Рішення № 138678754, 22.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22 липня 2026 року Справа № 903/248/26

Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Франчук Н.Я., розглянувши матеріали по справі № 903/248/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВолиньБудКомфорт

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі Філії Лісові репродуктивні ресурси Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України

про стягнення 1 129 730,14 грн,

В засіданні приймали участь:

від позивача: н/з

від відповідача: Скрипчук О.П.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 08.07.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Лісові репродуктивні ресурси Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВолиньБудКомфорт 987443,58 грн основного боргу, 5031,90 грн 3% річних, 6912,11 грн інфляційних втрат, 61221,50 грн пені, 69121,05 грн штрафу, а всього: 1129730,14 грн (один мільйон сто двадцять дев`ять тисяч сімсот тридцять грн 14 коп). Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Лісові репродуктивні ресурси Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВолиньБудКомфорт 13556,76 грн витрат по сплаті судового збору.

13.07.2026 надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 170 473,01 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 57 500 грн фіксований розмір, 112 973,01 грн додаткова винагорода (гонорар успіху).

Ухвалою суду від 15.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВолиньБудКомфорт» від 13.07.2026 про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 22 липня 2026 року о 16:00 год.

17.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в обґрунтування якого зазначає таке:

- заявлений у акті приймання-передачі позивачем перелік послуг фактично містить дублювання, внаслідок чого одна й та сама робота була врахована декілька разів при визначенні загального розміру витрат на професійну правничу допомогу;

- заявлені до відшкодування витрати на участь адвоката у судових засіданнях у розмірі 17 500,00 грн є явно завищеним та не є співмірним з фактичним обсягом наданих послуг, оскільки окремі судові засідання не вимагали активної участі представника позивача. Зокрема, перше судове засідання мало підготовчий характер, а останнє було виключно щодо проголошення судового рішення;

- заявлений до компенсації «гонорар успіху» у сумі 112 973,00 грн майже удвічі перевищує розмір фіксованого гонорару адвоката 57 500,00 грн., тоді як сама справа не відзначалася підвищеною складністю, не вимагала значного обсягу процесуальних дій чи проведення експертиз. За таких обставин покладення на Відповідача обов`язку компенсувати «гонорар успіху» у заявленому розмірі не відповідатиме принципам розумності, співмірності та справедливості.

У судове засідання 22.07.2026 о 16:00 год представник позивача не з`явився, про дату і час його проведення повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Представниця відповідача просила зменшити витрати на професійну правничу допомогу з підстав наведених у клопотанні від 17.07.2026. Водночас, на запитання про те, до якого розміру слід зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, зазначила, що до 55000 грн.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

У гл. 8 роз. I ГПК України закріплений інститут судових витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (див. п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Статтею 123 ГПК України, яка визначає види судових витрат, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України).

Порядок розподілу судових витрат визначений у ст. ст. 129 - 130 ГПК України. Так, за ч. 4 ст. 129 ГПК України розподіл інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та встановлює, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За приписами ст. 1 цього Закону:

- договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт - оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону);

- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону);

- інші види правничої допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Види адвокатської діяльності визначає ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої ними, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами 1 - 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто, гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру і погодинної оплати (див. п. 4.20 постанови Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 910/6138/24).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві представник позивача на виконання вимог ст.124 та ст.162 ГПК України зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складається, зокрема, із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн, а також додаткової винагороди у формі гонорару успіху у розмірі 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог без урахування судових витрат. Докази, що підтверджують розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, будуть подані суду в порядку та строки, визначені ч.8 ст.129 ГПК України.

У заяві про постановлення додаткового рішення товариство просить стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Лісові репродуктивні ресурси» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 170 473,01 грн, з яких 57500,00 грн - фіксований гонорар та 112 973,01 грн додаткова винагорода («гонорар успіху»).

Судом встановлено, що 20.02.2026 між Адвокатським об`єднанням «АФК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВолиньБудКомфорт» укладений Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.3 Договору правнича допомога надається щодо стягнення на користь Клієнта заборгованості за Договором підряду №12/12-01 від 12.12.2023 з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Лісові репродуктивні ресурси» (код ЄДРПОУ 45397074).

Для надання правничої допомоги Клієнту, Адвокатське об`єднання призначає адвокатів з складу адвокатського об`єднання. Конкретний адвокат, який буде надавати правничу допомогу, зазначається в ордері, який видається Адвокатським об`єднанням (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Договору за надання правничої допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар за домовленістю, згідно з обсягом наданої правничої допомоги, відповідно до підписаних сторонами актів приймання-передачі, незалежно від гіпотетично досягнутого результату у справі. Розмір гонорару визначається у Додатку до Договору з розрахунку 2500,00 грн за одну годину роботи/судове засідання.

Пунктом 4.6 Договору сторони додатково погодили виплату Об`єднанню додаткової винагороди - «гонорару успіху» у розмірі 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог (без урахування судових витрат) після надходження відповідних коштів від боржника.

У Додатку №1 до договору про надання правничої допомоги від 20.02.2026 сторони узгодили зміст правничих послуг, ціну за одиницю (2500 грн), орієнтовну кількість необхідного часу та орієнтовну вартість послуг. Також погодили додаткову винагороду «гонорар успіху» у розмірі 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог (без урахування судових витрат).

08.07.2026 сторонами підписано Акт приймання-передачі правничої допомоги, згідно якого Адвокатським об`єднанням «АФК» надано, а Клієнтом прийнято без зауважень правничу допомогу у справі №903/248/26, а саме:

1) зустрічі з Клієнтом для надання консультацій по Договору підряду №12/12 01 від 12.12.2023, ознайомлення з наданими Клієнтом договором, бухгалтерськими та банківськими документами, актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в), довідками ф. КБ-3, іншими документами по справі та документами листування з боржником, роз`яснення Клієнту його процесуальних прав і обов`язків - 12 500,00 грн;

2) підготовка та подання до суду позовної заяви (з додатками) про стягнення коштів з боржника, розрахунок штрафних санкцій, інфляційних втрат і річних відсотків, сканування документів та формування додатків до позову в електронному кабінеті - 20000,00 грн;

3) участь у судових засіданнях суду, у тому числі в режимі відеоконференції 17 500,00 грн;

4) підготовка відповіді на відзив - 7 500,00 грн;

5) додаткова винагорода - «гонорар успіху» у розмірі 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог (без урахування судових витрат) - 112 973,00 грн.

Всього по акту 170 473,00 грн.

Як вбачається із платіжних інструкцій №2250 від 24.02.2026 та № 2264 від 10.03.2026, «ВолиньБудКомфорт» сплатило Адвокатському об`єднанню «АФК» 32500,00 грн (з призначенням платежу «за правничу допомогу по справі стягнення заборгованості за договором підряду №12/12-01 від 12.12.2023 з ДСГП «Ліси України»»). Надходження цих коштів підтверджено виписками за рахунком Адвокатського об`єднання «АФК» за 24.02.2026 та за 10.03.2026.

Відповідно до ордеру на надання правничої допомоги серії АС №1177936, виданого Адвокатським об`єднанням «АФК» на підставі договору від 20.02.2026, адвоката Грушецького І.Л. уповноважено надавати правничу допомогу ТОВ «ВолиньБудКомфорт» у Господарському суді Волинської області.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 6.35 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 сформулював висновок про те, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Усталеним у судовій практиці є те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію "реальності" адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію "розумності" їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує і ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд також неодноразово зазначали таке:

- нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19);

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18);

- у разі недотримання вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22);

- витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України (див. п. 6.5 постанови об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2019 у справі № 922/445/19).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Дослідивши заяву ТОВ «ВолиньБудКомфорт» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані докази в їх сукупності, враховуючи предмет спору та складність справи, об`єм фактично наданих послуг, з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які ТОВ «ВолиньБудКомфорт» просить стягнути (57500,00 грн фіксований гонорар), не відповідає розміру витрат, які товариство заявило у попередньому (орієнтовному) розрахунку (20000,00 грн).

