Рішення № 138688220, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/15764/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Хмельницькій області) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити дострокову пенсію за віком ОСОБА_1 з 27.01.2025 (дата звернення до органів пенсійного фонду) з урахуванням висновків суду у даній справі відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, період навчання згідно з посвідченням з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 від 07.07.1988;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 період навчання згідно з посвідченням з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 від 07.07.1988 з урахуванням висновків суду у даній справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що 27.01.2025 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України у м. Трускавець Львівської області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.02.2025 №133850018913 їй відмовлено у призначенні такої пенсії з підстав того, що право на достроковий вихід на пенсію особам, яких визначено опікунами над дітьми з інвалідністю, нормами зазначеної статті не передбачено. Позивачка наполягає, що є законним опікуном, матір`ю, хоча і не біологічною, малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого виховує з трирічного віку, а тому, на її переконання, має право на призначення дострокової пенсії за віком у порядку п. 3 ч. 1 ст. 115 названого Закону. Крім того, вважає протиправним незарахування до її страхового стажу періоду навчання згідно з посвідченням з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 . Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 06.08.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 20.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

08.09.2025 ГУ ПФУ у Львівській області подало відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечило. Свою позицію мотивує тим, що за принципом екстериторіальності документи ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядалися та рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.02.2025 №133850018913 приймалося ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Наголошує, що п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на достроковий вихід на пенсію передбачено для матері (батька) особи з інвалідністю з дитинства, дитини з інвалідністю, а не для опікуна; для призначення такої пенсії має значення не факт установлення інвалідності, а момент її настання, який має мати місце до досягнення дитиною шестирічного віку. Вважає, що дії з розгляду заяви позивачки та прийняте рішення є правомірними, а відтак підстав для зарахування до страхового стажу періоду навчання згідно з посвідченням Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 немає. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

16.09.2025 ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечило з аналогічних підстав, додатково зазначивши, що нормами п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на достроковий вихід на пенсію особам, яких визначено опікунами над дітьми з інвалідністю, не передбачено; до страхового стажу позивачки не зараховано період її навчання, оскільки нею не надано документів, що підтверджують період навчання у порядку, визначеному Порядком №637 (диплом, довідки, що містять відомості про періоди навчання). За результатами розгляду доданих до заяви документів страховий стаж ОСОБА_1 становив 31 рік 8 місяців 21 день. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою від 31.07.2026 у задоволенні клопотання відповідача 1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

27.01.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності надані документи були передані для розгляду та прийняття рішення про призначення/відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

На дату звернення вік позивачки становив 55 років 2 місяці, страховий стаж - 31 рік 8 місяців 21 день.

До заяви позивачкою, зокрема, долучено рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області від 17.10.2012 №1081 «Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 », рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області від 17.10.2012 №1080 «Про надання малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу дитини-сироти», свідоцтво про народження ОСОБА_2 , медичний висновок №61 про дитину-інваліда віком до 18 років від 05.11.2012, висновок ЛКК №3892 від 31.10.2019, посвідчення з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 та інші документи.

Зі змісту рішення виконавчого комітету Горлівської міської ради від 17.10.2012 №1080 вбачається, що малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини-сироти, оскільки його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відомості про батька дитини виключені з актового запису про народження відповідно до рішення суду.

Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 17.10.2012 №1081 встановлено опіку над малолітнім ОСОБА_2 та призначено ОСОБА_1 його опікуном.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.02.2025 №133850018913 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком згідно зі ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з підстав того, що нормами зазначеної статті право на достроковий вихід на пенсію особам, яких визначено опікунами над дітьми з інвалідністю, не передбачено. До страхового стажу позивачки не зараховано період навчання згідно з посвідченням з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 від 01.07.1988, оскільки позивачкою не надано документів, що підтверджують цей період навчання у порядку, визначеному Порядком №637.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою органу Пенсійного фонду України у призначенні позивачці дострокової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV та незарахуванням до страхового стажу періоду навчання.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), який є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері пенсійного забезпечення.

Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 5 Закону №1058-IV).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Системний аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що коло осіб, які мають право на дострокове призначення пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст.115 Закону №1058-IV у зв`язку з вихованням особи з інвалідністю з дитинства (дитини з інвалідністю віком до 18 років), є чітко визначеним та вичерпним: таке право закон пов`язує зі статусом матері або батька такої дитини. Оскільки соціальні пільги, до яких належить і право на достроковий вихід на пенсію, є винятком із загального правила, коло осіб, на яких вони поширюються, розширювальному тлумаченню не підлягає.

Родинний зв`язок дитини з матір`ю (батьком) підтверджується свідоцтвом про народження дитини, у якому усиновлювачі зазначаються як батько та мати дитини, у зв`язку з чим право на дострокову пенсію за п. 3 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV мають також усиновлювачі. Натомість опіка є окремим правовим інститутом, відмінним за своєю правовою природою від батьківства та усиновлення.

Так, відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно зі ст. 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

З аналізу наведених норм слідує, що встановлення опіки над дитиною не змінює правового статусу опікуна та не породжує між опікуном і підопічним відносин, тотожних відносинам між матір`ю (батьком) та дитиною чи усиновлювачем та усиновленим. Опікун, на відміну від матері, батька чи усиновлювача, не набуває статусу батьків дитини, а відомості про нього не вносяться до актового запису про народження дитини та її свідоцтва про народження.

Отже, чинним законодавством, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV, не передбачено права опікуна дитини з інвалідністю (дитини з інвалідністю віком до 18 років) на призначення дострокової пенсії за віком. Наведене узгоджується з приписами ст. 5 Закону №1058-IV, за змістом якої умови набуття права на пенсійні виплати визначаються виключно цим Законом, а розширене (розширювальне) тлумачення підстав набуття права на пенсійні виплати є неприпустимим.

Суд наголошує, що адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє їх на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та не наділений повноваженнями підміняти собою законодавця й поширювати дію пільгової норми на осіб, які прямо не охоплені її диспозицією.

Суд не залишає поза увагою доводи позивачки про те, що вона фактично здійснює виховання малолітнього ОСОБА_2 з трирічного віку, є для нього близькою людиною та піклується про його виховання, навчання і здоров`я. Водночас суд зазначає, що такі обставини, попри їх соціальну значущість, не можуть бути правовою підставою для призначення дострокової пенсії за віком за відсутності відповідного законодавчого регулювання, оскільки суд вирішує справу на підставі закону, а не міркувань доцільності.

При цьому суд враховує й те, що позивачка звернулася за призначенням пенсії саме як опікун, а не як матір чи усиновлювач дитини, і матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 є матір`ю чи усиновлювачем ОСОБА_2 .

Навпаки, зі змісту рішень виконавчого комітету Горлівської міської ради від 17.10.2012 №1080 та №1081 однозначно вбачається, що дитині надано статус дитини-сироти, а ОСОБА_1 призначено її опікуном.

Крім того, за змістом п. 3 ч. 1 ст.115 Закону №1058-IV та з урахуванням сталої судової практики для призначення пенсії на підставі зазначеної норми має значення не факт установлення інвалідності, а момент (термін) настання інвалідності у дитини, що має мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до досягнення нею шестирічного віку, оскільки саме виховання дитини з інвалідністю у віці до шести років створює для особи більше перешкод для участі у суспільно корисній діяльності. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 27.05.2014 у справі №21-133а14 та підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №330/2181/16-а. Однак наведена правова позиція стосується умов реалізації відповідного права матір`ю (батьком) дитини та не спростовує висновку суду про відсутність в опікуна права на призначення такої пенсії.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 03.02.2025 №133850018913 в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а дії відповідача 1 з розгляду заяви позивачки і прийняття цього рішення є правомірними. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні дострокової пенсії за віком та про зобов`язання призначити і виплатити таку пенсію задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо незарахування до страхового стажу періоду навчання згідно з посвідченням з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 та зобов`язання зарахувати цей період до страхового стажу суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Згідно з п. 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Отже, обов`язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду навчання є подання документів, які містять відомості про конкретні періоди навчання (дати початку та закінчення навчання).

Як установлено судом, на підтвердження права на зарахування спірного періоду до страхового стажу позивачка надала посвідчення з відзнакою Міністерства освіти УРСР НОМЕР_1 , згідно з яким гр. ОСОБА_4 у 1987/1988 навчальному році навчалася в однорічному педагогічному класі при загальноосвітній школі №85 м. Горлівки Донецької області.

Дослідивши зазначене посвідчення, суд зазначає, що воно не містить відомостей про конкретні періоди (дати початку та закінчення) навчання, а лише засвідчує факт навчання у відповідному навчальному році та здобуття кваліфікації. Інших документів, передбачених п. 8 Порядку №637 (диплома, довідок чи інших документів, виданих на підставі архівних даних, які містять відомості про періоди навчання), позивачка ані до органу пенсійного фонду, ані до суду не надала.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачка у визначеному законодавством порядку не підтвердила періоду навчання, який просить зарахувати до страхового стажу, а тому дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо незарахування цього періоду до страхового стажу є правомірними. Відтак, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Суд також враховує, що згідно з п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. У межах цієї справи рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.02.2025 №133850018913 прийняте саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області, дії якого й перевірено судом по суті спору. Оскільки суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваних дій та про відсутність підстав для призначення позивачці пенсії, похідні вимоги, звернені до ГУ ПФУ у Львівській області, також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Оцінюючи оскаржувані дії відповідача, суд дійшов висновку, що вони відповідають наведеним критеріям, а тому підстав для визнання їх протиправними немає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Відтак, у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Судові витрати в силу приписів ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивачка - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (місцезнаходження: вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, 29013; ЄДРПОУ 21318350).

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна