Рішення № 138687919, 31.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/11597/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України, у якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та скеруванні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для перерахунку пенсії з 01.02.2026;

- зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2026 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, а надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2026, для перерахунку пенсії з 01.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що у зв`язку з прийняттям постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24, якою визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, а також у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн), він набув права на перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2026. Зазначив, що листом від 04.06.2026 відповідач відмовив у виготовленні оновленої довідки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 08.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 12.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечено у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що пенсійне забезпечення співробітників розвідувальних органів з числа військовослужбовців здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Законом №2262-ХІІ, а перерахунок пенсій провадиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Зазначив, що скасування у судовому порядку пункту 6 постанови №103 та пункту 2 постанови №481 не відновлює автоматично дію попередньої (первинної) редакції пункту 4 постанови №704, а тому розрахунок посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців станом на теперішній час здійснюється виходячи з розміру 1762 грн. Крім того, відповідач наголосив, що право на перерахунок пенсії виникає виключно у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про перерахунок конкретно визначеній категорії пенсіонерів, зокрема постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів», за визначеною Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, процедурою: підставою для складання довідки є надходження до Служби зовнішньої розвідки України від головних управлінь Пенсійного фонду України відповідних списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Оскільки такі списки до відповідача не надходили, останній вважає, що правові підстави для складання та надання нової довідки відсутні, а вимоги позивача суперечать алгоритму дій державного органу. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), що не заперечується сторонами. Позивача звільнено з військової служби на підставі пункту «б» частини першої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за віком або за станом здоров`я); вислуга років у календарному обчисленні становить 31 рік, пенсію призначено у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення.

Представник позивача звернувся до відповідача із заявою (адвокатським запитом) щодо підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026, для здійснення перерахунку пенсії.

Листом Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України від 04.06.2026 №17/2/3/1436 відповідач відмовив у складенні нової довідки, повідомивши, що Порядок проведення перерахунку пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, передбачає підготовку уповноваженими органами довідок про розмір грошового забезпечення на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, що надходять від головних управлінь Пенсійного фонду України, а оскільки такі списки до Служби не надходили, запропонував позивачеві звернутися до відповідного органу Пенсійного фонду України щодо підготовки та направлення таких списків. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 45 Закону України від 17.09.2020 №912-IX «Про розвідку» пенсійне забезпечення співробітників розвідувальних органів з числа військовослужбовців здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Законом №2262-ХІІ. Отже, спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення позивача регулюються Законом №2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Частиною четвертою цієї статті передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 (далі - Постанова №704), встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої внесено зміни до Постанови №704, виклавши пункт 4 у новій редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Постанова №103 набула чинності 24.02.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704.

У подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 12.05.2023 №481, пунктом 2 якої внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший у редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Зазначені зміни набрали чинності 20.05.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 неправомірними та визнано протиправним і нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи наведені судові рішення, суд виходить із того, що з 18.06.2025 (дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №320/29450/24) до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції на дату прийняття, якою встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 №2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів. Згідно зі статтею 6 Закону №2017-ІІІ базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України, а також порядок встановлення державних стандартів.

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Відтак зазначення у пункті 4 Постанови №704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини не суперечить делегованим Уряду повноваженням. Поряд із цим Кабінет Міністрів України не уповноважений установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ встановлено, що станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328 гривень. При цьому цей Закон не містить застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, пов`язується з принципом захисту «законних очікувань» (legitimate expectations) та принципом правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що коли соціальна виплата закріплена законом і дотримано всіх вимог, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Оцінюючи доводи відповідача про відсутність правових підстав для складання нової довідки з огляду на ненадходження до Служби зовнішньої розвідки України від головних управлінь Пенсійного фонду України списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, а також про необхідність окремого рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок (зокрема постанови від 23.02.2022 №144), суд виходить із такого.

Питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1) та Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, у порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ; пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Згідно з пунктом 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України; довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а. Отже, наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про перерахунок пенсій не є єдиною та обов`язковою умовою виникнення у пенсіонера права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення, а відсутність у Служби зовнішньої розвідки України списків від органів Пенсійного фонду України за обставин цієї справи зумовлена саме позицією відповідача, який заперечує факт зміни розміру грошового забезпечення, а не об`єктивною відсутністю підстав для перерахунку.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» суд оцінює критично, оскільки зазначена постанова стосувалася перерахунку пенсій з 01.08.2021 у зв`язку із запровадженням для військовослужбовців розвідувальних органів визначеного Постановою №704 розміру грошового забезпечення за відповідними (прирівняними) посадами та не регулює питання перерахунку у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини у наступних роках. Механізм перерахунку, передбачений Постановою №144, не виключає та не підміняє передбаченого статтями 43, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядком №45 обов`язку уповноваженого органу скласти довідку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що передумовою для складання нової довідки та перерахунку пенсії є виключно фактичне підвищення грошового забезпечення діючим військовослужбовцям. Зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік»), яке є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням за пунктом 4 Постанови №704, само по собі змінює розмір складових грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців і є самостійною підставою для перерахунку призначених за Законом №2262-ХІІ пенсій. Та обставина, що відповідач продовжує фактично обчислювати оклади виходячи з розміру 1762 грн усупереч чинній (первинній) редакції пункту 4 Постанови №704, не може позбавляти позивача права на перерахунок пенсії, оскільки протиправна бездіяльність органу не може створювати для нього переваг, а для особи - негативних наслідків.

Доводи відповідача про те, що скасування у судовому порядку пункту 6 Постанови №103 та пункту 2 Постанови №481 не відновлює автоматично дію попередньої редакції пункту 4 Постанови №704, суд відхиляє. Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним і нечинним визначені статтею 265 КАС України, за змістом якої такий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Унаслідок визнання протиправними та нечинними пункту 6 Постанови №103 і пункту 2 Постанови №481 - тобто саме тих норм, якими первинну редакцію пункту 4 Постанови №704 було змінено, - відповідне регулювання втратило чинність, а до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції. Крім того, з огляду на юридичну силу законів порівняно з підзаконними актами та закріплений у статті 8 Конституції України принцип верховенства права, перевагу за будь-яких умов слід надати положенням Закону та нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, якими розрахунковою величиною визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Суд наголошує, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки розрахунковою величиною для визначення посадових окладів є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Зазначений підхід відповідає сталій практиці Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд сформулював висновки про те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 у частині визначення розрахунковою величиною прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, та що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в осіб з числа військовослужбовців виникає право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 22.03.2023 у справі №340/10333/21, від 19.09.2023 у справі №160/15756/21 та від 20.11.2024 у справі №520/16322/23.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд також зазначає, що задоволення позовних вимог у частині зобов`язання вчинити дії не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки алгоритм дій державного органу під час перерахунку раніше призначених пенсій чітко визначений законодавчо (статті 43, 51, 63 Закону №2262-ХІІ, Порядок №45, Порядок №3-1), а отже, відповідач у спірних правовідносинах діє в імперативно визначений спосіб.

За таких обставин дії відповідача, які полягають у відмові виготовити та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2026, - є протиправними.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026, із зазначенням як основних, так і додаткових (надбавки за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у середніх розмірах) видів грошового забезпечення, для проведення перерахунку розміру пенсії з 01.02.2026.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Такого обов`язку відповідач у цій справі не виконав.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого. При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064 грн 96 коп., що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. З огляду на наведене на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1064 грн 96 коп.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Служби зовнішньої розвідки України, які полягають у відмові виготовити та скерувати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, для проведення перерахунку розміру пенсії з 01 лютого 2026 року.

Зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України (ЄДРПОУ 33240845) підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2026 року (3328 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, а надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01 січня 2026 року, для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії з 01 лютого 2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Служби зовнішньої розвідки України (ЄДРПОУ 33240845) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.