Рішення № 138673429, 03.08.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/408/26

Провадження № 2/591/116/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання Волкової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 591/408/26 за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, треті особи: Сумська міська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 , про визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Борох В.М., звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у 2000 році вона разом зі своїми батьками ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_2 приватизували 2-кімнатну квартиру загальною площею 46,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, розмір часток співвласників у праві власності не визначений, проте презюмується, що такі частки мають бути рівними, тобто по 1/4 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина на належну їй 1/4 частину вказаної квартири. Спадкоємцями першої черги є вона та її батько ОСОБА_4 .

Вказує, що з метою прийняття спадщини вона звернулася до Сумської міської державної нотаріальної контори, якою була заведена спадкова справа за номером № 546/2025, номер у Спадковому реєстрі: 74527269. Її батько ОСОБА_4 написав заяву про відмову від спадщини на її користь.

Однак, Сумською міською державною нотаріальною конторою 20.12.2025 р. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадщини після смерті матері, оскільки її частка в спільній сумісній власності не була виділена, бо зробити це можливо тільки у присутності всіх співвласників житлового приміщення. Оскільки ОСОБА_2 не проживає в Україні, тому з`явитися до нотаріуса вона не може.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2026 року замінено первісного відповідача ОСОБА_4 на належного відповідача Сумську міську раду.

У відзиві на позовну заяву відповідач Сумська міська рада просить ухвалити законне й обґрунтоване рішення, не порушуючи майнових прав та інтересів інших осіб (а.с. 84).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 травня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Борох В.М. подав заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Відповідач Сумська міська рада у поданому відзиві просить здійснювати розгляд справи за відсутності її представника. Третя особа Сумська міська нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подала заяву про розгляд справи без участі її представника. Третя особа ОСОБА_2 про причини неявки суду не повідомила.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 6).

30 березня 2001 року позивачка ОСОБА_1 змінила своє прізвище згідно свідоцтва про шлюб (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 31 травня 2000 року, виданого виконавчим комітетом Сумської міської ради квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 (а.с. 8).

За даними спадкової справи № 546/2025, заведеної Сумською міською державною нотаріальною конторою щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадщину за законом після її смерті прийняла її дочка ОСОБА_1 , позивачка по справі, шляхом спільного сумісного проживання разом з померлою за однією адресою. Чоловік померлої ОСОБА_4 , батько позивачки, подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини за законом на користь доньки ОСОБА_1 (а.с. 48-66).

Постановою державного нотаріуса Сумської міської державної нотаріальної контори Охріменко О.І. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20 грудня 2025 року № 4893/02-31 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 на 1/4 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 з підстав того, що за життя спадкодавця частки між співвласниками у зазначеній квартирі не були визначені (а.с. 15, 66).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

У постанові від 16 червня 2021 року у справі № 570/997/19 Верховний Суд резюмував, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження № 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження № 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження № 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження № 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Статтею 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зі статтею 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України.

Приписами частини 2 статті 372 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція рівності часток у праві спільної сумісної власності, а саме: вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності чотирьом особам: ОСОБА_4 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (а.с. 10). Таким чином, з огляду на презумпцію рівності часток у праві спільної сумісної власності, суд дійшов висновку, що частки кожного зі співвласників вказаної квартири є рівними і становлять по 1/4 частці у спільному майні.

Матеріалами справи доведено, що позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно, позивачка успадкувала в порядку спадкування за законом 1/4 частку на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Сумська міська рада, адреса: м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.

Третя особа: Сумська міська нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: м. Суми, просп. Тараса Шевченка, буд. 3.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя А.С. Северинова