Ухвала суду № 138702545, 10.07.2026, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/671/26

1-кп/458/93/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2026 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участі сторін кримінального провадження

сторона обвинувачення:

прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,

потерпіла особа - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області повноважний поредставник ОСОБА_4 не прибула,

сторона захисту:

обвинувачена особа ОСОБА_5 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Турка Львівської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів сторонами по справі клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 26.06.2026 року про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 року №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, військовозобов`язаний, не є особою з інвалідністю, не є депутатом, громадянин України, працює суддею Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий опис провадження і суть питання, що вирішується ухвалою.

Згідно вимог ст.ст.127,129 Конституції України правосуддя здійснюють професійні судді і судочинство провадиться суддею одноособово.

Згідно ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово. Суддя для розгляду конкретного кримінального провадження визначається у порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.

23.06.2026 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» від прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в Турківський районний суд Львівської області передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

У відповідності до вимог ч.3 ст.35 КПК України визначено суддю для розгляду кримінального провадження, оскільки відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.06.2026 справу було передано на розгляд судді ОСОБА_1

23.06.2026 року призначено підготовче судове засідання, визначено дати суждових засідань.

26.06.2026 року засобами підсистеми «Електронний суд» від прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в Турківський районний суд Львівської області надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на ОСОБА_5 , з урахуванням стадії кримінального провадження, строком на два місяці, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі Закарпатської та Львівської областей без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_4 та іншими службовими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представниками Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо обставин кримінального провадження у якому ОСОБА_5 обвинувачується; залишити (здати) на зберіганні ГУДМС України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання розглядається за ініціативою прокурора.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що під час досудового розслідування 26.03.2026 року ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у великих розмірах в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, оскільки в період з 01.04.2017 року по 31.10.2025 року включно, у тому числі в умовах дії воєнного стану, уповноважені службові особи Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, які не наділені повноваженнями щодо перевірки справжності документів про науковий ступінь та зобов`язані діяти відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання наказу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 30.03.2017 № 17/2, здійснювали нарахування та перерахування ОСОБА_5 грошових коштів у вигляді доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди, в загальній сумі 642 689,40 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром, якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд спричинивши шкоду державі в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на вищевказану суму. Підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, та перевірені під час обрання запобіжного заходу та його продовженням. З метою забезпечення неухильного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальним прав та обов`язків, виникла необхідність у зверненні до суду із даним клопотанням. В своєму клопотанні прокурор зазначає, що виключно єдиною метою застосування саме такого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Клопотання просив задовольнити.

Позиції сторін кримінального провадження.

При розгляді клопотання суд вжив заходи до повідомлення сторін кримінального провадження, а також осіб, які зазначені в ухвалі в дозволений і в передбачений законом порядок шляхом скерування судового виклику.

В судовому засіданні 10.07.2026 року сторона обвинувачення прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 зазначив, що підозра є достатньою та належним чином обґрунтована, також зазначив, що є наявна обґрунтована підозра у вчиненні саме ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення, підтримав клопотання, просив таке клопотання задовольнити.

В судовому засіданні 10.07.2026 року сторона захисту, обвинувачена особа ОСОБА_5 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання, просили відмовити в задоволенні такого клопотання, оскільки клопотання не може розглядаттися на цій стадії провадження, прокурор просить продовжити обов?язок, який не покладено на ОСОБА_5 , оювинувачений добросовісно виконував процесуальні обов?язки, а сторона обвинувачення не має об?єктивних даних про його неналежну процесуальну поведінку, не наведені реальні процесуальні ризики, а оголошені ризики не доведені прокурором.

Дослідивши матеріали клопотання у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи, із посиланням на докази.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026000000000521 від 11.05.2026 року стосовно ОСОБА_5

12.05.2026 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні завершено.

23.06.2026 року в Турківський районний суд Львівської області передано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2026 №62026000000000521 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

26.06.2026 року в Турківський районний суд Львівської області надійшло клопотання про продовження строку дії обов`язків ОСОБА_5 .

За формулюванням обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він, перебуваючи на посаді судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, не будучи особою, яка на професійній основі здійснює наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, маючи у своєму розпорядженні диплом доктора філософії в галузі права серії DD № 2540, виданий 20.12.2016 року ГО «Міжнародна Кадрова Академія» разом із ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом» та усвідомлюючи, що зазначений диплом не відповідає встановленій формі державного зразка, не підтверджує наявності наукового ступеня, в розумінні законодавства України, а також не надає йому права на отримання доплати за науковий ступінь, незважаючи на покладені на нього Конституцією України та законами України обов`язки дотримуватися норм професійної етики та не вчиняти дій, несумісних із високим званням судді діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного отримання грошових коштів за рахунок бюджетних асигнувань, передбачених для виплати суддівської винагороди, всупереч їх цільовому призначенню, 30.03.2017 року, перебуваючи у приміщенні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області за адресою: вул. Шевченка,22, смт Великий Березний Ужгородський район Закарпатська область, особисто склав та подав письмову заяву, в якій, посилаючись на ч. 7 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на підставі вищезазначеного диплому, просив установити йому щомісячну доплату за науковий ступінь доктора філософії у розмірі 15 відсотків посадового окладу судді, тим самим ввів в оману уповноважених службових осіб Великоберезнянського районного суду Закарпатської області, які не маючи повноважень щодо перевірки справжності поданих документів, внаслідок чого наказом Великоберезнянського районного суду від 30.03.2017 року № 17/2 ОСОБА_5 встановлено щомісячну доплату за науковий ступінь доктора філософії в розмірі 15 відсотків посадового окладу з 01.04.2017 року. Внаслідок чого в період з 01.04.2017 року по 31.10.2025 року включно, у тому числі в умовах дії воєнного стану, уповноважені службові особи Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, які не наділені повноваженнями щодо перевірки справжності документів про науковий ступінь та зобов`язані діяти відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на виконання наказу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 30.03.2017 року № 17/2, здійснювали нарахування та перерахування ОСОБА_5 грошових коштів у вигляді доплати за науковий ступінь до суддівської винагороди, в загальній сумі 642 689,40 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром, якими ОСОБА_5 заволодів та розпорядився на власний розсуд спричинивши шкоду державі в особі Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області на вищевказану суму.

31.03.2026 року слідчим суддею Печерського районного суду у справі 757/17459/26-к клопотання задоволено частково, відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на два місяці, в межах строку досудового розслідування, до 25.05.2026 року включно. Зазначеною ухвалою слідчого судді на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 25.05.2026 включно, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого; не відлучатися за межі Закарпатської та Львівської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_4 та іншими службовими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представниками Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» за спеціальністю «Право», експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо обставин кримінального провадження; здати на зберігання до ГУДМС України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

19.05.2026 року слідчим суддею Печерського районного суду у справі 757/27059/26-к клопотання задоволено, строк обов`язків покладених на ОСОБА_5 продовжений до 19.07.2026 року. Зазначеною ухвалою слідчого судді на підозрюваного ОСОБА_5 покладено виконувати процесуальні обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора та слідчого; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_4 та іншими службовими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області, свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представниками Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» за спеціальністю «Право», експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо обставин кримінального провадження; залишити на зберіганні у ГУДМС України в Закарпатській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників провадження, постановляє ухвалу з наступних підстав і мотивів, з врахуванням положень закону.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ особиста свобода повинна бути правилом, а позбавлення свободи до рішення суду суворим винятком. При цьому сама лише тяжкість вчиненого злочину є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

На час розгляду клопотання у кримінальному провадженні вручено підозру, досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано в суд.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого у кримінальному провадженні, суд враховує те, що зазначені у клопотанні обставини висунутої підозри на досудовому розслідуванні мають місце та підтверджувалися на етапі досудового розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах.

Окрім цього, суд на даному етапі провадженні не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у суду є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують ОСОБА_5 з певним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Питання доведеності вини у скоєнні інкримінованого правопорушення і правильності кваліфікації дій, судом під час розгляду зазначеного клопотання не вирішується, оскільки це є предметом дослідження судового розгляду справи по суті.

Так, у справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України передбачено обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст..177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного; 7) майновий стан підозрюваного; 8) наявність судимостей у підозрюваного; 9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5)не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти)для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9)носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Суд на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.

Вирішуючи питання про обранння підозрюваній особі запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 суд враховує вимоги п. п. 3,4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутого обвинувачення, що свідчить про суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає суду достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі переховуватися від суду.

Заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), ризик в тому, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не зменшилися і виправдовують продовження заходів забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 , оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, оскільки за вчинення інкримінованого йому правопорушення загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, що дає достатні підстави вважати про реальність таких ризиків з боку обвинуваченої особи. Стосовно згаданого ризику переховуватися від суду суд керується практикою ЄСПЛ, де у справах «Лабіта проти Італії» та «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), не зменшився і виправдовує заходи забезпечення кримінального провадження у виді обранння запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, оскільки з врахуванням відомих ОСОБА_5 обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 вже володіє інформацією стосовно даних потерпілого, свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим ОСОБА_5 , не маючи заборони на спілкування з ними, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів. Вказані особи не допитувалися, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Зазначені вище обставини свідчать про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином), зокрема, шляхом підшукування осіб, що можуть надати органу досудового розслідування вигідні для нього неправдиві показання.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого правопорушення.

При розгляді питання про доцільність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування ("Бекчиєв проти Молдови" § 58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти ("Ідалов проти Росії", "Гарицьки проти Польщі", "Храїді проти Німеччини", "Ілійков проти Болгарії"), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин ("Сельчук проти Туреччини", "Мацнеттер проти Австрії").

Надаючи оцінку можливості переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 , незважаючи на наявність постійного місця реєстрації, проживання, працевлаштування, тісних соціальних зв`язків, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про достатність підстав для проовження обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 , оскільки така особа обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі 3 до 8 років. Крім того, ОСОБА_5 може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Продовжуючи обираний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 , необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").

Фактичні обставини кримінального провадження, питання наявності чи відсутності вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення вирішуються на іншій стадії кримінального процесу - у судовому провадженні під час розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід ніж той, який зазначений у клопотанні.

На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та судом не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Продовжуючи обираний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 судом враховано те, що прокурор подав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , а не клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а також те, що прокурор просить продовжити обов?язок не відлучатися за межі Закарпатської та Львівської областей без дозволу суду, водночас такий обов?язок був покладений на ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 31.03.2026 року до 25.05.2026 року включно, а ухвалою слідчого судді від 19.05.2026 року такий обов`язок не було покладено на ОСОБА_5 , у зв`язку з чим суд в цій частині клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 26.06.2026 року відмовляє.

Окрім цього, прокурор в клопотанні від 26.06.2026 року про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 , просить залишити (здати) на зберіганні ГУДМС України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, водночас 19.05.2026 року слідчим суддею було покладено обов`язок залишити на зберіганні до 19.07.2026 року у ГУДМС України в Закарпатській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, проте вимогами п.8 ч. 5 ст.194 КПК України передьачено визначення поняття «здати», а не залишити (здати) на зберіганні. Враховуючи те, що ОСОБА_5 виконано вимоги ухвал, судом враховано те, що згідно вимог Постанови КМУ «Деякі питання оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі за кордоном» за письмовим зверненням заявника строк зберігання паспорта для виїзду за кордон може бути продовжений до трьох років з дня його оформлення і разі застосування до особи запобіжного заходу у вигляді зобов`язання здати паспорт для виїзду за кордон на зберігання до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, така особа подає до найближчого територіального органу/територіального підрозділу ДМС письмову заяву у довільній формі та передає на зберігання паспорт для виїзду за кордон. Враховуючи вказане, суд в цій частині клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 26.06.2026 року відмовляє.

Так як судом встановлено наявність, наданими прокурором доказів, обставини, які свідчать про наявність всіх трьох обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання ОСОБА_5 - прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_4 та іншими службовими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області; свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представниками Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо обставин кримінального провадження, у якому ОСОБА_5 обвинувачується.

Керуючись ст.ст.23,110, 176-178,179,194,196, 331,369-372,376,392,395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 26.06.2026 року, яке надійшло в суд 26.06.2026 року, про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до 2 (двох) місяців до 10.09.2026 року включно.

Строк дії ухвали судді про продовження строку дії обраного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до 2 (двох) місяців складає два місяці та починається з моменту його продовження, тобто з дня постановлення ухвали та до 10.09.2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_4 та іншими службовими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області; свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , представниками Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом», експертами Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо обставин кримінального провадження, у якому ОСОБА_5 обвинувачується.

В решті вимог клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 від 26.06.2026 року відмовити.

Контроль за прибуттям обвинуваченого ОСОБА_5 на визначені судом дати покласти на прокурорів другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, які приймають участь в судових засіданнях та входять в склад призначеної групи прокурорів.

Контроль за виконанням ухвали судді здійснює прокурори, які приймають участь в судових засіданнях та входять в склад призначеної групи прокурорів.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали направити в електронному вигляді на електронну адресу Офісу Генерального прокурора та всім учасникам судового провадження для відома, виконання та організації виконання.

Інформацію щодо справи, що розглядається учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua; https://tk.lv.court.gov.ua/.

На ухвалу протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в частині запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Повне судове рішення (ухвала) складено 14.07.2026 року.

Суддя ОСОБА_1