Рішення № 13868058, 14.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 5023/010/11

вх. № 010/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Волкова С.О. дов. №01-62юр/4249 від 25.05.10р. відповідача - Колісніченко П.Ю. дов. №35/29/101 від 04.01.11р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до КП ВТП "Вода", м. Харків

про стягнення 11463424,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія "Харківобленерго" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Виробничо-технологічного підприємства"Вода" (відповідача) суми богу 11 463 424,13 грн. , у тому числі 11 175 399,26 вартості електричної енергії (в тому числі тарифна складова 9 312 832,74 грн. та ПДВ 20 % - 1 862 566,52 грн.), 43 656,01 грн. – 3 % річних, 72 677,67 грн. – інфляційних, 62 654,51 грн. КРЕ ( в тому числі тарифна складова – 52212,09 грн., та ПДВ 20 % - 10442,42 грн.), пені – 109 036,68 грн., за договором № 1.01 від 03.01.2008 р. про постачання електричної енергії, укладеним між сторонами 03.01.2008 р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання, внаслідок чого виникла заборгованість за листопад 2010 року, яка до цього часу не сплачена.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду з листом, в якому зазначив про часткову оплату боргу по вартості електричної енергії та ПДВ на загальну суму 1 640 000 грн., КРЕ та ПДВ на КРЕ в сумі – 32 519,02 грн., та просить в цій частині провадження у справі припинити. В судовому засіданні представник позивача надав усні заперечення на відзив відповідача, в яких зазначив, що заборгованість за електричну енергію виникла внаслідок систематичного невиконання відповідачем умов договору, який є чинним, не змінювався сторонами, не визнавався недійсним у судовому порядку та повністю відповідає Закону України «Про електроенергетику» та діючим Правилам користування електричною енергією. Даний договір був укладений між двома юридичними особами – Акціонерною компанією «Харківобленерго» та Комунальним підприємством «Виробниче – технологічне підприємство «Вода», яке підтвердило свій статус як комунального підприємства відповідним витягом із статуту. Будь – яких інших повідомлень щодо зміни форми власності КП «ВТП «Вода» до АК «Харківобленерго» не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов. Зокрема, зазначив, що відповідно до ст. 75 ГК України порядок розподілу та використання грошових коштів, отриманих КП «ВТП «Вода» від наданої послуги з водопостачання визначається фінансовим планом підприємства на кожний поточний рік, який затверджується органом управління територіальної громади. Враховуючи вищевикладене, а також те, що діючим Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» не було враховано компенсацію з різниці в тарифах у зв”язку з їх невідповідністю фактичним витратам, сума зазначена позивачем до сплати виходить за межі фінансового плану підприємства. В зв”язку з наведеним, в стягненні заборгованості відповідач просив суд відмовити АК «Харківобленерго» відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України.

В судовому засіданні 07.02.2011 року відповідачем було заявлене письмое клопотання щодо залучення до розгляду у справі Департамент комунального господарства Харківської міської ради.

У відповідності до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Розглянувши заявлене клопотаня суд дійшов висновку щодо відмови відповідачеві в задоволені клопотання, оскільки заявник не обгрунтував документально, яким чином рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки щодо однієї з сторін.

В судовому засіданні оголошено перерву з 07.02.2011 р. до 14.02.2011 р.до 10 години.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, якими зазначено, що до суду подано усі необхідні докази, встановив наступне.

03.01.2008 року між сторонами був укладений договір № 1.01 про постачання електричної енергії. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача) в обсягах, визначених відповідно до додатків до цього Договору, а відповідач зобов’язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до договору розрахунковий період встановлено споживачу з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця.

Позивач свої зобов”язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору у листопаді 2010 року поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов”язання, внаслідок чого за цей період утворилась заборгованість з електричної енергії (товарної складової) в сумі 9 312 832,74 грн.

Крім того, у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» нарахована позивачем та підтверджена матеріалами справи заборгованість по податку на додану вартість на електричну енергію в розмірі 20 % в сумі 1 862 566,52 грн. за цей період, по ПДВ на КРЕ в сумі 10 442,42 грн. та заборгованість по КРЕ (реактивної енергії) за листопад 2010 року в сумі 52212,09 грн., яка нарахована згідно Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 р. № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002р. за № 93/6381.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач частково погасив заборгованість по КРЕ на загальну суму 32 519,02 грн. шляхом подання повідомлення № 02-36/10483 від 31.12.10 р. Авізо № 8 від 31.12.2010р. проведений залік відповідно до ст. 601 ЦК України за реактивну енергію у листопаді 2010 р. на суму 32 519,02 грн. Заборгованість по електроенергії та ПДВ в розмірі 1 640 000,00 грн. також сплачена відповідачем 01.12.2010 р. – платіжне доручення від 01.12.2010 р. (у тому числі ПДВ 20 %). За таких обставин суд вважає необхідним в цій частині провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Щодо решти боргу суд вважає, що своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст. 526 ЦК України, якою передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких обставин суд вважає вимогу позивача про стягнення 9 535 399,26 грн. вартості електричної енергії ( втому числі тарифна складова – 7 946 166,05 грн. та ПДВ 20 % - 1 589 233,21 грн.), та заборгованості по КРЕ (реактивної енергії) в сумі 30 135,49 грн. (у тому числі ПДВ 20 % в розмірі 5 022,59 грн.) обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву зазначає, що відповідно до ч. 9 ст. 78 ГК України, особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств, у тому числі й КП «ВТП «Вода», встановлюються відповідно до вимог, встановлених цим кодексом відносно діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом. Щодо господарських угод, то підприємство відповідає по своїх зобов”язаннях лише в межах коштів, які знаходяться у його розпорядженні.

Представник відповідача стверджує, що відповідно до ст. 75 ГК України порядок розподілу та використання грошових коштів, отриманих КП «ВТП «Вода» від наданої послуги з водопостачання визначається фінансовим планом підприємства на кожний поточний рік, який затверджується органом управління територіальної громади. Такий фінансовий план на 2010 рік складений та затверджений Департаментом комунального господарства Харківської міської ради. Відповідач вказує, що діючим Законом України «Про державний бюджет на 2010 рік» не було враховано компенсацію з різниці в тарифах у зв”язку з їх невідповідністю фактичним витратам, сума зазначена позивачем до сплати виходить за межі фінансового плану підприємства, встановленого органом управління територіальної громади м. Харкова. В зв”язку з наведеним, відповідач просив суд відмовити АК «Харківобленерго» відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України.

Суд вважає вищезазначені твердження відповідача про відсутність підстав для задоволення позову безпідставними, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов”язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу воду (далі – енергію) споживачеві (абоненту), який зобов”язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Взаємовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 1.01 від 03.01.2008 року, який викладено у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо вартості наданих послуг та порядку розрахунків (додаток № 2).

Доказів внесення до цього договору у встановленому діючим законодавством порядку протягом 2010 р. будь - яких змін в частині вартості наданих послуг та порядку розрахунків з підстав того, що у фінансовому плані на 2010 рік, складеному та затвердженому Департаментом комунального господарства Харківської міської ради, видатки на сплату електроенергії є недостатніми, відповідачем до суду не подано.

Крім того, відповідачем не подано доказів звернення до позивача з відповідними заявами про зменшення обсягів споживання електроенергії або їх коригування у зв”язку з обмеженнями, встановленими фінансовим планом або відмови від отримання послуг у зазначеному розмірі в спірний період. За таких обставин, позивачем у встановленому договором порядку було поставлено відповідачу електричну енергію у обсягах, що були спожиті відповідачем, за які має бути проведено відповідачем належну та повну оплату у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок – відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов”язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами наявність правових підстав для невиконання умов договору в частині своєчасної та повної оплати та права відповідача, керуючись ст. 75-78 ГК України, в одностороннєму порядку відмовлятися від покладених на нього договором зобов”язань, порушуючи умови договору та вимоги діючого законодавства.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 72 677,67 грн. та 3 % річних в сумі 43 656,01 грн. за період листопад 2010 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань». Будь-яких заяв або клопотань відповідачем про можливість зменшення її розміру відповідачем до суду не подано. За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення 109 036,68 грн. пені за листопад 20010 року обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності із ст. 49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, статтями 1, 12, 47, 49,69, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Відмовити КП"Виробничо-технологічному підприємству "Вода" в задоволені клопотання щодо залучення до вступу у справу Департамента комунального господарства Харківської міської ради.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробничо –технологічного підприємства «Вода»(61052, м. Харків, вул.. Червоножовтнева, 90, у тому числі п/р 26008000002835 в філії № 1 АБ «Факторіал-Банк»м. Харків, МФО 350482, код 33206804) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго»(61037, м. Харків, вул.. Плеханівська, 149)

- На п/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ ДОБУ, МФО 351823, код ЄДРПОУ 00131954, - 9 535 399,26 грн. вартості електричної енергії (в тому числі тарифна складова –7 946 166,05 грн. та ПДВ 20 % - 1 589 233,21 грн.);

- На п/р 26003010050912 в АТ «Банк Золоті Ворота», МФО 351531, код ЄДРПОУ 00131954 – 43 656,01 грн. 3 % річних, 72 677,67 грн. інфляційних витрат, плату з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 30 135,49 грн. (у тому числі ПДВ 20 % в розмірі 5 022,59 грн.), 109 036,68 грн..пені, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення заборгованості по електроенергії та ПДВ в розмір 1 640 000,00 грн., по КРЕ та ПДВ на КРЕ в сумі 32519,02 грн.. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В решті позову відмовити.

Суддя Лаврова Л.С.

рішення підписане 15.02.2011 року.