Рішення № 138680056, 03.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2157/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/2157/26

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16; код ЄДРПОУ: 14095412),

до відповідача Фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ),

про стягнення орендної плати та пені за договором оренди № 448 від 03 грудня 2008 року у загальному розмірі 20 255,20 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 2157/26 від 16.06.2026) до відповідача, Фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича, в якій просить суд стягнути заборгованість за договором оренди № 448 від 03 грудня 2008 року на загальну суму 20 255,20 грн (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 14945 від 19.06.2026)), з яких:

- 18 861,98 грн орендна плата за період з грудня 2023 до червня 2024;

- 1 393,22 грн пеня за період з січня 2024 до червня 2024.

Також позивач просить судові витрати, які складаються з судового збору, покласти на відповідача. У позові також заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн.

17.06.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (вх. № 2157/26 від 16.06.2026) та відкрито провадження у справі № 922/2157/26. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами їх надіслання (надання) позивачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України.

22.06.2026, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду заяву позивача, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про збільшення позовних вимог (вх. № 14945 від 19.06.2026). Подальший розгляд справи постановлено здійснювати з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог, а саме: стягнення коштів за договором оренди № 448 від 03 грудня 2008 року у загальному розмірі 20 255,20 грн, з них: 18861,98 грн орендна плата за період з грудня 2023 до червня 2024, 1393,22 грн пеня за період з січня 2024 до червня 2024. Встановлено відповідачу, Фізичній особі-підприємцю Хрупову Олегу Петровичу, п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву на заяву позивача, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про збільшення позовних вимог (вх. № 14945 від 19.06.2026). Надано позивачу, Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, дозвіл на подання в п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали додаткових пояснень з окремого питання: підстав виключення оплати у розмірі 4000,00 грн за грудень 2023 року з розрахунку заборгованості. Встановлено позивачу, Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання доказів здійснення відповідачем оплати у розмірі 4000,00 грн за грудень 2023 року, а також у розмірі 8000,00 грн на березень 2024 року, посилання на які міститься у розрахунку заборгованості.

26.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позов та заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 15624). В строк на подання відповіді на відзив, а саме до 01.07.2026 (включно), зазначена заява по суті справи від позивача не надходила.

Водночас, 30.06.2026 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 15792).

На виконання ухвали від 22.06.2026 зазначається, що позивачем було виявлено відсутність оплати орендної плати за грудень 2023 року, у зв`язку з чим перераховано заборгованість та пеню з моменту подання позову в справі №922/4963/23 до набрання рішенням суду, за яким договір було розірвано з 19.06.2024, законної сили.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, всебічно та повно перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

Як зазначено у позовній заяві, 03.12.2008 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі «Позивач» або «Орендодавець») та Фізичною особою-підприємцем Хруповим Олегом Петровичем (далі «Відповідач» або «Орендар») був укладений Договір оренди № 448 (далі «Договір»).

Предметом зазначеного Договору, відповідно до п. 1.1 є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що набуття Орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна. Об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий Орендодавцем Орендареві згідно акта приймання-передачі від 03 грудня 2008 року.

В подальшому, Договір було розірвано за рішенням суду з 19.06.2024 року.

Як стверджує Позивач, як орендодавець він свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, а Відповідач, в порушення умов Договору, зобов`язання належним чином не виконав.

Розрахункова орендна плата в момент укладання Договору становила 3 100,00 грн в місяць без урахування індексів інфляції. Додатковою угодою № 7 від 03 січня 2020 року Договір було викладено в новій редакції, згідно з якою базова орендна плата становила 2 602,12 грн без ПДВ за грудень 2019 року. Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі «Методика») Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017. Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідно до п. 3.3 Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі. Пунктом 3.5 Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця. Відповідно до п. 3.6 Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідач, відповідно до п. 4.4 Договору, взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Як стверджує позивач, відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого виникла заборгованість перед бюджетом Харківської міської територіальної громади з оплати орендної плати за Договором в сумі 18861,98 грн. На підтвердження вищезазначеного, до позовної заяви додається розрахунок нарахувань сум орендної плати за Договором.

Крім цього, відповідно до п. 3.10 Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати). Згідно п. 3.4 Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6. Відповідно до п. 7.3 Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано. Враховуючи, що Відповідач порушував строки сплати орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість зі сплати пені в розмірі 1 393,22 грн.

Позивач зазначає, що з огляду на систематичні порушення зі сторони Відповідача строків оплати орендної плати, встановлених Договором, у Позивача виникло законне право звернутися до суду за захистом порушених прав шляхом стягнення заборгованості та пені.

26.06.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позов та заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 15624).

У цьому відзиві зазначено, що після ознайомлення з матеріалами справи, розрахунком заборгованості, а також поданим позивачем уточненим розрахунком, відповідач не заперечує проти правильності здійснених позивачем нарахувань. Відповідачем перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості та пені. Усі періоди нарахувань відображені коректно, здійснені відповідачем платежі враховані належним чином.

Разом з тим відповідач звертає увагу суду, що первісний розрахунок містив неточність щодо врахування платежу у розмірі 4 000,00 грн, однак позивач самостійно виправив зазначену помилку шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог та нового розрахунку. У зв`язку з викладеним відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог у частині основного боргу та пені в розмірах, визначених у заяві про збільшення позовних вимог.

При цьому, у цьому відзиві зазначено, що у позовній заяві позивач зазначив орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000,00 грн. Відповідач вважає зазначений розмір витрат явно завищеним та таким, що не відповідає вимогам розумності, співмірності та необхідності, передбаченим статтями 126 та 129 Господарського процесуального кодексу України.

Насамперед відповідач зазначив, що дана справа є малозначною, а ціна позову після збільшення позовних вимог становить 20 255,20 грн. Спір не потребує проведення судових засідань, допиту свідків, дослідження великого обсягу доказів, призначення експертиз чи здійснення інших складних процесуальних дій.

Крім того, між цими ж сторонами вже розглядалася справа №922/4963/23 щодо того самого договору оренди №448 від 03.12.2008. У межах попередньої справи позивачем вже були: сформовані правові позиції; підготовлені та подані процесуальні документи; досліджені обставини виконання договору; здійснений аналіз договірних відносин між сторонами; зібрані та систематизовані необхідні докази.

Відповідач вважає, що фактично дана справа є продовженням спору між тими ж сторонами щодо того самого договору оренди та ґрунтується на вже наявній доказовій базі й раніше сформованій правовій позиції позивача. За таких обставин обсяг роботи представника позивача у даній справі є істотно меншим порівняно зі справою, в якій відповідна правова позиція формувалась уперше.

Додатково відповідач просить врахувати, що відповідач не заперечує проти правильності розрахунку заборгованості та пені, а відтак між сторонами фактично відсутній спір щодо встановлення фактичних обставин справи.

Крім того, на момент подання відзиву позивачем не подано доказів фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договору про надання правничої допомоги, актів виконаних робіт, детального опису наданих послуг та документів, що підтверджують їх оплату.

Враховуючи вищевикладене, відповідач просить у разі подання позивачем доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу та заявлення вимоги про їх стягнення перевірити такі витрати на відповідність критеріям розумності, необхідності та співмірності, передбаченим статтями 126 та 129 ГПК України, та за наявності підстав зменшити їх розмір.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами у даній справі, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладаючи та підписуючи договір та додаткову угоду до нього, сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов`язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.

Згідно із частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено відповідачем, у суді вже перебувала на розгляді справа №922/4963/23 між тими самими сторонами підставою якого був договір оренди № 448 від 03.12.2008 року.

Судом встановлено, що дійсно в провадженні Господарського суду Харківської області (суддя Ольшанченко В.І.) перебувала справа № 922/4963/23 за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича про розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 121 355,51 грн.

27.03.2024, рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Ольшанченко В.І.), залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, зменшені позовні вимоги задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення з фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича заборгованості з орендної плати за договором оренди №488 від 03.12.2008 в сумі 31955,13 грн та пені в сумі 11599,88 грн. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди №488 від 03.12.2008 в сумі 52492,92 грн, пеню в сумі 24307,58 грн та судовий збір в сумі 5653,27 грн. Розірвано договір оренди №448 від 03.12.2008, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Хруповим Олегом Петровичем. Зобов`язано фізичну особу-підприємця Хрупова Олега Петровича звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлові приміщення першого поверху № 8, 8а, 8б, 8в, 8г, 10, 10а, ССХХVІ загальною площею 244,8 кв м в житловому будинку, що розташовані за адресою: м. Харків, б-р Каркача Івана, 75, літ. "В-1" протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Отже, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі №922/4963/23 не доказуються при розгляді справи № 922/2157/26.

Судом у справі № 922/4963/23 встановлено, що 03.12.2008 між сторонами був укладений договір оренди №448 (надалі договір), за яким орендодавець (позивач) передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №8, 8а, 8б, 8в, 8г, 10, 10а, ССХХVІ загальною площею 244,8 кв м (далі майно) в житловому будинку, що розташовані за адресою: м. Харків, б-р Каркача Івана, 75, літ. "В-1" та відображені на балансі КП «Жилкомсервіс». Право на оренду цих приміщень отримано орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 03.12.2008 №769 «Про передачу в оренду нежитлових приміщень на конкурсних засадах».

Згідно з п. 1.2 договору майно передається в оренду з метою використання під підсобне.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 368835,00 грн станом на 20.08.2008.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 від 03.10.2007 (далі Методика). Згідно протоколу засідання конкурсної комісії від 11.11.2008 розрахункова орендна плата складає 3100,00 грн в місяць без урахування індексів інфляції.

Актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) від 03.12.2008 позивач передав в оренду відповідачу нежитлові приміщення 1-го поверху № 8, 8а, 8б, 8в, 8г, 10, 10а, ССХХVІ загальною площею 244,8 кв м в житловому будинку, що розташовані за адресою: м. Харків, б-р Каркача Івана, 75, літ. "В-1".

До договору неодноразово укладалися додаткові угоди.

Так додатковою угодою №7 від 03.01.2020 договір був викладений у новій редакції.

Згідно з п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди №7 від 03.01.2020 (надалі договір) майно передається в оренду з метою використання: розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Відповідно до п. 2.3 договору у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) (додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017).

Базова орендна плата становить 2602,12 грн без ПДВ за грудень 2019.

Пунктами 3.5, 3.6 договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.10 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням нені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Пунктом 4.4 договору встановлено обов`язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Згідно з підпунктами 4, 5 п. 7.2 договору орендодавець має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків, якщо: у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі; якщо орендар не виконує п.п. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12,4.13,4.16,4.17,4.18,4.20.

Пунктом 10.1 договору визначено строк дії цього договору до 03.08.2020.

Строк дії договору був продовжений до 03.07.2023 додатковою угодою №8 від 24.04.2020.

Однак відповідач протягом дії договору не своєчасно та не повністю сплачував орендні платежі, визначені умовами укладеного сторонами договору.

Порівнюючи періоди стягнення заборгованості з орендної плати в межах справи № 922/2157/26 судом встановлено, що позивачем заявляється до стягнення період стягнення, що не охоплюється справою № 922/4963/23. Так само, судом перевірено період і правильність нарахування пені і встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені арифметично вірно.

Крім того, судом враховується, що відзивом на позов та заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 15624 від 26.06.2026) відповідач фактично визнав позовні вимоги.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Згідно із ч. 1, 4 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши обставини справи та надані докази у їх сукупності та з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди № 448 від 03 грудня 2008 року на загальну суму 20 255,20 грн (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог (вх. № 14945 від 19.06.2026)), з яких: 18 861,98 грн орендна плата за період з грудня 2023 до червня 2024; 1 393,22 грн пеня за період з січня 2024 до червня 2024.

Таким чином, суд прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розгляд справи по суті в межах справи № 922/2157/26 розпочався 17.07.2026, а визнання позову відповідачем відбулося поданням відзиву 26.06.2026, тобто до початку розгляду справи по суті, а отже позивач має право на повернення з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору.

Враховуючи вимоги статей 129, 130 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову та повернення позивачу 50% судового збору у зв`язку із визнанням позову відповідачем, судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача у розмірі 50% сплаченого судового збору.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з`ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Хрупова Олега Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16; код ЄДРПОУ: 14095412) за договором оренди № 448 від 03 грудня 2008 року орендну плата за період з грудня 2023 до червня 2024 у розмірі 18861,98 грн, пеню за період з січня 2024 до червня 2024 у розмірі 1393,22 грн, а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 1331,20 грн.

3. Повернути Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок 16; код ЄДРПОУ: 14095412) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 1331,20 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.08.2026.

СуддяН.А. Новікова