Ухвала суду № 138685518, 27.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 липня 2026 року Справа №183/6777/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов указаний адміністративний позов, адресований Самарівському міськрайонному суду Дніпропетровської області, в якому позивач фактично просить: прийняти позовну заяву до розгляду та залучити Офіс Генеральною прокурора, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на його стороні; визнати протиправними дії та бездіяльність керівника Самарівського відділу ДВС Поймьонова Ю.О. щодо накладення та утримання арешту на активи (рахунок ІВАN А733052990000026004050324973), оскільки вони здійснені з порушенням ст.18, 48, 59 Закону №1404-VIІ та мають ознаки правопорушення, зареєстрованого в ОГП; скасувати постанови про арешт майна (коштів) боржника, винесені в межах виконавчих проваджень № 74337792, № 74551736, № 74845437, № 78000543 та № 80983931, у частині арешту коштів на рахунку ІВАN А733052990000026004050324973; зобов`язати Самарівський відділ ДВС негайно вчинити дії щодо розблокування рахунку ІВАN А733052990000026004050324973 та внести відповідні зміни до системи АСВП; в порядку забезпечення позову зупинити дію всіх постанов про арешт майна (коштів) у межах виконавчого провадження до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили.

03.06.2026 року ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявникові без розгляду.

03.06.2026 року ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області адміністративний позов передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідно до статей 7, 29 КАС України. В цій ухвалі суду зазначено, що з поданого адміністративного позову вбачається, що предметом оскарження є дії та бездіяльність Самарівського ВДВС у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського МУ МЮ України щодо застосування арешту на банківський рахунок, скасування постанови про арешт майна у декількох виконавчих провадженнях, стягувачами у яких, згідно з даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень, є: ТОВ «ТПК Промліфтсервіс», УПП в Дніпропетровській області, ГУ ДПС у Дніпропетровській області, АТ «ПУМБ». До позову не долучено рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України щодо позивача та про такі в позові не вказано. Відтак, до предметної юрисдикції Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області не підсудний позов з позовними вимогами, заявленими позивачем, оскільки розгляд позову з такими вимогами, за предметною юрисдикцією, підсудний окружному адміністративному суду.

20.07.2026 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №183/6777/26.

21.07.2026 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №183/6777/26 була передана судді Кучмі К.С.

Так, відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-2 статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою, суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначає, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб`єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.

Також пунктом 8 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації №814 від 20.08.2019 передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Усі документи суду складаються державною мовою. У випадках, передбачених міжнародним договором України, суд складає процесуальний документ мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до нього завірений відповідно до законодавства України переклад на таку мову.

Іноземною мовою можуть складатися документи суду, які адресуються безпосередньо міжнародній або іноземній організації, підприємству, установі, посадовій особі, іноземному громадянину. При складанні документа іноземною мовою також обов`язково складається примірник цього документа державною мовою. Документи іноземною мовою складаються (перекладаються) працівником суду, при наявності відповідного сертифікату (документу про освіту), що підтверджує вільне володіння іноземною мовою, або надаються перекладачу (бюро перекладів) за погодженням із керівництвом суду.

У діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому, як свідчать документи додані позивачем до позовної заяви та які мають значення для вирішення спору, складені не державною мовою, що позбавляє суд можливості забезпечити рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою, а також встановити обставини (факти), на підтвердження яких вони надані.

За наведених обставин, є необхідність офіційного перекладу таких документів.

Разом із тим, згідно із ч.1 ст.161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частиною 4 та 7 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Проте, в порушення вимог зазначеної статті, позивачем не долучено копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в порушення наведених норм, позивачем не надано до суду оскаржувані постанови про арешт майна (коштів) боржника, винесені в межах виконавчих проваджень № 74337792, № 74551736, № 74845437, № 78000543 та № 8098393.

Також в позовній заяві позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору до момента розблокування активів, оскільки належні йому майнові активи заблоковані.

Як свідчать матеріали позову, позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно із ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI.

Відповідно до ст.3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст.4 цього Закону.

За подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, абзацом 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року становить 3 328 грн.

З матеріалів позову слідує, що позивачем, зокрема, заявлено позовну вимогу про скасування постанов про арешт майна (коштів) боржника, винесені в межах виконавчих проваджень № 74337792, № 74551736, № 74845437, № 78000543 та № 80983931, у частині арешту коштів на рахунку ІВАN А733052990000026004050324973

Так, вищезазначена позовна вимога є вимогою немайнового характеру, за подання адміністративного позову належить сплатити судовий збір у розмірі 6 656 грн, а саме 1 331,20 грн х 5 (за кожну позовну вимогу немайнового характеру).

Однак, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до позову не додано документу про сплату судового збору у розмірі 6 656 грн, за подання позову немайнового характеру, в порушення вимог ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ч.3 ст.161 КАС України.

Вирішуючи питання щодо звільнення від сплати судового збору суд виходить із наступного.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із ч.2 ст.8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Законом України Про судовий збір визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України Про судовий збір конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

З урахуванням наведених норм права, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір, є врахування судом майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 133 КАС України, статтею 8 Закону України Про судовий збір повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо.

Отже, для можливості звільнення позивача від сплати судового збору, йому необхідно надати докази, які свідчать про свій майновий стан за попередній календарний рік.

Будь-яких доказів, які б у сукупності підтверджували майновий стан позивача, (зокрема, наявність рухомого та нерухомого майна, відомості про банківські рахунки тощо), довідки відповідного управління праці та соціального захисту населення про отримання (неотримання) соціальної допомоги суду не надано.

Таким чином, у цьому випадку, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за пунктом 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду докази сплати судового збору за заявлену немайнову вимогу у розмірі 6 656 грн.

Згідно із ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі № 183/6777/26 - відмовити.

Залишити без руху адміністративний позов ОСОБА_1 до Самарівського відділу державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності державного виконавця, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- належного офіційного перекладу документів викладених іноземною мовою, долучених до позовної заяви та їх копій;

- примірника позовної заяви з завіреними належним чином додатками для відповідача;

- належним чином завірених постанов про арешт майна (коштів) боржника, винесені в межах виконавчих проваджень № 74337792, № 74551736, № 74845437, № 78000543 та № 8098393;

- докази звільнення від сплати судового збору або сплати судового збору у розмірі 6 656 грн, сплаченого за наступними реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма