Рішення № 138679437, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 924/317/26

За позовом Виконавчого комітету Нетішинської міської ради

до 1. Приватного підприємства «БудКапітал Плюс»

2. Антимонопольного комітету України

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 1.993.843,80 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін:

від позивача Власюк І.В., самопредставництво

від відповідача-1 не з`явився

від відповідача-2 Рудченко Є.Д., самопредставництво

СУТЬ СПОРУ:

25.03.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Виконавчого комітету Нетішинської міської ради до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» про

- стягнення пені за прострочення поставки товару за договором № 28/11-2025 від 28.11.2025, з розрахунку 5.517,00 грн за 1 день, починаючи з 16.01.2026 до дня набрання законної сили рішення суду;

- стягнення пені за прострочення поставки товару за договором № 28-1/11-2025 від 28.11.2025, з розрахунку 3.310,20 грн за 1 день починаючи з 16.01.2026 до дня набрання законної сили рішення суду;

- стягнення пені за прострочення поставки товару за договором № 28-2/11-2025 від 28.11.2025, з розрахунку 5.517,00 грн за 1 день, починаючи з 16.01.2026 до дня набрання законної сили рішення суду;

- стягнення 386.190,00 грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару за договором про закупівлю № 28/11-2025 від 28.11.2025;

- стягнення 231.714,00 грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару за договором про закупівлю № 28-1/11-2025 від 28 листопада 2025;

- стягнення 386.190,00 грн штрафу за прострочення поставки товару понад 30 днів у розмірі 7% від вартості непоставленого товару за договором про закупівлю № 28-2/11-2025 від 28.11.2025;

- вважати розірваним договір про закупівлю № 28/11-2025 від 28.11.2025, укладений між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та приватним підприємством «БудКапітал Плюс», з дати набрання законної сили цим рішенням;

- вважати розірваним договір про закупівлю № 28-1/11-2025 від 28.11.2025, укладений між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та приватним підприємством «БудКапітал Плюс», з дати набрання законної сили цим рішенням;

- вважати розірваним договір про закупівлю № 28-2/11-2025 від 28.11.2025, укладений між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та приватним підприємством «БудКапітал Плюс», з дати набрання законної сили цим рішенням;

- визнання Приватне підприємство «БудКапітал Плюс» недобросовісним постачальником та внести його до «чорного списку» Антимонопольного комітету України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договори про закупівлю № 28/11-2025, № 28-1/11-2025 та № 28-2/11-2025 від 28.11.2025, а також додаткові угоди № 1 від 22.12.2025 до кожного з договорів, якими встановлено строк поставки товару до 15.01.2026. Відповідачем було здійснено часткову поставку товару за договором № 28-1/11-2025, що підтверджується видатковою накладною № 327 від 22.12.2025, тоді як за іншими договорами поставку товару не здійснено. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивач направив на його адресу претензію № 33/01-05-294/2026 від 23.01.2026 щодо необхідності виконання умов договорів та сплати штрафних санкцій, яку відповідачем залишена без реагування. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області № 924/317/26 від 30.03.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

03.04.2026 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів разом з клопотанням, у якому просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Антимонопольний комітет України.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2026 відкрито провадження у справі № 924/317/26 та прийнято позовну заяву до розгляду; залучено до участі у справі як співвідповідача Антимонопольний комітет України; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; справу № 924/317/26 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

28.04.2026 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 924/317/26 від 06.05.2026 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

18.05.2026 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 924/317/26 від 19.05.2026 прийнято справу № 924/317/26 до розгляду; підготовче засідання призначено на 23.06.2026.

04.06.2026 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

15.06.2026, 16.06.2026 та 17.06.2026 від представниці позивача - Власюк Ірини Валентинівни до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заяви про участь у підготовчому засідання, призначеному на 23.06.2026 та у всіх інших засіданнях при розгляді справи № 924/317/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 924/317/26 від 18.06.2026 задоволено заяву представника Виконавчого комітету Нетішинської міської ради про участь у судових засіданнях при розгляді справи № 924/317/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Відповідач-1 у підготовче засідання 23.06.2026 не з`явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 924/317/26 від 23.06.2026 закрито підготовче провадження у справі № 924/317/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2026.

Позивач у судовому засіданні 23.06.2026 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 у судове засідання 23.06.2026 не з`явився.

Відповідач-2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

30.06.2026 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.07.2026.

Відповідач-1 у судове засідання 07.07.2026 не з`явився.

07.07.2026 у судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.11.2025 між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради (далі - замовник, позивач) та Приватним підприємством «БудКапітал Плюс» (далі - постачальник, відповідач-1) укладено договори про закупівлю № 28/11-2025, № 28-1/11-2025 та № 28-2/11-2025 (далі - договори).

Відповідно до умов договорів постачальник зобов`язався забезпечити поставку товару, визначеного в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях до договорів, на загальну суму 16.551.000,00 грн (кожний з трьох договорів на суму 5.517.000,00 грн), а замовник - прийняти й оплатити товар на умовах, визначених договорами.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договорами товар у визначений строк у повному обсязі не поставив, у зв`язку з чим позивачем пред`явлено позов про стягнення 1.004.094,00 грн штрафу та 989.749,80 грн пені (за період з 16.01.2026 по 25.03.2026 включно) за прострочення поставки товару; розірвання договорів про закупівлю № 28/11-2025, № 28-1/11-2025, № 28-2/11-2025 від 28.11.2025 з дати набрання законної сили рішенням суду, а також визнання PP «БудКапітал Плюс» недобросовісним постачальником із внесенням його до «чорного списку» Антимонопольного комітету України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з п. 12.1 договорів вони набирають чинності з дня їх підписання уповноваженими представниками обох сторін, скріплюється печатками сторін (за наявності) і діють до 31.12.2025 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цими договорами.

Згідно з підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 договорів постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару в терміни, встановлені цими договорами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договорів поставка товару мала бути здійснена до 10.12.2025, строк якої додатковими угодами від 22.12.2025 було продовжено до 15.01.2026.

З поданої позивачем видаткової накладної № 327 від 22.12.2025 вбачається, що відповідачем на виконання договору № 28-1/11-2025 від 28.11.2025 поставлено позивачу частково товар на суму 2.206.800,00 грн. За договорами № 28/11-2025 та № 28-2/11-2025 від 28.11.2025 поставку так і не було здійснено.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки на виконання умов договорів відповідач-1 зобов`язання щодо поставки товару у встановлений строк до 15.01.2026 не виконав, товар у визначеній кількості та асортименті замовнику не передав, 06.01.2026 позивачем за допомогою СЕД «АСКОД» на електронну адресу відповідача-1 було надіслано лист № 33/01-05-52/2026 щодо необхідності виконання договірних зобов`язань.

Доказів того, що відповідачем-1 виконано зобов`язання щодо поставки товару за договорами у повному обсязі суду не подано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач у визначений строк (до 15.01.2026 включно) товар позивачу не поставив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що сплата неустойки (штрафу, пені) являється наслідком порушення виконання зобов`язання.

Пунктами 7.2 договорів встановлено, що у разі прострочення поставки товару постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

При укладанні договорів сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо поставки товару.

Оскільки мало місце прострочення поставки товару, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 989.749,80 грн (за період з 16.01.2026 по 25.03.2026) та штрафу у загальному розмірі 1.004.094,00 грн.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За умовами договору пеня нараховується за кожен день прострочення, а тому день часткової/повної оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися її нарахування.

З огляду на викладене, вимога позивача про роз`яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду правила розрахунку пені до дня набрання законної сили рішенням суду (період визначений позивачем) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання договорів про закупівлю № 28/11-2025, № 28-1/11-2025 та № 28-2/11-2025 з дати набрання законної сили рішенням суду суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов`язкового виконання сторонами зобов`язань за договором. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п. 11.5 договорів договір може бути розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору, як істотне, повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що сталися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Обґрунтування істотності (значної міри) порушення умов договору відповідачем і підлягає дослідженню і оцінці в межах цієї справи.

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 908/599/21).

Оскільки відповідач-1 поставку товару замовнику в термін до 15.01.2026 включно у повному обсязі не здійснив, чим значною мірою позбавив позивача того, на що той розраховував при укладенні правочинів (отримання критично важливого товару), а відповідачем не спростовано факт істотного порушення останнім умов договорів, а відтак, і свідчить про наявність передбачених ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договорів.

З огляду на наведене, вимоги позивача щодо розірвання договорів № 28/11-2025, № 28-1/11-2025 та № 28-2/11-2025 від 28.11.2025 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, момент припинення договірних правовідносин визначений імперативною нормою закону і не залежить від того, чи зазначений він окремо в резолютивній частині судового рішення. Зазначення у рішенні суду формулювання «розірвати договір з дня набрання рішенням законної сили» має лише роз`яснювальний характер і не створює, не змінює та не припиняє прав та обов`язків сторін, оскільки відповідні правові наслідки безпосередньо настають у силу вимог частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України.

Щодо вимоги про визнання Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» недобросовісним постачальником та внесення його до «чорного списку» Антимонопольного комітету України, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 5 Господарського процесуального кодексу України господарський суд здійснює захист прав та інтересів у спосіб, визначений законом або договором. Суд не вправі застосовувати спосіб захисту, який не передбачений законом або не відповідає характеру спірних правовідносин.

Позивачем заявлено вимогу про визнання відповідача недобросовісним постачальником та внесення його до «чорного списку» Антимонопольного комітету України. Разом із тим чинним законодавством України не передбачено такого способу судового захисту, а також не існує нормативно визначеного «чорного списку» Антимонопольного комітету України, до якого господарський суд міг би зобов`язати внести суб`єкта господарювання.

Крім того, господарський суд не наділений повноваженнями визнавати юридичну особу «недобросовісним постачальником» як самостійний юридичний статус.

При цьому встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції належать до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України. Саме органи Антимонопольного комітету України уповноважені проводити розслідування за відповідними заявами і справами, приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, перевіряти і переглядати рішення у справах, а також надавати висновки щодо кваліфікації дій суб`єктів господарювання відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 910/2352/21, від 16.06.2022 у справі № 910/18734/20 та від 17.11.2022 у справі № 910/11453/21.

Отже, вирішення питання про наявність чи відсутність у діях відповідача ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції не належить до повноважень господарського суду при розгляді цього спору, а віднесене законом до компетенції Антимонопольного комітету України.

Таким чином, заявлена позовна вимога не ґрунтується на передбаченому законом способі захисту порушеного права, виходить за межі компетенції господарського суду та фактично спрямована на покладення на суд повноважень, які законом віднесені до виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» недобросовісним постачальником та внесення його до «чорного списку» Антимонопольного комітету України.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позовні вимоги Виконавчого комітету Нетішинської міської ради є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» (10004, м. Житомир, пр. Миру, 19, кв. 19; код ЄДРПОУ 44905947) на користь Виконавчого комітету Нетішинської міської ради (30100, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, м. Нетішин, вул. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 05399231) 1.004.094 (один мільйон чотири тисячі дев`яносто чотири) грн. 00 коп. штрафу, 989.749 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять тисяч сімсот сорок дев`ять) грн. 80 коп. пені, 31.913 (тридцять одну тисячу дев`ятсот тринадцять) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір про закупівлю № 28/11-2025 від 28.11.2025, укладений між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та Приватним підприємством «БудКапітал Плюс».

4. Розірвати договір про закупівлю № 28-1/11-2025 від 28.11.2025, укладений між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та Приватним підприємством «БудКапітал Плюс».

5. Розірвати договір про закупівлю № 28-2/11-2025 від 28.11.2025, укладений між Виконавчим комітетом Нетішинської міської ради та Приватним підприємством «БудКапітал Плюс».

6. В іншій частині в позові відмовити повністю.

7. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нарахувати пеню:

- за договором № 28/11-2025 від 28.11.2025, з розрахунку 5.517,00 грн за 1 день, починаючи з 26.03.2026 до дня набрання законної сили рішенням суду;

- за договором № 28-1/11-2025 від 28.11.2025, з розрахунку 3.310,20 грн за 1 день починаючи з 26.03.2026 до дня набрання законної сили рішенням суду;

- за договором № 28-2/11-2025 від 28.11.2025, з розрахунку 5.517,00 грн за 1 день, починаючи з 26.03.2026 до дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 31.07.2026.

СуддяВ.В.Сівакова