Рішення № 138680065, 03.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1728/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

розглянувши без виклику учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (вул. Петра Болбочана, 8а, м. Київ, 01104, код ЄДРПОУ 3834701426) в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_10., -

ВСТАНОВИВ:

Керівник спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону звернувся до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивач по справі) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач по справі), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції за договором № НОМЕР_5 поставки ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обґрунтування позову посилається на те, що: 03.02.2026 між ІНФОРМАЦІЯ_2 (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1., Постачальник) укладено договір № НОМЕР_6 щодо поставки продуктів харчування (Договір); пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити Позивачу якісні Товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі Товари, а саме: лот 2 - ІНФОРМАЦІЯ_4; 05.02.2026 Замовником на електронну пошту Постачальника (ІНФОРМАЦІЯ_1) направлено заявку № 27/21/3-7507-2026 на поставку Товару, якою було визначено Товароодержувачів (в тому числі конкретна адреса місць поставки Товару), кількість Товару, що необхідно поставити та строки (терміни) його поставки, а саме: до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_15 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_5; до військової частини НОМЕР_3 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_6 в строк (термін) до 12.02.2026; до військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_15 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_6 в строк (термін) до 13.02.2026; проте Постачальником не виконано умови Договору, Товар не поставлено взагалі; 12.02.2026 Замовником на електронну адресу Постачальника надіслано лист № 27/21/3-9246-2026 про неналежне виконання зобов`язань за Договором, яким вимагалося здійснити поставку Товару; 16.02.2026 на електронну адресу Замовника надійшов лист від Постачальника з пропозицією продовжити термін постачання Товару, яка мотивована погіршенням безпекової ситуації не лише на території Харківської області, а й в країні в цілому, що ускладнює виконання повноцінної трудової функції та підприємницької діяльності без ризику для життя та здоров`я персоналу, у зв`язку з наведеним, Постачальник просив недотримання умов Договору не розглядати як безпідставне його порушення з подальшим застосуванням фінансових санкцій та дозволити здійснити постачання в межах строку дії Договору, визначеного пунктом 12.1 розділу 12 Договору; листом від 18.02.2026 № 27/21/3-10369-2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомило ФОП ОСОБА_1., що наведені обставини невиконання Постачальником умов Договору не узгоджуються з вичерпним переліком обставин непереборної сили (форс-мажору), визначених розділом 9 Договору, проте у разі їх настання просив повідомити ІНФОРМАЦІЯ_8 в установленому порядку, отже Позивач відхилив пропозицію Відповідача про продовження строку (терміну) постачання Товару та вимагав терміново виконати договірні зобов`язання; в зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1. господарського зобов`язання, що виразилось у не поставці Товару у строк понад 30 календарних днів, Замовник на підставі пп. 7.2.1. п. 7.2. та п. 8.3. Договору листом від 18.03.2026 № 27/21/3-17548-2026 повідомив Постачальника про односторонню відмову від Договору повністю з 24.03.2026; у зв`язку з не поставкою Постачальником товару згідно вказаного Договору, ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено претензію на електронну адресу ФОП ОСОБА_1. щодо сплати пені у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_9, яку залишено останньою без задоволення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено позивачу 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду письмових пояснень по суті спору разом із доказами їх надсилання (надання) прокурору та відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) прокурору та позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України; встановлено прокурору та позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами його надсилання (надання) відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України; встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив разом із доказами їх надсилання (надання) прокурору та позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України; роз`яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених ухвалою, розгляд справи може бути здійснений за наявними у справі матеріалами після спливу зазначених строків та в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України; повідомлено учасникам справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані в електронному вигляді через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС або в паперовому вигляді через канцелярію суду чи на офіційну поштову адресу суду.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2026 отримано прокурором та позивачем 26.05.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет відповідних осіб в ЄСІТС. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 25.05.2026, надіслану на адресу відповідача, повернуто на адресу суду з відміткою відділення пошти про те, що одержувач відсутній за вказаною адресою.

02.06.2026 (вх. № 13269/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли пояснення ІНФОРМАЦІЯ_2, в яких останнє просить суд задовольнити позов Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі ІНФОРМАЦІЯ_10 за неналежне виконання умов договору.

В обґрунтування пояснень позивач посилається на те, що: ІНФОРМАЦІЯ_2, як сторона договору, не має заперечень стосовно вжиття Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону за наявності відповідних підстав та в установленому законодавством порядку заходів щодо захисту інтересів держави шляхом пред`явленого до господарського суду позову в інтересах ІНФОРМАЦІЯ_2; вказує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила умови договору (не поставила товар), у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_2 на умовах, які визначені в договорі, листом від 18.03.2026 № 27/21/3 17548-2026 повідомило контрагента про односторонню відмову від договору повністю з 24.03.2026; в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 пред`явило фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 претензію від 24.03.2026 № 27/21/3-19278-2026 про сплату пені у розмірі 114 453,00 грн та штрафу в розмірі 204 120,00 грн за не поставку товару, обґрунтовані вимоги якої залишено без задоволення, нарахованих штрафних санкцій не сплачено, в зв`язку із чим ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах компетенції підтримує та просить суд задовольнити позов Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій в сумі ІНФОРМАЦІЯ_10 за неналежне виконання умов договору.

12.06.2026 (вх. № 14289/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив на позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому остання проти позову заперечувала та просила суд залишити позовну заяву прокуратури в інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв`язку з відсутністю у прокурора підстав для представництва інтересів держави; у разі наявності висновку суду про задоволення позовних вимог застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір штрафних санкцій на 99% від заявленої прокуратури суми, а саме задовольнити позовні вимоги в сумі 1 144,53 грн. пені та 2 041,20 грн. штрафу, а всього в сумі 3 185,73 грн.

В обґрунтування відзиву посилається на те, що: Позивач є самостійною юридичною особою, отже наділений повним обсягом процесуальної дієздатності для самостійного захисту своїх прав, а прокурором не доведено, а матеріалами справи не підтверджено фактів поважності причин, через які Позивач не зміг самостійно звернутися з цим позовом до суду, отже позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності на представництво у цьому конкретному спорі, що є підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України; згідно заявки Позивача, яка датована 05.02.2026, Відповідач вкрай короткий та обмежений термін тривалістю 5-6 календарних днів мав здійснити постачання ІНФОРМАЦІЯ_11 за різними адресами отримання, але не виконав такі умови Договору; Відповідач не заперечує, що дійсно пунктом 8.3. Договору сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки Товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару, разом із тим заявлена Прокурором сума штрафних санкцій є абсолютно неспівмірною, каральною за своєю природою та невідповідною наслідкам вчиненого порушення; неустойка не може бути джерелом збагачення кредитора, а має на меті лише стимулювання боржника до виконання зобов`язання та компенсацію можливих втрат; матеріали справи не містять, а Прокурором не надано жодного доказу того, що короткочасне порушення строку поставки завдало Позивачу чи державі будь-яких матеріальних збитків, реальної шкоди чи призвело до зриву діяльності установи, або затримка поставки товару призвела до зупинки чи дестабілізації діяльності Позивача (державної установи), завдання реальних матеріальних збитків чи упущенної вигоди; будь-яких інших негативних соціальних чи економічних наслідків для держави, отже вимога про стягнення неустойки у заявленому розмірі є очевидною спробою Позивача отримати додатковий прибуток за рахунок Відповідача, що прямо суперечить засадам цивільного законодавства; задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі завдасть шкоди операційній діяльності Відповідача, поставить під загрозу виконання зобов`язань перед іншими контрагентами та державою; Відповідач є сумлінним платником податків, який підтримує економіку країни в умовах воєнного стану, а стягнення повної суми штрафу призведе до вимивання обігових коштів та зупинки господарської діяльності; повне задоволення вимог Прокурора призведе до того, що Відповідач, фізична особа - підприємець втратить можливість продовжувати будь-яку діяльність, сплачувати податки, а стягнення буде накладено на її єдине житло, що є підставою для реалізації судом свого права на зменшення штрафу, навіть якщо факт порушення строків договору формально доведений.

22.06.2026 (вх. № 15169/26) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив Керівника спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, в якій прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у справі в повному обсязі.

В обґрунтування відповіді на відзив посилається на те, що: неналежне виконання Відповідачем умов Договору, яке виразилось у не поставці Товару в погоджених сторонами обсягах та строках, насамперед впливає на рівень ІНФОРМАЦІЯ_12; ненадходження коштів до державного бюджету перешкоджає державі у здійсненні покладених на неї зобов`язань; відповідачем фактично зірвано реалізацію замовлення для потреб оборони, в результаті чого до ІНФОРМАЦІЯ_13 у період дії правового режиму воєнного стану, відтак у зазначеному випадку наявний державний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в особі органу уповноваженого здійснювати захист у даних правовідносинах - ІНФОРМАЦІЯ_2; доводи Відповідача про те, що строки поставки, визначені заявкою Замовника від 05.02.2026 № 27/21/3-7507-2026 були нереальними для виконання та свідчать про дискримінаційний характер умов Договору, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи; відповідач добровільно погодився з відповідними умовами Договору під час його укладення, а тому не може посилатися на їх несправедливість лише після порушення взятих на себе зобов`язань, таким чином доводи Відповідача про дискримінаційний характер умов Договору, нереальність строків поставки, зловживання правом з боку Позивача та неспівмірність штрафних санкцій є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не спростовують факту порушення Відповідачем строків поставки товару, визначених умовами Договору та заявкою Замовника; доводи Відповідача про те, що заявлені до стягнення штрафні санкції мають каральний характер та призводять до безпідставного збагачення Позивача, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами - порушення строків поставки товарів, призначених для забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_14; Відповідач також не надав доказів свого майнового стану, фінансової неспроможності, критичності наслідків виконання рішення суду або інших виняткових обставин, які згідно із судовою практикою можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки; неналежне виконання зобов`язань за договорами, укладеними з ІНФОРМАЦІЯ_2, впливає на рівень їх матеріально-технічного забезпечення, внаслідок чого порушуються інтереси держави щодо забезпечення конституційних основ України - Відповідачем фактично зірвано реалізацію замовлення для державних потреб, в результаті чого до підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_15 своєчасно не надійшов товар для забезпечення харчування військовослужбовців, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, крім того, в умовах ведення бойових дій вчасне виконання договірних зобов`язань напряму впливає на рівень ІНФОРМАЦІЯ_16, а також матеріальний збиток держави, зазнаний в ході та в результаті військових дій; ФОП ОСОБА_1. не надано доказів і не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій; неналежне виконання своїх зобов`язань Відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи загальновідому обставину про воєнний стан, в якому функціонують воєнні органи державної влади, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами щодо поставки товару для ІНФОРМАЦІЯ_17 країни та на репутацію ІНФОРМАЦІЯ_15; для ІНФОРМАЦІЯ_2 використання товару для ІНФОРМАЦІЯ_18 за договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на неї повноважень, а не виконання умов договору впливає на ефективність обороноздатності держави, що є наслідком відсутності підстав для зменшення штрафних санкцій згідно з ст. 551 ЦК України.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.02.2026 між ІНФОРМАЦІЯ_2 (Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1., Постачальник) укладено договір № НОМЕР_6 щодо поставки продуктів харчування (Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити Позивачу якісні Товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі Товари, а саме: лот 2 - ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування, кількість та ціна за одиницю товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору.

Найменування товару, згідно Додатку № 1 до Договору (Специфікація) - Лот 2 - ІНФОРМАЦІЯ_19

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна його складає ІНФОРМАЦІЯ_20

Згідно з п. 6.1. Договору дата та місце поставки Товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка надсилається на адресу Постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного та/або на електронну адресу Відповідача зазначену в розділі 15 Договору. Надіслана письмова заявка засобами поштового зв`язку вважається врученою в день надходження листа до поштового відділення Відповідача або вручення листа Відповідачу. У письмовій заявці зазначається найменування Товару, місце поставки Товару, кількість Товару та інша необхідна інформація для поставки Товару.

Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що передача (приймання - здача) Товару здійснюється: в пунктах відвантаження Товароодержувачів. Кінцевий строк (термін) постачання Товару: до 15.02.2026. Місце передачі (приймання - здачі) Товару: Київська область. Мінімальний обсяг поставки: ІНФОРМАЦІЯ_21 Конкретний перелік місць постачання в межах вище зазначених областей визначається заявкою(-ами) Позивача згідно з планами-графіками поставок.

Пунктом 6.3. Договору зазначено, що поставка Товару здійснюється Постачальником власними силами та засобами.

Згідно з п. 6.7. Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Замовника (Товароодержувача) після прийняття товару на склад Товароодержувача, факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Товароодержувача на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару Товароодержувачем вважається дата, вказана представниками Товароодержувача на видатковій накладній.

Відповідно до пункту 7.2. Договору у випадку порушення Постачальником своїх зобов`язань щодо порядку постачання товару, у тому числі його кількості або якості або термінів або строків або маркування або тари або упаковки, при зміні Постачальником в односторонньому порядку умов Договору чи відмови від повного або часткового виконання Договору, відмови Постачальника від зміни на обґрунтовану вимогу Замовника істотних умов Договору у випадках передбачених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, Замовник в односторонньому порядку, має право відмовитись від цього Договору у повному обсязі або частково.

Про односторонню відмову від Договору у повному обсязі або частково Замовник повідомляє Постачальника рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі, за 5 (п`ять) календарних днів до дати розірвання цього Договору. У таких випадках Договір вважається відповідно зміненим або розірваним згідно з умовами викладеними в письмовому повідомленні Замовника, надісланому на адресу Постачальника.

Згідно з пунктами 11.1. та 11.5. Договору визначено, у разі виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів, консультацій та пред`явлення претензій. У разі недосягнення Сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 12.1. Договору, Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2026 року, а в частині оплати за поставлений Товар - до повного виконання Сторонами узятих на себе зобов`язань.

Відповідно до умов Договору 05.02.2026 Замовником на електронну пошту Постачальника (ІНФОРМАЦІЯ_1) направлено заявку № 27/21/3-7507-2026 на поставку Товару, якою було визначено Товароодержувачів (в тому числі конкретна адреса місць поставки Товару), кількість Товару, що необхідно поставити та строки (терміни) його поставки, а саме: до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_15 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_5; до військової частини НОМЕР_3 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_6 в строк (термін) до 12.02.2026; до військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_15 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_6 в строк (термін) до 13.02.2026.

Проте постачальником не виконано в повному обсязі умови укладеного із замовником договору, товар не поставлено.

12.02.2026 Замовником на електронну адресу Постачальника надіслано лист № 27/21/3-9246-2026 про неналежне виконання зобов`язань за Договором, яким вимагалося здійснити поставку товару.

16.02.2026 на електронну адресу Замовника надійшов лист від Постачальника з пропозицією продовжити термін постачання товару, яка мотивована погіршенням безпекової ситуації не лише на території Харківської області, а й в країні в цілому, що ускладнює виконання повноцінної трудової функції та підприємницької діяльності без ризику для життя та здоров`я персоналу. У зв`язку з наведеним, Постачальник просив недотримання умов Договору не розглядати як безпідставне його порушення з подальшим застосуванням фінансових санкцій та дозволити здійснити постачання в межах строку дії Договору, визначеного пунктом 12.1 розділу 12 Договору.

Листом від 18.02.2026 № 27/21/3-10369-2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомило ФОП ОСОБА_1., що наведені обставини невиконання Постачальником умов Договору не узгоджуються з вичерпним переліком обставин непереборної сили (форс-мажору), визначених розділом 9 Договору, проте у разі їх настання просив повідомити ІНФОРМАЦІЯ_8 в установленому порядку. Таким чином, Позивач відхилив пропозицію Відповідача про продовження строку (терміну) постачання Товару та вимагав терміново виконати договірні зобов`язання.

У зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1. зобов`язання, що виразилось у не поставці Товару у строк понад 30 календарних днів, Замовник на підставі пп. 7.2.1. п. 7.2. та п. 8.3. Договору листом від 18.03.2026 № 27/21/3-17548-2026 повідомив Постачальника про односторонню відмову від Договору повністю з 24.03.2026.

У зв`язку з не поставкою Постачальником товару згідно вказаного Договору, ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено претензію на електронну адресу ФОП ОСОБА_1. щодо сплати пені у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_9, яку залишено останнім без задоволення.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до господарського суду із даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

В силу ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 6, ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар (ч. 1 ст. 664 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі продажу (ч. 1 ст. 691 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов Договору 05.02.2026 Замовником на електронну пошту Постачальника (ІНФОРМАЦІЯ_1) направлено заявку № 27/21/3-7507-2026 на поставку Товару, якою було визначено Товароодержувачів (в тому числі конкретна адреса місць поставки Товару), кількість Товару, що необхідно поставити та строки (терміни) його поставки, а саме: до військової частини НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_15 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_5; до військової частини НОМЕР_3 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_6 в строк (термін) до 12.02.2026; до військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_15 Товар мав бути поставлений в кількості ІНФОРМАЦІЯ_6 в строк (термін) до 13.02.2026.

Таким чином, зобов`язання, які виникли між сторонами, мали ґрунтуватися на засадах добросовісності та справедливості; кожна з них повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, з урахуванням інтересів другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. І напроти, відсутність потрібної турботливості може вказувати на вину боржника, котра відіграє роль суб`єктивної умови відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Як свідчать матеріали справи, постачальником в повному обсязі не виконано умови укладеного договору із замовником, оскільки товар взагалі не поставлено постачальником замовнику в порядку та строки, передбачені договором.

12.02.2026 Замовником на електронну адресу Постачальника надіслано лист № 27/21/3-9246-2026 про неналежне виконання зобов`язань за Договором, яким вимагалося здійснити поставку Товару.

16.02.2026 на електронну адресу Замовника надійшов лист від Постачальника з пропозицією продовжити термін постачання Товару, яка мотивована погіршенням безпекової ситуації не лише на території Харківської області, а й в країні в цілому, що ускладнює виконання повноцінної трудової функції та підприємницької діяльності без ризику для життя та здоров`я персоналу. У зв`язку з наведеним, Постачальник просив недотримання умов Договору не розглядати як безпідставне його порушення з подальшим застосуванням фінансових санкцій та дозволити здійснити постачання в межах строку дії Договору, визначеного пунктом 12.1 розділу 12 Договору.

Листом від 18.02.2026 № 27/21/3-10369-2026 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомило ФОП ОСОБА_1., що наведені обставини невиконання Постачальником умов Договору не узгоджуються з вичерпним переліком обставин непереборної сили (форс-мажору), визначених розділом 9 Договору, проте у разі їх настання просив повідомити ІНФОРМАЦІЯ_8 в установленому порядку. Таким чином, Позивач відхилив пропозицію Відповідача про продовження строку (терміну) постачання Товару та вимагав терміново виконати договірні зобов`язання.

У зв`язку з порушенням ФОП ОСОБА_1. господарського зобов`язання, що виразилось у не поставці Товару у строк понад 30 календарних днів, Замовник на підставі пп. 7.2.1. п. 7.2. та п. 8.3. Договору листом від 18.03.2026 № 27/21/3-17548-2026 повідомив Постачальника про односторонню відмову від Договору повністю з 24.03.2026.

У зв`язку з не поставкою Постачальником товару згідно вказаного Договору, ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено претензію на електронну адресу ФОП ОСОБА_1. щодо сплати пені у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_9, яку залишено останньою без задоволення.

Таким чином, внаслідок саме порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару за укладеним з позивачем договором, останній в односторонньому порядку відмовився від договору.

Пунктом 8.3. Договору сторони узгодили між собою, що за порушення строку поставки Товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись повністю або частково від цього Договору.

Відповідно до вищевказаного пункту Договору, Замовником нараховано Постачальнику пеню у розмірі 114 453,00 грн та штраф в сумі 204 120,00 грн за порушення строків поставки Товару, визначених заявкою Замовника від 05.02.2026 № 27/21/3-7507-2026.

Розрахунок пені за порушення строку поставки Товару здійснюється за формулою: 0,1% ціни непоставленого Товару * кількість днів прострочення, зокрема: з 11.02.2026 по 23.03.2026 (40 днів) - 1 458 000,00*0,1%*40 = 58 320,00 грн.; з 12.02.2026 по 23.03.2026 (39 днів) - 729 000,00*0,1%*39 = 28 431,00 грн.; з 13.02.2026 по 23.03.2026 (38 днів) - 729 000,00*0,1%*38 = 27 702,00 грн.

Загальний розмір пені за порушення відповідачем строків поставки Товару складає 114 453,00 грн.

Розрахунок штрафу за прострочення поставки Товару понад 30 календарних днів здійснюється за формулою: вартість Товару щодо якого допущено прострочення поставки понад 30 днів*7%: з 11.02.2026 по 23.03.2026 (40 днів), з 12.02.2026 по 23.03.2026 (39 днів), з 13.02.2026 по 23.03.2026 (38 днів) - 2 916 000,00*7% = 204 120,00 грн.

Загальний розмір штрафу за прострочення поставки Товару понад 30 днів становить 204 120,00 грн.

Судом перевірено здійснені розрахунки пені та штрафу, вони здійснені арифметично та методологічно вірно.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки, повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну гвардію України» основними функціями ІНФОРМАЦІЯ_15, зокрема, - є захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом; охорона громадської безпеки і порядку, забезпечення захисту та охорони життя, здоров`я, прав, свобод і законних інтересів громадян; участь у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадської безпеки і порядку під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів, що створюють небезпеку для життя та здоров`я громадян.

Неналежне виконання зобов`язань за державними контрактами (договорами), укладеними з ІНФОРМАЦІЯ_2, впливає на рівень їх ІНФОРМАЦІЯ_22

Крім того, ненадходження коштів до державного бюджету перешкоджає державі у здійсненні покладених на неї зобов`язань.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону листом № 3120вих-26 від 27.04.2026 поінформувала ІНФОРМАЦІЯ_7 про порушення вимог законодавства та про намір звернутися до суду з відповідною позовною заявою. Станом на час пред`явлення позову ІНФОРМАЦІЯ_7 не звернулося до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, що підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_2 № 27/12/4-27352-2026 від 24.04.2026, останнє просить вжити заходів представницького характеру шляхом звернення з позовом до суду про стягнення штрафних санкцій згідно з договором № НОМЕР_6 від 03.02.2026.

Водночас, порушення зобов`язань з поставки товару для ІНФОРМАЦІЯ_23.

Необхідність захисту інтересів держави обґрунтовується потребою у ефективному використанні коштів держави, у тому числі стягнення грошових коштів через недотримання умов контракту.

Таким чином, прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають ефективному використанні коштів держави, у тому числі стягнення грошових коштів через недотримання умов договору поставки товару, правомірно звернувся до суду із даним позовом.

Водночас судом відхиляються заперечення відповідача відносно того, що матеріали справи не містять, а прокурором не надано жодного доказу того, що короткочасне порушення строку поставки завдало позивачу чи державі будь-яких матеріальних збитків, реальної шкоди чи призвело до зриву діяльності установи, або затримка поставки товару призвела до зупинки чи дестабілізації діяльності позивача (державної установи), а отже вимога про стягнення неустойки у заявленому розмірі є очевидною спробою позивача отримати додатковий прибуток за рахунок відповідача.

Суд зазначає, що постачальником не виконано умови договору, товар не поставлено, при цьому доводи відповідача про те, що поставка ІНФОРМАЦІЯ_24 товару протягом 5- 6 календарних днів є технологічно неможливою, мають виключно припущений характер та не підтверджені належними і допустимими доказами - до відзиву на позовну заяву не долучено жодного доказу, який би підтверджував об`єктивну неможливість виконання поставки.

Водночас відповідач є суб`єктом господарювання та учасником публічних закупівель, який до укладення договору мав можливість оцінити власні виробничі, складські та логістичні можливості, а отже, ризик належного виконання прийнятих на себе зобов`язань покладається саме на відповідача. Проте відповідач добровільно погодився з відповідними умовами договору під час його укладення, а тому не може посилатися на їх несправедливість лише після порушення взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, доводи відповідача про дискримінаційний характер умов договору, нереальність строків поставки, зловживання правом з боку позивача та неспівмірність штрафних санкцій є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не спростовують факту порушення відповідачем строків поставки товару, визначених умовами Договору та заявкою Замовника.

Крім того, слід мати на увазі, що стаття 17 Конституції України встановлює, що оборона України, захист її суверенітету територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, ІНФОРМАЦІЯ_25, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Неналежне виконання зобов`язань за договорами, укладеними з ІНФОРМАЦІЯ_2, впливає на рівень їх ІНФОРМАЦІЯ_22

Суд констатує, що відповідачем повністю не забезпечено реалізацію замовлення для державних потреб, в результаті чого до підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_15 своєчасно не надійшов товар для забезпечення харчування військовослужбовців, що в умовах воєнного стану є неприпустимим. Крім того, в умовах ведення бойових дій вчасне виконання договірних зобов`язань напряму впливає на рівень ІНФОРМАЦІЯ_16, а також матеріальний збиток держави, зазнаний в ході та в результаті військових дій.

Щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд зазначає, що реалізуючи свої дискреційні повноваження дуже важливим є забезпечення балансу інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допущення фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 21.09.2021 у справі № 910/10618/20).

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, необхідно з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим з огляду на інтереси сторін, які заслуговують на увагу, ступінь виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначність прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.

При цьому, обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (аналогічний висновок міститься у п. 23 постанови Верховного Суду від 24.05.2022 у справі № 910/10675/21, постанові Верховного Суду від 21.09.2023 у справі № 910/1892/23, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2024 у справі № 910/14706/22).

Також слід зазначити, що відповідна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду щодо можливості зменшення розміру стягнення неустойки ґрунтується тільки на доказах, які підтверджені обставинами щодо можливості зменшення розміру стягнення неустойки зокрема у справах: від 09.06.2022 № 910/8425/19 та від 15.06.2022 № 922/2141/21.

У постанові від 23.04.2024 у справі № 910/5436/23 Верховний Суд дійшов висновку: «Відмовляючи у зменшенні нарахованих до стягнення зі Скаржника сум пені та штрафу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Скаржник не навів належні та допустимі докази на підтвердження обставин, за яких можливе зменшення неустойки. При цьому суди врахували, що невиконання, порушення строків виконання умов державного Контракту впливає на ефективність обороноздатності держави в цілому та на репутацію Міністерства оборони України; відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Встановивши відсутність обставин, необхідних для застосування приписів ст.233 ГК України та та ст. 551 ЦК України до спірних правовідносин, суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у зменшенні пені та штрафу, нарахованих Позивачем до стягнення зі Скаржника. З урахуванням зазначеного Суд відхиляє доводи Скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, якими передбачена можливість зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки суди, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази у сукупності, визначили, що Скаржником не наведено виняткових та достатніх обставин для зменшення пені й штрафу. Відхиляючи аргументи Скаржника, Суд звертає увагу, що у питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки щоразу разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій».

Водночас матеріали справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1. не надано доказів і не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Слід звернути увагу на той факт, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/22 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який діє на даний час.

Таким чином на даний час забезпечення озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами та надання послуг із їх функціонування є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони держави.

Водночас, неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, усвідомлюючи загальновідому обставину про воєнний стан, в якому функціонують воєнні органи державної влади, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами щодо поставки товару для ІНФОРМАЦІЯ_17 країни та на репутацію ІНФОРМАЦІЯ_15.

ІНФОРМАЦІЯ_26.

Необхідно зауважити, що для ІНФОРМАЦІЯ_2 використання товару для ІНФОРМАЦІЯ_18 за договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на неї повноважень, а невиконання умов договору впливає на ІНФОРМАЦІЯ_27

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.06.2022 у справі № 910/8425/19, від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21 та від 11.07.2023 у справі № 922/1150/22.

На підставі викладеного суд дійшов до висновку про відсутність правових та фактичних підстав для зменшення штрафних санкцій на підставі приписів з ст. 551 ЦК України.

Беручи до уваги, що відповідачем в повному обсязі не виконано умови укладеного договору із позивачем, оскільки товар взагалі не поставлено відповідачем позивачу в порядку та строки, передбачені договором, внаслідок саме порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач в односторонньому порядку відмовився від договору, а умовами пункту 8.3. договору сторони узгодили між собою пеню у розмірі 0,1 % вартості товару та штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару та право позивача в односторонньому порядку відмовитись від договору, враховуючи, що розрахунки пені, штрафу здійснені прокурором арифметично та методологічно вірно, при цьому доводи відповідача про дискримінаційний характер умов договору, нереальність строків поставки, зловживання правом з боку позивача та неспівмірність штрафних санкцій є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не спростовують факту порушення відповідачем строків поставки товару, враховуючи, що відповідачем не виконано реалізацію замовлення для державних потреб, в результаті чого до підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_15 своєчасно не надійшов товар для забезпечення харчування військовослужбовців, що в умовах воєнного стану є неприпустимим, водночас матеріали справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_1. не надано доказів і не доведено існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій, беручи до уваги, що для ІНФОРМАЦІЯ_2 використання товару для ІНФОРМАЦІЯ_18 за договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на неї повноважень, а невиконання умов договору впливає на ефективність обороноздатності держави, що вказує на відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій згідно із ст. 551 ЦК України, суд дійшов до висновку про те, що прокурором доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявлених позовних вимог, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.

Також суд зауважує, що відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїс-Матеос проти Іспанії від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року). Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).

Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача, оскільки спір по справі виник саме з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2) штрафні санкції у розмірі ІНФОРМАЦІЯ_10. за договором № НОМЕР_6 від 03.02.2026, з яких пені 114 453,00 грн. та штрафу 204 120,00 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону (код ЄДРПОУ 38347014, UA478201720343140002000082966, МФО 820172 в ДКСУ м. Київ) 4 778,60 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

В зв`язку з відпусткою судді Новікової Н. А. повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

СуддяН.А. Новікова