Рішення № 138677555, 28.07.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 537/2180/26

Провадження № 2/536/1896/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Веремєєвої О.Р.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості посилаючись, що 23.10.2024 ТОВ "Селфі Кредит" та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1852167 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого їй було надано грошові кошти в сумі 3 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику кошти на вказаних у кредитному договорі умовах. 28 травня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу №01.02-11/25, за яким ТОВ «Селфі Кредит» відступило позивачу право вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 на суму 15 383 грн 73 коп, що складається із заборгованості за тілом кредиту 2 997 грн 99 коп, заборгованості за відсотками 6 385 грн 74 коп та заборгованості за пенею 6 000 грн.

Крім цього, 27.10.2024 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 8425467 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідачка отримала грошові кошти в сумі 2 500 гривень строком на 360 календарних днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. 26.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-15/25, відповідно до якого до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло згідно Реєстру боржників право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 9 343 грн 94 коп, з яких 2 493 грн 50 коп заборгованість за тілом кредиту, 2 325 грн 44 коп заборгованість по відсотках за користування кредитом та 4 525 грн пені.

Просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договорами про надання споживчого кредиту в загальному розмірі 24 727 грн 67 коп та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662 грн 40 коп.

Ухвалою судді від 17 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відзив на позовну заяву відповідачка не подала.

Суд, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд розглянув справу в межах позовних вимог та за наявними в ній доказами, які надані сторонами.

Установлено, що 23.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та відповідачка ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 1852167, відповідно до якого товариство зобов`язувалось надати їй кредит у сумі 3 000 грн загальним строком на 360 днів з періодичністю сплати платежів кожні 30 днів.

Вказаний кредитний договір укладений між сторонами в електронній формі шляхом підписання кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується копіями цього договору з додатками.

Кредитор ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальниці кошти на вказаних у кредитному договорі умовах, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 28.05.2025.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав. Всупереч умовам кредитного договору остання своєчасно не вносила платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання.

28 травня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу № 01.02-11/25, за яким ТОВ «Селфі Кредит» відступило позивачу право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 1852167.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 28.05.2025 до позивача перейшло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 1852167, загальна сума заборгованості становить 15 383 грн 73 коп, що складається із заборгованості за тілом кредиту 2 997 грн 99 коп, заборгованості за відсотками 6 385 грн 74 коп та заборгованості за пенею 6 000 грн.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Згідно з вимогами ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис'', за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно приписів ст. ст. 514 та 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ "Свеа Фінанс" як набувача права вимоги до цього боржника на підставі договору факторингу №01.02-11/25 від 28.05.2025 заборгованості за кредитом в сумі 2 997 грн 99 коп та відсотками в сумі 6 385 грн 74 коп, а всього 9 383 грн 73 коп.

Щодо стягнення пені в сумі 6 000 грн суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що неустойка, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення відсутні.

Крім цього встановлено, що 27.10.2024 ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 8425467 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі вказаного договору відповідачка отримала грошові кошти в сумі 2 500 гривень строком на 360 календарних днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Кредитор ТОВ «Авентус» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальниці кошти на вказаних у кредитному договорі умовах, що підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек» від 27.06.2025.

Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту не виконав. Всупереч умовам кредитного договору остання своєчасно не вносила платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов`язання.

26.06.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу №01.02-15/25, відповідно до якого до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшло згідно Реєстру боржників право грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Згідно витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №01.02-12/25 від 26.06.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 в сумі 9 343 грн 94 коп, з яких 2 493 грн 50 коп заборгованість за тілом кредиту, 2 325 грн 44 коп заборгованість по відсотках за користування кредитом та 4 525 грн пені.

Аналізуючи зазначені норми права та встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача як набувача права вимоги до цієї боржниці на підставі договору факторингу № 01.02-12/25 від 26.06.2025 заборгованості за кредитом в сумі 2 493 грн 50 коп та відсотками в сумі 2 325 грн 44 коп, а всього 4 818 грн 94 коп.

Щодо стягнення пені в сумі 4 525 грн суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення відсутні.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1852167 від 23.10.2024 в сумі 9 383 грн 73 коп та за договором про надання споживчого кредиту № 8425467 від 27.10.2024 в сумі 4 818 грн 94 коп, а всього: 14 202 грн 67 коп

Оскільки позов задоволено частково, в відповідності до ст. 141 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 529 грн 19 коп.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями ст.141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст. 525, 526 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за кредитним договором № 1852167 від 23.10.2024 в сумі 9 383 (дев`ять тисяч триста вісімдесят три) грн 73 коп, з яких: тіло кредиту 2 997 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн 99 коп, проценти 6 385 (шість тисяч триста вісімдесят п`ять) грн 74 коп, за договором № 8425467 від 27.10.2024 в сумі 4 818 (чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн 94 коп, з яких: тіло кредиту 2 493 (дві тисячі чотириста дев`яносто три) грн 50 коп, проценти 2 325 (дві тисячі триста двадцять пять) грн 44 коп, а всього: 14 202 (чотирнадцять тисяч двісті дві) грн 67 коп та судовий збір в сумі 1 529 (одна тисяча п`ятсот двадцять дев`ять) грн 19 коп.

Відмовити в решті позовних вимог.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його отримання до Полтавського апеляційного суду.

СуддяС. М. Клименко