Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
04 серпня 2026 року 320/18019/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в місті Києві у порядку письмового провадження заяву про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури України про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства культури України про визнання протиправною відмови Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, у погодженні проектної документації на об`єкт: "Будівництво зблокованого житлового будинку (садибного типу) за адресою: вул. Редутна 60 у Печерському районі м. Києва.", викладеної у Листі №11/13/1697-24 від 25.11.2024 року та зобов`язання погодити вищеозначену документацію.
Ухвалою суду провадження у справі відкрите, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В подальшому судом отримано заяву позивача, зареєстровану канцелярією суду 03.08.2026 року за вхідним номером 28210 із використанням підсистеми "Електронний Суд", про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної відмови.
В обґрунтування заяви, що розглядається, зокрема вказано, що до вирішення справи по суті права позивача продовжують порушуватись через неможливість забудови ділянки-предмета позову, розташованої у м. Києві по вулиці Редутна, будинок 60.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
При цьому стороною позивача не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення,що невжиття заходів по забезпеченню позову може призвести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.
Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятий Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язане з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановив вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.
Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.
Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову. Доводи позивача є лише його припущеннями.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.
Згідно з ч.5 ст.154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч.8 ст.154 КАС України).
Керуючись статтями 150-157, 243, 248 КАС
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , зареєстрованої канцелярією суду 03.08.2026 року за вхідним номером 28210, про застосування заходів забезпечення позову, відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
3. У зв`язку із тим, що усі матеріали адміністративної справи №320/18019/25 долучені із використанням підсистеми "Електронний Суд" продовжити розгляд і зберігання справи в електронному вигляді.
4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Марич Є.В.
Судове рішення № 138720756, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 04.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/18019/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: