Рішення № 138702301, 30.07.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. Справа153/771/26

Провадження2/153/411/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Алекскредит» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість за Договором про надання кредиту №4508451 від 11.02.2021року у розмірі 45739 грн. 75 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 2662.40 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 11 лютого 2021 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Алекскредит», було укладено договір про надання кредиту №4508451 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідачки № PS4508451. Відповідно до умов п.1.3. договору ТОВ «Алекскредит» надало відповідачці у власність грошові кошти (позику) в сумі 7050 гривень, перерахувавши кошти на картковий рахунок котрий наданий ОСОБА_1 , а саме: № НОМЕР_1 , номер операції: НОМЕР_2 . Договором визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються в наступному порядку: в базовий період протягом 20 календарних днів з 11.02.2021 року до 03.03.2021 року (включно) у розмірі 1,28 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п.2.1. Правил));- в Спеціальний період (п. 2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 04.03.2021 року до 30.08.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 8 860,20 грн. Проценти за користування кредитом, нараховуються ТОВ "Алекскредит" протягом усього строку дії Договору на основну суму кредиту за кожний день користування кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалась. Між ТОВ " Алекскредит " та ОСОБА_1 укладено три Додаткові угоди про зміну умов Договору про надання кредиту № 4508451 від 11.02.2021 р., якими подовжено строк дії договору та збільшено орієнтовну загальну вартість кредиту на 669,75 грн. Проте, ОСОБА_1 кредитного зобов`язання належним чином не виконала. Залишок несплаченої кредитної заборгованості станом на 01.12.2025 р. сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту №4508451 від 11.02.2021 р. становить 45 739,75 грн. 75 коп., з яких 7050 грн. сума кредиту; 38 689,75 грн. нараховані проценти за користування кредитом. За період дії договору Позичальником сплачено за договором 6578,30 грн. в рахунок погашення відсотків та 0 грн. в рахунок погашення тіла кредиту по договору про надання кредиту 4508451 від 11.02.2021 року, що відповідно відображено у розрахунку заборгованості, котрий надається суду та стороні відповідачу. Будь-які інші платежі зі сторони Відповідача були відсутні. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідач порушила умови кредитного договору. Тому, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 травня 2026 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з повідомленням сторін та витребувано докази.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 27 травня 2026 року було відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 червня 2026 року було призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 10 липня 2026 року було витребувано докази.

Представник позивача ТОВ «Алекскредит» в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника Позовні вимоги підтримав та просить суд їх задоволити в повному обсязі. Надав суду відповідь на відзив наступного змісту: факт перерахування коштів підтверджується наданими позивачем доказами у їх сукупності, зокрема кредитним договором, довідкою про перерахування коштів, розрахунком заборгованості, а також поведінкою самого відповідача, який здійснював платежі в рахунок погашення тіла кредиту та процентів. До того ж, позивачем подано клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що свідчить про добросовісну процесуальну поведінку позивача та спрямованість на повне та всебічне встановлення обставин справи. Також звертає увагу суду, що в матеріалах справи зі сторони Відповідача відсутній розрахунок заборгованості або наданий власний контр розрахунок заборгованості. Саме на сторону Відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Звертають увагу суд, що відповідачем було сплачено 6578 грн. 30 коп. в рахунок погашення відсотків. Даний факт чітко відображений в щоденному розрахунку заборгованості.

При оформленні документів між сторонами були попередньо озвучені умови для укладання Договору. Більш того, відповідачу був наданий паспорт споживчого кредиту з відповідними умовами. Вказані умови були прийняті безпосередньо відповідачем та сам відповідач добровільно, з розумінням надав свою згоду на вказані умови.

Відповідачем було укладено три додаткові угоди в яких самим відповідачем було подовжено Базовий період, Строк дії Договору та змінено Кінцеву дату виконання Договору тому, що відповідач був повністю обізнаний з договором про надання кредиту, умовами та правилами у зв`язку з чим додатково уклав три додаткові угоди. Отже, укладання відповідачем Договору про надання кредиту відбувалось з власної волі та в повному розумінні правил та умов. Укладання додаткових угод також є доказом повного розуміння умов та правил відповідачем. Без повного розуміння даних правил та умов подальше укладання даної додаткової угоди було б неможливе фізично. Крім цього, відсотки нараховані вірно, вони були погодженні самим відповідачем з ТОВ «Алекскредит». З урахуванням вищевикладеного, представник позивача вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить суд позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась у порядку, встановленому ст.ст.128, 130 ЦПК України - судовою повісткою-повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання. Представник відповідача адвокат Скрибка І.Ю. діючи на підставі ордеру серії АО №1234773 надав суду відзив наступного змісту: позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував, що картковий рахунок « НОМЕР_1 », на який, за його твердженням, були перераховані кредитні кошти, належить саме відповідачу. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б встановлювали факт відкриття такого рахунку відповідачем, його належність чи користування ним. Відсутність підтвердження цього факту ставить під сумнів сам факт виконання позивачем своїх зобов`язань щодо надання кредиту, а відтак і виникнення будь-яких грошових зобов`язань у відповідача перед позивачем. Враховуючи викладене, слід вважати, що позивач не довів належними доказами обставин, на які посилається, що є його процесуальним обов`язком відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Отже, стягнення заборгованості за даним договором є неможливим, оскільки воно ґрунтується на неналежних доказах, що не підтверджують факту видачі чи отримання кредитних коштів. У зв`язку з цим вимоги позивача підлягають оскарженню з огляду на їх необґрунтованість, а також через наявність суттєвих розбіжностей у наданих доказах, які не дозволяють встановити належним чином сам факт виникнення зобов`язання.

Відповідач стверджує, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення кредитного договору на заявлених умовах. Зокрема, до матеріалів справи не подано заяви клієнта про отримання кредиту, яка б містила істотні умови договору (суму кредиту, строк, процентну ставку та інші умови) і підтверджувала їх погодження позичальником. Відповідач посилається на норми ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до яких електронний кредитний договір має бути укладений шляхом належної оферти та акцепту, а його істотні умови повинні бути письмово зафіксовані й підтверджені підписом або іншим передбаченим законом способом. Крім того, відповідач зазначає, що: Паспорт споживчого кредиту, Умови та Правила, Тарифи самі по собі не підтверджують укладення договору та погодження його умов, якщо відсутні докази ознайомлення і згоди позичальника саме з цими документами. Позивач не довів, що відповідач погодився на сплату процентів та їх конкретний розмір.

Позивач не довів належними та допустимими доказами факт укладення електронного кредитного договору саме відповідачем, оскільки до матеріалів справи не надано технічних доказів ідентифікації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця, зокрема логів входу до особистого кабінету, даних щодо IP-адреси, пристрою, часу авторизації, підтвердження направлення та використання одноразового ідентифікатора, SMS-коду чи іншого електронного підпису, а також інших документів, які б достовірно підтверджували волевиявлення відповідача на укладення договору.

Відповідач стверджує, що нарахування позивачем процентів є незаконним та необґрунтованим. Зокрема, позивач неправильно визначив суму сплачених коштів, не пояснив правову природу платежу за «подовження строку», а встановлений договором порядок зарахування платежів фактично унеможливлює погашення основного боргу, що є несправедливою умовою договору.

Крім того, відповідач зазначає, що нараховані під час карантину та воєнного стану штрафні санкції, пеня, інфляційні втрати та інші платежі за прострочення підлягають списанню відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Окремо відповідач наголошує, що заявлена до стягнення сума є явно неспівмірною: при кредиті 7 050 грн. нараховано 38 689,75 грн. процентів (549% від суми кредиту), а ставка 3% на день (1 095% річних) суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості, порушує права споживача і ставить його у вкрай скрутне фінансове становище. На думку відповідача, такі умови є несправедливими та можуть бути зменшені або визнані недійсними судом.

З урахуванням вищевикладеного, представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії пропозиції укласти договір (оферти) щодо надання кредиту №4508451 від 11 лютого 2021 року, графіку платежів, договору про надання кредиту №4508451 від 11 лютого 2021 року, додаткової угоди від 03.03.2021, додаткової угоди від 02.04.2021, додаткової угоди від 22.04.2021 та паспорту споживчого кредиту від 10.02.2021 року судом встановлено, що 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 електронним підписом підписала вказаний договір та додаткові угоди до нього, згідно умов договору відповідачеві надано кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 7050 гривень; Договором визначено, що проценти за користування кредитом нараховуються в наступному порядку: в базовий період протягом 20 календарних днів з 11.02.2021 року до 03.03.2021 року (включно) у розмірі 1,28 % за один день користування Кредитом (Акційна процентна ставка (п.2.1. Правил)); в Спеціальний період (п.2.41. Правил) протягом 180 календарних днів з 04.03.2021 року до 30.08.2021 року (включно) у розмірі 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка (п. 2.35. Правил)). Орієнтовна загальна вартість Кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 8 860,20 грн., підписавши документи одноразовим паролем PC4508451.

Із фото копії судом встановлено, що громадянка сфотографована з паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 (а.с.21).

Із правил надання кредиту ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» (а.с.25-29) судом встановлено, що всі умови, права, зобов`язання, як банка так і клієнта доступні для кожного на сайті банку https://alexcredit.ua.

Із копії довідки ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору ВП-220817-1 про переказ коштів від 22.08.2017 р. встановлено, що 11 лютого 2021 року ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 7050 гривень перерахувавши кошти на картковий рахунок котрий надано ОСОБА_1 , а саме: № НОМЕР_1 , номер операції: НОМЕР_2 .

Із копії детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №4508451 від 11 лютого 2021 року станом на 01 грудня 2025 рокусудом встановлено, що залишок боргу складає45 739 грн. 75 коп., з яких: 7050 грн. сума кредиту; 38 689,75 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

Із витребуваної інформації АТ КБ «ПриватБанк», судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , за період 09.02.2021 по 13.02.2021 було зарахування коштів на суму 7050 грн. (а.с.109-110).

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачеві були надані грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених Договором про надання кредиту, відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства або за письмовою згодою сторін у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон України № 675-VIII).

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього Договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі у якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України № 675-VIII визначає яким чином підписуються угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 .

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року в справі № 127/33824/19 зазначено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

З матеріалів справи слідує, що 11 лютого 2021 року на офіційному сайті кредитодавця (https://alexcredit.ua/uk) між ОСОБА_1 та позивачем ТОВ «Алекскредит» укладено договір про надання кредиту №4508451 на отримання кредиту на суму 7050 грн. який підписаний одноразовим ідентифікатором PS450845. Відповідно до п.1.4 договору кредит надається позичальнику в сумі, шо зазначена в п. 1.3. договору, в безготівкові формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Кошти ТОВ «Алекскредит» перерахувало на картковий рахунок, котрий надано ОСОБА_1 а саме № НОМЕР_1 , номер операції: НОМЕР_2 , платіж виконаний 11.02.2021 року.

Із витребуваної інформації АТ КБ «ПриватБанк» судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_1 , за період 09.02.2021 по 13.02.2021 було зарахування коштів 11.02.2021 року на суму 7050 грн.

Крім того, із доданої ТОВ «Алекскредит» фотографії ОСОБА_1 вбачається, що саме вона пройшла повну процедуру верифікації та на підтвердження своєї особи, сфотографувалась із своїм паспортом під час заповнення заявки.

Таким чином, матеріали справи містять належні докази на підтвердження видачі позичальнику грошових коштів за умовами договору про споживчий кредит. Натомість ОСОБА_1 не спростувала обставини отримання кредитних коштів від позивача, їх розмір.

Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України № 675-VIII ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб`єкта електронної комерції.

Статтею 1 Закону України «Про Електронні довірчі послуги» визначено, що електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України "Про інформацію" та спеціальний Закон України "Про захист персональних даних" (далі Закон України № 2297-VI) .

Статтею 2 Закону України № 2297-VI визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

У ч.1 ст.11 Закону України № 2297-VI встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).

Із змісту договору, а також паспорта споживчого кредиту вбачається, що у них зазначено інформацію про позичальника ОСОБА_1 , зокрема, її паспортні дані, РНОКПП, адресу реєстрації та проживання, номер телефону.

Отже, ОСОБА_1 при оформлені договору здійснила ряд активних дій з метою укладення кредитного договору, зокрема, зазначила свої персональні дані, ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, відомості щодо адреси місця реєстрації та номера телефону, правильність яких не спростовано.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 ТОВ «Алекскредит» отримано не від неї та те, що вони були незаконно використані іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, матеріали справи не містять. Доказів звернення до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення стосовно неї протиправних дій ОСОБА_1 не надала.

Також не доведено, що банківська платіжна картка, на яку здійснено перерахування кредитних коштів, не належала позичальнику.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити те, що ТОВ «Алекскредит» є не банківською, а фінансовою установою, а тому укладаючи кредитний договір та заповнюючи анкету-заяву на отримання кредитних коштів, ОСОБА_1 вказуючи номер карткового рахунку, на який бажає отримати кредитні кошти, діє за власною волею, а фінансова установа, у свою чергу, не має повноважень на встановлення власника такого рахунку, оскільки така інформація є банківською таємницею.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам ст. 12 Закону України № 675-VIII, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. А тому доводи сторони відповідача викладені у відзиві про відсутність доказів укладення кредитного договору та доказів перерахування кредитних коштів є безпідставними.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №751/861/17 (провадження №61-28582ск18).

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі №161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи зі змісту ст.22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів України» документами, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій, є такі види розрахункових документів, як платіжні доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога та меморіальний ордер.

Відповідно до п.62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, довідка про перерахування суми кредиту, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом, і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

Матеріали справи містять розрахунок заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено про те, що тіло кредиту за договором від 11.02.2021 року складає 7050.00 грн., а також довідку про перерахування кредиту у загальній сумі 7050.00 грн. та виписку за договором б/н за період з 09.02.2021 року по 13.02.2021 року про зарахування на картковий рахунок відповідача коштів у сумі 7050 грн. Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 7050 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, строк кредитування за договором про надання кредиту №4508451 від 11.02.2021 був погоджений сторонами та встановлений з дати укладення договору (11.02.2021) до кінцевої дати виконання договору 30.08.2021 року, який відповідно до трьох додаткових угоди від 03.03.2021, 02.04.2021 та 22.04.2021 року неодноразово був продовжений, востаннє до 29.10.2021 року. Таким чином, на день закінчення строку дії договору кредиту (додаткових угоди) заборгованість відповідача становила 45 739 грн. 75 коп.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №4508451 від 11.02.2021 у загальному розмірі 45 739 грн. 75 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №2815 від 22.04.2026, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2662,40 гривень, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, заборгованість за договором про надання кредиту №4508451 від 11.02.2021 року в розмірі 45 739 (сорок п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень 75 (сімдесят п`ять) копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», код ЄДРПОУ 41346335, судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», адреса місцезнаходження: 02094, місто Київ проспект Леоніда Каденюка, 23) код ЄДРПОУ 41346335.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя: Дзерин М.М.