Рішення № 138678147, 25.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4517/26

Провадження № 2-др/711/59/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

25 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Кондрацької Н.М.

за участю секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Новікова Ігоря Андрійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», звернувся до суду із заявою, сформованою у системі «Електронний суд», про ухвалення додаткового рішення у справі № 711/4517/26.

Подану заяву мотивує тим, що рішенням Придніпровського районного суду міста Черкаси у справі № 711/4517/26 позовні вимоги ТОВ «Споживчий Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 було задоволено повністю. Разом із позовною заявою ТОВ «Споживчий Центр» зазначило, що орієнтовний розмір витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи становить 8422,40 грн., які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.Склад та розмір витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, між ТОВ «Споживчий Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» 01.04.2025 було укладено Договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ, відповідно до п. 1 якого виконавець зобов`язується скласти позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та передати замовнику для подачі в суд, а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно позовної роботи. При цьому подання позовів відбувається виключно через підсистему «Електронний Суд» замовника. Сторони погодили, що позовні заяви будуть підписані безпосередньо замовником.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно. На підтвердження обсягу виконаних робіт позивач надає звіт про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025.

На підставі викладеного, просить поновити строк подачі заяви на ухвалення додаткового рішення; ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрат позивача на професійну правничу допомогу сумі 6 000 грн.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у заяві про ухвалення додаткового рішення суду просив розгляд справи проводити без їхньої участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про день, час і місце розгляду справи. Правом подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не скористалась.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Тож, з огляду на вказане, питання про постановлення додаткового рішення у даній цивільній справі розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи та заяви про ухвалення додаткового рішення суду, суд приходить до такого.

Відповідно до положень пункту 1, 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З матеріалів справи встановлено, що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.06.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» стягнуто заборгованість за кредитним договором № 18.08.2023 100002819 від 18.08.2023 у розмірі 12259,85 грн. та судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а всього 14922,25 грн.

Оскільки за наслідками розгляду справи по суті позовні вимоги були задоволені судом в повному обсязі, то витрати позивача на правову допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача. При цьому, у позовній заяві позивачем зазначався орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., докази понесення яких будуть надані після винесення рішення суду. Тож позивач просив компенсувати йому за рахунок відповідача витрати з оплати правової допомоги у розмірі 6 000,00 грн.

Під час вирішення питання щодо розміру компенсації витрат на правову допомогу суд враховує практику Верховного суду. Так, Верховний Суд у своїй постанові, винесеній у справі № 810/3806/18 від 17.09.2019 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

До заяви про ухвалення додаткового рішення суду позивачем (заявником) на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу додано: договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025, укладений між ТОВ «Споживчий Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас», додаткову угоду № 6 від 31.12.2025 до указаного договору; звіт про виконану роботу до зазначеного договору про надання правничої допомоги від 01.04.2025, складений 29.05.2026 по клієнту ОСОБА_1 , платіжну інструкцію № СЦ001116593 від 18.06.2026 на суму 6 000,00 грн.

Так, відповідно до п. 1 Договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025 виконавець зобов`язується скласти позови до фізичних осіб (боржників) про стягнення боргу та передати замовнику для подачі в суд, а також надати супутні консалтингові послуги з приводу проведення претензійно позовної роботи. При цьому подання позовів відбувається виключно через підсистему «Електронний Суд» замовника. Сторони погодили, що позовні заяви будуть підписані безпосередньо замовником.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно.

У звіті про виконану роботу відповідно до Договору № 01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025, сторони засвідчили, що адвокатом надано наступні послуги: 1) на підставі прийнятого замовником рішення щодо звернення з позовом до відповідача по справі, сформовано запит на складання розрахунку ціни позову та отримання переліку необхідних доказів; 2) складено позов (на підставі отриманих документів); 3) роздруковано позов, додатки до позову та один примірник позову з додатками надано замовнику для відправлення відповідачу; 4) замовлено сплату судового збору; 5) проведена детальна консультація Замовника щодо дій після відкриття провадження у справі та надано інші консалтингові послуги в розрізі проведення претензійно-позовної роботи.

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критеріїв співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті ж самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, враховуючи, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд вважає, що заявлена позивачем сума таких витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, та співмірною з ціною позову, складністю справи, виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на виконання таких робіт. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат у розмірі 6000,00 грн. підлягає задоволенню. Саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідати принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032) судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 25.06.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька