Рішення № 138677273, 31.07.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1311/26

Провадження № 2/373/1320/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

за участю секретаря судових засідань?Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій сторін

Представник позивача Бітнер Н.С. через підсистему «Електронний суд» подав позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором № 07.07.2024-100000923 від 07.07.2024 у розмірі 13280,00 грн, понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.07.2024 між сторонами було укладено кредитний договір № 07.07.2024-100000923, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн на строк 124 дні з дати його надання, з визначеною договором процентною ставкою, повернення кредиту - 07.11.2024.

Відповідач, у порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах визначених договором, кредитні кошти не повернув, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 13280,00 грн, що складається із заборгованості за виданим кредитом у розмірі 4000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6200,00 гр н, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) - 360,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) - 720,00 грн, неустойки - 2000,00 грн.? ?

2. Заяви (клопотання) сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 14.04.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

Позивач на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України додав до позовної заяви докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.

Ухвалою судді від 06.07.2026 здійснено перехід у справі з розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін до розгляду з повідомленням сторін на 31.07.2026.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до приписів статей 128, 130, 131 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив та не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин

07.07.2024 між сторонами було укладено кредитний договір № 07.07.2024-100000923, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 4000,00 грн на строк 124 дні з дати його надання, повернення кредиту - 07.11.2024 (далі - кредитний договір).

Із довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0804 від 08.04.2026, вбачається, що 07.07.2024 на картку відповідача № НОМЕР_1 було перераховано кошти в розмірі 4000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua 446104699, призначення платежу: видача за договором кредиту № 07.07.2024-100000923.

Згідно з довідкою про стан заборгованості розмір заборгованості відповідача за кредитним договором складає 13280,00 грн, що складається із заборгованості за виданим кредитом у розмірі 4000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 6200,00 грн, комісії (пов`язаної з наданням кредиту) 360,00 грн, додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) 720,00 грн, неустойки 2000,00 грн.? ?

Відповідно до умов кредитного договору, заявки кредитного договору, пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), відповідачу було надано кредит у розмірі 4000,00 грн на строк 124 днів з дати його надання, з процентною ставкою - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом перших двох чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Зазначені вище документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором, що свідчить про те, що він був ознайомлений з усіма істотними умовами договору та погодився на їх виконання.

Електронний кредитний договір, частиною якого є дана заявка, укладається у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно зі ст. 525 Кодексу одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом положення ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

07.07.2024 відповідач електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, чим підтвердив укладення кредитного договору та погодився на виконання його умов.

Цього ж дня, 07.07.2024 відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн, який не повернув позивачу.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 4000,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитом у розмірі 6200,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за комісією в загальному розмірі 1080,00 грн підлягає задоволенню.

Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 роз`яснив, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Судом встановлено, що кредитний договір був укладений між сторонами 07.07.2024, тобто в період звільнення позичальника від сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а тому нарахування неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним.

Суд уважає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою в розмірі 2000,00 грн не підлягає задоволенню.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд звертає увагу, що протягом розгляду справи відповідачем не подано письмових доказів на підтвердження неможливості виконання умов договору, спростування розміру заборгованості.

Таким чином, суд повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

4. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, задовольняючи позовні вимоги в розмірі 11280,00 грн (85 % від заявлених позовних вимог у розмірі 13280,00 грн), стягує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, що становить 1923,00 грн.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.07.2024-100000923 від 07.07.2024 у загальному розмірі 11280,00 грн (одинадцять тисяч двісті вісімдесят гривень).

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 1923,00 грн (одна тисяча дев`ятсот три гривні).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 37356833;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