Рішення № 138708090, 03.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2083/26

Єдиний унікальний № 742/2605/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Бабенко Б.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І.Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У травні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним договором №26007-04/2024 від 15.04.2024 року у сумі 50000 грн 00 коп.

Свої вимоги аргументує тим, що 15.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір №26007-04/2024 підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики у розмірі 12500 грн, а останній зобов`язався повернути кредит зі сплатою відсотків у строк відповідно до умов кредитного договору.

14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №14082024, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором №26007-04/2024 від 15.04.2024 до боржника ОСОБА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість, що становить 50000 грн 00 коп.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 11 травня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 10 год 00 хв 03 серпня 2026 року

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з"явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

15 квітня 2024 ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» з анкетою-заявою на отримання фінансового кредиту, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, в якому підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Аванс Кредит», які розміщені на веб-сайті http://сredisend.com.ua(а.с.26).

15 квітня 2024 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» укладено договір про надання фінансового кредиту №26007-04/2024 підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума позики у розмірі 12500 грн зі сплатою процентів на строк 120 днів по 12.08.2024 року.

Згідно з п.1.4.1 Договору, денна процентна ставка становить 2,50% та застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.1.6 Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1(а.с.19-21).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту до договору про споживчий кредит №26007-04/2024 від 15 квітня 2024 укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» визначено умови кредитного договору та є його невід`ємною частиною(а.с.28)

Згідно з довідки про ідентифікацію клієнта від 14.08.2024, ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит». Акцепт оферти позичальником для укладення договору про споживчий кредит №26007-04/2024 від 15 квітня 2024 підписано електронним підписом шляхом накладення унікального ідентифікатора W3194, дата заявки на кредит 15.04.2024, 15:01:13, дата підписання договору 15.04.2024, 15:15:04, номер картки НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора 15.04.2024, 15:15:04(а.с.16)

14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» укладено договір факторингу №14082024, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників(а.с.22,23)

Згідно з витягу з додатку до договору факторингу №14082024 від 14 серпня 2024 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №26007-04/2024 від 15 квітня 2024 становить 50000 грн 00 коп, із них сума заборгованості за тілом кредиту 12500 грн, сума заборгованості за відсотками 37500 грн 00 коп(а.с.13)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №26007-04/2024 від 15 квітня 2024, заборгованість за кредитним договором №26007-04/2024 від 15 квітня 2024 становить 50000 грн 00 коп, із них сума заборгованості за тілом кредиту 12500 грн, сума заборгованості за відсотками 37500 грн 00 коп(а.с.14)

Згідно з листа АТ КБ «ПриватБанк» від 20.05.2026 №20.1.0.0.0/7, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). За період з 15 квітня 2024 по 15 квітня 2024 року відбувалось використання коштів з рахунку картка № НОМЕР_3 (а.с.43,44).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно пункту першого частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно якого товариство надало йому кредит, а відповідач отримав кредит та зобов`язався його повернути відповідно до умов договору.

Між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» укладено Договір відступлення прав вимоги відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс».

Відповідач в порушення вимог кредитного договору не здійснив своєчасну сплату визначених кредитним договором платежів, в результаті чого виникла заборгованість за тілом кредиту у сумі 12500 грн 00 коп, тому суд вважає, що заборгованість за тілом кредиту у сумі 12500 грн 00 коп підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.

Що стосується вимог позивача про стягнення відсотків у сумі 37500 грн 00 коп, суд зазначає

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору сторони погодили, що Товариство надає клієнту кредит в розмірі 12500 грн 00 коп. строком на 120 днів, дата повернення кредиту- 12.08.2024 ; денна процентна ставка - 2,5 %.

Згідно з розрахунку заборгованості станом на 14.08.2024 року заборгованість по відсоткам становить 37500 гривень.

Частина 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», якою ст.8 доповнена згідно із ЗУ № 3498-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, вказана норма набрала законної сили 24.12.2023, тобто станом на час укладення договору про споживчий кредит з відповідачем.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24 грудня 2023 року, а договір позики було укладено 15 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».

Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір про надання кредиту №26007-04/2024 від 15 квітня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5 %, є нікчемною в силу положень ч.5 ст.8 та ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин заборгованість за процентами за користування кредитним коштами становить 15000 грн виходячи із розрахунку (12500 грн х120 х 1%).

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних котів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 27500 гривень, які складаються з 12500 гривень - заборгованість за тілом позики, 15000 гривень - заборгованість за процентами.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1,2 стаття 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1464 грн 32 коп в рахунок відшкодування коштів за судовий збір сплачений при подачі позовної заяви, виходячи з розрахунку (55% х2662,40 грн).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02 січня 2026 про надання юридичних послуг між Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір відповідно до якого остання зобов`язалася надати правову допомогу при зверненні до суду та розгляді в суді цивільної справи (а.с.17,18)

Відповідно до додаткової угоди №26007-04/2024 від 10.04.2026 до договору №42649746 про надання правничої допомоги №42649746/01 від 02 січня 2026, сторони погодили доповнити первинний договір п.1.2 такого змісту: виконавець зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_1 (а.с.24,25)

Згідно з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лівак Іванною Миколаївною, необхідних для надання правничої допомоги (правової) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підстава: Договір про надання правничої допомоги №26007-04/2024 від 10.04.2026 року та додаткової угоди до нього. Усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин - 1,5 година (час витрачений на виконання робіт), вартістю 300 грн;

правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» 1 год, вартістю 500 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи позивач 1 год, вартістю 4500 грн; формування додатків до позовної заяви -700 грн(а.с.15)

Згідно з ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що сума витрат відповідно до акту про надання юридичної допомоги становить 6000 грн, беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 6000 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, місто Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, заборгованість за кредитним договором №26007-04/2024 від 15 квітня 2024 року у сумі 27500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) гривень, які складаються з 12500 гривень - заборгованість за тілом позики, 15000 гривень - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, місто Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) грн 32 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду та 6000 (шість тисяч) грн за правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО