Рішення № 138689338, 07.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3381/23

Номер провадження 2/404/740/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства " Родинська міська лікарня" про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, стягнення компенсації за відпустку і виплат про тимчасовій непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, стягнення компенсації за відпустку і виплат про тимчасовій непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позовних вимог зазначала що працювала у Комунальному некомерційному підприємстві «Родинська міська лікарня» Родинської міської ради на посаді заступника директора з медичної частини.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України позивач була вимушена залишити місце проживання у м. Покровськ Донецької області у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю, а також через необхідність евакуації дитини та матері інваліда ІІ групи.

28.04.2022 року позивач була взята на облік як внутрішньо переміщена особа та фактично проживала у м. Кропивницький, що підтверджується відповідною довідкою ВПО.

22.04.2022 року позивач направила на адресу відповідача електронною поштою заяву про вимушену відсутність на робочому місці у зв`язку з воєнними діями, неможливістю безпечного повернення до місця роботи та необхідністю забезпечення безпеки дитини. Вказана заява була отримана відповідачем.

У період з 23.03.2022 року по 21.04.2022 року позивач перебувала на лікарняному, про що відповідач був повідомлений шляхом направлення електронних медичних висновків та листків непрацездатності на офіційну електронну адресу керівництва закладу.

Незважаючи на обізнаність щодо причин відсутності позивача, відповідачем 01.12.2022 року було видано наказ №71-к про припинення трудового договору на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України та ч.3 ст.8 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", у зв`язку з відсутністю працівника понад чотири місяці та відсутністю інформації про причини такої відсутності.

Позивач вважає таке звільнення незаконним, оскільки роботодавцю були відомі причини її відсутності, вона підтримувала зв`язок із адміністрацією закладу, надсилала заяви та медичні документи, а її відсутність була спричинена виключно обставинами воєнного стану.

Крім того, у день звільнення відповідач не провів із позивачем повний розрахунок, не виплатив компенсацію за невикористану щорічну відпустку та не здійснив оплату листків тимчасової непрацездатності.

У зв`язку з чим просила поновити строк звернення до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Родинська міськалікарня" про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, стягнення компенсації за відпустку і виплат про тимчасовій непрацездатності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Ухвалити рішення суду, яким: скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" (код ЄДРПОУ 01990861) від 01.12.2022 року № 71-к«Про припинення трудового договору» в частині підстав звільнення, змінити формулювання підстав звільнення на «звільнення за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України»; стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" (код ЄДРПОУ 01990861) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 1 300,43 грн., починаючи з 02.12.2022 року по день винесення рішення судом; стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" (код ЄДРПОУ 01990861) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію на невикористані дні відпустки у розмірі4 438,08 грн.; стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" (код ЄДРПОУ 01990861) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) тимчасову допомогу по непрацездатності за період з 23березня по 21 квітня 2022 року в розмірі 22008 грн.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 10 жовтня 2023 року прийнято до розгляду матеріали справи, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 13 вересня 2023 року прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від частини заявлених вимог та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування наказу про звільнення, зміну формулювання підстав звільнення, стягнення компенсації за відпустку.

Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог в редакції від 09.06.2023 року.

07.11.2023 року представником КНП "Родинська міська лікарня" подано відзив на позовну заяву. Вказано, що сума 18340,00 грн. по лікарняних листах за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, була виплачена ОСОБА_1 23.05.2023 року у розмірі 14763,70 грн. за вирахуванням ПДФО -3301грн. та ВЗ -275 грн., що підтверджується відомістю розподілу витрат КНП «Роднинська міська лікарня» від 23.05.20223 року № 23052РВ000032320891 з відміткою про опрацювання операції банком».

Сума 3668 грн. по лікарняних листам за рахунок підприємства була нарахована в березні 2022 року та пішла в рахунок погашення заборгованості за ОСОБА_1 в зв`язку отриманням авансу в розмірі 15200 грн. у березні 2022 року та подальшій відсутності на робочому місці по день звільнення.

22.11.2023 року ОСОБА_1 подано заяву про збільшення позовних вимог в якій просила ухвалити рішення суду, яким стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 тимчасову допомогу по непрацездатності в розмірі 18 340 грн. за рахунок коштів пенсійного фонду України та 3668 грн. за рахунок коштів підприємства. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 18822 грн. 00коп - компенсації за невикористану відпустку за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 середньоденний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 1300,43 грн. починаючи з 19.05.2023 року по дату ухвалення рішення суду.

Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 27 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

16.01.2024 року Фортечним районним судом міста Кропивницького задоволено заяву представника позивача про витребування доказів. Витребувано з КНП "Родинська міська лікарня": об`єднану звітність ПДФО і ЕСВ за період часу з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

З ГУДПС Донецької області: об`єднану звітність ПДФО і ЕСВ за період часу з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

З ГУ Пенсійного фонду Донецької області: звіт про використанні кошти подані КНП "Родинська міська лікарня" за період часу з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

08.08.2025 року представником позивача подано додаткові пояснення до позовної заяви.

11.08.2025 року представником позивача, адвокатом Ноженко І.О. подано заяву про уточнення позовних вимог та зазначено, що в п.2 прохальної частини позовної заяви помилково зазначено про необхідність стягнення лікарняних в розмірі 3668 грн. за рахунок коштів підприємства. Вказана сума коштів була виплачена ОСОБА_1 за рахунок коштів підприємства. У зв`язку з чим просила зменшити суму позову та стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 тимчасову допомогу по непрацездатності в розмірі 18 340 грн. за рахунок коштів пенсійного фонду України. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 18822 грн. 00коп - компенсації за невикористану відпустку за період з 19.07.2022 року по 19.05.2023 року. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 середньоденний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 1300,43 грн. починаючи з 19.05.2023 року по дату ухвалення рішення суду.

26.02.2026 року Фортечним районним судом міста Кропивницького прийнято заяву позивача від 22 листопада 2023 року про збільшення позовних вимог.

Правом надання відзиву на заяву про збільшення позовних вимог КНП «Родинська міська лікарня», не скористалось.

ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ст. 247 ЦПК.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Частиною 3ст.12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України).

Згідно ч.1ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно дост.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом встановлено, що позивача 20 січня 2021 року прийнято на посаду заступника директора з медичної частини комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" (наказ від 17.01.2020 року № 6).

Свої посадові обов`язки виконувала до 22.04.2022 року.

22.04.2022 року звернулась з заявою на ім`я директора КНП ОСОБА_2 , в якій просила вважати відсутність на роботі з поважних причин та зберігати за нею робоче місце до припинення воєнних дій або обставин, які безпосередньо впливають на її безпеку та безпеку її родини.

У зв`язку з повномасштабною агресією РФ та активними бойовими діями в Донецькій області, маючи неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та маму ОСОБА_4 , 1941 р.н., яка має інвалідність II групи, вимушена була виїхати з місця постійного проживання у м. Покровську та переміститись в м. Кропивницький, де 28.04.2022 року взята на облік як внутрішньо переміщена особа.

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи позивач проживає в м. Кропивницькому, та має статус внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до скриншотів переписки з адміністрацією КНП "Родинська міська лікарня" судом встановлено, що 22.04.2022 року позивач направляла засобами електронного зв`язку заяву про відсутність на роботі у зв`язку з військовою агресією.

27.07.2022року за допомогою засобів електронного зв`язку повідомила директора КНП "Родинська міська лікарня" про перебування на лікарняному з 22.03.2022 року по 21.04.2022 року та просила виплатити лікарняні.

Директор КНП «Родинська міська лікарня» Добреля О. у зв`язку з евакуацією бухгалтера, який веде зарплату і є спеціалістом , який формує заявку до ФСС відмовила у виплаті лікарняних листів та повідомила, що оплатити лікарняний лист немає можливості до закінчення воєнного стану.

Згідно з скріншоту переписки ОСОБА_1 06 квітня 2023 року на вайбер № 095-16-37-058 отримала наказ КНП "Родинська міська лікарня" від 01 12.2022 року № 71-к про звільнення з роботи за ст. 36 ч.1 п. 8-3 КЗпП України через відсутність на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Відповідач видав наказ № 13-к від 19.05.2023 року «Про припинення трудового договору», відповідно до якого звільнив ОСОБА_1 з посади заступника директора медичної частини з 19.05.2023 року за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням з виплатою компенсації за невикористану відпустку 06 к.д. за період роботи з 20.01.2022 року по 21.04.2022 року; - нарахував і виплатив компенсацію за невикористані дні відпустки. Частково нарахував і виплатив допомогу по тимчасовій непрацездатності в сумі 3 668,00 грн. виплачена, допомога по тимчасовій непрацездатності в розмірі 3 668,00 грн., та зазначила що сума допомоги в розмірі 18 340 грн. залишилась невиплаченою.

Згідно з наданим позивачем роз`ясненням розрахунку за підписом директора КНП "Роднинська міська лікарня" щодо нарахування за лікарняними листками, середньоденний заробіток за розрахунковий період з 1 березня 2021 року по лютий 2022 року, а також оклад за період з березня 2021 року по квітень 2022 року складав: березень 2021 року 31 к.д., 24 982,00 грн.; квітень 2021 року 30 к.д., 20 712,50 грн.; травень 2021 року 31 к.д., 20 712,50 грн.; червень 2021 року 30 к.д., 21 954,74 грн.; липень 2021 року 31 к.д., 24 492,50 грн.; серпень 2021 року 31 к.д., 21 114,09 грн.; вересень 2021 року 30 к.д., 20 712,50 грн.; жовтень 2021 року 31 к.д., 19 592,24 грн; листопад 2021 року 30 к.д., 19 779,32 грн.; грудень 2021 року 31 к.д., 21 693,20 грн.; січень 2022 року 31 к.д., 23 687,43 грн.; лютий 2022 року 28 к.д., 28 329,68 грн.

Розрахунок середнього заробітку, який взятий для обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів підприємства (перші 5 днів), дорівнює 733,60 грн. (267 762,70 грн. / 365 к.д. = 733,60 грн.). Відповідно, оплата за перші 5 днів становить: 733,60 грн. ? 5 днів = 3 668,00 грн.

Згідно з роз`ясненням розрахунку за підписом директора КНП «Роднинська лікарня», у період з травня 2022 року по квітень 2023 року враховується 0 календарних днів. Посадовий оклад заступника директора з медичної частини (1 ставка) становить 18 900,00 грн. Оклад лікаря-дерматовенеролога (0,25 ставки) становить 4 000,00 грн. Відтак, сума компенсації за невикористану відпустку при звільненні обчислюється таким чином: (18 900,00 + 4 000,00) ? 12 місяців / 365 к.д. = 752,88 грн. (середньоденний заробіток) ? 6 днів відпустки = 4 517,28 грн.

У період з 23 березня по 21 квітня 2022 року включно позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності: № ЛН 4096787-2007861880-1 від 23.03.2022 року за період з 23.03.2022 по 02.04.2022; № ЛН 4096787-2007954266-1 від 03.04.2022 року за період з 03.04.2022 по 11.04.2022; № ЛН 4096787-2008013817-1 від 12.04.2022 року за період з 12.04.2022 по 18.04.2022; № ЛН 4096787-2008121423-1 від 19.04.2022 року за період з 19.04.2022 по 21.04.2022.

З урахуванням уже оплачених підприємством 5 днів тимчасової непрацездатності, подальшій оплаті підлягає ще 25 календарних днів, що в грошовому еквіваленті становить: 733,60 грн. ? 25 к.д. = 18 340,00 грн.

18.05.2026 року представником позивача на підтвердження позовних вимог надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2023 року, з якої вбачається, що на її користь надходили такі суми заробітної плати від відповідача: 05.01.2022 року 6 963,02 грн.; 19.01.2022 року 9 500,00 грн.; 07.02.2022 року 9 571,60 грн.; 03.03.2022 року 12 628,40 грн.; 10.03.2022 року 15 200,00 грн.; 29.04.2022 року 4 001,08 грн.; 19.05.2023 року 1 771,65 грн.; 19.05.2023 року 1 257,58 грн.; 23.05.2023 року 14 763,70 грн.

На виконання ухвали суду 09.02.2024 року представником ГУПФ в Донецькій області

подано заяву в якій Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надає інформацію стосовно виплати листків непрацездатності ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 31.12.2023. В системі ІКІС ПФУ підсистемі «Електронних реєстрів листків непрацездатності» сформовані листки непрацездатності: № 3276145-2006100173-1 за період з 03.02.2022 по 07.02.2022 загальній кількості 5 календарних днів, за рахунок коштів підприємства; № 3276145-2006507253-1 за період з 08.02.2022 по 11.02.2022 в кількості 4 календарних днів, в сумі 2840,16грн., профінансовано Фондом соціального страхування 21.04.2022; - № 3276145-2006880657-1 за період з 12.02.2022 по 14.02.2022 в кількості 3 календарних днів, в сумі 2130,12грн., профінансовано Фондом соціального страхування 21.04.2022; № 4004321-2007651735-1 за період з 04.03.2022 по 11.03.2022 в загальній кількості 8 календарних днів, за рахунок коштів Фонду 3 календарних дні в сумі 2200,80 грн., профінансовано Пенсійним фондом 18.05.2023; № 4096787-2007861880-1 за період з 23.03.2022 по 02.04.2022 в загальній кількості 11 календарних днів, за рахунок коштів Фонду 6 календарних днів в сумі 4401,60 грн., профінансовано Пенсійним фондом 26.05.2023; № 4096787-2007954266-1 за період з 03.04.2022 по 11.04.2022 в кількості 9 календарних днів, в сумі 6602,40грн., профінансовано Пенсійним фондом 26.05.2023; № 4096787-2008013817-1 за період з 12.04.2022 по 18.04.2022 в кількості 7 календарних днів, в сумі 5135,20грн., профінансовано Пенсійним фондом 26.05.2023; № 4096787-2008121423-1 за період з 19.04.2022 по 21.04.2022 в кількості 3 календарних днів, в сумі 2200,80грн., профінансовано Пенсійним фондом 26.05.2023.

20.07.2024 року на виконання ухвали суду Головне управління ДПС в Донецькій області надано копії податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску по КНП "Роднинська міська лікарня" (ЄДРПОУ 01990861) за період з 01.01.2021 року по 31.12.2023 року Відносно ОСОБА_1 .

Проаналізувавши надані документи, суд дійшов висновку, що згідно з банківською випискою на картковий рахунок позивача надійшли такі платежі: 05.01.2022 року в сумі 6 963,02 грн. остаточний розрахунок за заробітну плату за грудень 2021 року; 19.01.2022 року в сумі 9 500,00 грн. та 07.02.2022 року в сумі 9 571,60 грн. виплата авансу та заробітної плати за січень 2022 року на загальну суму 19 071,60 грн. Вказана сума відповідає нарахованій заробітній платі за вирахуванням податків (23 687,43 грн. ? 18% ПДФО (4 263,74 грн.) ? 1,5% військового збору (355,31 грн.) = 19 068,38 грн.); 03.03.2022 року в сумі 12 628,40 грн. та 10.03.2022 року в сумі 15 200,00 грн. на загальну суму 27 828,40 грн. виплата заробітної плати за лютий 2022 року та авансу за березень 2022 року.

Оскільки чиста заробітна плата за лютий 2022 року після оподаткування складала 22 805,39 грн. (28 329,68 грн. ? 18% ПДФО (5 099,34 грн.) ? 1,5% військового збору (424,95 грн.)), різниця в розмірі 5 023,01 грн. є авансом за березень 2022 року;

У травні 2023 року (як погашення заборгованості за березень 2022 року) виплачено суми: 1 771,65 грн., 1 257,58 грн. та 14 763,70 грн. на загальну суму 17 792,93 грн.

Враховуючи, що в березні 2022 року позивачу вже було виплачено аванс у розмірі 5 023,01 грн., а в травні 2023 року проведено доплату на суму 17 792,93 грн., загальна фактично отримана сума становить 22 815,94 грн.

Відповідно до розрахункового листа, загальний оклад за березень 2022 року становить 22 900,00 грн. (що "чистими" після вирахування 18% ПДФО (4 122,00 грн.) та 1,5% військового збору (343,50 грн.) дорівнює 18 434,50 грн.).

Таким чином, сума березневої заробітної плати «на руки» (18 434,50 грн.) разом із відпускними за 6 календарних днів (4 517,28 грн.) мала становити 22 951,78 грн.

Зведена сума отриманого березневого авансу та травневих перерахувань повністю покриває заробітну плату за березень 2022 року та компенсацію за відпустку.

Щодо виплати від 29.04.2022 року в сумі 4 001,08 грн., суд зазначає, що вказаний платіж є поточною виплатою за відпрацьований час у квітні 2022 року та не покриває нараховану суму за листками непрацездатності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач не виплатив позивачу кошти за лікарняними листками в розмірі 18 340,00 грн.

Частиною 1 статті 115 Кодексу законів про працю України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці» прямо передбачено, що заробітна плата виплачується регулярно в робочі дні, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Виходячи з наведених норм права та встановлених обставин справи, суд констатує, що роботодавцем здійснювалися виплати заробітної плати за грудень 2021 року (05.01.2022), за січень 2022 року (19.01.2022 та 07.02.2022) і за лютий 2022 року (03.03.2022).

Водночас доказів виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за 25 календарних днів у сумі 18 340,00 грн. відповідачем суду надано не було, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вказані докази суд приймає як належні та допустимі, достовірні та достатні та такі, що підтверджують обставини, викладені у позові щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем із виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності та не проведення відповідного розрахунку з нею.

Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Статтею 43 Конституції України передбачено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати працю працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідност.115 вказаного Кодексу виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 1ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ч.1ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до змісту ч.2ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Враховуючи, що позивач в ході судового розгляду отримала оновлений наказ на звільнення від 19.05.2023 року, тому остання не пропустила строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, визначений ч.2ст.233 КЗпП України.

Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідача з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності перед позивачем, станом на день звернення до суду з позовом становить 18340 грн.

У період часу з 22.04.2022 року по 19.05.2023 року ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України та активними бойовими діями в Донецькій області.

Маючи неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір ОСОБА_4 , 1941 року народження, яка є особою з інвалідністю II групи, позивач змушена була виїхати з місця постійного проживання у м. Покровську та переміститися в м. Кропивницький, де 28.04.2022 року її було взято на облік як внутрішньо переміщену особу (ВПО).

Відповідно до наказу КНП "Родинська міська лікарня" № 13-к, ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора з медичної частини з 19.05.2023 року за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з виплатою компенсації за невикористану відпустку тривалістю 6 календарних днів за період роботи з 20.01.2022 року по 21.04.2022 року, за що відповідач виплатив компенсацію в розмірі 4 438,08 грн.

Проте, суд вважає, що при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку при звільненні відповідачем не було враховано правові підстави перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та зміни в законодавстві, що діють під час воєнного стану.

Так, відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX (із змінами, внесеними Законом № 2352-IX, які набрали чинності 19.07.2022 року), у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов`язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Даний вид відпустки без збереження заробітної плати не належить до відпусток, що надаються працівникові відповідно до статей 25, 26 Закону України "Про відпустки". Працівники набули права на цей новий вид відпустки, починаючи з 19 липня 2022 року (з моменту набрання чинності змінами до Закону № 2136-IX).

Аналізуючи тривалість перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати загалом за період з 22.04.2022 року по 19.05.2023 року, а також положення ч. 4 ст. 12 Закону № 2136-IX та ст. 83 КЗпП України, суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування стажу щорічної відпустки за період перебування у законній відпустці без збереження заробітної плати, окрім обмеження в 90 днів, встановленого новою нормою.

Роботодавець, видаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 від 19.05.2023 року, зобов`язаний був врахувати положення чинного законодавства та здійснити розрахунок компенсації за всі невикористані позивачем дні щорічної відпустки.

З урахуванням тривалості основної та додаткової відпустки позивач (усього 30 календарних днів на рік, що включає 24 к.д. основної та 6 к.д. додаткової відпустки), за період з 22.04.2022 року по 19.05.2023 року пропорційно тривалості періоду, що зараховується до стажу, за вирахуванням уже компенсованих днів, підлягають оплаті 25 календарних днів невикористаної відпустки.

За таких підстав, відповідачем в порушення вищезазначених норм не були нараховані та виплачені кошти за невикористану відпустку в розмірі 18 822,00 грн.

Для обчислення суми компенсації за невикористану відпустку суд застосовує такий алгоритм.

Відповідно до розрахунку, наданого самим відповідачем, у розрахунковому періоді з травня 2022 року по квітень 2023 року через перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати враховується 0 календарних днів та 0 гривень заробітку.

Згідно з абзацом 3 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не з власної вини, розрахунок провадиться виходячи з посадового окладу (тарифної ставки), встановленого йому в трудовому договорі на момент нарахування.

З матеріалів справи вбачається, що посадовий оклад позивачки за сукупністю посад складав: заступник директора з медичної частини (1 ставка) 18 900,00 грн.; лікар-дерматовенеролог (0,25 ставки) 4 000,00 грн.

Загальний місячний посадовий оклад становить: 18 900,00 грн. + 4 000,00 грн. = 22 900,00 грн.

Кількість днів для розрахунку за 12 місяців становить 365 календарних днів.

Розрахунок середньоденного заробітку: 22900,00 х 12 /365 (календарних днів) = 752,88грн.

Таким чином, середньоденний заробіток позивача становить 752,88 грн., що повністю узгоджується з розрахунком відповідача.

