Рішення № 138681923, 29.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/2812/2026 Справа № 490/2581/26

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романовій К.Т., за участі позивача та представника відповідача адвокатки Гоцуляк Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Центрального району про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі батька у її вихованні,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі батька у її вихованні, в якому просить усунути перешкоди в спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити спосіб його участі у вихованні дитини, встановивиши наступний порядок спілкування з урахуванням віку дитини:

- особисті зустрічі не менше 3-4 разів на тиждень тривалістю не менше 2-3 годин;

- щотижневі зустрічі у вихідні дні;

- можливість перебування з дитиною без присутності матері (за станом здоров`я та умовами дитини);

- необмежене телефонне та відео спілкування у зручний для дитини час;

з досягненням дитиною старшого віку : - поступове збільшення тривалостей зустрічей, можливість проведення повних вихідних днів разом із батьком; можливість спільного відпочинку та перебування дитини з батьком без матері.

Зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у його спілкуванні з дитиною та виконувати встанволений судом порядок.

В обгрунтування позову посилається на те, що після фактичного припинення шлюбних відносин дитина залишилася проживати з матір`ю, але остання безпідставно обмежує право батька на спілкування з донькою.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 01.04.2026 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання . Одночасно зобов`язано орган опіки і піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в строк до 15.05.2026 року скласти письмовий висновок щодо визначення способу участі у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батька ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду надійшов висновок органу опіки та піклування.

18.06.2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовної заяви повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 20 000,00 грн

Зазначає, що ОСОБА_1 уникав спільного проведення часу у колі родини, не бажав допомагати ОСОБА_2 у веденні господарства, у догляді за малолітньою донькою - ОСОБА_4 та її вихованні. Позивач постійно в агресивній формі влаштовував конфлікти в родині, застосовуючи економічний та психологічний тиск на відповідачку, яка знаходиться у більш вразливому становищі з малолітньою дитиною відносно позивача.

Відповідачка була вимушена просити гроші на потреби дитини у позивача, оскільки малолітня донька ОСОБА_3 потребувала постійної материнської уваги, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 не мала можливості працювати та отримувати дохід, через що економічно залежала від ОСОБА_1 . Проте в особистому листуванні позивача та відповідачки, коли ОСОБА_2 зазначала про те, що їй потрібні гроші на придбання їжі для доньки, ОСОБА_1 їй відповідал в грубій формі, застосовував образливу лексику.

Неодноразові прохання ОСОБА_2 до ОСОБА_1 допомогти їй з дитиною останній ігнорував, через що у родині також траплялись постійні конфлікти, на одному з яких позивач почав знімати відео сварки, кидаючи речі у відповідачку, яка тримала доньку на руках. Спроби примирення та налагодження взаємовідносини між сторонами, на благо дитини, не приносили позитивного результату, а навпаки, позивач активно транслював свою зневагу до відповідачки у принизливій формі з використанням нецензурної лайки у її адресу, неодноразово вказуючи ОСОБА_2 з дитиною «на двері», тобто виганяв з дому.

За наслідками наростаючої агресивної та аморальної поведінки позивача по відношенню до відповідачки, 27.02.2026 року інспектором СПДН ВП МРУП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом Величко С.В. винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серія АА № 608959 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із скоєнням ним психологічного насильства 16.02.2026 о 15:00 по відношенню до дружини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке виражалось у вимогах залишення позивачкою квартири за адресою: АДРЕСА_1 , разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 , у якій подружжя спільно проживало.

Звертають увагу суду, що 16 лютого 2026 року - у дату скоєння позивачем домашнього насильства відносно відповідачки з дитиною, температура повітря на вулиці сягала: - 9°. Відповідачка не могла поїхати до своєї квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки в ній було відсутнє опалення, що робило неможливим перебування з маленькою дитиною (1,8 роки). Оскільки, відповідачка перебувала у стані сильного психологічного стресу від дій позивача, вона вимушена була покинути квартиру разом із дитиною, поїхавши до своїх друзів, які приютили її на деякий час до відновлення опалення у її помешканні.

Результатом протиправних дій, які відбулися 16.02.2026 року о 15:00 по відношенню до ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_1 застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника, а саме: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 14 години 25 хв. 27.02.2026 року до 14 год. 25 хв. 09.03.2026 року.

10.03.2026 року Заводським районним судом м. Миколаєва у складі судді Лагоди А.А. у справі № 487/1729/26, провадження № 3/487/474/26 розглянуто адміністративний матеріал, який надійшов з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.06.2026 3 відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності, визнано його винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення (постанова від 10.03.2026 додається).

Після вищевказаних подій відповідачка з дитиною звернулась до лікаря-невролога, під час консультації лікар звернув увагу на емоційну напруженість дитини та рекомендував консультацію дитячого психолога . З моменту припинення сумісного проживання позивача та відповідачки, останній не приймав участі у матеріальному забезпеченні малолітньої доньки, у зв`язку з чим ОСОБА_2 , здійснюючи догляд за дитиною, вимушена забезпечувати себе та ОСОБА_5 усім необхідним самотужки.

З огляду на зазначене вище, ОСОБА_2 була вимушена подати до Центрального районного суду м. Миколаєва заяву до про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання, малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви, до досягнення дитиною повноліття. 10.03.2026 року у справі № 490/1899/26 Центральним районним судом м. Миколаєва прийнято судовий наказ, який наразі подано на виконання, оскільки добровільно навіть при наявності вказаного судового рішення позивач не сплачує аліменти на дитину.

Крім того, 10.04.2026 року ОСОБА_2 звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовною заявою про стягнення аліментів на утримання матері дитини (справа № 490/3164/26), розгляд справи триває.

Малолітня донька постійно була свідком конфліктів, які створювались позивачем у родині, що негативно впливало на емоційний стан дитини, вона плакала, лякалась та шукала захисту у відповідачки. Також малолітня ОСОБА_3 була свідком агресивної поведінки позивача щодо домашнього улюбленця - собаки, позивач застосовував фізичну силу до собаки у присутності дитини. Така поведінка позивача негативно вплинула на психологічний стан дитини, сформувавши постійне відчуття небезпеки. Більш того позивач неодноразово при дитині вживав алкогольні напої та продовжував взаємодіяти з ОСОБА_4 , брати її на руки, що знову ж таки було небезпечним для дитини.

У зв`язку з наведеними обставинами у їх сукупності відповідачка вирішила припинити відносини з позивачем та звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Станом на зараз відповідачка разом з малолітньою донькою знаходяться за кордоном, ОСОБА_2 виїхала до ОСОБА_6 задля забезпечення безпеки життя та здоров`я дитини та свого, та облаштовує нове життя для себе та своєї доньки ОСОБА_3 .

У заяві від 08.05.2026 року на ім`я начальника служби у справах дітей адміністрації Центрального району Бакаловій А.В. відповідачка повідомила про те, шо вона разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 перебуває за кордоном та повертатися назад в Україну не планує. Також, у вищевказаній заяві відповідачка зазначає, про те, що вона не заперечує проти спілкування ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 . ОСОБА_2 не заперечує проти приїзду ОСОБА_1 за кордон для зустрічей з донькою, з урахуванням віку дитини та наявного факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, ОСОБА_2 вважає за необхідне проводити спілкування батька з дитиною у присутності матері.

Крім того, ОСОБА_2 висловила позицію щодо тривалості розмов ОСОБА_1 та малолітньої доньки ОСОБА_5 по телефону за допомогою відеозв`язку - 1 раз на тиждень по 5-10 хвилин, а особисті зустрічі за кордоном - у присутності матері, з урахуванням режиму та самопочуття дитини.

Такі ж обставини відповідачка підтвердила і у заяві від 04.06.2026, скерованої на ім`я начальника служби у справах дітей адміністрації Центрального району Бакалової А.В., зазначивши про те, що позивач має можливість спілкуватись з дитиною за допомогою телефонного зв`язку.

Слід зазначити, що проведення зустрічей батька з дитиною без присутності матері може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між позивачем та дитиною відсутній сталий психологічний зв`язок та дитина, враховуючи її вік та тривалу негативну поведінку позивача під час проживання однією сім`єю, повноцінно не сприймає позивача як близьку людину. Для налагодження довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності доньки до батька.

Крім того, відповідачка наголошує, що за будь-якої можливості позивач спілкується з ОСОБА_4 за допомогою відеозв`язку через месенджер «Watsapp» без обмежень, відповідачка з урахуванням потреб дитини та власної занятості не перешкоджає, а навпаки, сприяє такому спілкуванню, скидає фото дитини позивачу, що підтверджується скріншотами. З огляду на вік дитини (2 роки), ОСОБА_4 не сидить на одному місці, не тримає довго телефон в руках, швидко втрачає цікавість до розмови, тому відповідачка продовжує показувати дитину позивачу по відеозв`язку, залучає дитину до спілкування з позивачем та сама вимушена спілкуватись з позивачем, навіть з огляду вчинення ним домашнього насильства.

Ухвалою суду від 18 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.07.2026 року .

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав, просив про йгого задвролення. Одночасно пояснив, що надавши поясненян на засіданні комісії у справах літей та поспілкувавшись з праціниками Служби у справах дітей не заперечує проти визначення його участі у спілкуванні з донькою згідно запропонованого органом опіки та піклування графіку. Зазначив, що наразі вони зможуть домовитися з відповідачкою саме про час відео-дзвінків протягом дня, але дні мають бути встановлені судом.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив свого представника.

Представник відповідача адвокат Гоцуляк Ю.С. підтримала викладнені у відзиві обставини та просила їх врахувати при вирішенні справи. Зазначила, що відповідачка також наразі не заперечує проти запропонованого органом опіки та піклування графіку спілкування з дитиною. Відповідачка з дитиною наразі перебуває за кордолном. в наййблиджчий час повертатися наміру не має, але дійсно ен проти спілкування батька з донькою, але з врахуванням дуже малого віку дитини, звісно таке спілкування має відбуватися в її присутності.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши викладені обставини наявними доказами, суд приходить до наступного.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 14 лютого 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 56, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , яке видане та зареєстроване 14 лютого 2024 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Від шлюбу позивач та відповідачка мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, яке видане 18 червня 2024 року, реєстратором Сіара Кеннон та зареєстроване у відділі державної реєстрації Віклов, Графства Віклов за реєстраційним номером 13448549 .

З моменту народження дитини - ОСОБА_7 , відповідачка знаходиться у декретній відпустці по догляду за малолітньою донькою.

04.05.2026 року Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення у справі № 490/1303/26, яким шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.

10.03.2026 року у справі № 490/1899/26 Центральним районним судом м. Миколаєва видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки онькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 06.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.06.2026 року по справі № 490/3164/26 , позов ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання матері дитини - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання, як матері спільної дитини у розмірі у розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 10.04.2026 року і до досягнення донькою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.

Позивач має постійне місце роботи, постійний дохід, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи..

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч. 1 ст. 2 ЦПК України)

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, у справі «М. С. проти України» та у рішенні ЄСПЛ від 16 липня 2015 року № 10383/09, § 100 «Мамчур проти України», ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно зі статтями 11, 15 Закону Україну «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно ст. 142 СК України діти мають рівні права та обов`язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою. Статтею 150 СК України встановлені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. У відповідності до ст. 157 СК України, той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Між сторонами не досягнуто згоди щодо часу та способів спілкування позивача з малолітньою донькою.

Згідно з ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Органом опіки та піклування був наданий висновок виконкому ММР від 15 червня 2026 року року про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому було рекомендовано визначити порядок участі батька у вихованні доньки, надавши йому можливість спілкування з дитиною за наступним порядком:

- на спілкування з дитиною по відеозв`язку три рази на тиждень у вівторок, четвер та суботу, тривалістю 20 хвилин у присутності матері дитини;

- в разі перебування батька за кордоном особисті зустрічі з дитиною за домовленістю з матір`ю дитини, в її присутності , враховуючи інтереси, стан здоров`я та бажання малолітньої.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Виходячи із системного аналізу ст.ст.3,18 Конвенції про права дитини,ст.ст.11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 19, 141, 153, 157, 159 СК України суд вважає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини.

Законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. Всі питання виховання дитини батьки зобов`язані вирішувати спільно. Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. У випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду із позовом про усунення цих перешкод. У випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому із батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та рішення від 27 листопада 1992 року у справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Враховуючи задоволення максимальних інтересів дитини, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у спілкуванні з дитиною, враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, суд приходить до висновку, що позивач має гарантоване законом, рівне з матір`ю дитини право на спілкування зі своєю донькою та право на її виховання.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, врахувавши принцип рівності прав батьків у вихованні дитини, а також інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та місце її проживання, суд приходить до висновку, що визначений рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15.06.2026 року спосіб участі позивача у спілкуванні із донькою відповідає інтересам дитини, тому суд приходить до висновку про доцільність участі позивача у спілкуванні з донькою ОСОБА_4 , визначивши час, який був зазначений у висновку Виконавчого комітету ММР , оскільки підстав від його відхилення судом не вбачається, за наведених вище підстав, також судж враховую і фактичну відсутність заперечнь обох батьків проти запропонованого графіку , а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Слід зазначити, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, сплачений при подачі позову, підлягає стягненню на користь позиваач з відповідачки, проте про таке позивачем не заявлено.

При вирішенні питання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, проте яким фактично вирішено спір між сторонами, а також позицію відповідача, яка у відзиві просила про повну відмову у позові, суд приходить до висновку, про відмову щодо стягнення з позивача на користь відповідачки правничої допомоги.

Керуючись ст.ст. 5,12-13, 79-81, 141, 258, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою дитиною та визначення способу участі батька у її вихованні - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , шляхом:

- спілкування з дитиною засобами відеозв`язку тричі на тиждень, а саме у вівторок, четвер та суботу, тривалістю 20 хвилин у присутності матері, з урахуванням обставин, які можуть виникнути та за домовленістю батьків;

- в разі перебування батька за кордоном особисті зустрічі з дитиною за узгодженням часу з матір`ю дитини та в присутності матері дитини.

Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливість зміни способу участі у вихованні батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі часу, тривалості та місця спілкування - за взаємною згодою та урахуванням віку дитини, стану здоров`я та інтересів дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 03.08.2026 року

Суддя О.А. Гуденко