заявлених позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, на даній стадії судового розгляду справи є передчасним.

З огляду на наведене, подана до суду заява не містить у собі обґрунтованих обставин щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком на період розгляду справи по суті, відсутності загрози життю та здоров`ю дитини, відповідності найкращим інтересам дитини застосування судом таких заходів, і тому у задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України,

постановив:

У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Київської міської державної адміністрації) про позбавлення батьківських прав відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Суддя:

Оригінал ухвали.