Відтак, загальна сума компенсації за 25 календарних днів не використаної відпустки, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 752,88 х 25 (днів відпустки) = 18822,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування, якщо спір вирішено на користь працівника.

Аналіз зазначених норм у сукупності зі статтями 1, 2 Закону України "Про оплату праці" свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), які належать до сплати працівникові, мають бути нараховані та фактично виплачені в день звільнення. Закон прямо покладає на підприємство обов`язок провести з працівником повний розрахунок. При невиконанні цього обов`язку з вини роботодавця наступає відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 30.01.2018 року у справі № 760/18557/15-ц, де зазначено, що обов`язок проведення повного розрахунку є абсолютним, а невиплата будь-яких належних сум (включаючи компенсацію за відпустку та лікарняні) є підставою для застосування відповідальності.

Стосовно строків звернення до суду, визначених статтею 233 КЗпП України, суд зазначає, що відповідно до частини 1 цієї статті (в редакції Закону № 2352-IX) для звернення працівника до суду з вимогами про стягнення належних йому виплат встановлено тримісячний строк. Водночас, згідно з главою XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України, під час дії воєнного стану строки, визначені цим Кодексом, продовжуються. Відтак, позивачкою строк звернення до суду за вирішенням цього трудового спору не пропущено.

Оскільки в березні та квітні 2022 року позивач перебувала на лікарняному, а з 22 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року у відпустці без збереження заробітної плати, вона не мала фактичного заробітку за місяці, які безпосередньо передували звільненню.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (далі Порядок № 100), якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Таким чином, для розрахунку беруться січень та лютий 2022 року.

Згідно з довідкою з Реєстру застрахованих осіб (форма ОК-5), нарахована заробітна плата ОСОБА_1 становила: у січні 2022 року 23 687,43 грн., у лютому 2022 року - 28329,68 грн. Загальна сума заробітку за два місяці складає: 23687,43 грн. + 28329,68 грн. = 52017,11 грн.

Кількість фактично відпрацьованих робочих днів у січні та лютому 2022 року, відповідно до балансу робочого часу за графіком п`ятиденного робочого тижня підприємства, складала 39 робочих днів (19 днів у січні та 20 днів у лютому).

Середньоденний заробіток позивача відповідно до пункту 8 Порядку № 100 становить:

52017,11 грн. : 39 (роб. дн.)= 1333,77 грн.

Період затримки розрахунку рахується з наступного дня після звільнення (з 20.05.2023 року) по день ухвалення рішення суду (07.07.2026 року включно). Математично обчислена сума середнього заробітку становить 1 085 688,78 грн.

Водночас, оцінюючи розмір відшкодування, суд керується принципами розумності, справедливості та співмірності, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 761/9584/15-ц та від 18.03.2020 року у справі № 569/1799/16-ц.

Суд враховує, що сума основного боргу складає 37 162,00 грн., тоді як математичний заробіток перевищує 1 мільйон гривень через те, що виплати не стягувалися у судовому порядку протягом майже 4 років з моменту виникнення первинного спору. З огляду на тривалий час не стягнення виплат сторонами та з метою уникнення надмірного фінансового тягаря для комунального закладу в умовах воєнного стану, суд вважає за необхідне зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку на 50 відсотків.

Таким чином, до стягнення підлягає: 1 085 688,78 грн. ? 50% = 542 844,39 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з утриманням при її фактичній виплаті роботодавцем податків та обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за вимогами про стягнення заробітної плати та інших виплат, що належать працівникові при звільненні, судовий збір у розмірі, встановленому законом за подання позову майнового характеру, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 1013, 7681, 89, 141, 229, 258, 259, 263265, 273, 354355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних) у розмірі 18 340,00 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період з 22.04.2022 року по 19.05.2023 року в розмірі 18 822,00 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.05.2023 року по 07.07.2026 року в розмірі 542 844,39 грн.

Роз`яснити, що нарахування та виплата сум, зазначених у пунктах 2, 3, 4 цього рішення, здійснюється Комунальним некомерційним підприємством "Родинська міська лікарня" з утриманням із цих сум при їх фактичній виплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Родинська міська лікарня" (за рахунок його бюджетних асигнувань) на користь держави судовий збір у розмірі 7575,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Родинська міська лікарня", місцезнаходження: 85310, Донецька обл., Покровський р-н., м. Родинське, вул. Запорізька, буд.5, код ЄДРПОУ: 01990861.

Повний текст судового рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова