Ухвала суду № 138712240, 04.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3775/26

Провадження №2/369/9983/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вивчивши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виконавчого комітету Калитянської селищної ради в особі державного реєстратора Дахно Вадима Борисовича, ОСОБА_7 , виконавчого комітету Броварської міської ради в особі державного реєстратора Паллагути Бориса Леонідовича, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельного кооперативу «Світанок 2021» третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Іван Сергійович про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за договором позики, витребування нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

У проваджені суду перебуває вищевказана цивільна справа.

У липні 2026 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення позову. Просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- земельну ділянку кадастровий № 3222486201:01:035:5001 площею 0.1003 га, зареєстровано у ДРРП під № 1408441232224;

- квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_19 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_25 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 , АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 , АДРЕСА_30 , АДРЕСА_31 , АДРЕСА_32 , АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_40 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_41 ;

- нежитлове приміщення 41, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_41 .

Свою заяву мотивувала тим, що ухвалою суду від 10.03.2026 р. позивачу було відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову в тому числі шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно всіх форм власності здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо такого майна. Вищевказані протиправні дії, направлені на унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог вчинені саме у період відмови у застосуванні заходів забезпечення позову. В той час як своєчасне вжиття заходів забезпечення шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації майнових прав вчиняти будь які реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна ДРРП № 213625203224, стало б ефективною перешкодою протиправній діяльності та захистило позивача від необхідності зміни предмету позову та окремого оскарження незаконних реєстраційних дій.

В рамках судової справи сторона відповідачів своїми діями щодо внесення змін в ДРРП шляхом протизаконного закриття розділу ДРРП № 213625203224 підтвердила існування ризиків унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, або його значного утруднення шляхом відсудження спірних об`єктів нерухомого майна, або повторного внесення змін до ДРРП в частині визначення об`єктів спірних правовідносин. У зв`язку з зазначеним сторона позивача повторно звертається до суду з клопотання про застосування заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладені обставити у заяві про забезпечення позову просила суд задовольнити заяву.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

При цьому вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 виснувала, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від конкретного випадку.

Під час вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 201/9686/23.

Тобто, необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову. Забезпечення позову не повинно порушувати принципи змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Отже, ключовим євстановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник позивача просила суд застосувати захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухому майно.

З матеріалів справи вбачається існування реального спору між сторонами; ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі у випадку задоволення позову; співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами.

Суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб здійснюється в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Такі висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі № 910/1040/18.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, вважає за необхідне застосувати вид забезпечення позову як накладення арешту, оскільки відповідачем під час розгляду справи були вчинені реєстраційні дії, що зумовило позивача змінити предмет позову.

Суд вважає, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування такого виду забезпечення позову, оскільки відповідачем під час розгляду справи були вчинені реєстраційні дії з нерухомим майном. Такий захід забезпечення позову може гарантувати виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову наведений захід забезпечення позову відповідає вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову і спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання судового рішення і виникнення між сторонами у справі конфліктних ситуацій.

Враховуючи викладене заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-159,260 ,ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити.

Накласти арешт на:

-земельну ділянку кадастровий № 3222486201:01:035:5001 площею 0.1003 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1408441232224;

-квартиру АДРЕСА_42 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314840432080;

-квартиру АДРЕСА_43 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314834732080;

-квартиру АДРЕСА_44 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314830132080;

-квартиру АДРЕСА_45 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314826132080;

-квартиру АДРЕСА_46 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314821932080;

-квартиру АДРЕСА_47 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314816632080;

-квартиру АДРЕСА_48 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314811632080;

-квартиру АДРЕСА_49 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314806332080;

-квартиру АДРЕСА_50 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314801632080;

-квартиру АДРЕСА_51 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314796832080;

-квартиру АДРЕСА_52 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314792232080;

-квартиру АДРЕСА_53 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314788032080;

-квартиру АДРЕСА_54 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314784232080;

-квартиру АДРЕСА_55 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314780032080;

-квартиру АДРЕСА_56 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314772732080;

-квартиру АДРЕСА_57 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314758732080;

-квартиру АДРЕСА_58 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314754532080;

-квартиру АДРЕСА_59 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314749932080;

-квартиру АДРЕСА_60 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314745332080;

-квартиру АДРЕСА_61 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314741632080;

-квартиру АДРЕСА_62 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314735232080;

-квартиру АДРЕСА_63 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314731432080;

-квартиру АДРЕСА_64 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314725932080;

-квартиру АДРЕСА_65 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314720932080;

-квартиру АДРЕСА_66 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314451432080;

-квартиру АДРЕСА_67 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314448532080;

-квартиру АДРЕСА_68 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314444232080;

-квартиру АДРЕСА_69 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314440832080;

-квартиру АДРЕСА_70 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314435332080;

-квартиру АДРЕСА_71 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314430932080;

-квартиру АДРЕСА_72 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314426032080;

-квартиру АДРЕСА_73 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314419632080;

-квартиру АДРЕСА_74 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314414132080;

-квартиру АДРЕСА_75 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314409632080;

-квартиру АДРЕСА_76 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314405032080;

-квартиру АДРЕСА_77 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314400732080;

-квартиру АДРЕСА_78 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314395232080;

-квартиру АДРЕСА_79 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314389632080;

-квартиру АДРЕСА_80 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314384832080;

-квартиру АДРЕСА_81 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314368532080;

-нежитлове приміщення 41 за адресою: АДРЕСА_82 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3314376532080.

Копію даної ухвали надіслати сторонам.

Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не Закону України припиняє її виконання.

Стягувач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_83 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ "ЖИТЛОВО БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ "СВІТАНОК 2021" адреса: 08131, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., село Софіївська Борщагівка, вул. Шкільна, 2 Б, ЄДРПОУ 44631306.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