Рішення № 138713362, 27.07.2026, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/1638/26

Провадження № 2/645/1931/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи: представник позивача Мєшнік К.І, відповідач ОСОБА_1 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначено, що 23.08.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23.08.2018 року. На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . У зв`язку з невиконанням відповідачем свого зобов`язання за Кредитним договором від 23.08.2018 року, просить стягнути з відповідача заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), яка станом на 29.12.2025 року складає 9168,04 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2672,03 грн. та заборгованості за пенею у розмірі 6496,01 грн., та відшкодувати судові витрати.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 05.03.2026 року відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, матеріали справи містять заяву представник позивача - Мєшнік К.І. про розгляд справи за відсутністю представника АТ «УніверсалБанк», позовні вимоги підтримують, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову (відзиву) та заяви про розгляд справи без його участі не надав.

Згідно ч.2 ст.43 ЦПК України, відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача, на думку суду, свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 23.08.2018 року відповідач звернувся до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору. Погодився, що Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого він підтверджує і зобов`язується виконувати.

ОСОБА_2 підтвердив, що ознайомився з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, він беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Крім того, ОСОБА_2 в Анкеті-заяві зазначив, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору. Підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком його підпису.

Відповідно до п. 10 Анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_2 надав право та доручив ПАТ «Універсал Банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх його рахунків, відкритих у ПАТ «Універсал Банк», що випливають з умов Договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та Банком.

Як вбачається з позову, на підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок у гривні, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 2 000, 00 грн., що підтверджується Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 29.12.2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача станом на 29.12.2025 року становить 9168,04 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 2672,03 грн. та пені у розмірі 6496,01 грн..

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Частинами першою та другою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір є консенсуальним, тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами першою та другої статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Універсал Банк»).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України - процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк», у зв`язку з тим, що Умови та Правила надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (які не підписані відповідачем), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в Анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений.

У Анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» від 23.08.2018 року не зазначена процентна ставка за користування наданими відповідачу коштами, строк на який вони видаються, а також інші складові кредиту. Також не зазначено штрафні санкції за неналежне виконаня умов договору - штраф або пеня.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» розумів відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Універсал Банк» 23.08.2018 року, в той час коли Умови і правила обслуговування в АТ "Універсал банк", надані банком, набули чинності 27.11.2021 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Як вбачається з Паспорту споживчого кредиту, в якому наявне зауваження, що інформація, що зазначена в паспорті зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2023 року. Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Крім того, Паспорт споживчого кредиту також не підписаний відповідачем.

Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, у якому сторонами погоджується розмір кредиту, розмір відсоткової ставки, порядок застосування неустойки за порушення грошового зобов`язання, порядок погашення заборгованості, та інші умови.

Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає виключно доведена позивачем заборгованість за тілом кредиту, якщо така заборгованість має місце.

З матеріалів справи вбачається, відповідачу відкрито поточний рахунок у гривні, кредитний ліміт по поточному рахунку становить 2000,00 грн..

При цьому, враховуючи, що позивачем не надано доказів погодження сторонами розміру процентів за користування кредитом, то внесені відповідачем кошти повинні бути зараховані на погашення заборгованості по тілу кредиту.

Однак, з аналізу розрахунку заборгованості відповідача, які надані позивачем, вбачається, що банк самостійно збільшував розмір основної заборгованості, а саме списував з рахунку відповідача необумовлені умовами договору відсотки за використання кредитного ліміту, та відносив їх на заборгованість за тілом кредиту.

Застосування такого алгоритму розрахунку суми боргу призвело до штучного збільшення обліковуваної суми (тіла) кредиту.

Саме в такий спосіб позивач (з урахуванням сум, які вносилися відповідачем на погашення заборгованості) визначив заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2672,03 грн.

Втім, позивачем не надано суду доказів наявності у нього права відповідно до закону та/або належного укладеного договору здійснювати нарахування в зазначений спосіб, доказів належного узгодження цього з відповідачем, доведення до його відома таких умов нарахувань.

З огляду на надані позивачем матеріали, множинність варіантів індивідуальних умов кредитування та відсутність документального підтвердження щодо варіанту, який у передбачений законом спосіб застосовувався у відносинах з відповідачем, доводи позивача щодо умов надання коштів не можуть бути враховані. Нарахування та пред`явлення до стягнення елементів боргу поза сумою фактично наданих банком коштів, що ґрунтується на факті укладання кредитного договору, за таких умов безпідставне.

Наявні у матеріалах справи Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи, Паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача.

Підписана ОСОБА_2 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, прохання відкрити рахунок та встановити кредитний ліміт, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання певної банківської послуги.

Представник АТ «Універсал Банк» зазначав, що факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі анкети-заяви відповідач висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування електронного цифрового підпису.

Разом з тим, АТ «Універсал Банк» не довело належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.

В матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», Паспорту споживчого кредиту «картка Monobank», та Тарифів. Відтак, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач був ознайомлений саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог Умовами, Тарифами та Паспортом споживчого кредиту.

Списання АТ «Універсал Банк» коштів в рахунок погашення заборгованості за процентами не свідчить про узгодження з відповідачем умов про порядок сплати та розмір процентної ставки.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.12.2025 року складає 2672,03 грн., при цьому з відповідача в позасудовому порядку, шляхом автоматичного списання з його карткового рахунку, були списані відсотки за період з 23.08.2018 по 29.12.2025 року на загальну суму 455,58 грн..

Оскільки розмір відсотків договором не узгоджений, підстав для їх нарахування та автоматичного стягнення не було. Тому суд враховує зазначені обставини при визначені розміру заборгованості.

Отже, оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» обґрунтовані наявними договірними зобов`язаннями ОСОБА_2 , а до позовної заяви не долучено належних та допустимих доказів погодження з ним всіх істотних умов договору, а заявлена до стягнення заборгованість в розмірі 2672,03 грн., про стягнення якої просить представник банку, була сформована з урахуванням списання нарахованих відсотків за користування кредитом, відтак, суд вважає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості у повному обсязі, враховуючи, з дослідженого судом розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що відповідачем періодично відбувалось погашення суми заборгованості різними сумами, крім того, на погашення заборгованості за відсотками 455,58 грн., проте вказана сума банком зараховувалась, не як погашення тіла кредиту, а відсотків за користування кредитом.

Тобто неправильність розрахунку позивача полягає не в арифметичних діях, а в принципах та підставах нарахування боргу, що безумовно впливає на його розмір, який не може ґрунтуватися на припущеннях. Банк не довів належними доказами узгодження між сторонами сплату, розмір та порядок нарахування процентів, що свідчить про безпідставне направлення банком сплачених позичальником коштів на погашення процентів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 619/1384/21.

Щодо нарахованої позивачем пені у розмірі 6496,01 грн., суд зазначає наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що пеня була нарахована відповідачу в період з 29.12.2018 року по 01.03.2020 року.

Згідно ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що підписана ОСОБА_2 анкета-заява до договору про надання банківських послуг містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, прохання відкрити рахунок та встановити кредитний ліміт, та не містить даних про умови кредитування та встановлення неустойки (штрафа, пені) за неналежне виконанна умов договору, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Таким чином, суд доходить до висновку, що нарахування позивачем АТ «Універсал Банк» відповідачу неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 6496,01 грн. слід відмовити.

Приймаючи до уваги, що позивач безпідставно нараховував пеню та відсотки за користування кредитом і їх погашення відбувалося за рахунок тіла кредиту, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 2216,45 грн. за винятком суми списаних відсотків (9168,03 грн. - 455,58 грн. сплачені відсотки - 6496,01 грн. пеня)

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи, пропорційно до розміру вимог, які задоволені судом, а саме судовий збір у розмірі 804,57 грн. (3328,00 х 2216,45: 9168,04).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 141, 280-284, 274 ЦПК України, суд,

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за Кредитним договором №б/н від 23.08.2018 року, яка станом на 29.12.2025 року складається з заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 2216 гривень 45 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 804 грн. 57 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Немишлянським районним судом міста Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо позивача: Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, адреса:04080, м.Київ, вул. Оленівська, буд.23;

Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович, ІПН: 3330104192, mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПH: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт номер НОМЕР_4 виданий 20.08.2014 року, телефон НОМЕР_5 .

Повне заочне рішення складено 03.08.2026 року.

Головуючий - суддя : І.В.Ульяніч