Рішення № 138673658, 03.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2280/26

Єдиний унікальний № 742/2988/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

02.06.2026 р. представник ТОВ «Юніт-Капітал» звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором №946470375 від 24.04.2025 р., укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем, заборгованостів розмірі 21 684,84грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 24.04.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №946470375, за умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7 200,00 грн, дисконтний період 26 днів, базова відсоткова ставка 0,98% строком кредитування до 24.05.2030, які були перераховані на платіжну картку відповідача №4149-43ХХ-ХХХХ-9834.

24.06.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №МВ-ТП/41. Надалі, 04.12.2025 р. між ТОВ «Таліон плюс» та позивачем - ТОВ «Юніт-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №04/1225-01.

Посилаючись на те, що відповідач зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 25 284,84 грн, що складається з тіла кредиту, відсотків та штрафу, проте позивач просить стягнути з ОСОБА_1 тільки тіло та відсотки за користування коштами у сумі 21 684,84 грн, а також судові витрати.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі листом на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернувся з причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 р. у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.06.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

24.04.2025 р. ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір кредитної лінії №946470375, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором ХСНЕ, що надає клієнту кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 7 200,00 грн., дисконтний період 26 днів, базова відсоткова ставка 0,98% строком кредитування до 24.05.2030, які були перераховані на платіжну картку відповідача №4149-43ХХ-ХХХХ-9834. А клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити комісію за надання та користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором /а.с. 36-41/.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відповідно до довідки, переказало 24.04.2025 р. кошти ОСОБА_1 згідно договору кредитної лінії у розмірі 7 200,00 грн на платіжну карту останнього - № НОМЕР_1 , термін дії 05/2027, що також підтверджується платіжними дорученнями від 24.04.2025 р. із зазначенням переказ коштів згідно договору №946470375 від 24.04.2025 р., ОСОБА_1 код 3814405150 /с.33, 54/.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором кредитної лінії №946470375 від 24.04.2025 р. за ОСОБА_1 мається заборгованість у розмірі 15 124,20 грн, що складається з тіла кредиту 7 200,00 грн, процентів 3 892,20 грн, неустойки 3 600,00 грн, комісії 432,00 грн /а.с.19 та зв./.

24.06.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №МВ-ТП/41, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором /а.с.58-59/.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 24.06.2025 р. до Договору факторингу №МВ-ТП/41 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 15 124,20 грн /а.с.7 та зв./.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за договором кредитної лінії №946470375 від 24.04.2025 р. за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 25 284,84 грн, що складається з тіла кредиту 7 200,00 грн, процентів 14 052,84 грн, неустойки 3 600,00 грн та комісії 432,00 грн /а.с.20-21/.

04.12.2025 р. між ТОВ ФК «Таліон Плюс» та ТОВ «Юніт-Капітал» укладено договір факторингу №04/1225-01, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених договором /а.с.12-13/.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №1 від 04.12.2025 р. до Договору факторингу №04/1225-01 до ТОВ «Юніт-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 25 284,84 грн /а.с.15-16/.

Відповідно до виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії №946470375 від 24.04.2025 р. за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 25 284,84 грн, що складається з тіла кредиту 7 200,00 грн, процентів 14 052,84 грн, неустойки 3 600,00 грн та комісії 432,00 грн /а.с.22/.

V. Оцінка Суду.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом встановлено, що договір кредитної лінії №946470375 від 24.04.2025 р. був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор ХСНЕ, було направлено позичальнику на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 24.04.2025р. о 19:40:24, що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Тобто, 24.04.2025р. відповідачем було укладено в електронній формі договір кредитної лінії №946470375 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачем не оскаржувався дійсність кредитного договору та не вживав заходів до визнання його недійсним у судовому порядку, що свідчить про наявність між сторонами цивільно-правових зобов`язань.

Відповідно до положень ст.ст.512,514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Належними доказами, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі №911/3185/20).

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.06.2025 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу №МВ-ТП/41.

Розділом 2 передбачено, що клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором становить 100,00 грн. (надалі - «Ціна продажу»), що сплачуються Клієнтом протягом 5 банківських днів з дати підписання Сторонами Реєстру прав вимог.

Розділом 3 договору факторингу №МВ-ТП/41 визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 1.6 зазначено, що «Фінансування» - сума коштів, що сплачується Фактором Клієнту за відступлення Прав вимоги на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.1-3.3 встановлено, що розмір (сума) фінансування, що підлягає сплаті Фактором Клієнту, встановлюється у Реєстрі прав вимоги. Якщо іншого не передбачено Сторонами в Реєстрі прав вимоги, розмір (сума) фінансування встановлюється у відсотковому значенні від суми заборгованості по основному боргу. Якщо інше не передбачено сторонами в Реєстрі прав вимоги фінансування сплачується фактором клієнтом протягом 45 календарних днів з моменту його підписання сторонами.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №МВ-ТП/41 від 24.06.2025 р., тому позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ «Юніт-Капітал».

В матеріалах справи наявний акт звірки /а.с.9/ взаємних розрахунків, станом на 31.12.2025 р. ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якому зазначено, що станом на 31.12.2025 р. Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги від 24.06.2025 р. за Договором факторингу № МВ-ТП/41 від 24.06.2025 р., проте зазначений акт не є належним доказом здійснення господарської операції або факту перерахування коштів за Договором факторингу, оскільки він є інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку, а не первинним документом.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/1389/18 зазначено, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 1077 ЦКУ за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Суд вважає, що належні докази щодо підтвердження оплати договорів факторингу на кожному етапі відступлення права вимоги входять до предмета доказування (наявність у ТОВ «Юніт-Капітал» права вимоги) у цій справі, а обов`язок надати докази на підтвердження заявлених вимог покладено на позивача.

Оскільки у справі відсутні і позивачем не надані суду докази на підтвердження оплати за договором факторингу №МВ-ТП/41 від 24.06.2025 р. між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», суд приходить до висновку про не доведеність факту набуття позивачем права грошової вимоги відносно договору кредитної лінії №946470375 від 24.04.2025 р., тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову позивачеві в задоволенні позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, м. Київ, 01133.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов