Ухвала суду № 138685519, 03.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

03 серпня 2026 року Справа № 160/20958/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданою в його інтересах адвокатом Луцик Маргаритою Володимирівною, до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

17 липня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16 липня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач), подана в його інтересах адвокатом Луцик Маргаритою Володимирівною (далі представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у відмові у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини за періоди з 10 січня 2025 року до 24 січня 2025 року, 24 квітня 2025 року до 26 квітня 2025 року та з 27 квітня 2025 року по 6 травня 2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини за періоди з 10 січня 2025 року до 24 січня 2025 року, 24 квітня 2025 року до 26 квітня 2025 року та з 27 квітня 2025 року до 6 травня 2025 року;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 липня 2025 року до 20 квітня 2026 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 липня 2025 року до 20 квітня 2026 року у розмірі 284271,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 1 липня 2025 року до 20 квітня 2026 року (по час повного розрахунку) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 1 липня 2025 року до 20 квітня 2026 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

Суд своєю ухвалою від 22 липня 2026 року позовну заяву залишив без руху.

28 липня 2026 року та 29 липня 2026 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли заява про усунення недоліків від 27 липня 2026 року б/н, до якої серед іншого додано платіжну інструкцію від 27 липня 2026 року № A947-KH8T-P2P5-B38P у розмірі 1064,96 грн, та додаткові пояснення від 29 липня 2026 року б/н щодо поновлення строку звернення до суду.

У заяві про усунення недоліків представник позивача сформувала такі позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у відмові у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини за періоди з 10 січня 2025 року до 2 січня 2025 року, з 24 квітня 2025 року до 26 квітня 2025 року та з 27 квітня 2025 року до 6 травня 2025 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманою травмою під час захисту Батьківщини за періоди з 10 січня 2025 року до 2 січня 2025 року, з 24 квітня 2025 року до 26 квітня 2025 року та з 27 квітня 2025 року до 6 травня 2025 року;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 липня 2025 року до 30 квітня 2026 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 липня 2025 року до 30 квітня 2026 року у розмірі 284271,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 1 липня 2025 року до 30 квітня 2026 року (по час повного розрахунку) відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати»;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 1 липня 2025 року до 30 квітня 2026 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач у листопаді 2024 року, перебуваючи на посаді командира 3-ї розвідувальної групи спеціального призначення 2-ї роти спеціального призначення НОМЕР_2 загону спеціального призначення Військової частини НОМЕР_1 безпосередньо брав участь у заходах із захисту Батьківщини. Під час виконання бойових завдань командування та інтенсивних бойових дій він зазнав тяжких поранень. У зв`язку з цим він проходив тривале лікування, яке здійснювалося виключно на підставі відповідних медичних висновків, рекомендацій, резолюцій, а також направлень, погоджених із службовими та посадовими особами командування Військової частини НОМЕР_1 . Зокрема, лікування проводилося за діагнозом: наслідки мінно-вибухової травми правого колінного суглоба (15 листопада 2024 року) у вигляді розриву тіла та заднього рогу медіального меніска, а також розриву латерального меніска правого колінного суглоба.

Позивач через свого представника звертався до відповідача з проханням здійснити виплату досі невиплачених сум грошового забезпечення позивачу, право на які він має у зв`язку з його законним перебуванням на лікуванні, у відпустках для лікування тощо через отримання ним тяжкого поранення під час захисту Батьківщини.

Відповідач листом від 24 березня 2026 року зазначив, що виписний епікриз від КНП «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району м. Київ не може бути врахований в періоди виплат через відсутність юридично значущої інформації: номера виписного епікризу, типу перебування у лікувальному закладі (стаціонарно чи амбулаторно), чітко зазначених дат перебування в лікувальному закладі.

Таким чином погоджено нарахування додаткової винагороди за такі періоди лікування, а саме: з 22 грудня 2024 року до 24 грудня 2024 року; з 24 грудня 2024 року до 31 грудня 2024 року; з 31 грудня 2024 року до 9 січня 2025 року. Також погоджено нарахування додаткової винагороди, відповідно до довідок ВЛК, за такі періоди відпусток для лікування, а саме: з 25 січня 2025 року до 9 лютого 2025 року; з 13 лютого 2025 року до 14 березня 2025 року. Також позивача повідомлено, що не підлягають перерахунку періоди госпіталізації у зв`язку зі «свіжою» травмою, а саме: з 24 квітня 2025 року до 26 квітня 2025 року; з 27 квітня 2025 року до 6 травня 2025 року.

Водночас, представник позивача зазначає, що відповідно до довідки ВЛК № 44/532/6 від 9 січня 2025 року передбачено лікування у відпустці терміном в 30 календарних днів, тобто неврахування періоду з 10 січня 2025 року до 24 січня 2025 року виключно на підставі виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Консультативно-діагностичний центр» Печерського району м. Київ є необґрунтованим.

30 квітня 2026 року на особистий рахунок зарахована сума у розмірі 215043,21 грн. Таким чином, остаточний розрахунок при звільненні з позивачем був проведений лише 30 квітня 2026 року.

З огляду на викладене, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги щодо виплати збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та, як наслідок, зобов`язати відповідача виплати компенсацію втрати частини доходів.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.

Згідно із частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Представником позивача у заяві про усунення недоліків від 27 липня 2026 року б/н та додаткових поясненнях від 29 липня 2026 року б/н заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами щодо середнього заробітку.

Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.

Щодо заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає таке.

Представник позивача зазначає, що 22 травня 2026 року вона в інтересах позивача звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з аналогічними позовними вимогами. 29 травня 2026 року представник позивача відкликала цю позовну заяву внаслідок подання її з порушенням правил підсудності.

29 травня 2026 року представник позивача звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з аналогічною позовною заявою, але станом на цей час позовна заява судом не зареєстрована.

Представник позивача зазначає, що оскільки позивачем як під час подання позову до Сумського окружного адміністративного суду, так і під час подання такого позову до Луганського окружного адміністративного суду дотримано місячний строк звернення, то наявні підстави для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Однією із позовних вимог у цій справі є вимога щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 липня 2025 року до 20 квітня 2026 року.

За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) установлено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України регламентовано, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19, у вказаній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

При цьому, Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.

Так, днем, коли особа дізналася про порушення свого права, є встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Якщо виплата належних сум при звільненні була здійснена не одноразово, а частинами, то строк звернення з позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, має обчислюватися з дати фактичного проведення кожної такої виплати окремо.

Відповідно до статті 116 КЗпП України роботодавець зобов`язаний провести з працівником повний розрахунок у день його звільнення, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку породжує відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, суть якої полягає у компенсації працівникові майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку, у формі середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні важливими є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому поетапність здійснення виплат не змінює юридичної природи такого порушення, а лише фіксує моменти його часткового усунення. Кожна окрема виплата припиняє затримку у межах відповідної частини заборгованості, не нівелюючи загального порушення обов`язку роботодавця щодо повного та своєчасного розрахунку.

Наявність спору або судових рішень про розмір заборгованості не є визначальними для кваліфікації самої затримки, оскільки правовою підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, є не факт згоди сторін щодо суми заборгованості, а сам факт несвоєчасного виконання обов`язку роботодавця з проведення повного розрахунку із працівником під час його звільнення.

Таким чином, кожен епізод виплати як окремий момент фактичного розрахунку у межах тієї частини зобов`язання, якої він стосується, є завершенням певного епізоду порушення, що породжує підставу для застосування до роботодавця механізму відповідальності, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення окремої виплати.

Такий підхід узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 300/3142/20, від 7 вересня 2023 року у справі № 160/914/23 та від 12 березня 2026 року у справі № 420/9470/25, згідно з якою строки звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обраховуються окремо.

З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що виплата грошового забезпечення у розмірі 215043,21 грн проведена відповідачем 30 квітня 2026 року.

Отже, місячний строк звернення до суду за позовними вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо суми 215043,21 грн, виплаченої відповідачем 30 квітня 2026 року, має обчислюватися з 1 травня 2026 року та закінчується 1 червня 2026 року.

Дослідженням наданих представником позивача документів суд встановив, що первинне звернення з цією позовною заявою до Сумського окружного адміністративного суду відбулося 22 травня 2026 року, до Луганського окружного адміністративного суду 29 травня 2026 року.

Луганським окружним адміністративним судом 29 травня 2026 року не було зареєстровано позовну заяву позивача.

Вища рада правосуддя рішенням від 21 травня 2026 року № 960/0/15-26 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Донецького окружного адміністративного суду, Луганського окружного адміністративного суду» серед іншого змінила із 1 червня 2026 року територіальну підсудність судових справ Луганського окружного адміністративного суду шляхом її передачі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що зміна територіальної підсудності справ Луганського окружного адміністративного суду із 1 червня 2026 року не може бути підставою для відмови у захисті прав позивача.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо суми 215043,21 грн, виплаченої відповідачем 30 квітня 2026 року.

Згідно із пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

У частинах першій, другій та третій статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що у спірний період позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Посади публічної служби, які обіймав позивач та у зв`язку з проходженням служби на яких виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: армійськими - бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал; корабельними коммодор, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.

Згідно із частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У частині п`ятій статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в цій справі, а також, що означена справа не є справою у спорі, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, з урахуванням вимог статей 260, 262 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 121, 122, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Луцик Маргаритою Володимирівною, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Установити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Зобов`язати адвоката Луцик Маргариту Володимирівну протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

військовий квиток позивача у повному обсязі;

письмові пояснення щодо обставин проходження / непроходження позивачем військової служби станом на час звернення до суду з цією позовною заявою, у випадку продовження проходження військової служби надати письмові докази.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

довідку про включення Військової частини НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

наказ (витяг з наказу) про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

наказ (витяг з наказу) про виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

довідку про період проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ;

письмові пояснення щодо обставин виключення позивача зі складу військової частини НОМЕР_1 (зокрема щодо підстав та із зазначенням інформації щодо подальшого проходження позивачем військової служби);

послужний список на позивача;

довідку про грошове забезпечення позивача за два останні місяці, що передували звільненню із військової служби, із зазначенням у довідці окремо всіх складових грошового забезпечення та фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період;

докази на підтвердження обставин проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні з військової служби (платіжні доручення тощо);

грошовий атестат на позивача;

довідку про фактично нараховане та виплачене позивачу при звільненні грошове забезпечення із зазначенням у довідці окремо всіх складових грошового забезпечення;

довідку про належне позивачу при звільненні грошове забезпечення.

Запропонувати:

позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;

відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.

Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» разом з витягом про їхні процесуальні права та обов`язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.

Суддя Т.І. Чернявська