Рішення № 13868059, 14.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2011 р. Справа № 15/333-10

вх. № 11147/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Закаблуков А.С. дов. № 148 від 30.12.10 р. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом Харківське обласне КП "Дирекція розвитку інфраструктури територіі", м. Харків в особі

до СПДФО ОСОБА_2, с. Солоницівка

про стягнення 5535,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 5535,05 грн. у тому числі - 4632,22 грн. основного боргу, 681,66 грн. інфляційних, 221,17 грн. - 3% річних, 102грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Свої вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов*язань за договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з*явився. Ухвала про порушення провадження у справі від 23.12.2010 р., направлена на адресу відповідача, повернулась до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв"язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п. з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.6Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

У разі нез'явлення в судове засідання представника відповідача, суддя має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника (частина третя статті 70 ГПК).

Таким чином суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності встановив наступне.

Відповідач, відповідно до договору оренди комунального майна № 19 від 01.09.05 р. орендує приміщення площею 39,9 кв.м. за адресою : Харківська область, смт. Солоніцевка, вул. Пушкіна, 12 для здійснення підприємницької діяльності. Опалювальні прилади у приміщенні відповідача підключені до єдиної системи опалення багатоквартирного житлового будинку.

01.10.2005р. між позивачем (енергопостачальною організацією) та відповідачем (орендарем) та був укладений договір про постачання теплової енергії № 77 в орендоване відповідачем приміщення за адресою : смт. Солоніцевка, вул. Пушкіна, 12

Відповідно до умов договору позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобовязався за 15 днів до початку розрахункового періоду сплачувати своїм дорученням самостійно вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 6.3.1 договору остаточні розрахунки за теплову енергію, що спожита протягом розрахункового періоду здійснюються до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно платіжного доручення, отриманого від позивача.

Розрахунковим періодом, відповідно до п.6.2. договору, є календарний місяць.

Позивач свої зобовязання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки про оплату спожитої теплової енергії, що підтверджується матеріалами справи. Факт включення опалення та його відключення у приміщення відповідача підтверджується нарядами виконання б/н від 22.10.07 р., б/н від 08.04.08 р., б/н від 09.11.08 р., б/н від 13.04.09 р., № 10 від 25.10.09 р., № 40 від 14.04.10 р., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.12.07 р. по 14.04.10 р. утворилась заборгованість в сумі 4632,22 грн., яка до цього часу не погашена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 ЦК України, якою передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 4632,22 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Оскільки згідно зі ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних, тому вимога про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 681,66 грн. та 3% річних в сумі 221,17 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтями 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст.1, 12, 47, 49, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (62370, АДРЕСА_1, Паспорт НОМЕР_3 виданий 27.12.1997 р. і/н фізичної особи-платника податків НОМЕР_2, МФО 350459, місце здійснення підприємницької діяльності : 62370, смт. Солоніцевка, вул. Пушкіна, 12) на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (61022, м.Харків, майдан Свободи,5, Держпром, 3під., 5 поверх, код ЄДРПОУ 03361721, в тому числі рах. № 260023011273 в Першій Харківській філії АКБ «Базис», МФО 351599) 4632,22 грн. основного боргу; 681,66 грн. інфляційних витрат; 221,17 грн. 3% річних; 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат наінформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя

Повний текст рішення підписаний ___ лютого 2011 року.