Ухвала суду № 138678915, 28.07.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

ПОСТАНОВА

ПРО ВИЗНАННЯ БОРЖНИКА БАНКРУТОМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2026р. Справа № 905/2030/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунов Е.В., при секретарі судового засідання Лавриш О.В. розглянувши матеріали справи про банкрутство

за заявою кредитора (заявника) Приватного підприємства "Маріната" (49066, місто Дніпро, вулиця Монтажна, будинок №49; код ЄДРПОУ 35832334)

до боржника Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (84331, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Остапа Вишні, будинок №22; код ЄДРПОУ 25117467)

про банкрутство, -

розпорядник майна арбітражна керуюча Атаманенко Світлана Вікторівна (свідоцтво арбітражного керуючого №759 від 25.04.2013р.; РНОКПП НОМЕР_1 )

Представники сторін участь у засіданні не приймали

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Донецької області надійшла заява Приватного підприємства "Маріната" про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (код ЄДРПОУ 25117467).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.11.2019 у справі №905/2030/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Геркулес"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів, до 06.05.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бершадського Сергія Миколайовича (свідоцтво №562 від 01.04.2013р.).

Ухвалою суду від 02.12.2020 за результатами попереднього засідання сформовано реєстр вимог кредиторів боржника. Окремі кредиторські вимоги в подальшому переглядалися судами апеляційної та касаційної інстанцій (постанови Східного апеляційного господарського суду від 16.03.2021, Верховного Суду від 16.06.2021 та від 14.09.2023, ухвали Господарського суду Донецької області від 10.02.2022 та від 18.01.2023), у зв`язку з чим підсумкове засідання у справі систематично відкладалося.

Ухвалою суду від 03.06.2021 арбітражного керуючого Бершадського С.М. відсторонено від виконання повноважень розпорядника майна, розпорядником майна у справі призначено арбітражну керуючу Атаманенко Світлану Вікторівну (свідоцтво №759 від 25.04.2013р.; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 20.01.2025 за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" призначено підготовче засідання, розпорядника майна зобов`язано надати суду протокол зборів кредиторів, на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства, та оновлений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника. У зв`язку зі знищенням офісу розпорядника майна в м. Часів Яр внаслідок бойових дій та необхідністю відновлення матеріалів справи підсумкове засідання відкладалося ухвалами суду від 25.02.2025 та від 20.03.2025 (востаннє на 11.09.2025).

Ухвалою суду від 25.02.2025 відкладено підсумкове засідання на 20.03.2025. Зобов`язано розпорядника майна до дати судового надати суду протокол зборів кредиторів (комітету кредиторів), на якому вирішене питання щодо подальшої процедури банкрутства по справі, оновлений аналіз фінансово-господарської діяльності боржника. Також вказаною ухвалою зобов`язано боржника невідкладно надати у розпорядження арбітражного керуючого всі необхідні матеріали для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства, у тому числі в період процедури розпорядження майном.

19.03.2025 розпорядник майна звернулася до суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном на шість місяців, до якого долучено реєстр вимог кредиторів, протокол зборів кредиторів №6 від 17.03.2025 та звіт розпорядника майна за період з 18.11.2019 по 17.03.2025.

Зі змісту звіту вбачається, що попереднім розпорядником майна подано суду аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, за результатами якого ознак фіктивного банкрутства, доведення боржника до банкрутства чи навмисних дій щодо погіршення його фінансово-господарського стану не виявлено. Разом з тим у звіті зазначено, що провести інвентаризацію майна боржника як на час порушення провадження у справі про банкрутство, так і станом на 04.09.2025 неможливо у зв`язку з тим, що майно боржника перебуває на тимчасово непідконтрольній території

Ухвалою суду від 16.09.2025 визнано заінтересованими особами стосовно боржника Приватне підприємство "Украинський продукт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь", Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стіл Трейдінг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський маслосирзавод"; тією ж ухвалою продовжено строк процедури розпорядження майном боржника до 20.10.2025.

У зв`язку з оскарженням Товариством з обмеженою відповідальністю "Наш Продукт Плюс" в апеляційному, а згодом у касаційному порядку ухвали суду від 16.09.2025 в частині визнання цього товариства заінтересованою особою стосовно боржника, розгляд поданих клопотань відкладався до завершення перегляду вказаної ухвали; строк процедури розпорядження майном боржника послідовно продовжувався ухвалами суду від 07.10.2025 (до 20.12.2025), від 06.02.2026 та від 17.02.2026 (востаннє до 01.06.2026).

Постановою Верховного Суду від 09.04.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш продукт плюс" задоволено: скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2026 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.09.2025 в частині визнання цього товариства заінтересованою особою стосовно боржника; у визнанні товариства заінтересованою особою відмовлено. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш продукт плюс" є конкурсним кредитором боржника на загальних підставах, без обмежень права голосу, встановлених для заінтересованих осіб.

Постановою Верховного Суду від 28.05.2026 залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 та ухвалу Господарського суду Донецької області від 15.01.2026 у справі №905/2030/19 (905/2235/17), якими визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до боржника у сумі 193 886 596,80 грн (у тому числі 193 881 752,00 грн четверта черга, 4 844,80 грн перша черга) та включено їх до реєстру вимог кредиторів боржника.

У матеріалах справи наявний складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства «Геркулес», складений розпорядником майна станом на 25.09.2025 (дату проведення зборів кредиторів, оформлених протоколом №8).

Згідно з цим реєстром до нього включено вимоги наступних кредиторів:

Приватне підприємство «Маріанта» (ЄДРПОУ 35832334) основний борг: 3 420 000,00 грн (черга 4); державне мито: 19 210,00 грн (черга 1)

Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (ЄДРПОУ 14352406, правонаступник ТОВ «Світ Фінансів», ЄДРПОУ 39726558) основний борг: 29 129 526,66 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (ЄДРПОУ 32582387) основний борг: 41 355 152,02 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (ЄДРПОУ 00032112) основний борг: 25 460 298,70 грн (черга 4); неустойка: 1 893 338,61 грн (черга 6); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) основний борг: 298 312 041,46 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Галамет» (ЄДРПОУ 34990596) основний борг: 231 750 296,50 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавіос» (ЄДРПОУ 37718498) основний борг: 359 671 728,50 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш продукт плюс» (ЄДРПОУ 39375744) основний борг: 9 278 243,56 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський маслосирзавод» (ЄДРПОУ 40236151) основний борг: 1 308 037,49 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургія» (ЄДРПОУ 32011846) основний борг: 15 000 000,00 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Приватне підприємство «Украинский продукт» (ЄДРПОУ 30998591) основний борг: 89 355 603,45 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Стіл Трейдінг»» (ЄДРПОУ 39646148) основний борг: 38 770 349,04 грн (черга 4); державне мито: 3 842,00 грн (черга 1)

Розділ II. Окремо внесені вимоги, забезпечені заставою (позачергово):

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (ЄДРПОУ 14305909) 62 776 613,73 грн (позачергово)

Розділ III. Окремо внесені вимоги (зарплата, авторська винагорода, аліменти, шкода життю/здоров`ю) відсутні (0,00 грн за всіма позиціями).

Підсумок за чергами:

Черга I: 57 630,00 грн

Черга II: 0,00 грн

Черга III: 0,00 грн

Черга IV: 1 142 811 277,38 грн

Черга V: 0,00 грн

Черга VI: 1 893 338,61 грн

Вимоги, забезпечені заставою (позачергово): 62 776 613,73 грн

Усього: 1 207 538 859,72 грн

Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна» в цьому реєстрі (станом на 25.09.2025) відсутнє, оскільки його вимоги включено до реєстру лише постановою ВС від 28.05.2026, тобто значно пізніше.

25 вересня 2025 року об 15:00 год. відбулися збори кредиторів боржника, оформлені протоколом №8, а одразу після їх закінчення (об 15:30 год.) засідання новообраного комітету кредиторів, оформлене протоколом №1.

Протокол №8 (збори кредиторів)

На зборах 25.09.2025 розпорядник майна Атаманенко С.В. прозвітувала перед кредиторами про стан справи (кредитори звіт до відома прийняли).

З правом вирішального голосу в зборах взяли участь 5 кредиторів (930 194 365,16 голосів, 81,79% кворум зборів дотримано): АТ «Райффайзен Банк» (298 312 041,46), АТ «Укрексімбанк» (25 460 298,70), ТОВ «Галамет» (231 750 296,50), ТОВ «Лавіос» (359 671 728,50), ТОВ «Металургія» (15 000 000,00). З правом дорадчого голосу ТОВ «Наш продукт плюс», ТОВ «Торговий дім «Стіл Трейдінг»», ТОВ «Світловодський маслосирзавод» (як заінтересовані особи), представник боржника Ципляк П. та сама розпорядник майна.

По суті питання винесено дві альтернативні пропозиції:

пропозицію АТ «Райффайзен Банк» закрити провадження у справі відхилено («за» лише 298 312 041,46 голосів Райффайзен Банку; «проти» 606 422 025 голосів Лавіос/Галамет/Металургія; «утримався» Укрексімбанк);

пропозицію ТОВ «Лавіос» визнати боржника банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру прийнято («за» 606 422 025 голосів Лавіос/Галамет/Металургія; «проти» Райффайзен Банк; «утримався» Укрексімбанк).

Тим самим протоколом обрано комітет кредиторів у складі 3 осіб: АТ «Райффайзен Банк» (26,10%), ТОВ «Лавіос» (31,47%), ТОВ «Галамет» (20,28%).

Протокол №1 (засідання комітету кредиторів)

Головою комітету кредиторів обрано ТОВ «Лавіос» (за 591 422 025 голосів Лавіос/Галамет; проти 298 312 041,46 Райффайзен Банк).

Далі на цьому ж засіданні розпорядник майна Атаманенко С.В. повідомила, що відмовляється від подальшої участі у справі. ТОВ «Лавіос» запропонувало кандидатуру ліквідатора арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво №1051 від 11.07.2013). Представник АТ «Райффайзен Банк» заперечив і зазначив, що подасть до суду власну кандидатуру. Голосування: «за» 606 422 025 (Лавіос, Галамет, Металургія); «проти» 298 312 041,46 (Райффайзен Банк); «утримався» Укрексімбанк (25 460 298,70).

Комітет кредиторів рішенням, оформленим протоколом №1 від 25.09.2025, вирішив просити суд призначити ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Геркулес» арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну.

01.10.2025 розпорядник майна Атаманенко С.В. подала до суду клопотання про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури на підставі протокольного рішення зборів кредиторів, оформленого протоколом №8 від 25.09.2025, а також про призначення ліквідатором боржника арбітражної керуючої Карауш Ю.В. на підставі рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом №1 від 25.09.2025.

29.09.2025 від Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" надійшла заява про закриття провадження у справі.

У зв`язку з відрядженням судді Фурсової С.М. до Господарського суду Київської області розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 08.06.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу №905/2030/19 передано для розгляду судді Зекунову Е.В. Ухвалою суду від 29.06.2026 справу прийнято до провадження, призначено судове засідання на 28.07.2026.

Тією ж ухвалою від 29.06.2026 суд зобов`язав розпорядника майна арбітражну керуючу Атаманенко С.В. сформувати оновлений реєстр вимог кредиторів боржника. Станом на 28.07.2026 оновлений реєстр вимог кредиторів боржника суду не надано.

Відповідно до частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність.

Судом установлено, що у матеріалах справи наявний звіт розпорядника майна за період з 18.11.2019 по 17.03.2025, поданий разом з клопотанням розпорядника майна від 19.03.2025 про продовження строку процедури розпорядження майном

Наявний у справі звіт розпорядника майна датований періодом по 17.03.2025 тобто станом більш як на рік до дати судового засідання. За понад шістнадцять місяців після цього розпорядник майна жодного оновленого звіту суду не подавав, чим порушено вимогу частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зазначена обставина, з урахуванням того, що майно боржника перебуває на тимчасово непідконтрольній території, а доказів провадження боржником господарської діяльності, спрямованої на відновлення його платоспроможності, матеріали справи не містять, свідчить про відсутність доказів ефективності процедури розпорядження майном як передумови можливої реструктуризації боржника.

Строк процедури розпорядження майном боржника, востаннє продовжений ухвалою суду від 17.02.2026 до 01.06.2026, на час проведення судового засідання 28.07.2026 сплив.

Ухвалою Господарського суду Донецької області розгляд справи № 905/2030/19 призначено у судовому засіданні на 28.07.2026 року о 10:10 год.

Ухвалою суду від 27.07.2026 року було задоволено клопотання АТ «Райффайзен Банк», ПрАТ «Геркулес», АТ «Укрексімбанк», ТОВ «Наш продукт плюс», ТОВ «Світловодський маслосирзавод», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «Металургія» про участь у судовому засіданні 28.07.2026 о 10:10 в режимі відеоконференції.

Cуд зазначає, що засідання у справі, призначене на 28.07.2026 року о 10:10 год. у приміщенні Господарського суду Донецької області (м. Харків) в режимі відеоконференції провести не вдалося з огляду на наступне.

У визначений час проведення судового засідання у місті Харкові лунав сигнал Повітряна тривога, що унеможливило здійснення судочинства та забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Проведення засідання під час дії сигналу Повітряна тривога було неможливим, оскільки це створює пряму загрозу життю та здоров`ю судді та секретаря судового засідання, які згідно з правилами безпеки зобов`язані перебувати в укритті. Після скасування сигналу «Повітряна тривога» проведення судового засідання в режимі відеоконференції виявилося технічно неможливим, оскільки час заброньований за суддею в залі судових засідань, обладнаному відповідною системою відеоконференцзв`язку, вже сплив.

Враховуючи, що питання, винесені на розгляд у цьому судовому засіданні, вже неодноразово порушувалися, а учасникам справи було надано достатньо часу для висловлення своїх правових позицій, суд вважає за можливе розглянути їх за відсутності представників сторін.

При цьому суд виходить з того, що постійне відкладення розгляду вказаних питань унеможливлює завершення відповідної стадії провадження, тоді як строк процедури розпорядження майном боржника, визначений судом, давно сплив. Безпідставне зволікання з вирішенням клопотань (заяв) порушує принцип розумності строків провадження у справі про банкрутство та права учасників справи на судовий захист.

З огляду на викладене, а також враховуючи особливості функціонування суду в умовах воєнного стану та часті повітряні тривоги в регіоні, подальше відкладення засідання є недоцільним.

Враховуючи вищевикладене, після відбою повітряної тривоги через відсутність технічної можливості проведення відеоконференції, судове засідання у справі було проведено без звукозапису та за відсутності учасників справи.

На підставі п.3 ст.222 Господарського процесуального кодексу України суд оголошує про проведення судового засідання без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За змістом частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання його майнових активів, здійснення аналізу фінансового стану боржника, а також визначення наступної судової процедури санації чи ліквідації.

Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання суду. Відповідно до частини першої статті 49 цього Кодексу у підсумковому засіданні здійснюється перехід до наступної судової процедури (санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. Частиною другою цієї статті передбачено, що до закінчення процедури розпорядження майном збори кредиторів приймають одне з рішень: схвалити план санації та звернутися до суду з клопотанням про введення процедури санації, або звернутися з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, або за наявності обставин, які унеможливлюють прийняття одного з цих рішень у встановлені строки, про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених Кодексом. У підсумковому засіданні господарський суд, згідно з частиною третьою статті 49 цього Кодексу, ухвалює одне з таких рішень: про продовження строку процедури розпорядження майном; про введення процедури санації та затвердження плану санації; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі.

Частиною четвертою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Законодавець не пов`язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з наявністю рішення зборів кредиторів про звернення до суду з відповідним клопотанням: частиною четвертою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства суду надано право навіть за відсутності такого рішення, але за наявності визначених Кодексом обставин (закінчення строків процедури розпорядження майном, наявність ознак банкрутства, відсутність пропозицій щодо санації боржника) прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №918/420/16).

Тлумачення положень статей 48, 49 цього Кодексу свідчить, що господарський суд у підсумковому засіданні не є пасивним учасником провадження та не пов`язаний виключно волевиявленням зборів кредиторів, а приймає рішення про введення наступної судової процедури із застосуванням судового розсуду залежно від установлених обставин справи.

Судом встановлено, що єдине рішення зборів кредиторів боржника щодо подальшої процедури банкрутства протокол №8 від 25.09.2025 прийняте до остаточного визначення правового статусу учасників справи:

питання про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш продукт плюс" статусу заінтересованої особи вирішено постановою Верховного Суду від 09.04.2026,

грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на суму 193 886 596,80 грн. підтверджені постановою Верховного Суду від 28.05.2026

Ці обставини формально впливають на кворум зборів кредиторів та розподіл кількості голосів між кредиторами, у зв`язку з чим ухвалою суду від 29.06.2026 розпорядника майна зобов`язано скласти та надати суду оновлений реєстр вимог кредиторів боржника та запропоновано розпоряднику майна і кредиторам провести збори кредиторів для вирішення питання щодо подальшої процедури у справі, визначеного частиною п`ятою статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство. Вимоги ухвали ні розпорядником майна, ні кредиторами не виконані.

Разом з тим відсутність оновленого реєстру вимог кредиторів та нового (актуалізованого) рішення зборів кредиторів не є підставою для безстрокового продовження процедури розпорядження майном боржника

Процедура розпорядження майном є строковою судовою процедурою, введення та продовження якої можливе лише в межах строків, визначених Кодексом України з процедур банкрутства (частина друга статті 44 цього Кодексу).

Строк цієї процедури, востаннє продовжений ухвалою суду від 17.02.2026 до 01.06.2026, на час проведення судового засідання 28.07.2026 сплив, а провадження у справі триває з 18.11.2019, тобто понад шість років, що є істотним відхиленням від передбачених Кодексом строків.

Згідно з частиною першою статті 6 щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За змістом частини першої статті 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Завершальною стадією процедури розпорядження майном боржника є підсумкове засідання.

Відповідно до статті 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном боржника у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

У разі, якщо зборами кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном боржника не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд за наявності ознак банкрутства протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 КУзПБ).

Законодавець не пов`язує можливість переходу до ліквідаційної процедури виключно з наявністю рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, частиною четвертою статті 49 КУзПБ суду надано право навіть за відсутності рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності визначених КУзПБ обставин (закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, наявність ознак банкрутства та за відсутністю пропозицій щодо санації боржника) прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 918/420/16).

Тлумачення положень статей 48, 49 КУзПБ свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, в залежності від обставин справи, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 КУзПБ, з застосуванням судового розсуду (відповідні висновки наведено Верховним Судом у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 у справі № 916/3619/19).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими КУзПБ, ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу

Отже, у разі чи наявності, чи відсутності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, за результатами підсумкового засідання господарський суд, з застосуванням судового розсуду, приймає одне з рішень, передбачених частиною третьою статті 49 КУзПБ (аналогічні висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.04.2023 у cправі № 924/1277/20).

Стаття 1 КУзПБ визначає банкрутство як визнану господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника. Боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Отже, боржник визнається банкрутом за умови встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Під ліквідацією розуміється припинення боржника, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку КУзПБ вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Тож завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. При винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, має бути доведено факт неплатоспроможності боржника.

Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/866/20, від 26.10.2022 у справі № 922/3529/20, від 18.05.2023 у справі № 923/954/20).

Визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном (постанови Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/1950/16, від 29.07.2021 у справі № 925/409/20, від 31.05.2022 у справі № 905/2852/16).

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) мають бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Тлумачення положень КУзПБ свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №908/2755/19, від 23.12.2023 у справі № 924/1155/18).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі звіту розпорядника майна за період з 18.11.2019 по 17.03.2025:

на підставі ухвали суду від 02.12.2020 сформовано реєстр вимог кредиторів боржника, розпорядником майна неодноразово скликалися збори кредиторів та засідання комітету кредиторів;

попереднім розпорядником майна подано суду аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, за результатами якого ознак фіктивного банкрутства, доведення боржника до банкрутства чи навмисних дій щодо погіршення його фінансово-господарського стану не виявлено;

провести інвентаризацію та оцінку майна боржника ні на час порушення провадження у справі, ні станом на дату складення звіту (04.09.2025) неможливо у зв`язку з тим, що майно боржника перебуває на тимчасово непідконтрольній території;

пропозицій щодо введення процедури санації боржника ні до суду, ні на розгляд зборів кредиторів не надходило;

25.09.2025 на зборах кредиторів боржника вирішено звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а комітетом кредиторів запропоновано кандидатуру ліквідатора.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що встановити неплатоспроможність боржника шляхом зіставлення активу і пасиву на підставі проведеної інвентаризації та оцінки майна, як цього вимагає усталена практика Верховного Суду (постанова від 20.01.2026 у справі №910/16249/21), у цій справі об`єктивно неможливо не з вини боржника чи розпорядника майна, а у зв`язку з тим, що майно боржника розташоване на тимчасово окупованій території. Разом з тим, з урахуванням тривалості процедури розпорядження майном (понад шість років), відсутності протягом усього цього часу будь-яких пропозицій щодо санації боржника та непогашення вимог кредиторів навіть частково, суд дійшов висновку, що боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для переходу до ліквідаційної процедури, суд ураховує такі чинники, як тривалість процедури розпорядження майном, введеної ухвалою суду від 18.11.2019, об`єктивну неможливість зіставлення активів і пасивів боржника через розташування його майна на тимчасово непідконтрольній території та відповідно наявність очевидних ознак банкрутства, які випливають з тривалого непогашення визнаних судом вимог кредиторів, а також ухвалення зборами кредиторів рішення, оформленого протоколом №8 від 25.09.2025, про перехід до ліквідаційної процедури.

Наведені обставини у своїй сукупності тривалість процедури розпорядження майном (понад шість років), систематичне невиконання розпорядником майна та кредиторами боржника покладених на них судом обов`язків, об`єктивна неможливість встановлення активу і пасиву боржника через розташування його майна на тимчасово непідконтрольній території, непогашення визнаних судом вимог кредиторів навіть частково протягом усього строку процедури, а також наявність рішення зборів кредиторів, оформленого протоколом №8 від 25.09.2025, про перехід до ліквідаційної процедури, свідчать про те, що подальше перебування боржника у процедурі розпорядження майном не відповідає меті цієї процедури, визначеній статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства, порушує майнові права кредиторів боржника та право учасників справи на її розгляд упродовж розумного строку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити грошові вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, інакше, як через застосування ліквідаційної процедури, а відтак наявна визначена частиною четвертою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства підстава для закриття процедури розпорядження майном, визнання Приватного акціонерного товариства "Геркулес" банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.

Щодо рішення зборів кредиторів боржника, оформлене протоколом №8 від 25.09.2025

Судом встановлено, що рішення зборів кредиторів боржника, оформлене протоколом №8 від 25.09.2025, про завершення процедури розпорядження майном та перехід до ліквідаційної процедури прийняте без урахування правового статусу Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш продукт плюс" відсутності у нього статусу заінтересованої особи, встановленої постановою Верховного Суду від 09.04.2026, та без включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" на суму 193 886 596,80 грн, підтверджених постановою Верховного Суду від 28.05.2026

Ці обставини формально впливають на кворум зборів кредиторів та розподіл кількості голосів між кредиторами, у зв`язку з чим ухвалою суду від 29.06.2026 на розпорядника майна та кредиторів покладено обов`язок надати суду підтвердження скликання нових (актуалізованих) зборів кредиторів з метою прийняття зборами кредиторів рішення, визначеного частиною п`ятою статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство.

Оновленого рішення зборів кредиторів, прийнятого з урахуванням остаточно визначеного складу учасників справи, суду не надано; доказів скликання нових зборів кредиторів матеріали справи не містять.

Проте, судом досліджено зміст протоколу №8 від 25.09.2025, яким за результатами голосування переважною більшістю голосів (606 422 025,00 грн голосів "за", проти 298 312 041,46 грн голосів та 25 460 298,70 грн голосів "утримався") вирішено звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Товариство з обмеженою відповідальністю "Наш продукт плюс" на момент проведення зборів кредиторів мало статус заінтересованої особи стосовно боржника, встановлений ухвалою суду від 16.09.2025, у зв`язку з чим брало участь у зборах та голосуванні з правом дорадчого, а не вирішального голосу.

Судом ураховано, що навіть у разі участі у голосуванні на зборах 25.09.2025 Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" з голосом "проти" в обсязі визнаної в подальшому суми його вимог (193 881 752,00 грн за четвертою чергою), сукупний обсяг голосів "проти" (492 193 793,46 грн) не перевищив би обсягу голосів, поданих "за" прийняття рішення (606 422 025,00 грн), а тому результат голосування зборів кредиторів від 25.09.2025 не змінився б: збори кредиторів так само прийняли б рішення про завершення процедури розпорядження майном боржника та перехід до ліквідаційної процедури.

Судом також ураховано, що ухвалами суду, зокрема від 29.06.2026, на всіх кредиторів боржника, у тому числі на Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна", неодноразово покладався обов`язок надати суду письмову пропозицію щодо переходу до наступної стадії банкрутства. Попри це, Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна" жодних пропозицій чи заперечень щодо прийнятого 29.06.2026 зборами кредиторів рішення про перехід до ліквідаційної процедури суду не надало, чим фактично не заперечило проти такого переходу.

За таких обставин, за відсутності іншого рішення зборів кредиторів і за умови чинності рішення зборів кредиторів від 25.09.2025, оформленого протоколом №8, суд приймає цей протокол як належний та допустимий доказ, що свідчить про прийняття кредиторами боржника рішення відповідно до вимог частини п`ятої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо призначення ліквідатора банкрута

Судом установлено, що повноваження розпорядника майна арбітражної керуючої Атаманенко С.В., продовжені ухвалою суду від 17.02.2026 до 01.06.2026, на час розгляду справи закінчилися.

25.09.2025 на засіданні комітету кредиторів, оформленому протоколом №1, розпорядник майна Атаманенко С.В. повідомила кредиторів про відмову від подальшої участі у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес», у зв`язку з чим комітетом кредиторів вирішено просити суд призначити ліквідатором боржника арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво арбітражного керуючого №1051 від 11.07.2013).

01.10.2025 розпорядник майна Атаманенко С.В., яка відмовилася від подальшого виконання обов`язків у справі, звернулася до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Геркулес» арбітражної керуючої Карауш Ю.В. на підставі рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом №1 від 25.09.2025.

26.09.2025 арбітражна керуюча Карауш Ю.В. звернулася до суду із заявою про участь у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (отримана судом 29.09.2025), в якій надала згоду на розгляд її кандидатури для призначення у справі, підтвердила відсутність обмежень, передбачених частиною другою статті 11 та частиною третьою статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства, а також надала відомості про кваліфікацію, досвід роботи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та застрахованість професійної відповідальності. 23.07.2026 року до суду також надійшла заява арбітражної керуючої Карауш Юлії Вікторівни про надання згоди на призначення її ліквідатором ПрАТ «Геркулес».

Ухвалами суду від 16.09.2025, 06.02.2026, 17.02.2026 та 29.06.2026 суд неодноразово зобов`язував кредиторів боржника висловити письмову правову позицію щодо подальшої судової процедури у справі, що в силу абзацу другого частини першої статті 28 та статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства передбачало, зокрема, право (а в разі прийняття зборами кредиторів рішення про перехід до ліквідаційної процедури і обов`язок) запропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором. Станом на 28.07.2026 будь-яких пропозицій щодо кандидатури ліквідатора від кредиторів боржника до суду не надійшло.

За таких обставин, з огляду на відмову розпорядника майна Атаманенко С.В. від подальшої участі у справі, наявність рішення комітету кредиторів щодо кандидатури ліквідатора, оформленого протоколом №1 від 25.09.2025, та надання арбітражною керуючою Карауш Ю.В. суду заяви про участь у справі, а також з огляду на відсутність станом на час прийняття постанови будь-яких альтернативних пропозицій від кредиторів боржника, суд вважає за доцільне призначити ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Геркулес» арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво арбітражного керуючого №1051 від 11.07.2013).

Щодо клопотання АТ «Райффайзен Банк» від 29.09.2025 про закриття провадження у справі про банкрутство, скасування мораторію та внесення відповідних відомостей до ЄДР з підстав розташування майна боржника на тимчасово окупованій території.

Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає, що викладені в ньому обставини не знайшли свого підтвердження як підстави для закриття справи на даній стадії судового процесу, з огляду на таке.

Ліквідаційна процедура за своєю правовою суттю є завершальною стадією провадження у справі про банкрутство, яка передбачає обов`язкове вчинення ліквідатором повного комплексу заходів, спрямованих на формування ліквідаційної маси.

Вирішення питання про закриття провадження у справі через відсутність майна боржника або неможливість задоволення вимог кредиторів є можливим лише після повного встановлення та формування обсягу ліквідаційної маси в межах ліквідаційної процедури, проведення її інвентаризації, виявлення всього можливого майна (у тому числі дебіторської заборгованості, майнових прав тощо) та здійснення всіх передбачених КУзПБ заходів ліквідатором.

Закриття провадження у справі про банкрутство на стадії підсумкового засідання (в процедурі розпорядження майном) є передчасним, позбавляє кредиторів законодавчо визначених механізмів захисту їхніх майнових інтересів та суперечить завданням і метам КУзПБ.

За таких обставин клопотання АТ «Райффайзен Банк» є необґрунтованим, передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 1, 6, 44, 48, 49, 58, 59 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» від 29.09.2025 про закриття провадження у справі № 905/2030/19 відмовити.

2. Припинити процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Геркулес" (84331, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Остапа Вишні, будинок №22; код ЄДРПОУ 25117467) у справі №905/2030/19.

3. Припинити повноваження арбітражної керуючої Атаманенко Світлани Вікторівни (свідоцтво арбітражного керуючого №759 від 25.04.2013р.) як розпорядника майна Приватного акціонерного товариства "Геркулес".

4. Визнати Приватне акціонерне товариство "Геркулес" (код ЄДРПОУ 25117467) банкрутом.

5. Відкрити ліквідаційну процедуру щодо Приватного акціонерного товариства "Геркулес".

6. Призначити ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Геркулес" арбітражну керуючу Карауш Юлію Вікторівну (свідоцтво арбітражного керуючого №1051 від 11.07.2013р.; РНОКПП НОМЕР_2 ; вул.Тираспольська, 58, м.Київ, 04079)

7. Зобов`язати ліквідатора у строк, що не перевищує дванадцяти місяців з дня відкриття ліквідаційної процедури, здійснити заходи, передбачені статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема провести інвентаризацію та оцінку майна боржника, вжити заходів щодо виявлення, повернення та реалізації майна боржника на відкритих торгах (аукціоні) для задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, а також подати суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута в порядку, передбаченому статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства.

8. Роз`яснити, що з дня прийняття цієї постанови: строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута; скасовуються арешт, накладений на майно боржника, та інші обмеження щодо розпорядження його майном, а накладення нових арештів чи обмежень не допускається, крім випадків, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

9. Копію постанови направити банкруту, ліквідатору, кредиторам, державній виконавчій службі, державному реєстратору та органу державної податкової служби за місцезнаходженням банкрута, державному органу з питань банкрутства.

10. Оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

11. В судовому засіданні 28.07.2026 підписано вступну та резолютивну частини постанови.

12. Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2026.

13. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Е.В. Зекунов