Рішення № 13867962, 16.02.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2011 р.Справа № 16/164-10-4866 Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Якушко Д.А. за довіреністю від 15.10.2010р.

Від відповідача: Негрецька А.Л. за довіреністю № 110 від 31.01.2011р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно зі ст. 77 ГПК України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Гідросервіс 2000” до Роздільнянської міської ради Одеської області про стягнення 245520,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гідросервіс 2000” (далі ТОВ „Гідросервіс 2000”) звернулося до господарського суду Одеської області про стягнення з Роздільнянської міської ради Одеської області основного боргу у розмірі 177694,80грн., витрат від інфляції в сумі 36605,13 грн., 3% річних у розмірі 9975,25 грн., а також пені в сумі 21245,16 грн., а всього 245520,34 грн. за договором № 277 від 18.10.2008р. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за вказаною угодою зобовязань в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт.

У судовому засіданні 01.02.2011р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження по даній справі до розгляду господарської справи за позовом Роздільнянської міської ради Одеської області до ТОВ „Гідросервіс 2000” про визнання договору № 277 від 18.10.2008р. недійсним. Дане клопотання було підтримане представником ради і у судовому засіданні 04.02.2011р. Проте, за відомостями автоматизованої системи документообігу господарським судом Одеської області, до якого було подано відповідний позов, 02.02.2011р. позовну заяву Роздільнянської міської ради Одеської області до ТОВ „Гідросервіс-2000” про визнання договору недійсним передано за підсудністю до господарського суду м. Києва. Доказів порушення господарським судом м. Києва провадження за вищевказаним позовом до господарського суду Одеської області відповідачем представлено не було. З огляду на викладене, дане клопотання судом відхилено, як недоведене.

У судовому засіданні 04.02.2011р. представником відповідача було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізній строк для зясування питання щодо порушення господарським судом м. Києва провадження за позовом Роздільнянської міської ради Одеської області до ТОВ „Гідросервіс-2000” про визнання договору № 277 від 18.10.2008р. недійсним. Суд вказане клопотання представника відповідача відхилив, з огляду на його необґрунтованість.

Між тим, судом було задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості підготовки обґрунтованого відзиву на позов.

Як вбачається з відзиву на позов, наданого представником відповідача у судовому засіданні 16.02.2011р, останній проти задоволення позову заперечував, висуваючи, при цьому, низку доводів, які, на його думку, виключають можливість оцінки представлених позивачем документів, як належних та допустимих доказів, а саме: відсутність у договорі № 277 та інших документах дат їх складання, невизначеність у договорі конкретного обсягу гідродинамічних робіт, підписання договору від імені ради неуповноваженою особою, ненадходження до Роздільнянської міської ради Одеської області документації, що стосувалася виконання договору № 277, відсутність відповідних статей видатків у місцевому бюджеті, перебування каналізаційних мереж на балансі іншої особи КП „Роздільнаводоканал”.

Крім того, у тому ж судовому засіданні представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи для визначення обсягу виконаних позивачем у 2008 році робіт з гідродинамічного очищення каналізації у м. Роздільна, та дослідження інших обставин, повязаних з виконанням ТОВ „Гідросервіс 2000” договору № 277.

Проте, враховуючи приведену вище позицію відповідача, яка фактично обґрунтована невірним оформленням документів, повязаних із виконанням договору № 277 від 18.10.2008р., а не базується на зауваженнях щодо обсягу виконаних робіт, а також з огляду на закінчення 16.02.2011р. строку розгляду даної справи, судом у задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки приведені вище питання, які відповідач зазначив у клопотанні, повязані, передусім, із визначенням обсягу виконаних позивачем робіт та можуть бути встановлені і на підставі наявних у матеріалах справи документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Між Роздільнянською міською радою Одеської області (Замовник) та ТОВ „Гідросервіс 2000” (Підрядник) було укладено договір № 277 від 18.10.2008р., відповідно до умов п.п. 1.1, 1.3 якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобовязання виконати роботи з гідродинамічного очищення каналізаційної мережі м. Роздільна Одеської області. В свою чергу, Замовник зобовязався прийняти та оплатити вище перелічені роботи згідно з актами виконаних робіт. Вартість робіт становить 177000 грн. з урахуванням ПДВ ( п. 2.3 договору). Водночас у відповідності до п.п. 2.1, 2.2 договору сторонами було обумовлено, що кінцева вартість робіт визначається на підставі складеного кошторису, який розробляється Підрядником і подається на затвердження Замовнику. Затверджений кошторис є невідємною частиною даного договору. Як вбачається із зведеного кошторисного розрахунку вартості, узгодженого із Замовником, кінцева загальна вартість робіт була визначена сторонами у розмірі 177694,80 грн.

Враховуючи, що в обґрунтування своєї позиції по даній справі відповідач посилався, крім іншого, на підписання договору від імені ради неуповноваженою особою гр. Палазовим Ю.М., який на той час був призначений виконуючим обовязки Роздільнянського міського голови згідно з рішенням Роздільнянської міської ради від 08.04.2008р. № 362-V, суд вважає за доцільне зазначити, передусім, наступне. Дійсно, у відповідності до редакції пункту 2 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” 21 травня 1997 року280/97-ВР , чинної на час укладення даної угоди, у разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови чи неможливості виконання ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту вступу на посаду новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до закону.

Проте, до теперішнього часу рішення Роздільнянської міської ради від 08.04.2008р. № 362-V „Про прийняття до відома постанови прокуратури Одеської області від 07.04.2008 року про відсторонення від займаної посади на період розслідування кримінальної справи та розгляду її в суді Роздільнянського міського голови”, яким виконання обовязків міського голови було покладено на першого заступника міського голови гр. ОСОБА_1, скасовано не було.

У відповідності до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Шляхом прийняття рішення від 08.04.2008р. № 362-V Роздільнянська міська рада фактично уповноважила гр. ОСОБА_1 на виконання обовязків міського голови.

Крім того, не був визнаний недійсним у встановленому законом порядку і договір № 277 від 18.10.2008р., у звязку з чим даний договір є чинним та таким, що підлягає виконанню його учасниками. В свою чергу, відповідні доводи відповідача, викладені вище, судом до уваги не приймаються.

Крім того, судом критично оцінюються і доводи відповідача про відсутність у договорі № 277 дати його укладення, які спростовуються змістом представленого суду представником позивача у судовому засіданні 16.02.2011р. оригіналу договору № 277, у якому зазначено дату його укладення - 18.10.2008р., копія якого додана до позовної заяви.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

З наявних у матеріалах справи копії акту виконаних підрядних робіт б/н (типова форма № КБ-2в), складеного між сторонами по справі та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) вбачається, що позивачем в межах договору № 277 від 18.10.2008р., були виконанні підрядні роботи на загальну суму 177694,80 грн., які були прийняті Замовником 15.11.2008р. При цьому, враховуючи, що представник відповідача у судовому засіданні 04.02.2011р. спростовував взагалі факт виконання позивачем будь-яких робіт за даним договором, суд вважає необхідне зазначити, що жодних доказів на підтвердження наведених тверджень відповідач не надав, як наслідок, дані доводи останнього судом до уваги не приймаються. Посилання відповідача на відсутність у Роздільнянської міської ради Одеської області будь-яких документів, повязаних із виконанням даного договору, судом оцінюються критично, оскільки дані обставини у жодному разі не свідчать про невиконання позивачем робіт за договором № 277 від 18.10.2008р. За тих же підстав судом відхиляються і твердження відповідача про відсутність відповідних статей видатків у місцевому бюджеті та перебування каналізаційних мереж на балансі іншої особи КП „Роздільнаводоканал”. Крім того, слід зауважити, що незазначення у акті виконаних підрядних робіт б/н (типова форма № КБ-2в) конкретного місяця 2008 року, у якому виконувалися підрядні роботи, не позбавляє даний документ доказової сили, оскільки у цьому документі вказано дату прийняття цих робіт Замовником 15.11.2008р.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Наведеним законодавчим положенням кореспондують умови пунктів 3.1, 3.4 договору № 277 від 18.10.2008р., згідно з якими розрахунок за проведені роботи проводиться відповідно до актів форми КБ-2в, КБ-3. При цьому, остаточний розрахунок здійснюється Замовником після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків, але не пізніше 15.12.2008р.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов п.п. 1.3, 3.1, 3.4 договору № 277 від 18.10.2008р., вимог ст.ст. 525, 526, 879 ЦК України Роздільнянською міською радою Одеської області по спливу встановленого даною угодою терміну оплата повної вартості виконаних позивачем робіт здійснена не була, внаслідок чого за Замовником утворилась заборгованість перед Підрядником на суму у розмірі 177694,80 грн. за договором № 277 від 18.10.2008р., яка відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, згідно з п. 7.4 договору при несвоєчасній оплаті Замовником вартості виконаних Підрядником робіт, він виплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання Замовником грошових зобовязань за вказаним договором ТОВ „Гідросервіс 2000” додатково було нараховано до сплати Роздільнянській міській раді Одеської області 21245,16 грн. пені, в межах строку передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України, за період з 16.12.2008р. по 15.06.2009р.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, ТОВ „Гідросервіс 2000” також було нараховано до сплати Роздільнянській міській раді Одеської області за період з 16.12.2008р. по 29.10.2010р. витрати від інфляції в сумі 36605,13 грн. та 3% річних у розмірі 9975,25 грн.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Замовником договірних зобовязань по оплаті вартості виконаних позивачем за договором № 277 від 18.10.2008р.. робіт, ТОВ „Гідросервіс-2000” звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з Роздільнянської міської ради Одеської області 177694,80 грн. основного боргу, витрат від інфляції у сумі 36605,13 грн., 9975,25 грн. 3% річних та пені у сумі 21245,16 грн., а всього 245520,34 грн. загальної заборгованості за вищезазначеним договором.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На думку суду, наявність та розмір заборгованості Роздільнянської міської ради Одеської області перед ТОВ „Гідросервіс-2000” у загальній сумі 245520,34 грн. за договором № 277 від 18.10.2008р.. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується відповідним актом виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в), складеним між сторонами по справі 15.11.2008р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), дефектним актом, а також обгурнтованими розрахунками пені, 3% річних та витрат від інфляції. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених ТОВ „Гідросервіс-2000” позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 837, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ „Гідросервіс-2000” 177694,80 грн. основного боргу, витрат від інфляції у сумі 36605,13 грн., 9975,25 грн. 3% річних та пені у сумі 21245,16 грн., а всього 245520,34 грн. загальної заборгованості за договором № 277 від 18.10.2008р.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 615, 617, 625, 629, 837, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Роздільнянської міської ради Одеської області /67400, м. Роздільна, вул.. К. Маркса, 17, код ЄДРПОУ 33356925/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Гідросервіс 2000” /01105, м. Київ, Залізничне шосе, 47, п/р 26000060295667 у Печерській філії КБ „Приватбанк” м. Києва, МФО 300711, код ЄДРПОУ 33744854/ основний борг в сумі 177694 грн. 80 коп. /сто сімдесят сім тисяч шістсот девяносто чотири грн.. 80 коп./, витрати від інфляції в сумі 36605 грн. 13 коп. /тридцять шість тисяч шістсот пять грн.. 13 коп./, 3% річних в сумі 9975 грн. 25 коп. /девять тисяч девятсот сімдесят пять грн.. 25 коп./, пеню в розмірі 21245 грн. 16 коп. /двадцять одна тисяча двісті сорок пять грн.. 16 коп./, державне мито в сумі 2455 грн. 20 коп. /дві тисячі чотириста пятдесят пять грн. 20 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн.. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 17.02.2011р.

Суддя Желєзна С.П.