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.124 ГПК).

Отже, ТОВ «ВолиньБудКомфорт» не обмежено у доведенні суду іншої суми фактично понесених витрат, втім має пояснити підстави суттєвого збільшення цієї суми.

У заяві про постановлення додаткового рішення ТОВ «ВолиньБудКомфорт» не вказує та не доводить, що саме зумовило збільшення розміру витрат на правничу допомогу, понесену у суді з 20000,00 грн до 57500,00 грн.

При цьому, товариством у позові від 11.03.2026 зазначено про розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, в той час, як згідно договору про надання правничої допомоги від 20.02.2026 та додатку №1 до нього, визначені види правничих послуг та їх орієнтовна вартість з розрахунку 2500 грн за одну годину роботи/судове засідання, а платіжними інструкціями №2250 від 24.02.2026 та №2264 від 10.03.2026, ТОВ «ВолиньБудКомфорт» підтверджується оплата Адвокатському об`єднанню «АФК» у сумі 32500,00 грн (з призначенням платежу «за правничу допомогу по справі стягнення заборгованості за договором підряду №12/12-01 від 12.12.2023 з ДСГП «Ліси України»»). Відтак, на момент подання позову товариству вже було відомо про розмір вартості правничої допомоги.

З цього вбачається, що ТОВ «ВолиньБудКомфорт» не обґрунтувало понесення витрат на правничу допомогу в іншому (більшому) розмірі, ніж це було вказано у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, викладеному в позовній заяві.

Судом враховується, що вказані заявником в акті наданих послуг такі окремі види послуг як зустрічі з клієнтом для надання консультацій по договору підряду №12/12-01 від 12.12.2023 р. з ДСГП «Ліси України», ознайомлення з наданими клієнтом документами по справі, роз`яснення клієнту його процесуальних прав та обов`язків, охоплюються такою послугою як підготовка позовної заяви, у зв`язку з чим безпідставно виокремлені та зазначені як окремі види послуг.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду №922/1964/21 від 16.11.2022.

З огляду на викладене вище, враховуючи клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає підставними та доведеними витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000,00 грн, заявлені як фіксований гонорар.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача додаткову винагороду - «гонорар успіху» у розмірі 10 відсотків від суми задоволених позовних вимог (без урахування судових витрат), що становить 112 973,00 грн.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) виснувала про можливість існування такого різновиду гонорару адвоката, як «гонорару успіху», який є формою оплати винагороди адвокату, а також визнала правомірним визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди, як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

Втім, Велика Палата Верховного Суду у вже згаданій постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), хоча і підтвердила можливість визначення між стороною та адвокатом фіксованого гонорару та гонорару успіху, водночас зазначила, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 910/10621/23.

При цьому суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними (постанова Верховного Суду від 23 квітня 2025 року у справі № 466/4361/20, провадження № 61-360св24).

Отже, врахувавши результат розгляду справи у суді першої інстанції, клопотання відповідача про зменшення "гонорару успіху", надавши оцінку співмірності розміру цих витрат зі складністю справи та об`ємом наданих правничих послуг позивачу, з огляду на те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про зменшення стягнення з відповідача на користь позивача "гонорару успіху" втричі, а саме до 37657,67 грн, що відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності у цій справі.

Отже, керуючись нормами матеріального права, які регулюють інститут витрат на професійну правничу допомогу, а також вищенаведені критерії, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 57 657,67 грн, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції у сумі 20 000,00 грн (фіксований гонорар) + 37 657,67 грн "гонорар успіху".

Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з наданими адвокатом послугами.

Керуючись ст. ст. 123, 127, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВолиньБудКомфорт про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Шота Руставелі, буд. 9А, м. Київ, код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Лісові репродуктивні ресурси Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (вул. Київська, буд. 1-В, с. Пірнове, Вишгородський р-н., Київська обл., код ЄДРПОУ 45397074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВолиньБудКомфорт (вул. Євгена Сверстюка, буд. 1, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 44572513) 57657,67 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 03.08.2026.

Суддя Бідюк С. В.