Рішення № 138679172, 31.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.07.2026Справа № 910/2327/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Техенерго»

до акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 95753,76 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом приватне акціонерне товариство «Техенерго» до акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 95786,68 грн, зокрема, 18825,66 грн 3% річних, 76961,02 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №75/201-21/48-121-01-21-10882 від 18.11.2021 позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 400429,20 грн боргу, 722478,89 грн 3% річних, 121807,57 грн інфляційних втрат.

Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь приватного акціонерного товариства «Техенерго» 400429,20 грн боргу, 722478,89 грн 3% річних, 121807,57 грн інфляційних втрат.

Відповідач перерахував позивачеві 400429,20 грн боргу. Позивач просить стягнути з відповідача 18825,66 грн 3% річних, 76961,02 грн інфляційних втрат за період з 16.12.2023 по 109.07.2025.

Суд своєю ухвалою від 05.03.2026 залишив без руху позовну заяву.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 09.03.2026 відкрив провадження у справі № 910/2327/26, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі з огляду на таке.

04.11.2024 було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/19377/23 від 18.09.2024, це виконавче провадження № НОМЕР_1 приєднано до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2 та зупинено вчинення виконавчих дій у зв`язку з наказом Мінстратегпрому від 02.08.2024 № 95, згідно з яким АТ «НАЕК «Енергоатом» включено до переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №101.

08.07.2025 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України поновив вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1.

09.07.2025 орган виконання рішень у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 виставив банківським установам платіжну інструкцію №8201 від 08.07.2025 щодо примусового списання коштів з рахунків АТ «НАЕК «Енергоатом» на рахунок Міністерства юстиції України у розмірі 126758851,13 грн. Того ж дня АТ «Сенс Банк» здійснило відповідне перерахування 126758851,13 грн на депозитний рахунок органу виконання рішень, зокрема і 566252,24 грн, які підлягали сплаті на користь стягувача у ВП № НОМЕР_1, яке входило до зведеного виконавчого провадження.

Кошти в сумі 566252,24 грн надійшли на рахунок стягувача 10.07.2025.

За твердженням відповідача, моментом фактичного виконання судового рішення є момент надходження коштів на відповідний рахунок виконавчої служби - 09.07.2025.

Відповідач вважає, що є безпідставним нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за період з 04.11.2024 по 07.07.2025, оскільки здійснення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 було зупинено.

Крім того відповідач послався на форс-мажорні обставини.

Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог до 95753,76 грн (76961,02 грн інфляційних втрат, 18792,74 грн 3 % річних).

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

18 листопада 2021 року державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «Техенерго» (виконавець) уклали договір про надання послуг №75/201-21/48-121-01-21-10882 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику такі послуги: «Код ДК 021:2015 - 71350000-6 «Науково-технічні послуги в галузі інженерії» (послуга: «Перегляд та узгодження нормативної характеристики енергоблоків №1-5 Запорізької АЕС з РУ В-320 і турбіною К-1000-60/1500-2»)». Код класифікатора послуги згідно з ДКПП 016:2010 - 71.12.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість послуг за цим договором визначається на підставі протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1 до договору), який є невід`ємною частиною договору та складає 400429,20 грн.

Оплата наданих послуг за договором здійснюється за фактично наданий обсяг послуг протягом 60 (шістдесяти) календарних днів від дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання наданих послуг (пункт 2.2 Договору).

Позивач надав відповідачу послуги з розробки нормативної характеристики енергоблоків 1000 МВт ст. №1-5 Запорізької АЕС, що підтверджується підписаним актом надання послуг №1 від 30.11.2022 на суму 400429,20 грн.

З огляду на умови Договору відповідач повинен був сплатити за надані послуги до 29.01.2023.

Відповідач не сплатив за надані послуги.

Неналежне виконання умов Договору було предметом розгляду у справі №910/19377/23 за позовом приватного акціонерного товариства «Техенерго» до акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 544715,66 грн.

26 квітня 2014 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь приватного акціонерного товариства «Техенерго» 400429,20 грн боргу, 722478,89 грн 3% річних, 121807,57 грн інфляційних втрат, 6536,58 грн судового збору, 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набрало законної сили.

Під час розгляду справи № 910/19377/23 суд надав правову оцінку доводам відповідача щодо окупації Запорізької АЕС, нікчемності Договору та визначення відповідача стратегічним підприємством та визнав їх безпідставними.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У силу ст. 4 ГПК України метою звернення з позовом до господарського суду є захист порушених прав. Рішення суду є правозахисним актом, прийняття якого переслідує відновлення уже порушених прав позивача, а не є актом, що встановлює права і обов`язки.

Отже, обов`язок відповідача сплатити 400429,20 грн виник не на підставі рішення суду, а у зв`язку з наявністю цивільно-правових зобов`язань, що виникли між позивачем та відповідачем.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з Законом України «Про виконавче провадження» стягнуті з боржника кошти спочатку надходять на депозитний рахунок органу ДВС або приватного виконавця.

Виконавець зобов`язаний перерахувати ці кошти на банківський рахунок стягувача не пізніше наступного робочого дня після їх надходження на депозитний рахунок (за умови наявності всіх реквізитів).

Грошове зобов`язання боржника вважається повністю припиненим лише тоді, коли кошти фактично дійшли до стягувача.

Отже днем виконання судового рішення про стягнення коштів є дата зарахування коштів на рахунок стягувача, а не на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця. Зарахування грошей на рахунок виконавця є лише етапом примусового виконання.

Кошти на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/19377/23 надійшли на рахунок стягувача 10.07.2025.

Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Зупинення виконавчого провадження не є підставою для звільнення боржника від сплати інфляційних втрат та 3% річних.

Суд перевірив розрахунок інфляційних втрат, за яким з відповідача слід стягнути 76961,02 грн інфляційних втрат за період з 16.12.2023 по 09.07.2025.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 18759,83 грн 3% річних. Суд відмовляє в частині стягнення 32,91 грн.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 76961,02 грн інфляційних втрат, 18759,83 грн 3% річних, а загалом 95720,88 грн. Суд відмовляє в частині стягнення 32,91 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов приватного акціонерного товариства «Техенерго» до акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Стягнути з акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код 24584661) на користь приватного акціонерного товариства «Техенерго» (пр. Шевченка, 21/4, м. Львів, 79005, код 23891483) 18759,83 грн 3% річних, 76961,02 грн інфляційних втрат, 2661,49 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун