Рішення № 138721185, 03.08.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/618/26

Провадження 2/206/1136/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Гаркуші В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Tовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до Самарського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 24 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір кредитної лінії № 910405778. Відповідач підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV8P84X, після чого на зазначену ним платіжну картку були перераховані кредитні кошти.

Первісний кредитор надав відповідачу перший транш у розмірі 3 100,00 грн, а надалі, за ініціативою відповідача в особистому кабінеті, - додаткові транші. Загальна сума виданих кредитних коштів становила 7 000,00 грн.

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав. За розрахунком позивача станом на 26 грудня 2025 року заборгованість становить 24 581,96 грн, із яких 6 999,42 грн - заборгованість за кредитом та 17 582,54 грн - заборгованість за процентами.

Позивач зазначив, що набув право вимоги до відповідача внаслідок послідовного відступлення права вимоги: від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а надалі - до ТОВ «ФК «ЕЙС».

У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24 581,96 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн (а.с. 1-8).

Відповідач ОСОБА_1 подав додаткові пояснення, у яких заперечив проти задоволення позову.

Відповідач посилався на недоведеність належного укладення електронного договору, відсутність лог-файлів, IP-адрес, технічного протоколу створення електронного документа та інших технічних даних. Також зазначав, що проміжок часу між поданням заявки та підписанням договору був недостатнім для ознайомлення з його умовами.

Окремо відповідач заперечував проти врахування додаткових траншів, оскільки позивач не надав окремих додаткових угод, підписаних новими одноразовими ідентифікаторами.

Відповідач вважав умови щодо процентних ставок несправедливими та звертав увагу, що заявлена до стягнення сума у декілька разів перевищує суму отриманих коштів. Зазначав, що станом на 12 жовтня 2021 року первісний кредитор визначив залишок процентної заборгованості у розмірі 9 050,07 грн, тоді як позивач просить стягнути 17 582,54 грн процентів. Також відповідач заперечував обґрунтованість нарахування 749,54 грн за 10 вересня 2021 року.

Крім того, відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності та заперечив проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу (підсистема «Електронний суд»).

У додаткових поясненнях позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що електронний договір укладено відповідно до вимог законодавства, факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджений належними доказами, право вимоги перейшло до позивача за договорами факторингу, а позовна давність не спливла з огляду на законодавче продовження її перебігу під час воєнного стану (а.с. 34-48).

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2026 року справу передано на розгляд судді Гаркуші В.В (а.с. 14).

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 11 березня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 17-18).

27 квітня 2026 року відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 28 квітня 2026 року (а.с. 32).

24 травня 2026 року відповідач подав додаткові пояснення, у яких заперечив проти позову та просив відмовити у його задоволенні повністю (підсистема «Електронний суд»).

26 травня 2026 року позивач подав додаткові пояснення, у яких підтримав позовні вимоги та навів заперечення проти доводів відповідача (а.с. 34-48).

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням поданих ними письмових пояснень та наявних у справі доказів суд розглянув справу за відсутності сторін.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24 липня 2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сформовано заявку на отримання кредиту, у якій зазначено прізвище, ім`я та по батькові відповідача, його РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані, дату народження, номер телефону НОМЕР_2 , електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , адресу проживання та реквізити платіжної картки НОМЕР_3 (підсистема «Електронний суд»).

У заявці зазначено номер договору 910405778, суму першого траншу 3 100,00 грн та строк кредитування 14 днів (підсистема «Електронний суд»).

Відповідно до договору кредитної лінії № 910405778 від 24 липня 2021 року кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії з кредитним лімітом 10 000,00 грн, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.3 договору передбачено надання першого траншу у розмірі 3 100,00 грн із кінцевою датою повернення 07 серпня 2021 року. Відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 договору позичальник протягом дисконтного періоду мав право збільшувати суму кредиту шляхом отримання наступних траншів у межах кредитного ліміту через особистий кабінет.

Пунктом 1.7 договору встановлено дисконтний період тривалістю 14 днів - до 07 серпня 2021 року. Пунктом 1.8 договору передбачено можливість продовження дисконтного періоду за умови сплати всіх фактично нарахованих процентів та активації позичальником відповідної функції в особистому кабінеті або терміналі самообслуговування.

За пунктами 1.9.1 та 1.9.2 договору протягом первісного та належно продовженого дисконтного періоду проценти нараховувалися за ставкою 1,66 % на день. Пунктом 1.9.3 договору передбачено, що в разі користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів здійснюється перерахунок процентів за дисконтний період за базовою ставкою 1,70 % на день.

У договорі міститься блок «Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором», відповідно до якого одноразовий ідентифікатор MNV8P84X відправлено на номер телефону відповідача 24 липня 2021 року о 20:28:08 та введено 24 липня 2021 року о 20:28:48 (підсистема «Електронний суд»).

З довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі вбачається, що заявку подано о 20:26, договір акцептовано о 20:28:48, а перерахування першого траншу здійснено о 20:28:54 (підсистема «Електронний суд»).

Первісним кредитором перераховано відповідачу кредитні кошти на загальну суму 7 000,00 грн:

- 24 липня 2021 року - 3 100,00 грн;

- 31 липня 2021 року - 2 900,00 грн;

- 16 серпня 2021 року - 250,00 грн;

- 16 серпня 2021 року - 300,00 грн;

- 17 серпня 2021 року - 200,00 грн;

- 17 серпня 2021 року - 100,00 грн;

- 19 серпня 2021 року - 150,00 грн.

Факт перерахування коштів підтверджується платіжними документами первісного кредитора та банківськими виписками щодо зарахування коштів на платіжну картку відповідача (підсистема «Електронний суд»).

Відповідач здійснив платежі на загальну суму 1 233,00 грн: 07 серпня 2021 року - 1 058,00 грн; 09 вересня 2021 року - 15,00 грн; 17 вересня 2021 року - 155,00 грн; 03 жовтня 2021 року - 5,00 грн.

Платіж від 07 серпня 2021 року був зарахований у сумі 1 057,42 грн на погашення процентів та у сумі 0,58 грн на погашення кредиту. Цього ж дня відповідачем продовжено дисконтний період на 30 днів - до 06 вересня 2021 року.

Станом на 06 вересня 2021 року за розрахунком первісного кредитора загальна сума заборгованості становила 10 323,27 грн, у тому числі 6 999,42 грн заборгованості за кредитом та 3 323,85 грн процентів.

10 вересня 2021 року первісним кредитором відображено нарахування процентів у сумі 749,54 грн. Надалі до 04 грудня 2021 року нараховувалося по 160,99 грн щоденно.

Станом на 12 жовтня 2021 року первісний кредитор визначив заборгованість у розмірі 16 049,49 грн, із яких 6 999,42 грн - кредит та 9 050,07 грн - проценти.

ТОВ «Таліон Плюс» після набуття права вимоги продовжило нарахування процентів до 04 грудня 2021 року, унаслідок чого їх загальний розмір було визначено у сумі 17 582,54 грн.

Право вимоги за договором № 910405778 послідовно перейшло:

1. від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» - 12 жовтня 2021 року на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та реєстру прав вимоги № 155 від 12 жовтня 2021 року (підсистема «Електронний суд»);

2. від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» - 31 липня 2023 року на підставі договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року (підсистема «Електронний суд»);

3. від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» - 10 липня 2025 року на підставі договору факторингу № 10/07/25-Е, реєстру боржників та акта приймання-передачі реєстру боржників від 10 липня 2025 року (підсистема «Електронний суд»).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткову угоду та акт приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року на загальну суму 7 000,00 грн (підсистема «Електронний суд»).

ІV. Норми права, мотиви їх застосування та оцінка доводів сторін.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом статей 11, 202, 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів; правочин може вчинятися в електронній формі, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до статей 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором є передбаченим законом способом підписання електронного правочину.

Сукупність наданих доказів підтверджує, що саме відповідач ініціював отримання кредиту, зазначив свої персональні дані, номер телефону, електронну адресу та реквізити платіжної картки, отримав на вказаний номер одноразовий ідентифікатор MNV8P84X, ввів його в інформаційно-телекомунікаційній системі та отримав кредитні кошти на визначену ним картку.

Вказані обставини додатково підтверджуються подальшим отриманням траншів та здійсненням відповідачем платежів за кредитним договором. Відповідач не надав доказів того, що зазначені номер телефону, електронна адреса чи платіжна картка йому не належали, або що ними неправомірно скористалася інша особа.

Відсутність у матеріалах справи окремих лог-файлів або відомостей про IP-адресу сама по собі не спростовує інших взаємопов`язаних доказів укладення та виконання договору. Так само тривалість проміжку часу між поданням заявки та введенням одноразового ідентифікатора не доводить відсутності волевиявлення відповідача.

Отже, доводи відповідача про неукладеність кредитного договору суд відхиляє.

Заперечення щодо додаткових траншів також є необґрунтованими. Договір укладено як договір кредитної лінії; пунктами 1.4 та 1.5 прямо передбачено можливість отримання наступних траншів у межах кредитного ліміту шляхом ініціювання відповідної операції в особистому кабінеті. Факт отримання додаткових траншів підтверджений платіжними документами та банківськими виписками. Укладення окремої додаткової угоди щодо кожного траншу умовами договору не передбачено.

Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077, 1078 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, у тому числі за договором факторингу; предметом факторингу може бути як наявна, так і майбутня грошова вимога.

Надані договори факторингу, реєстри прав вимоги, реєстр боржників та акт приймання-передачі підтверджують безперервний перехід права вимоги за кредитним договором до позивача. При цьому дати укладення рамкових договорів факторингу не є датами переходу конкретної вимоги до відповідача: така вимога переходила у дати підписання відповідних реєстрів - 12 жовтня 2021 року, 31 липня 2023 року та 10 липня 2025 року.

Неповідомлення боржника про заміну кредитора не припиняє зобов`язання та не є підставою для відмови новому кредитору в позові. Воно покладає на нового кредитора ризик несприятливих наслідків у разі виконання боржником зобов`язання первісному кредитору. Доказів такого виконання відповідач не надав.

За кредитним договором відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у розмірі й порядку, встановлених договором.

Разом із тим право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом існує у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу цього строку права та інтереси кредитора забезпечуються охоронними нормами, зокрема статтею 625 ЦК України.

Такий підхід відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, а також правовому висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 07 січня 2026 року у справі № 727/2790/25 щодо розмежування процентів за правомірне користування кредитом та нарахувань після закінчення погодженого строку кредитування.

Первісний дисконтний період закінчувався 07 серпня 2021 року. У цей день відповідач сплатив усі нараховані проценти та продовжив дисконтний період на 30 днів - до 06 вересня 2021 року. Доказів наступного продовження дисконтного періоду в порядку пункту 1.8 договору - шляхом сплати всіх нарахованих процентів та активації відповідної функції - матеріали справи не містять.

Передбачене пунктом 1.12 договору щоденне перенесення строку повернення кредиту внаслідок самого факту невиконання зобов`язання не може ототожнюватися з добровільним продовженням строку кредитування, передбаченим пунктом 1.8 договору. Невиконання зобов`язання не може саме по собі бути підставою для безперервного продовження регулятивних кредитних правовідносин та нарахування процентів за статтею 1048 ЦК України.

Тому проценти за користування кредитом підлягають стягненню в межах належно продовженого строку кредитування - до 06 вересня 2021 року включно, а заявлені як проценти за користування кредитом нарахування за наступний період задоволенню не підлягають.

Станом на 06 вересня 2021 року загальна заборгованість становила 10 323,27 грн, із яких 6 999,42 грн - кредит та 3 323,85 грн - проценти.

Нарахування 749,54 грн, відображене 10 вересня 2021 року, арифметично включає 643,96 грн за чотири дні після закінчення дисконтного періоду (160,99 грн ? 4) та 105,58 грн перерахунку процентів за період чинного дисконтного строку відповідно до пункту 1.9.3 договору з 1,66 % до базової ставки 1,70 % на день.

Оскільки 105,58 грн стосуються перерахунку процентів за період до 06 вересня 2021 року, ця сума входить до належної процентної заборгованості. Водночас 643,96 грн та подальші щоденні нарахування здійснені після закінчення погодженого строку кредитування і стягненню як проценти за користування кредитом не підлягають.

Після 06 вересня 2021 року відповідач сплатив 175,00 грн, а саме 15,00 грн 09 вересня 2021 року, 155,00 грн 17 вересня 2021 року та 5,00 грн 03 жовтня 2021 року. Вказані платежі підлягають урахуванню у зменшення процентної заборгованості.

Отже, належний до стягнення розмір процентів становить 3 254,43 грн (3 323,85 грн + 105,58 грн - 175,00 грн), а загальний розмір заборгованості - 10 253,85 грн, із яких 6 999,42 грн - кредит та 3 254,43 грн - проценти.

Доводи відповідача щодо несправедливості умов договору не є підставою для повної відмови в позові. Кредитний договір та окремі його положення в установленому законом порядку недійсними не визнані, а відповідач не заявляв відповідної зустрічної позовної вимоги. Разом із тим суд у межах заявленого позову перевірив правову природу і допустимий період нарахування процентів та відмовляє у стягненні нарахувань, здійснених після завершення строку кредитування.

Щодо заяви про застосування позовної давності суд зазначає таке. За зобов`язанням із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. У цій справі остаточно погоджений строк кредитування закінчився 06 вересня 2021 року.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19, яким на період дії воєнного стану було продовжено, а надалі зупинено перебіг позовної давності. Пункт 19 виключено Законом України від 14 травня 2025 року № 4434-IX, який набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Таким чином, період дії відповідного законодавчого регулювання не зараховується до строку позовної давності. Позов подано 28 січня 2026 року, тобто в межах невикористаної частини трирічної позовної давності. Підстав для застосування наслідків її спливу немає.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню: із заявлених 24 581,96 грн підлягає стягненню 10 253,85 грн. У задоволенні вимог про стягнення решти 14 328,11 грн необхідно відмовити.

V. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на 41,7129 % (10 253,85 грн із заявлених 24 581,96 грн). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 110,56 грн судового збору (2 662,40 грн ? 41,7129 %).

Вирішуючи питання про витрати на професійну правничу допомогу, суд ураховує положення статей 137 та 141 ЦПК України, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, ціну позову, значення справи для сторін, а також заперечення відповідача.

Наданими договором, додатковою угодою та актом підтверджено надання позивачу правничої допомоги на суму 7 000,00 грн. Разом із тим справа стосується типових кредитних правовідносин, значна частина позовної заяви має шаблонний характер, а послуги зі складання позову та окремого вивчення матеріалів частково охоплюють одна одну. Крім того, позов задоволено лише частково.

Керуючись критеріями реальності, необхідності, розумності та пропорційності, суд визначає обґрунтований розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. Пропорційно задоволеним вимогам із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 251,39 грн таких витрат (3 000,00 грн ? 41,7129 %).

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, статтями 11, 202, 205, 207, 512, 514, 516, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, заборгованість за договором кредитної лінії № 910405778 від 24 липня 2021 року у розмірі 10 253 (десять тисяч двісті п`ятдесят три) грн 85 коп., яка складається з:

- 6 999 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 42 коп. - заборгованості за кредитом;

- 3 254 (три тисячі двісті п`ятдесят чотири) грн 43 коп. - заборгованості за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти заборгованості у розмірі 14 328 (чотирнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн 11 коп. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1 110 (одна тисяча сто десять) грн 56 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 251 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна) грн 39 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Гаркуша