Рішення № 138678140, 03.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4146/26

Номер провадження2/711/2573/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», в інтересах якого діє представник за довіреністю Сахарова Ольга Ігорівна, звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 81 173,06 грн, витрати на професійну правничу допомогу та витрати на сплату судового збору (вхідний №17499, а.с.1-8).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 04.01.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 998034641 (далі Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Зокрема, відповідач, перед укладенням Кредитного договору, з метою отримання кредиту, самостійно за допомогою мережі інтернет: 1) перейшов на офіційний сайт первісного кредитора - www.moneyveo.ua; 2) зареєструвався на даному сайті, створивши особистий кабінет позичальника; 3) за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання; 4) пройшов належну перевірку (верифікацію); 5) ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору; 6) отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору; 6) надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладання Кредитного договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

З огляду на викладене позивач робить висновок, що саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті первинного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора, за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, Кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Також позивач у позові зазначає, що одночасно з підписанням Кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Отже, як підсумовує позивач, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Також позивач у мотивувальній частині позову зазначає, що умови Кредитного договору первісний кредитор виконав, перерахувавши відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 1000,00 грн, надалі збільшивши суму кредиту до 22000 грн.

Таким чином позивач стверджує, що первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до позовної заяви.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача, то представник позивача у позові зазначає, що 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження строку його дії.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №130 від 20.04.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 53 850,68 грн.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 81173,06 грн.

11.07.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №10/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників б/н від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 81173,06 грн.

Щодо розміру суми боргу за Кредитним договором, то представник у позові зазначає наступне.

При укладенні Кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі у відповідача для укладення такого електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

У період відступлення права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором між кредиторами, розмір суми боргу за Кредитним договором на момент чергового відступлення права вимоги зазначався у Реєстрах прав вимог (Реєстрі боржників).

Також позивач у позові зазначає, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

Ураховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 становить 81173,06 грн, що складається з: 21 998,83 грн - заборгованість по тілу кредиту; 59 174,23 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

З огляду на викладене ТОВ «ФК «Ейс» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 у розмірі 81173,06 грн, а також витрати на сплату судового збору і на професійну правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 09 год 30 хв 01 червня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.137-139).

26 травня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 до суду поданий відзив на позовну заяву (вхідний №22606/26, а.с.154-156), у прохальній частині якого відповідач просить суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Заперечення проти позовних вимог відповідач обґрунтовує тим, що згідно графіку розрахунків термін платежу за кредитним договором настав 26.02.2021 і до сплати підлягала загальна сума кредиту в розмірі 21999,23 грн. У зв`язку з цим відповідач констатує, що строк погашення кредиту за договором №998034641 від 04.01.2021 настав 26.02.2021, а тому право вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повернути заборгованість настало саме 26.02.2021.

У цьому контексті відповідач звертає увагу суду на те, що минуло 5 років до моменту подачі позовної заяви, починаючи з 26.02.2021. Проте ані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ані позивач не зверталися до відповідача з вимогою про повернення заборгованості за договором №998034641 до моменту подачі позовної заяви до суду.

У зв`язку з викладеним, керуючись положеннями ст.257, 261, 267 ЦК України, відповідач робить висновок про недотримання позивачем строку позовної давності під час звернення з позовом до суду, оскільки, на переконання відповідача, строк позовної давності минув 26.02.2024, що просить суд врахувати відповідач, ухваливши судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Також відповідач ОСОБА_1 звертає увагу суду на те, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та, починаючи з 19.04.2022 і дотепер, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 . У зв`язку з цим просить суд врахувати під час ухвалення судового рішення положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та відмовити в задоволенні позову повністю.

26 травня 2026 року представником позивача ОСОБА_2 до суду подана відповідь на відзив, згідно прохальної частини якої цей учасник справи просить суд прийняти та врахувати означену відповідь на відзив, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі (вхідний №22788, а.с.167-170).

Обґрунтовуючи відповідь на відзив, представник позивача зазначає про те, що строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Тобто, відлік початку позовної давності починається саме 26.02.2021. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 26.02.2024.

Проте Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стан.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан продовжувався з 26 березня 2022 року по 25 квітня 2022 року, з 25 квітня 2022 року по 25 травня 2022 року, з 25 травня 2022 року по 23 серпня 2022 року, з 23 серпня 2022 року по 21 листопада 2023 року, з 21 листопада 2022 року по 19 лютого 2023 року, з 19 лютого 2023 року по 20 травня 2023 року та з 20 травня 2023 року по 18 серпня 2023 року, з 18 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року, з 14 лютого 2024 року до 14.05.2024 року, з 14.05.2024 року до 12.08.2024 року, з 12.08.2024 до 10.11.2024, з 10.11.2024 до 08.02.2025, з 08.02.2025 до 09.05.2025, з 09.05.2025 до 07.08.2025, з 05.11.2025 до 03.02.2026, 03.02.2026 до 04.05.2026, з 04.05.2026 продовжено строк дії воєнного стану в України ще на 90 діб.

Підсумовуючи викладене, представник позивача констатує, що оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, тому позивач дотримався строків звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Щодо твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з підстав того, що він є діючим військовослужбовцем, то представник позивача, заперечуючи означене твердження відповідача, акцентує увагу суду на тому, що з документів, які були надані відповідачем, вбачається, що він мобілізований, починаючи з 19.04.2022, а кредитний договір № 998034641 укладений 04.01.2021. Водночас, нарахування відсотків здійснювалось в період з 04.01.2021 по 13.06.2021, що підтверджується розрахунком заборгованості наданими ТОВ «ФК «Ейс», тобто до проходження відповідачем військової служби, що, на переконання представника позивача, свідчить про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01 червня 2026 року розгляд справи відкладений до 11 год 30 хв 30 липня 2026 року у зв`язку з не виконанням АТ КБ «Приватбанк» ухвали суду від 30.04.2026 в частині витребування доказів (а.с.176-177).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання, що призначено о 11 год 30 хв 30 липня 2026 року, не забезпечив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника за довіреністю Сахарової О.І. в підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 13.06.2026 (а.с.178 зворот, 179 зворот). Водночас, представник позивача Сахарова О.І., у п.4 прохальної частини позовної заяви, виявила волю на розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечувала проти ухвалення заочного рішення (а.с.7 зворот).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 30 липня 2026 року о 11 год 30 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав.

З матеріалів цивільної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання з огляду на таке.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2649815 від 24.04.2026, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що у Придніпровському районі означеного населеного пункту (а.с.136).

У зв`язку з цим, суд здійснив направлення судової повістки про виклик у судове засідання, що призначене о 11 год 30 хв 30 липня 2026 року, разом із копією ухвали суду про відкладення розгляду справи на адресу реєстрації місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 (а.с.180).

Проте 29 червня 2026 року судова повістка про виклик повернулася до суду із зазначенням підстав її повернення оператором поштового зв`язку АТ «Укрпошта»: адресат відсутній за вказаною адресою (дата штемпеля: 25.06.2026).

Пунктом 4 ч.8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на те, що саме 25 червня 2026 року проставлено оператором поштового зв`язку у поштовому повідомленні відмітку про відсутність відповідача за адресою реєстрації місця проживання, беручи до уваги, що відповідач не повідомив суду іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, тому суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату (30 липня 2026 року), час (11 год 30 хв) і місце (м.Черкаси, вул. Гоголя, 316, 3-й поверх) судового засідання.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення розгляду справи.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки позивач та відповідач, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, у судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання до суду не подали, не повідомили про причини не прибуття, тому суд, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, вирішив проводити розгляд справи №711/4146/26 без участі сторін та їх представників.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

30 липня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 00 хв 03 серпня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, а також процесуальну позицію відповідача, що також викладена письмово, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675) у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675 у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору).

Статтею 12 Закону №675 у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору, визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» у редакції, чинні на день укладення Кредитного договору).

Судом встановлено, що 04 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №998034641 (далі - Договір), який підписаний ОСОБА_1 як позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV4FF47 04.01.2021 о 11 год 21 хв 26 сек (а.с.85-87).

Відповідно до п.1.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 1000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п.1.2 Договору, кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Відповідно до п.1.3 Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктами 1.4 1.4.3 Договору сторони обумовили, що за користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 427,05 процентів річних, що становить 1,17 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця, які розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору позичальнику присвоєний 4 рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору.

У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Пунктами 1.5 1.8 Договору обумовлено, що позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду.

Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання (пункт 4.2 Договору).

У п.4.3 Договору сторони обумовили, що погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис (п.4.4 Договору).

Разом із Договором сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.5 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника.

У паспорті споживчого кредиту до Договору №998034641 від 04.01.2021 зазначені умови кредитування, які надаються ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з урахуванням побажань споживача ОСОБА_1 (а.с.84).

Відповідно до заявки на отримання грошових коштів в кредит від 03 січня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 , для отримання кредитних коштів, надав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» номер картки НОМЕР_2 (а.с.116).

Згідно платіжного доручення № 15217330-b7ac-4753-9b9d-2f61cdd5bc6e від 04 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1000 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.130 зворот).

Також судом встановлено, що 07.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №1), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 950 грн 00 коп з 07.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №1) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.88, 88 зворот).

Згідно платіжного доручення № 29914be9-2a09-495a-95a1-ae3b81f762ff від 07 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 950 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.130).

Крім того судом встановлено, що 08.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №2), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 700 грн 00 коп з 08.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №2) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №2 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.89, 89 зворот).

Згідно платіжного доручення № c24dacc4-c0c1-4382-a015-ce68a42d4b4a від 08 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 700 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.128 зворот).

Також судом встановлено, що 08.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №3), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 800 грн 00 коп з 08.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №3) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №3 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.90, 90 зворот).

Згідно платіжного доручення № af999b6b-2e18-4908-ab7a-e864587ffeb5 від 08 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 800 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.131 зворот).

Крім того судом встановлено, що 10.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №4), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 850 грн 00 коп з 10.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №4) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №4 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.91, 91 зворот).

Згідно платіжного доручення № 30aab8be-80e4-4662-8a15-ac0cb9fdf509 від 10 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 850 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.128).

Також судом встановлено, що 13.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №5), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 1800 грн 00 коп з 13.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №5) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №5 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.92, 92 зворот).

Згідно платіжного доручення № c17d3141-e841-4546-87b3-71acd2fd1e4e від 13 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1800 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.127 зворот).

Крім того судом встановлено, що 16.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №6), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 1400 грн 00 коп з 16.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №6) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №6 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.93, 93 зворот).

Згідно платіжного доручення № 358fc979-3ffd-4539-b153-3d829c241cd5 від 16 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1400 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.131).

Також судом встановлено, що 22.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №7), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 5650 грн 00 коп з 22.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №7) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №7 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.94, 94 зворот).

Згідно платіжного доручення № b430e758-d3c5-494b-9b19-c68daf2be256 від 22 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 5650 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.129 зворот).

Крім того судом встановлено, що 24.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №8), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 950 грн 00 коп з 24.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №8) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №8 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.95, 95 зворот).

Згідно платіжного доручення № 327ab4d5-3093-422d-9d44-9c82a6455dad від 24 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 950 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.127).

Також судом встановлено, що 24.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №9), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 850 грн 00 коп з 24.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №9) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №9 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.96, 96 зворот).

Згідно платіжного доручення № 2cbb3aba-1d83-40e4-8805-38a6470181fa від 24 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 850 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.129).

Крім того судом встановлено, що 25.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №10), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 1100 грн 00 коп з 25.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №10) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №10 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.97, 97 зворот).

Згідно платіжного доручення № ed71aa0c-36fa-4b46-895a-ec371def30c2 від 25 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1100 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.126 зворот).

Також судом встановлено, що 27.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №11), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 3250 грн 00 коп з 27.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №11) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №11 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.98, 98 зворот).

Згідно платіжного доручення № c1fbdfb5-4026-4992-b61a-9bec16384def від 27 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 3250 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.126).

Крім того судом встановлено, що 27.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №12), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 750 грн 00 коп з 27.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №12) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №12 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.99, 99 зворот).

Згідно платіжного доручення № d45f8761-0820-491f-8508-af29daef8480 від 27 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 750 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.125 зворот).

Також судом встановлено, що 29.01.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до Договору (далі Додаткова угода №13), зі змісту якої встановлено, що сторони Договору домовилися збільшити суму кредиту на суму 1950 грн 00 коп з 29.01.2021 на строк дії договору №998034641 від 04.01.2021 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди №13) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди. Всі інші умови Договору, не змінені цією Додатковою угодою, залишаються чинними і сторони підтверджують свої зобов`язання щодо їх виконання. Ця Додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною Договору.

Разом із Додатковою угодою №13 до Договору сторонами означеного правочину погоджено графік розрахунків, зі змісту п.4 якого суд встановив, що у разі користування кредитом понад встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду чи у разі продовження строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. Договору, графік розрахунків наведений в п. 1 цього Додатку втрачає юридичну силу, а оновлений актуальний графік розрахунків відображається кредитодавцем позичальнику в особистому кабінеті позичальника (а.с.100, 100 зворот).

Згідно платіжного доручення № 78b4febe-b9c4-4dbb-b53b-b84bb1b4aa4e від 28 січня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 грошові кошти у сумі 1950 гривень 00 копійок згідно Договору №998034641 від 04.01.2021 (а.с.125).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Договором, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 04 січня 2021 року до 20 квітня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором, станом на 20.04.2021, мав заборгованість у загальній сумі 53 850 гривень 68 копійок, з яких: 21 998 гривень 83 копійки - заборгованість по тілу кредиту, та 31 851 гривня 85 копійок - заборгованість по відсоткам. Водночас, з означеного засобу доказування суд встановив, що відповідач здійснював погашення заборгованості за Договором, а саме: 27.01.2021 в сумі 2115 грн, що зараховані кредитодавцем у рахунок погашення відсотків за користування кредитним коштами; 14.02.2021 в сумі 4362 грн, що зараховані у рахунок як на погашення тіла кредиту (1,17 грн), так і відсотків (4360,83 грн); 19.03.2021 та 04.04.2021 щоразу в сумі 5 грн, які кредитодавцем зараховані у рахунок погашення відсотків (а.с.68-69).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (далі Договір факторингу, а.с.27-30).

Відповідно до п.2.1 Договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1 Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.32 зворот).

Відповідно до п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.33-36).

Відповідно до п.2.1 вказаної Додаткової угоди, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1 зазначеної Додаткової угоди, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.38).

Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.

31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.38 зворот).

Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.39).

Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №130 від 20 квітня 2021 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 у загальній сумі 54 850 гривень 68 копійок, з яких: 21 998 гривень 83 копійки - сума заборгованості по основному боргу, та 31 851 гривня 85 копійок - сума заборгованості по відсоткам (а.с.40-41).

Із акту звірки взаємних розрахунків, станом на 31.12.2021, зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №130 від 20.04.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що складений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд встановив, що 20.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховано суму фінансування за відступлення прав вимоги за реєстром прав вимоги №130 у сумі 9 260 665,86 грн, які сплачені ТОВ «Таліон Плюс» 21.04.2021. У зв`язку з цим, сторони підтверджують, що станом на 31.12.2021 фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №130 від 20.04.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.42).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу №05/0820-01 (а.с.43-45).

Пунктом 2.1 вказаного Договору факторингу обумовлено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

03 серпня 2021 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено Додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с.47 зворот).

Згідно п.1 вказаної додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до 31 грудня 2022 року включно.

30 грудня 2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено Додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року (а.с.48).

Згідно п.1 вказаної додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року до 30 грудня 2024 року включно.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021, що складений ТОВ «Таліон Плюс» за період з 21.04.2021 до 31.08.2023, ТОВ «Таліон Плюс» нарахувало, у період часу з 21.04.2021 до 13.06.2021, проценти, внаслідок чого відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, станом на 31 серпня 2023 року, мав заборгованість у загальній сумі 81 173 гривні 06 копійок, з яких: 21 998 гривень 83 копійки - сума заборгованості по основному боргу, та 59 174 гривні 23 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.70).

Згідно Реєстру прав вимоги №11 від 31 серпня 2023 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 у загальній сумі 81 173 гривні 06 копійок, з яких: 21 998 гривень 83 копійки - сума заборгованості по основному боргу, та 59 174 гривні 23 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.49-50).

Факт оплати ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошових коштів у сумі 2 470 667,26 грн ТОВ «Таліон Плюс» за відступлення права вимоги згідно реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 та договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року судом встановлено на підставі платіжної інструкції в національній валюті №4586 від 31.08.2023 (а.с.51 зворот).

11 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Ейс» (фактор) укладено договір факторингу №11/07/25-Е (а.с.52-55).

Відповідно до п.1.1 вказаного договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 зазначеного договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

14 липня 2025 року між фактором ТОВ «ФК «Ейс» та клієнтом ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано та скріплено печатками сторін акт прийому-передач реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року (а.с.60).

Також із платіжних інструкцій №360 від 24.09.2025, №357 від 19.09.2025, №358 від 19.09.2025, №355 від 18.09.2025, №356 від 19.09.2025, №317 від 12.08.2025 та №344 від 04.09.2025 суд встановив, що фактором ТОВ «ФК «Ейс» сплачено клієнту ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» грошові кошти з метою належного виконання умов договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с.61-67).

Відповідно до Реєстру боржників від 14 липня 2025 року до договору факторингу №11/07/25-Е, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 у загальній сумі 81 173 гривні 06 копійок, з яких: 21 998 гривень 83 копійки - сума заборгованості по основному боргу, та 59 174 гривні 23 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.58-59).

Як вбачається з виписки по особовому рахунку за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021, яка складена представником ТОВ «ФК «Ейс», станом на 26 грудня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за вищевказаним договором в сумі 81 173 гривні 06 копійок, з яких: 21 998 гривень 83 копійки - сума заборгованості по основному боргу, та 59 174 гривні 23 копійки - сума заборгованості по відсоткам (а.с.91).

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 як позивачу, так і попереднім кредитодавцям, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідач не надав суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошових коштів за кредитним договором №998034641 від 04.01.2021 в сумі 21 998,83 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, зокрема сплати відсотків за користування кредитом, у строки, передбачені цим правочином.

Також з довідки АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260518/94622-БТ від 25.05.2026, що направлена до суду на виконання ухвали від 30.04.2026, суд встановив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), означеною банківською установою було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 ; водночас із руху коштів по картці, що долучена АТ КБ «Приватбанк» до довідки 20.1.0.0.0/7-260518/94622-БТ від 25.05.2026, суд встановив, що саме 04, 07, 08, 10, 13, 16, 22, 24, 25, 27 та 29 січня 2021 року відповідач ОСОБА_1 отримав зарахування на банківську картку № НОМЕР_4 грошові кошти у сумі відповідно 1000 грн, 950 грн, 700 грн, 800 грн, 850 грн, 1800 грн, 1400 грн, 5650 грн, 950 грн, 850 грн, 1100 грн, 750 грн, 3250 грн та 1950 грн, що відповідає сумі кредиту, що отримана відповідачем згідно умов Договору (а.с.181-187).

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ним згідно умов кредитного договору №998034641 від 04.01.2021 як первинному кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», так і його правонаступникам у спірних правовідносинах: ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс», тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за означеним кредитним договором в сумі 21 998,83 гривні 83 копійки підлягає до задоволення.

Щодо розміру заборгованості за відсотками в сумі 59 174,23 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до п.1.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 1000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п.1.2 Договору, кредит надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»). У випадку надання кредиту не в день укладення договору, загальний строк надання кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання Кредиту.

Відповідно до п.1.3 Договору, сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем позичальника або шляхом активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду. Застосування позичальником зазначеного права продовження загального строку Дисконтного періоду можливе до закінчення Дисконтного періоду, а також під час Пільгового періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена.

Пунктами 1.4 1.4.3 Договору сторони обумовили, що за користування кредитом протягом Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 427,05 процентів річних, що становить 1,17 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця, які розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору позичальнику присвоєний 4 рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору.

У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Пунктами 1.5 1.8 Договору обумовлено, що позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду.

Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.7. Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.7.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.4 та 1.7.2. Договору, нараховуються за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання кредиту та до дня фактичного повернення суми кредиту позичальником.

Строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту визначеного в п.1.2 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п. 1.3. та п. 1.7. Договору. У будь-якому разі зобов`язання що виникли під час дій Договору діють до повного їх виконання (пункт 4.2 Договору).

У п.4.3 Договору сторони обумовили, що погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З аналізу означених пунктів Договору суд зробив висновок, що його сторони узгодили те, що в період дисконтного періоду, тобто у 30-денний строк з дня отримання першого траншу (з 04.01 до 03.02.2021 включно) позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом з призми 1,17% за кожен день; у випадку користування кредитом позичальником після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду; у випадку, якщо після закінчення строку дисконтного періоду позичальник не сплатить платіж з повернення основної суми кредиту, зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду зі сплатою позичальником щоденно процентів з розрахунку 839,5% річних, що становить 2,30% в день від суми кредиту за кожний день користування кредитним коштами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Суд, перевіривши нарахування позивачем розміру відсотків за користування відповідачем сумою кредиту, керуючись ст.627 ЦПК України, а також умовами Договору, зокрема, п.1.1, 1.4-1.4.3 та 1.7-1.7.2 встановив, що їх розмір визначений неправильно з огляду на таке.

Так, за період дисконтного періоду користування кредитними коштами, що сторонами Договору обумовлений початком 04.01.2021 і закінченням 03.02.2021, розмір відсотків, які мав сплатити кредитодавцю відповідач, становить 3 644,78 грн, який вираховується наступним чином:

1)за період з 04.01.2021 до 06.01.2021 включно: 35,1 грн (1000 грн х 0,0117 = 11,7 грн; 11,7 грн х 3 дні (кількість днів між 04.01 та 06.01.2021) = 35,1 грн));

2)за період з 07.01.2021 до 07.01.2021 включно: 22,82 грн (1950 грн х 0,0117 = 22,82 грн; 22,82 грн х 1 день = 22,82 грн));

3)за період з 08.01.2021 до 09.01.2021 включно: 80,74 грн (3450 грн х 0,0117 = 40,37 грн; 40,37 грн х 2 дні = 80,74 грн));

4)за період з 10.01.2021 до 12.01.2021 включно: 150,93 грн (4300 грн х 0,0117 = 50,31 грн; 50,31 грн х 3 дні = 150,93 грн));

5)за період з 13.01.2021 до 15.01.2021 включно: 214,11 грн (6100 грн х 0,0117 = 71,37 грн; 71,37 грн х 3 дні = 214,11 грн));

6)за період з 16.01.2021 до 21.01.2021 включно: 526,68 грн (7500 грн х 0,0117 = 87,75 грн; 71,37 грн х 6 днів = 526,68 грн));

7)за період з 22.01.2021 до 23.01.2021 включно: 307,72 грн (13150 грн х 0,0117 = 153,86 грн; 153,86 грн х 2 дні = 307,72 грн));

8)за період з 24.01.2021 до 24.01.2021 включно: 174,92 грн (14950 грн х 0,0117 = 174,92 грн; 174,92 грн х 1 день = 174,92 грн));

9)за період з 25.01.2021 до 26.01.2021 включно: 375,58 грн (16050 грн х 0,0117 = 187,79 грн; 187,79 грн х 2 дні = 375,58 грн));

10)за період з 27.01.2021 до 28.01.2021 включно: 469,18 грн (20050 грн х 0,0117 = 234,59 грн; 234,59 грн х 2 дні = 469,18 грн));

11)за період з 29.01.2021 до 02.02.2021 включно: 1287 грн (22000 грн х 0,0117 = 257,40 грн; 257,40 грн х 5 днів (кількість днів між 29.01 та 02.02.2021= 1287 грн)).

Водночас, оскільки позичальник ОСОБА_1 своєчасно не сплатив первинному кредитодавцю проценти за користування кредитним коштами, то до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення п.1.4.3 Договору у спосіб нарахування кредитодавцем процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, а відповідно позичальник зобов`язаний був сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною чи індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. У зв`язку з чим, розмір відсотків, які мав сплатити кредитодавцю відповідач у дисконтний період з урахуванням положень п.1.4.3 Договору, становить 5295,50 грн, який вираховується наступним чином:

1)за період з 04.01.2021 до 06.01.2021 включно: 51 грн (1000 грн х 0,017 = 17 грн; 17 грн х 3 дні (кількість днів між 04.01 та 06.01.2021) = 51 грн));

2)за період з 07.01.2021 до 07.01.2021 включно: 33,15 грн (1950 грн х 0,017 = 33,15 грн; 33,15 грн х 1 день = 33,15 грн));

3)за період з 08.01.2021 до 09.01.2021 включно: 117,30 грн (3450 грн х 0,017 = 58,65 грн; 58,65 грн х 2 дні = 117,30 грн));

4)за період з 10.01.2021 до 12.01.2021 включно: 219,30 грн (4300 грн х 0,017 = 73,1 грн; 73,1 грн х 3 дні = 219,30 грн));

5)за період з 13.01.2021 до 15.01.2021 включно: 311,10 грн (6100 грн х 0,017 = 103,70 грн; 103,70 грн х 3 дні = 311,10 грн));

6)за період з 16.01.2021 до 21.01.2021 включно: 765 грн (7500 грн х 0,0117 = 127,5 грн; 127,5 грн х 6 днів = 765 грн));

7)за період з 22.01.2021 до 23.01.2021 включно: 447,10 грн (13150 грн х 0,017 = 223,55 грн; 223,55 грн х 2 дні = 447,10 грн));

8)за період з 24.01.2021 до 24.01.2021 включно: 254,15 грн (14950 грн х 0,017 = 254,15 грн; 254,15 грн х 1 день = 254,15 грн));

9)за період з 25.01.2021 до 26.01.2021 включно: 545,70 грн (16050 грн х 0,017 = 272,85 грн; 272,85 грн х 2 дні = 545,70 грн));

10)за період з 27.01.2021 до 28.01.2021 включно: 681,70 грн (20050 грн х 0,017 = 340,85 грн; 340,85 грн х 2 дні = 681,70 грн));

11)за період з 29.01.2021 до 02.02.2021 включно: 1870 грн (22000 грн х 0,017 = 374 грн; 374 грн х 5 днів (кількість днів між 29.01 та 02.02.2021 (строк закінчення Дисконтного періоду) = 1870 грн)).

Отже, сукупний розмір відсотків, які підлягали сплаті позичальником ОСОБА_1 кредитодавцю ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за дисконтний період, тобто з 04.06.2021 до 02.02.2021, становив 5 295,50 грн.

Надалі, керуючись п.11.1, 1.4-1.4.3 та 1.7-1.7.2 Договору, беручи до уваги, що в останній день дисконтного строку позичальник ОСОБА_1 не здійснив оплату основної суми кредиту, тому зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором відкладалося кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; у даний період позичальник зобов`язався сплачувати кредитодавцю щоденно проценти з розрахунку 839,5% річних, що становить 2,30% від суми кредиту за кожний день користування кредитним коштами, що склав 45 537,63 грн і розраховується наступним чином: за період з 03.02.2021 до 13.02.2021 включно: 5566 грн (22000 грн х 0,023 = 506 грн; 506 грн х 11 днів (кількість днів між 03.02 та 11.02.2021) = 5566 грн)); за період з 14.02.2021 до 03.05.2021 включно: 39 971,63 грн (21 998,83 грн х 0,023 = 505,97 грн; 505,97 грн х 79 днів (кількість днів між 14.02 та 03.05.2021) = 39 971,63 грн)).

З огляду на викладене, сукупний розмір відсотків, які підлягали сплаті позичальником ОСОБА_1 кредитодавцям ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» як правонаступнику первинного кредитодавця у спірних правовідносинах, як за дисконтний період, тобто з 04.01.2021 до 02.02.2021, так і протягом 90 календарних днів після його закінчення (п.1.7.1 Договору), становив 50 833,13 грн (5295,50 грн (відсотки за дисконтний період з урахуванням положень п.1.4.3 Договору) + 45 537,63 грн (розмір відсотків за 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду згідно п.1.7.1 1.7.2 Договору)).

Водночас, оскільки позичальник ОСОБА_1 здійснив погашення первісному кредитодавцю грошових коштів у сумі 6 485,83 грн, які останнім зараховані у рахунок погашення відсотків за користування позичальником основною сумою боргу, то розмір відсотків, які лишилися недоплаченими позичальником ОСОБА_1 , становить 44 347,30 грн (50833,12 грн 6485,83 грн).

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що ТОВ «Таліон Плюс» як правонаступник первинного кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у правовідносинах, що засновані на договорі кредитної лінії №998034641 від 04.01.2021, правомірно здійснив нарахування відсотків за користування позичальником кредитними коштами у період з 21.04.2021 до 03.05.2021 з огляду на таке.

Згідно умов п.1.3-1.5 додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01, право вимоги це право грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитним договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому; борг означає суми грошових коштів, які підлягають оплаті клієнту боржниками за умовами кредитних договорів, строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане в майбутньому (майбутня вимога), включаючи зобов`язання боржників повернути суму наданого кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку, а також будь-які інші зобов`язання по оплаті клієнту грошових коштів за кредитними договорами; реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором.

Аналіз означених положень додаткової угоди №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 дає підстави для висновку, що до нового кредитора (ТОВ «Таліон Плюс») перейшло право грошової вимоги до позичальника ОСОБА_1 щодо сплати відсотків як відносно їх розміру, що був розрахований первинним кредитодавцем у межах загального строку дії Договору, так і розміру відсотків, що розрахований правонаступником первинного кредитодавця у межах загального строку дії Договору.

Водночас суд відхиляє розрахунок заборгованості за Договором, що підготовлений ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.70) за період з 04.05.2021 до 13.06.2021, оскільки нарахування відсотків мало місце поза межами строку кредитування з урахуванням п.1.7.1 Договору, який закінчився 03.05.2021.

Також суд дійшов висновку про необхідність здійснення аналізу відповідності розміру відсоткової ставки, що обумовлена сторонами Договору, положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2013, що набрав чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до пункту 17 розділу 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (тобто, з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно); починаючи з 21.08.2024 та надалі - 1%.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1 ст.5 ЦК України).

Частиною 3 ст.6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Здійснивши аналіз означених правових норм, суд звертає увагу учасників справи, що встановлення процентної ставки у розмірі як 1,7%/день, так і 2,3%/день, що передбачені умовами Договору, мало місце до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023, а тому кредитодавцем ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», під час укладення з позичальником ОСОБА_1 . Договору, дотримано положення Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин (укладення Договору).

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Договором, зокрема з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема за відсотками.

Отже, суд дійшов висновку, що обгрунтованим і доведеним є розмір заборгованості за Договором, у частині розміру відсотків за користування відповідачем основною сумою боргу, в розмірі 44 347,30 грн.

Що стосується заперечень відповідача проти задоволення позовної вимоги ТОВ «ФК «Ейс» в частині стягнення відсотків за користування сумою кредиту з призми того, шо, згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», у відповідача як військовослужбовця відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом, то суд зазначає про таке.

Статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, тобто на день укладення Договору, визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент укладення Договору, військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Аналіз змісту цієї норми права свідчить, що вона поширюється на дві категорії військовослужбовців: 1) діючі військовослужбовці на особливий період (вказана пільга надається означеним військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду); 2) резервісти та військовозобов`язані (вказана пільга надається цим суб`єктам з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду).

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Згідно листа Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142, документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем у особливий період, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних, є військовий квиток, в якому в відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Форма військового квитка визначена Указом Президента України від 25.05.1994 №263/94 "Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу" та "Положення про військовий квиток офіцера запасу".

Також документами, які підтверджують призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, можуть бути довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , на підтвердження наявності пільг передбачених пунктом 15 статті 14 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», надав: 1) копію витягу з військового квитка серії НОМЕР_5 від 22.04.2013, яким документований відповідач ОСОБА_1 , зі змісту якого суд встановив, що ОСОБА_1 призваний у Збройні Сили України 19.04.2022 на підставі Указу Президента України №69/2022 (а.с.160-162); 2) копію посвідчення серії НОМЕР_6 , що видане 13.04.2023 кадровим центром Сухопутних військ Збройних Сил України і яким документований відповідач ОСОБА_1 (а.с.163); 3) довідку військової частини № НОМЕР_1 від 06.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією (а.с.164); 4) засвідчену копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.04.2022, згідно якого солдат ОСОБА_1 з 19.04.2022 зарахований до списків особового складу означеної військової частини (а.с.165).

Проте суд звертає увагу учасників справи, що нарахування відсотків згідно умов Договору мало місце як первинним кредитодавцем, так і ТОВ «Таліон Плюс» як його правонаступником у спірних правовідносинах у період часу з 04.01.2021 до 03.05.2021, тобто у період, що суттєво передував часу початку проходження відповідачем військової служби за мобілізацією (19.04.2022).

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1 ст.5 ЦК України).

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин, в контексті вирішення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, що нараховані позивачем у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, не підлягають застосуванню положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки позовні вимоги позивача судом визнані як такі, що є доведеними та обгрунтованими в розмірі 66 346,13 грн, з яких: 21 998,83 грн заборгованість за тілом кредиту, та 44347,30 грн заборгованість за відсотками, тому суд дійшов висновку про необхідність розгляду по суті заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності.

Згідно мотивувальної частини відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_1 обгрунтовує необхідність застосування до спірних правовідносин строку позовної давності з огляду на те, що строк погашення кредиту за договором №998034641 від 04.01.2021 настав 26.02.2021, а тому право вимоги у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» повернути заборгованість настало саме 26.02.2021. У цьому контексті відповідач звертає увагу суду на те, що минуло 5 років до моменту подачі позовної заяви, починаючи з 26.02.2021. Проте ані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ані позивач не зверталися до відповідача з вимогою про повернення заборгованості за договором №998034641 до моменту подачі позовної заяви до суду.

У зв`язку з викладеним, керуючись положеннями ст.257, 261, 267 ЦК України, відповідач робить висновок про недотримання позивачем строку позовної давності під час звернення з позовом до суду, оскільки, на переконання відповідача, строк позовної давності минув 26.02.2024, що просить суд врахувати відповідач, ухваливши судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вирішуючи по суті заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування позовної давності, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.3,4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст. 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України), установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

У зв`язку із цим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та був відмінений з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Воєнний стан неодноразово було продовжено і цей стан є діючим, станом на день розгляду судом цієї справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, п. 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану". Означений пункт був виключений Законом України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки з 12.03.2020 на всій території України запроваджений загальнодержавний карантин, який тривав до 30.06.2023, а з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на всій території Україні і дотепер, а також те, що п.19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був виключений лише 04.09.2025, беручи до уваги, що позов був поданий 23.04.2026, тобто через 7 місяців і 20 днів після виключення означеного пункту ЦК України, тому позивач звернувся з позовними вимогами до суду в межах строку позовної давності.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності, а відповідно в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про застосування строку позовної давності слід відмовити.

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.6 прохальної частини позовної заяви, про стягнення із відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/4146/26, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Соломко та партнери (далі - АБ «Соломко та партнери») разом із додатком №1 «Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року» (а.с.72-73); 2) додаткової угоди №25770914403 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, в якій містяться дані відповідача ОСОБА_1 (а.с.74); 3) акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, в якому міститься перелік наданих правових та юридичних послуг, зокрема: складання позовної заяви 5000 грн (2 год), вивчення матеріалів справи 1000 грн (2 год), підготовка адвокатського запиту 500 грн (1 год) та підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500 грн (1 год) (а.с.75); 4) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КС №7073/10 від 19.10.2018, яким документований адвокат Соломко О.В. (а.с.76).

У зв`язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АБ «Соломко та партнери» у справі щодо стягнення боргу за Договором з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості в розумінні положень ст.12,81 ЦПК України.

З аналізу статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 137 ЦПК України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 (провадження № 61-13766св24).

За приписами статті 13 ЦПК України суд як арбітр, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, не може діяти на користь будь-якої із сторін, оскільки це не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що зменшення розміру витрат на правову допомогу, отриману позивачем у заявленому та доведеному обсязі, без відповідної заяви іншої сторони у спорі - відповідача, є порушення вимог статті 13, частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень ст.13, 137 ЦПК України викладений в постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі №361/10208/23 (провадження № 61-12269св24) та 25.03.2026 у справі №703/1666/22 (провадження № 61-13533св23), що судом застосовуються з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Як встановлено судом із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 заперечень щодо неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу ані у відзиві на позовну заяву, ані у будь-якій іншій заяві по суті спору не зазначив і не виявив волі на їх судом зменшення.

Водночас, ч. 1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивачем були пред`явлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 81 173,06 грн, які судом задоволені частково в розмірі 66 346,13 грн, що складає 81,73% від ціни позову (66 346,13 грн / 81 173,06 грн), тому суд дійшов висновку про необхідність застосування до спірних відносин принципу пропорційності визначення судових витрат, визначивши розмір витрат на правничу допомогу, що надана позивачу, в розмірі 81,73%, що відповідає розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з цим, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що у грошовому виразі складає 5 721,10 грн (7000 грн (розмір витрат на правничу допомогу, що визнаний судом співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та узгоджується з орієнтовним розрахунком суми судових витрат) х 0,8173 (розмір задоволених позовних вимог)).

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що саме 5 721,10 грн підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача як витрати на правничу допомогу, що останньому надавались професійним адвокатом.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.6 прохальної частини позовної заяви від про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №46334 від 22.04.2026 (а.с.9).

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 04 січня 2021 року обгрунтованими і задовольнив їх на суму 66 346,13 грн (21 998,83 грн заборгованість за тілом кредиту, та 44347,30 грн заборгованість за відсотками), що складає 81.73% від ціни позову (66 346,13 грн / 81 173,06 грн), тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 175,98 грн, тобто 81,73% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 х 0,8173).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково в розмірі 66 346,13 грн, з яких: 21 998,83 грн заборгованість за тілом кредиту, та 44347,30 грн заборгованість за відсотками. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2175,98 грн судового збору, та 5721,10 грн витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначений пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. У іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 257, 261, 267, 516, 527, 530, 610, 626-628, 638, 1046, 1048-1049, 1054, 1056-1, 1077, 1082, п.12, 19 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.13, 76, 77, 80, 81, 89,133, 137, 141, 244, 247, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором №998034641 від 04 січня 2021 року в розмірі 66 346 (шістдесят шість тисяч триста сорок шість) гривень 13 (тринадцять) копійок, з яких: 21 998 (двадцять одна тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 83 (вісімдесят три) копійки заборгованість за тілом кредиту, та 44 347 (сорок чотири тисячі триста сорок сім) гривень 30 (тридцять) копійок заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2175 (дві тисячі сто сімдесят п`ять) гривень 98 (дев`яносто вісім) копійок судового збору та 5721 (п`ять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 10 (десять) копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а всього 7897 (сім тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 08 (вісім) копійок.

У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 03 серпня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ: 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко