Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 644/8204/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119)
до Гуляєва Руслана Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 128 282,58 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних, -
ВСТАНОВИВ:
31 серпня 2021 року позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом, у якому просив стягнути зі відповідача 128 282,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2016 року до 30 квітня 2021 року включно, 11 706,97 грн. інфляційних витрат та 1 038,07 грн. три проценти річних.
В обґрунтування позову посилався на те, що: відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 27.11.2019 року ФОП Гуляєв Р. О. припинив підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця; відповідач за договором оренди користується нежитловими приміщеннями в літ. «А-4» загальною площею 143, 0 кв. м., які розташовані в АДРЕСА_2 , з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі»; 01.04.2006 року між відповідачем та КП «ХТМ» було укладено договір купівлі продажу теплової енергії в гарячій воді № 8897; згідно зазначеного договору позивач постачає теплову енергію в нежитлові приміщення відповідача, які знаходяться в житловому будинку в м. Харкові по вул. Бекетова, 10; відповідач не сплачує рахунки, внаслідок чого виникла заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 лютого 2016 року по 30 квітня 2021 року у сумі 128282,58 грн.
19 вересня 2024 року Київський районний суд м. Полтави ухвалив рішення, яким задовольнив позов частково: стягнув зі відповідача на користь позивача 114 056,40 грн. боргу за спожиту теплову енергію з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.
13 березня 2025 року Полтавський апеляційний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.01.2026 касаційну скаргу Гуляєва Руслана Олександровича задоволено; рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2025 року скасовано; закрито провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію; роз`яснено позивачеві, що справу належить розглядати за правилами господарського судочинства, а також його право звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.04.2026 поновлено Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» строк на подання заяви про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; задоволено заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про передання справи для продовження розгляду до суду першої інстанції належної юрисдикції; передано справу № 644/8204/21 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2026 справу № 644/8204/21 передано для розгляду судді Новіковій Н. А.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх. № 1700/26 від 15.05.2026) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області документ, що підтверджує наявність банківського рахунку позивача; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
25.05.2026 (вх. № 12669/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про усунення недоліків, якою усунено недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 20.05.2026.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх. № 1700/26 від 15.05.2026), відкрито провадження у справі № 644/8204/21; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.06.2026 отримано позивачем 02.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет позивача в ЄСІТС. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 01.06.2026, надіслану на адресу відповідача, повернуто на адресу суду з відміткою відділення пошти про закінчення встановленого терміну зберігання.
18.06.2026 (вх. № 14834/26) на адресу господарського суду Харківської області надійшов відзив Гуляєва Руслана Олександровича, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що: нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 149,9 кв. м, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2 , належать на праві власності Територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 02.04.2001 року між ОСОБА_1 та Відділом обліку та управління комунальним майном Орджонікідзевської районної ради м. Харкова було укладено до Договору оренди №1 від 02.04.2001 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано в строкове платне користування нежитлове приміщення на першому поверсі житлового будинку; нежитлове приміщення загальною площею 143,0 кв. м. знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; зазначений Договір оренди №1 від 02.04.2001 року було укладено строком на один рік, з правом пролонгації у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення Договору; 08.12.2017 року Відповідач звернувся до КП «Харківські теплові мережі» із заявою про розірвання договору № 8897 від 01.04.2006 року на постачання теплової енергії, оскільки в нього припинилось право оренди приміщення в літ. «А-4», загальною площею 143 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ; 27 квітня 2018 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Гуляєвим Р.О. було укладено договір оренди № 6855, відповідно до якого Гуляєв Р.О. прийняв у користування нежитлові приміщення 1-го поверху №125-1-:-125-6, 125-6а, 125-7, 125-8, 125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 27.03.2021 року Відповідач повернув це приміщення Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за актом приймання-передачі; на момент отримання приміщень у користування за договором № 6855 від 27.04.2018 року у цих приміщеннях радіатори опалення були демонтовані; про отримання зазначених вище приміщень у користування ФОП Гуляєв Руслан Олександрович повідомив КП «Харківські теплові мережі» листом від 12.06.2018 року та попросив провести комісійне обстеження цих приміщень з метою актування відсутності теплоспоживального обладнання; з аналогічним повторним проханням звернувся за листом від 13.07.2018 року, за листом від 22.08.2018 року, за листом від 08.12.2018 року, листом від 29.03.2019 року; Відповідач у подальшому самостійно з третіми особами склав акт обстеження щодо відсутності теплоспоживального обладнання та направив його КП «Харківські теплові мережі»; Актом обстеження технічного стану нежитлових приміщень № 2 від 27.11.2019 року комісією у складі представників Управління та представників КП «ЖИЛКРМСЕРВІС» було встановлено, що система опалення демонтована, батареї зрізано, відповідно до технічного звіту, складеного ТОВ «ІНСТИТУТ ГРАДПРОЕКТ» у 2020 році серед іншого встановлено, що у приміщеннях елементи системи опалення (радіатори) демонтовані; ігноруючи звернення Відповідача та зобов`язання, передбачені договором, Позивач здійснив безпідставні нарахування спожитої теплової енергії у розмірах, які не відповідають ані умовам договору, ані реальному фактичному споживанню; матеріали справи взагалі не містять Акт обстеження системи теплоспоживання об`єкта, в якому би було зазначено про стан системи теплопостачання у нежитлових приміщеннях, що були на праві користування у відповідача; в цілому розрахунок заборгованості позивачем здійснювався за формулою: Рт.е.= Qоп*((t°в.п. - t°з.п.)/( t° в.п. - t°ср.))*Топ*Коп, проте позивачем не надано до позову жодних доказів існування та розміру необхідних складових цієї формули; позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року подані до суду поза межами строків позовної давності; відсутні підстави у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 3-х відсотків річних та втрат від інфляції, оскільки позивачем не доведено факт прострочення грошового зобов`язання з боку відповідача.
Також до відзиву на позовну заяву відповідачем додано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, клопотання про призначення теплотехнічної експертизи, заяву про поворот виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2026 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке додано до відзиву на позовну заяву (вх. № 14834/26 від 18.06.2026); відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення теплотехнічної експертизи, яке додано до відзиву на позовну заяву (вх. № 14834/26 від 18.06.2026); повернуто заяву ОСОБА_1 , яка додана до відзиву на позовну заяву (вх. № 14834/26 від 18.06.2026), про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19.09.2024 по справі № 644/8204/21 без розгляду.
23.06.2026 (вх. № 15271/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в якій останнє просить суд позовні вимоги до відповідача задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування відповіді на відзив позивач посилається на те, що: 01.04.2006 між КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 8897 (Договір) у нежитлові приміщення «офіс» по вул. Бекетова, буд. 10 в м. Харкові; облік спожитої теплової енергії проводиться розрахунковим способом (прилад обліку теплової енергії на житловому будинку не встановлено), опалювальна площа нежитлових приміщень складає 179,7 м2; перед укладенням Договору Відповідачем було надано та погоджено Позивачем розрахунок теплового навантаження на опалення офісних приміщень - складає 0,0092 Гкал/год; вказаний розрахунок теплового навантаження, виконаний АТ Інноваційний центр «Практика», погоджено з КП «Харківські теплові мережі» 29.03.2006; згідно п.1.1. Договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором; нежитлові приміщення по вул. Бекетова, буд. 10 у м. Харкові знаходяться на 1 му поверсі житлового 4-х поверхового будинку підключеного до системи централізованого теплопостачання зі спільними інженерно-технічними комунікаціями; система централізованого опалення нежитлових приміщень - спільна з системою централізованого опалення житлового будинку; система опалення відноситься до санітарно-технічного устаткування, власник приміщення не має права самостійно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від системи централізованого опалення; опалення, є системою, що гідравлічно та теплотехнічно поєднує всі приміщення в будинку; Акти підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону підтверджують підключення усього будинку за адресою м. Харків, вул. Бекетова, 10, в тому числі приміщення Відповідача, оскільки система опалення нежитлових приміщень споживача єдина з системою житлового будинку, тобто, під час підключення опалення теплова енергія направляється та розподіляється по всьому будинку і надходить до всіх приміщень будинку через єдину систему опалення, тому під час підключення будинку за адресою м. Харків, вул. Бекетова, 10 на початку опалювальних сезонів теплова енергія безперешкодно надходила до нежитлових приміщень Відповідача; відповідно до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мережі централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 22.11.2005 № 4, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП, у заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення, до заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення, рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку; всупереч зазначеним нормам, Відповідачем не надано до суду дозволу міжвідомчої комісії на відключення його приміщення від системи централізованого опалення; єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води, інших підстав чинне законодавство не передбачає, матеріали справи не містять відповідної проєктної документації, яка б засвідчувала факт відключення житлового будинку відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла; позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а Відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги; у разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення житлового приміщення від мережі теплопостачання, отже, самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання; відповідачем по справі в обґрунтування своїх заперечень не було надано жодних доказів дозволу на демонтаж існуючої системи опалення в нежитлових приміщеннях, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10; житловий будинок за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, буд. 10 у м. Харкові не обладнаний приладами обліку теплової енергії, розрахунок вартості спожитої Відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався Позивачем розрахунковим способом згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в України» КТМ 204 України 244 94; нарахування Відповідачу виконані відповідно до чинного законодавства України; Відповідачем не надано до матеріалів справи жодних доказів на спростування розрахунку нарахувань за позовний період, як і не надано контррозрахунку боргу; оскільки з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості за період з лютого 2016 року по квітня 2021 року Позивач звернувся 31 серпня 2021 року до місцевого суду, в межах трирічного строку позовної давності перебувають позовні вимоги про стягнення заборгованості, починаючи з березня 2017 року, таким чином, враховуючи те, що період заборгованості складає з лютого 2016 року по квітень 2021 року, а також те, що на всій території України запроваджено карантин, який продовжено до 30.06.2023, а під час дії цього карантину строки, визначені, зокрема, ст.257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, строк позовної давності не спливає з березня 2017 року по квітень 2021 року.
30.06.2026 (вх. № 15825/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 , в яких останній просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про заборгованості за послуги теплопостачання в повному обсязі.
В обґрунтування заперечень посилається на те, що: відповідачем було зроблено самостійно обстеження нежитлових приміщень, що зафіксовано в Акті ОБСТЕЖЕННЯ нежитлових приміщень 1- го поверху № 125-1-;-125-6, 125- 6а , 125-7, 125-8, 125-12-:- 125-14 в літ. «А-4-5» за адресою: АДРЕСА_2 , в якому зафіксовано відсутність радіаторів опалення; особа, яка здійснила відключення від мереж ЦО відповідачу не відома; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що в приміщеннях, які орендовані відповідачем, наявні тепловіддавальні поверхні (радіатори, регістри, стінки печей, трубопроводи систем опалення тощо), які безпосередньо з`єднанні з опалювальними приміщеннями дверними та іншими отворами, отже, відповідачем теплова енергія не споживалась, про що достовірно відомо стороні позивача, а від цього обов`язків сплачувати за неї відповідач не має; розрахунок обсягу спожитої послуги та її вартість може проводитись тільки у законодавчо встановлений спосіб відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315.
03 липня 2026 року через систему "Електронний суд", представником ОСОБА_1 подано заяву (вхідний № 16257) про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19 вересня 2024 року, в якій заявник просить здійснити поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2024 року по справі №644/8204/21 шляхом повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошових коштів у розмірі 114056,40 грн та судовий збір у розмірі 1835,74 грн, а всього 115892,14 грн, перераховані Комунальному підприємству Харківські теплові мережі на виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2024 року по справі N?644/8204/21 та у поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 вересня 2024 року по справі №644/8204/21 стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (Код ЄДРПОУ 31557119, 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 114056,40 грн та судовий збір у розмірі 1835,74 грн, а всього 115892,14 грн.
Розпорядженням № 274/2026 від 03 липня 2026 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви у зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А. призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл заяви по справі № 644/8204/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2026 року для розгляду заяви по справі № 644/8204/21 визначено суддю Хотенця П.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 відмовлено в задоволенні заяви (вхідний № 16257 від 03 липня 2026 року) представника Гуляєва Руслана Олександровича про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Полтава від 19 вересня 2024 року.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
02.04.2003 року між відділом обліку та управління комунального майна Орджонікідзевської районної ради м. Харкова (орендодавець) та ФОП Гуляєвим Р. О. (орендар) укладеного договір оренди №1/68.
Згідно п.п. 1.1., 1.2 вказаного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування житлове приміщення на першому поверсі житлового будинку, право на оренду якого отримано на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради м. Харкова від 14.08.2001 року №152. Нежитлове приміщення загальною площею 143,0 м2 знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , і надається для розміщення офісу.
Крім того, встановлено, що 01 квітня 2006 року між КП «Харківські теплові мережі» та ФОП Гуляєвим Р. О. було укладено тимчасовий договір №8897 про постачання теплової енергії.
Згідно п. 1.1. даного договору, за цим договором енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 2.2. усі нові або реконструйовані системи теплопостачання споживача до введення їх в роботу, повинні бути прийняті в експлуатацію Енергопостачальною організацією згідно правил технічної експлуатації теплоспоживальних установок і теплових мереж з оформленням відповідного акту допуску.
Згідно п.п. 3.2.4, 3.2.5. вказаного договору споживач теплової енергії зобов`язується додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені нормативними актами. Письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з настання зазначених подій.
Згідно п.10.4 даного договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Згідно додатку №3 від 01.04.2006 року особовий рахунок № 1700-2866 до договору № 8897 від 01.04.2006 року про постачання теплової енергії, умови припинення подачі теплової енергії, встановлено, що енергопостачальна організація припиняє постачання теплової енергії споживачу у разі письмового звернення споживача про припинення теплопостачання про наявність технічної можливості відключення приміщення, а також за умови, що не постраждають інтереси інших споживачів. Енергопостачальна організація письмово повідомляє споживача про причину та дату припинення подачі теплової енергії.
Із акту обстеження нежитлових приміщень 1-го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 в літ. «А-4-5» за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10 від 20.03.2019 року, підписаного комісією у складі: Гуляєва Р. О., Пшеничного Ю. О., Конарєва О. П., вбачається, що акт склали про те, що внаслідок візуального огляду нежитлових приміщень 1- го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 в літ. «А-4-5» за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10 встановлена відсутність тепловикористального обладнання, а саме радіаторів опалення, рушникосушок тощо.
Згідно акту обстеження технічного стану нежитлових приміщень №2 від 27.11.2019 року, встановлено, що обстежено нежитлові приміщення 1-го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв. м. в житловому будинку літ. «А-4-5», які згідно з договором №6855 від 27.04.2018 знаходяться в оренді ФОП Гуляєва Р. О. за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10. Перевіркою встановлено, що система опалення демонтована, батареї зрізано.
Із технічного звіту обстеження приміщень та інженерних мереж (опалення, електропостачання, водопровід, каналізація) в рамках робочого проекту: «капітальний ремонт (невід`ємні поліпшення) нежитлових приміщень 1- го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14 загальною площею 149,9 кв.м. в житловому будинку літ. «А-4-5» за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10 виготовленого ТОВ «Інститут градпроект», вбачається, що у обстежуваних приміщеннях прокладені труби системи опалення житлового будинку. Система однотрубна. Труби стояків сталеві. Діаметр Д 28 мм. Елементи системи опалення (радіатори) демонтовані. На стояках виконані перемички з поліпропіленових труб.
Відповідачем надано до суду звернення, у тому числі звернення про проведення комісійного обстеження нежитлових приміщень, які були адресовані генеральному директору КП «ХТМ» та звернення про повідомлення результатів розгляду, із якого вбачається, що 08.12.2017 року ФОП Гуляєв Р. О. письмово повідомляв теплопостачальну організацію про те, що не є орендарем нежитлових приміщень за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10. На час даного звернення будь якої відповіді щодо приймання/неприймання пропозиції щодо розірвання договору про постачання теплової енергії за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10 заявником не отримано.
Відповідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 27.11.2019 року Гуляєв Р. О. припинив підприємницьку діяльність фізичної особи підприємця.
Наказом управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.08.2021 №1298, припинено договір оренди №6855 від 27.04.2018, укладений з ФОП Гуляєвим Р. О. на майно нежитлові приміщення 1- го поверху №125-1-:-125-6,125-6а,125-7,125-8,125-12-:-125-14, загальною площею 149,9 кв. м. за адресою: м. Харків, вул. Бекетова, 10, що перебувають на балансі КП «Жилкомсервіс», вважати таким, по якому сплив термін дії.
Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
В силу ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 6, ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що нежитлове приміщення відповідача розташоване в житловому багатоквартирному будинку, який приєднаний до системи централізованого опалення; спірне приміщення опалюється за рахунок приєднання до відповідних внутрішньобудинкових систем. Відповідач є кінцевим споживачем наданої йому послуги з опалення та не здійснює її використання для інших потреб.
Згідно з пунктами 24, 25,26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (Правила № 630), чинних на момент виникнення спірних правовідносин, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Відповідно до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від мережі централізованого теплопостачання, затвердженого наказом №4 від 22.11.05 Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.12.2005 року за №1478/11758, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП.
У заяві про відключення від мереж ЦО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення.
До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку.
Всупереч зазначеним нормам, відповідачем не надано до суду дозволу міжвідомчої комісії на відключення його приміщення від системи централізованого опалення.
Частиною шостою статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (Порядок), по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення житлового будинку відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла.
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями, виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень, які надавались у оренду відповідачу свідчить про виконання послуг КП «ХТМ».
Таким чином, КП «ХТМ» виконало свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення житлового приміщення від мережі теплопостачання. Отже, самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.
Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що за кожен розрахунковий період відповідачеві направлялися розрахунки - фактури про сплату за спожиту теплову енергію, які відповідачем не сплачені.
Враховуючи, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та не оплачує послуги теплопостачання, за ним утворилась заборгованість, яка за період з 01.02.2016 року по 30.04.2021 року, яка становить 128282 грн. 58 коп.
Розглядаючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд виходить з наступного.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України). Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя вказаної статті).
Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов`язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників.
Спірні правовідносини виникли з приводу несплати відповідачами наданих позивачем послуг з теплопостачання.
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно (частина перша статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Як встановлено судом, відповідач з лютого 2016 року жодного разу не оплачував надані позивачем послуги.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).
Оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.
Суд вважає, що платежі відповідач мав вносити до 20 числа відповідного місяця. Таким чином термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним місячним платежем.
02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, враховуючи зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500.
Тобто, з березня 2020 року строки позовної давності продовжені.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Оскільки з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за період з 01 лютого 2016 року по 30 квітня 2021 року позивач звернувся 31 серпня 2021 року, в межах трирічного строку позовної давності перебувають позовні вимоги про стягнення заборгованості, починаючи з березня 2017 року. При цьому позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 02.2016 року по 02.2017 року заявлені до суду поза межами строків позовної давності, відтак в їх задоволенні суд відмовляє.
Такими чином заборгованість за послуги теплопостачання, отримані відповідачем, в межах строку позовної давності, за період 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року становить 101 311 грн. 36 коп. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зобов`язання, що виникло між сторонами, є грошовим. Тому на вимогу позивача відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
Як свідчать матеріали справи, позивачем нараховано індекс інфляції в сумі 11706 грн. 97 коп. та 3 % річних в сумі 1038 грн. 07 коп., розрахунок здійснено позивачем методологічно та арифметично вірно.
Беручи до уваги, що відповідачем не надано суду дозволу міжвідомчої комісії на відключення його приміщення від системи централізованого опалення, проте єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води (інших підстав чинне законодавство не передбачає), матеріали справи не містять відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення житлового будинку відповідача від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання йому послуг з постачання тепла, водночас позивачем виконано свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач, незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги, адже самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання, з огляду на те, що за кожен розрахунковий період відповідачеві направлялися розрахунки - фактури про сплату за спожиту теплову енергію, які відповідачем не сплачені, відтак заборгованість за послуги теплопостачання, отримані відповідачем, в межах строку позовної давності, за період 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року становить 101 311 грн. 36 коп., на яку нараховано індекс інфляції в сумі 11706 грн. 97 коп. та 3 % річних в сумі 1038 грн. 07 коп., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в звязку із чим суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в межах строку позовної давності.
Також суд зауважує, що відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки спір по справі виник саме з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Гуляєва Руслана Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року в розмірі 101 311,36 грн., індекс інфляції в розмірі 11 706,97 грн., 3 % річних в розмірі 1 038,07 грн., а також 1 835,74 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
В зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.
СуддяН.А. Новікова
Судове рішення № 138680066, Господарський суд Харківської області було прийнято 03.08.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 644/8204/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: